
Івано-Франківськ залишається за бортом професійного футболу. В середині листопада обласний центр сколихнуло повідомлення про відродження професійної футбольної команди.
В оприлюдненому ПФЛ переліку клубів, які виявили бажання стартувати у черговому чемпіонаті України, фігурували «Ніка-Івано-Франківськ» і ФК «Івано-Франківськ». Вболівальники жили надією на швидке побачення з «великим» футболом. Проте наше повернення на професійну арену знову переноситься…
Фальстарт...
Ще в листопаді, коментуючи інформацію про потенційних новачків, президент ПФЛ Сергій Макаров зауважив, що це лише звернення клубів до Федерації футболу України з проханням допустити їх до проходження процедури атестації. Сама ж атестація розпочнеться після офіційного подання документів. Обидві франківські «заявки» відпали вже на початковій стадії.
Цю невтішну для уболівальників інформацію днями підтвердили і в обласній федерації футболу, і в комітеті ліцензування ФФУ. Включення до списку претендентів ФК «Івано-Франківськ» взагалі було умовним. Представники клубу подали до ФФУ лист від імені обласної федерації з проханням відтермінувати подачу заявки на проходження атестації, адже юридично клуб ще не був створений.
Нагадаємо, що під час виборчих перегонів ІФОФФ звернулася до кандидатів на посаду міського голови з пропозицією долучитися до програми повернення професійного футболу. На звернення відреагував Ігор Насалик, який підписав з федерацією відповідний протокол про наміри, проте стати мером йому не судилося.
Що цікаво, на зустрічах з виборцями І. Насалик обіцяв містові команду 1-ї ліги, запевняючи, що відповідні консультації вже ведуться. Як можна потрапити до першого дивізіону, оминувши другий? – дивувалися футбольні фани. Одночасно з’явилися чутки про можливий переїзд до Івано-Франківська… тернопільської «Ниви». Хоча, навряд чи це було можливо…
Обраний міським головою Руслан Марцінків на святкуванні 25-річчя ІФФФ зауважив, що в бюджеті коштів на утримання професійної команди немає.
«Після низки нарад та зустрічей з представниками франківських клубів зійшлися на тому, що місто й надалі допомагатиме аматорським командам та ДЮСШ», – каже очільник спорткомітету Віталій Матешко. Фінансування передбачено на рівні минулого року.
Професійний чи соціальний?
Немає «зайвих» коштів і в обласному бюджеті. Кошториси професійних ФК сягли таких розмірів, що утримувати їх з «однієї кишені» доволі складно. Раніше влада намагалася знайти франківській команді потужного спонсора на кшталт «Лукора» (опікував команду три сезони) чи «Буковеля». Однак сьогодні можновладці сходяться на тому, що у ФК має бути кілька засновників.
Пригадую, як на початку своєї діяльності НФК «Ураган» перед черговим сезоном представляв не тільки новачків-футболістів, але й нових ділових партнерів. Розклавши «яйця» у різні кошики, «дракони» змогли втриматися на плаву після відмови головного спонсора. Хоч, зрозуміло, команда зараз виступає не так потужно.
А от бурштинський «Енергетик» після 14 років, проведених на професійній арені, за подібних обставин канув у Лету. Професійний за формою клуб залишився аматорським за своєю суттю. Нові власники вирішили, що утримання ФК є надто дорогим, а інших джерел фінансування у клубу не було. Для містечка енергетиків то був швидше соціальний проект, ніж професійний. Квитки на матчі в Бурштині не продавали навіть на київське «Динамо».
Відтоді, як франківський клуб вибув з вищої ліги, професійний футбол з відкритими навстіж вхідними воротами стадіону практикувався і в Івано-Франківську. Водночас у сусідніх обласних центрах – Тернополі чи Чернівцях – за квиток правили, як мінімум, 20 грн.
Час розплати
Український футбол досить довго жив на широку ногу. Навіть посередні футболісти отримували платню, неспівмірну з доходами абсолютної більшості мешканців країни. І от настав час розплати. Одні клуби різко скорочують свої видатки, інші – припиняють діяльність.
На порозі закриття раптом опинилася луцька «Волинь», яка за рішенням Лозанського суду повинна виплатити 900 тисяч доларів екс-голкіперу Іссі Ндоє (це буцімто борг із зарплатні; скільки ж він отримував?!). Відтак перед клубом стоїть дилема: або викласти майже мільйон «зелених» і залишитися в еліті, або починати все з нуля і під іншою назвою…
Свого часу ігнорування спортивого принципу призвело до утворення прірви між професійним і аматорським футболом України. Якщо в чемпіонаті регіону клуб може вкластися у 500 000 грн., то для виступів у другій лізі ПФЛ йому потрібно удесятеро більше! Очевидно, назрів час утворення якогось напівпрофесійного дивізіону, де клуби «визрівали» б для виступів на вищому рівні.