"Давно не вважаю себе чистим біохіміком", — професор Володимир Лущак про шлях у науці

Володимир Лущак — доктор біологічних наук, професор, лауреат премій «Scopus Awards Ukraine» та «Web of Science Award Ukraine». Науковець увійшов у топ-0,15% найцитованіших вчених світу.

Про шлях в біохімії й розвиток біохімії в Україні та світі, Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

"Мій шлях в біохімії почався з захоплення біологією. Біохімія — це одна з частин біології. Скільки я пам'ятаю себе, мене завжди цікавила біологія.

З раннього дитинства, коли я жив у селищі, завжди була зацікавленість природою. Очевидно, це стимулювалося оточенням, батьками, родиною.

Пізніше з’явилися ширші інтереси. Я почав читати книжки, інтерес поглибився. Проте я мріяв бути зоологом, тому що це ближче і зрозуміліше.

Біохімія з'явилася значно пізніше, тому що з нею пізніше знайомляться. Біохімія вивчає основи життя", — зазначає професор.

Володимир Лущак продовжує: усвідомлював, що зрозуміти, як функціонують живі організми, можна саме через призму біохімії.

"Якщо зоологія, ботаніка пояснюють загальні речі [що, де і як росте], то біохімія пояснює, чому саме листя зелене, чому восени воно жовтіє, чому у нас з’являється  засмага, чому пити соду, як дехто радить, не дуже добре та інші речі, які пояснюють біологічні процеси на глибшому рівні.

Саме біохімія пояснює механізми функціонування живих організмів. Вона має передбачувальну силу, тому що, знаючи певні властивості в одному організмі, ми можемо екстраполювати їх на інші, бо є універсальні закони біології на рівні біохімії.

Загальні принципи побудови живих організмів біохімічно подібні від бактерій до людей.

Основні принципи функціонування живої матері починаються від бактерій і закінчуються людиною: обмін речовин, розмноження, регуляція — все це на молекулярному рівні єдине", — ділиться Володимир Лущак.

Вчений працював в лабораторіях багатьох країн світу, його часто запрошували на постійну роботу, втім він завжди повертався в Україну. 

"З країн, у яких я працював як науковець і викладач: Фінляндія, Швеція, Данія, Німеччина, Польща, Велика Британія,  був недовго у Бельгії. У Франції, Італії, Чехії, Словаччині, Румунії – на конференціях. Пів року працював у Канаді, півтора року — в Бразилії.

Я обираю найсильніших партнерів у галузі. «З ким поведешся — того й наберешся» — це однозначно. Ніколи я в житті не їхав щось просити, а завжди був на партнерських началах.

На нашій кафедрі в Прикарпатському університеті були двоє лауреатів Нобелівської премії, близько двадцяти світових науковців першої категорії.

Міжнародна співпраця — це важливо. Треба триматися на плаву, бути конкурентоспроможним. Конкуренція позитивна в науці", — каже науковець.

Щодо розвитку біохімії Володимир Лущак підкреслює, наука розвивається стрибкоподібно, а не постійно та лінійно.

"Є моменти, коли щось сколихнулось і воно активно розвивається, або якесь відкриття спонукало. За останні роки — COVID-19 теж черговий поштовх. Війна — черговий поштовх.

Єдине, що країна від країни дуже відрізняється. Так звані постіндустріальні, цивілізовані країни давно зрозуміли, що інвестувати в науку — це вигідно.

Це виробничий фактор, який має дуже потужну норму прибутку — буває понад 1000%. Тільки справа в тому, що оберт капіталу тут дуже повільний.

Для фахівця від початку першого приходу в лабораторію і до захисту дисертації проходить до 10 років. Отже, скільки один фахівець за життя зможе підготувати наступного покоління, якщо йому це вдасться?

Знову ж таки, країни, які потужно індустріально розвинені, вони вкладають в науку шалені гроші, особливо якщо говорити про фундаментальні науки на молекулярному рівні.

Я вже давно не вважаю себе чистим біохіміком, оскільки зараз і близько вже немає того, що раніше власне і називали біохімією. Те, що мене навчили в університеті — це багаж і фундамент. Але на цьому фундаменті добудовується щось інше, нове", — підкреслив вчений.

Більше читайте в інтерв'ю: «Біохімія має передбачувальну силу»: професор Володимир Лущак про Джеймса Бонда і вільні радикали, біодобавки та мультивітаміни, COVID-19 та вплив війни на організм людини


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Уникати білого хліба та цукру: прикарпатцям пояснили, як харчуватися, аби бути здоровим

«Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи


11.03.2025 3169
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

599
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

467
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1747
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1458
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1411 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1282

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

536

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

556

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

799

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1870
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

235
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1279
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

764
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

227
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1449
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1033
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1607 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

413
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

608
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1241
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1554
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1042