"Давно не вважаю себе чистим біохіміком", — професор Володимир Лущак про шлях у науці

Володимир Лущак — доктор біологічних наук, професор, лауреат премій «Scopus Awards Ukraine» та «Web of Science Award Ukraine». Науковець увійшов у топ-0,15% найцитованіших вчених світу.

Про шлях в біохімії й розвиток біохімії в Україні та світі, Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

"Мій шлях в біохімії почався з захоплення біологією. Біохімія — це одна з частин біології. Скільки я пам'ятаю себе, мене завжди цікавила біологія.

З раннього дитинства, коли я жив у селищі, завжди була зацікавленість природою. Очевидно, це стимулювалося оточенням, батьками, родиною.

Пізніше з’явилися ширші інтереси. Я почав читати книжки, інтерес поглибився. Проте я мріяв бути зоологом, тому що це ближче і зрозуміліше.

Біохімія з'явилася значно пізніше, тому що з нею пізніше знайомляться. Біохімія вивчає основи життя", — зазначає професор.

Володимир Лущак продовжує: усвідомлював, що зрозуміти, як функціонують живі організми, можна саме через призму біохімії.

"Якщо зоологія, ботаніка пояснюють загальні речі [що, де і як росте], то біохімія пояснює, чому саме листя зелене, чому восени воно жовтіє, чому у нас з’являється  засмага, чому пити соду, як дехто радить, не дуже добре та інші речі, які пояснюють біологічні процеси на глибшому рівні.

Саме біохімія пояснює механізми функціонування живих організмів. Вона має передбачувальну силу, тому що, знаючи певні властивості в одному організмі, ми можемо екстраполювати їх на інші, бо є універсальні закони біології на рівні біохімії.

Загальні принципи побудови живих організмів біохімічно подібні від бактерій до людей.

Основні принципи функціонування живої матері починаються від бактерій і закінчуються людиною: обмін речовин, розмноження, регуляція — все це на молекулярному рівні єдине", — ділиться Володимир Лущак.

Вчений працював в лабораторіях багатьох країн світу, його часто запрошували на постійну роботу, втім він завжди повертався в Україну. 

"З країн, у яких я працював як науковець і викладач: Фінляндія, Швеція, Данія, Німеччина, Польща, Велика Британія,  був недовго у Бельгії. У Франції, Італії, Чехії, Словаччині, Румунії – на конференціях. Пів року працював у Канаді, півтора року — в Бразилії.

Я обираю найсильніших партнерів у галузі. «З ким поведешся — того й наберешся» — це однозначно. Ніколи я в житті не їхав щось просити, а завжди був на партнерських началах.

На нашій кафедрі в Прикарпатському університеті були двоє лауреатів Нобелівської премії, близько двадцяти світових науковців першої категорії.

Міжнародна співпраця — це важливо. Треба триматися на плаву, бути конкурентоспроможним. Конкуренція позитивна в науці", — каже науковець.

Щодо розвитку біохімії Володимир Лущак підкреслює, наука розвивається стрибкоподібно, а не постійно та лінійно.

"Є моменти, коли щось сколихнулось і воно активно розвивається, або якесь відкриття спонукало. За останні роки — COVID-19 теж черговий поштовх. Війна — черговий поштовх.

Єдине, що країна від країни дуже відрізняється. Так звані постіндустріальні, цивілізовані країни давно зрозуміли, що інвестувати в науку — це вигідно.

Це виробничий фактор, який має дуже потужну норму прибутку — буває понад 1000%. Тільки справа в тому, що оберт капіталу тут дуже повільний.

Для фахівця від початку першого приходу в лабораторію і до захисту дисертації проходить до 10 років. Отже, скільки один фахівець за життя зможе підготувати наступного покоління, якщо йому це вдасться?

Знову ж таки, країни, які потужно індустріально розвинені, вони вкладають в науку шалені гроші, особливо якщо говорити про фундаментальні науки на молекулярному рівні.

Я вже давно не вважаю себе чистим біохіміком, оскільки зараз і близько вже немає того, що раніше власне і називали біохімією. Те, що мене навчили в університеті — це багаж і фундамент. Але на цьому фундаменті добудовується щось інше, нове", — підкреслив вчений.

Більше читайте в інтерв'ю: «Біохімія має передбачувальну силу»: професор Володимир Лущак про Джеймса Бонда і вільні радикали, біодобавки та мультивітаміни, COVID-19 та вплив війни на організм людини


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Уникати білого хліба та цукру: прикарпатцям пояснили, як харчуватися, аби бути здоровим

«Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи


11.03.2025 2015
Коментарі ()

28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

589
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2631
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2520 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2251 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2991
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2779 2

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

594

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1264

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1349

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

2152
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

769
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

486
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

848
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43671
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3230
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1175
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

2171
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35392 1
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

349
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

470
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

688
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

825