Contra spem spero (Проти надії сподівайся)

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті. Задамо собі питання, українці. За яку Батьківщину наші прадіди, діди, батьки, брати, сестри і уже онуки впродовж віків воювали, загинули, їхні нащадки втратили землю, багато з них мову, морально травмувались?

А може ту, що знищила геноцидно мільйони, внаслідок штучно організованого Голодомору на землі, одній із найбагатших хлібом у світі, вивезла у Сибіри, на щастя не всіх, виявилось - не стало вагонів.

Пізніше сотні тисяч юнаків, які досягли призовного віку, під час окупації у лівобережних регіонах України (і могли мати інший менталітет), багатьох навіть без форми і зброї було практично втоплено у Дніпрі, при штучно прискореному, без нагальної потреби визволенню Києва до річниці пролетарської революції. Слід сказати місто було майже знищено, заміноване тодішньою владою до приходу інших загарбників - німців.

Для чого зараз перед виборами політичний ажіотаж з приводу пам"ятників, назв вулиць у захист жорстокого Жукова, який мав безпосереднє відношення до цієї  і  інших подібних "військових" операцій.

Хіба можна забути про Галичину, завойовану під час Першої світової війни, перед другою, після неї та замордованих і знищених, про що свідчать заповнені тюрми 41-го Західної України мертвими, також вивезених до названих Сибірів, навіть із території поділеної Польщі. За що???

Сини Галичан, по аналогії з Дніпром, у 1944 році, для свідомого знищення, були призвані до чужої армії та загибелі у Кенігсберському котлі. Де Вони? До тепер про більшість із них нічого не відомо, де їхні могили не можуть навіть розказати безмовні Хрести Пам"яті, поставлені як символи на багатьох цвинтарях. День Скорботи і тільки згадка про жахливу війну без перемоги між двома загарбницькими світоглядами, де Україна постраждала найбільше.

Тих хто лишився живий "після перемоги" кинули на Далекий Схід, продовжувати воювати за "батьківщину", щоб не пішли в ліси, пам"ятаючи про жахливі акції "перших совітів"  39-41 років  20 століття в Західній Україні. Логічно, по аналогії, з боку "старшого брата" пояснюється призив більшості  військовозобов"язаних  Галичан  через чехословацькі події, щоб були під контролем.

До тепер Галичина, її багато синів і дочок, колишніх ідеологічних та військових лідерів, ненависні, нас не встигли знищити генетично,  фізично, що стало основою не втрати національної України, рідної мови, звичаїв і ще зараз так не сприймається колишніми завойовниками та прихованими їх послідовниками із злобною піною на устах.

Повернемось до дійсності. Підвішеність ситуації - негатив чи позитив для українського народу і держави. Черговий раз але зараз особливо, у період умовного безвладдя така ситуація показує хто є хто в Україні. Простіше сказати хто вороги, що приховано проповідують ідеологію дисбалансу, нестабільності, політики підриву основ національної держави. На жаль є і заблукавші вівці.

Чого варті (це стосується перших) їхні нестримні, захлинаючі дебати, під видом повного ущемлення національних меншин, які прекрасно володіють і користуються українською, щоб не допустити Закону про українську мову у національній державі. Слава Богу він нарешті прийнятий і має діяти як у всіх країнах світу.

Зрозуміло, що причиною такої політичної істерії є розуміння невідворотності втрати володіння одним із основних бастіонів кількох імперій, мови на завойованих колись територіях. Подібна ситуація приховано твориться у площині релігії з метою блокування, стримання процесу створення єдиної православної  церкви в Україні, що на жаль є і небезпекою втрати незалежності держави.

У цьому контексті, багатьом з цих трибунів, зважаючи на коріння різних часів, краще жити на територіях де немає власної батьківщини, релігії і щоб її не мали інші, тому такі наступи на національні болючі інтереси, теми. Чому не рідний інтернаціоналізм без національних держав, як сталось у Радянському Союзі із багатьма народами? До речі, зараз це стало характерним для країн Західної Європи, що розчиняється замість старих уставлених устоїв у морі потоків інших, не з цього континенту.

Активно мусується тема переговорів про мир із агресором, який не збирається віддавати територію Донбасу, Криму, а якщо віддати то під свій протекторат. При цьому відновлення пограбованої  інфраструктури, знищеного майна населення, державних закладів тощо, мало б відбуватись за рахунок України, враховуючи відсутність на цих територіях впливу, втручання у політичні і економічні процеси, зважаючи  хто там прийде до влади після "демократичних" виборів.

Ті, хто глаголять про переговори заради припинення війни і досягнення миру у межах ефемерних "Мінських" і інших угод нічого не кажуть про душевний і фізичний стан матерів, жінок, дітей, які втратили на війні своїх батьків, синів і дочок та про більше як десять тисяч загиблих, тих хто знаходиться в російських тюрмах.

Загарбницька політика імперій, незалежно від назви не змінюється і ніколи компроміс з їхнього боку не був у користь постраждалого. Крім цього, у контексті переговорів і миру, згадаємо Крути,  той самий Київ,  Холодний Яр, Броди там де були зіткненні українці проти українців, більшість із яких загинули, а тепер Донбас із знищеними громадянами України. Яка їм може бути надана компенсація, тим більше агресор навряд відведе Дамоклів Меч від втраченої перлини, демократичні процеси у якій загрожують розпаду нової  імперії.

Одна із надій, звичайно крім власних заходів, вплив і допомога цивілізованого світу  який,  зокрема наші західні сусіди, також не хочуть жити біля діючого вулкану і агітують за переговори, однак, зважаючи на вищесказане цього не досить. Необхідні більш жорсткі санкції до агресора, навіть із зменшенням об"ємів бізнесу, щоб не втратити для себе більше.

Дивлячись на політичні перепалки в умовах війни, перед виборами, не залишає деколи думка, кому війна, кому мати рідна тільки б нажитись, лишитись і піти далі. А інші або одні і ті ж день та ніч красуються на екранах, давно знають, що в Україні треба робити, незалежно від практики і віку. Зокрема депутати, у судорожній Верховній раді перед виборами, також знали і знають що робити. Тоді чому в державі немає прогресу від їхньої діяльності, ріст цін і тарифів, зубожіння, загроза банкрутства держави чи дефолту? Також мрія про те, щоб залишитись, навіть за рахунок фарисейського перепрофілювання, а поки що лебедина пісня.

Скільки розмов про відсотки бар'єру для просування у Верховну раду, ліквідацію мажоритарної системи, щоб не дай Бог туди пройшов хтось незалежний від партій, а від народу, який їх не признає. Краще проти мажоритарки розказувати про гречку, якої ніхто не бачив. Якщо іде мова про соціальні заклади, розвитку яких допомагають мажоритарники, щоб мати переваги на виборах і за рахунок бюджетних коштів, то владі, що є у руках партійних діячів, депутатів за списками у парламентській більшості, досить заборонити виділення коштів на такі видатки.

Вигідніше, практично гарантовано попадати у парламент за партійними списками, тим більше закритими. Гарантія успіху. Це видно зараз по діючій Верховній раді, зала якої у передвиборчий період "переповнена". Не дивно, що не внесено зміни у виборчий Закон, залишивши старі норми і надію на самозбереження багатьох. Чому, наприклад, у таких країнах світу як США, Англія, Франція та багатьох інших діє виключно мажоритарна система, без страху за загибель партій, що себе не оправдовують.

І знову епілог у порядку розрядки. Українська ситуація, як ні в одній країні уже багато років основа, хліб у роботі журналістики, не кажучи про участь у роботі засобів масової інформації надзвичайно мудрих депутатів, політологів, експертів, щасливих від весь час нових подій. При цьому, рано чи пізно, особливо зараз, в процесі зміни влади, виборів змушена проявлятись позиція тих, хто нібито її критикував (владу) у певних параметрах, але дістаючи зарплату із бюджету змушені її захищати. А далі побачимо.

Contra spem spero.


11.06.2019 Костишин Антон 21449 1
Коментарі (1)

Василь 2019.09.07, 10:16

справді, побачимо

25.03.2021

Останнім часом увесь світ охопив справжній бум реконструкцій історичних будівель. Чому так відбувається?

8361 25
14.02.2021
Тетяна Дармограй

Сьогодні, 14 лютого, традиційно відзначають День усіх закоханих. Проте, ми не шукали легких шляхів, тому подивились на це свято під іншим кутом й вирішили розповісти вам дві життєві історії людей-одинаків. На їхньому прикладі, пояснюємо, чому бути без пари – не означає бути самотнім й чому людям без стосунків непереливки в нашому, не завжди толерантному, суспільстві.

5706 2
02.02.2021

Інтерв’ю з начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області генералом поліції третього рангу, доцентом кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», кандидатом юридичних наук Володимиром Голубошем на тему: "Актуальні питання впровадження на практиці кримінологічної теорії розбитих вікон".

12233 9
01.02.2021
Остап Микитюк

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка, авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020». Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.

5975 2
29.01.2021
Соломія Когут

Перша частина "Франківського Пана" – це настільна гра на кшталт монополії, у якій використали десятки історичних, соціальних, економічних, фінансових та культурних фактів Станіславова.

6526 10
18.01.2021
Тетяна Дармограй

Відкладання справи «на завтра» й внаслідок виконання її в останній момент – ситуація, з якою стикався кожен. Нерідко після таких випадків людину мучить відчуття провини, яке дивним чином зникає після нового поставленого завдання. Про те, як вибратись із цього зачарованого кола – читайте у матеріалі.    

7216 1

Про нічний клуб - просто в серці COVID-реактора; відставки; очікування шалених фінансових стягнень і вірогідно - міжнародний скандал...

3415

Під час останнього пленарного засідання четвертої сесії Івано-Франківської обласної ради створено депутатську групу  «СТРАТЕГІЯ ПРИКАРПАТТЯ-2050». До її складу ввійшло кілька депутатів з різних фракцій. Я стала ініціатором та головою ново

3247

[оновлено!] Жаху в Україні - можна було уникнути! ІФ не став би COVID-Чорнобилем, а статистика (яку після локдауну вже неможливо приховувати) - мала б зовсім інший характер, якби... Саме про це - дана публікація.

5708

Чому цвинтарний "старшина" – регулярно отримує премію в понад півсотні тисяч?! А лікар, що рятує життя (ризикуючи своїм власним) – має лише три тисячі зарплати?!! На гарантовані надбавки лікарям (за версією трипальц-"паТРІотів") – начебто "нема грошей". Чи справді нема?

4484
16.04.2021

Пагони цибулі - унікальна комбінація корисних речовин, потрібних саме навесні, і їх набагато більше навіть ніж у цибулі ріпчастій.

145
15.03.2021

Великий піст у 2021 році налічує 47 днів. Відомо, що у цей проміжок часу треба дуже прискіпливо ставитись до харчового раціону...

2927
02.03.2021

За даними Держстату, в січні в Україні харчі здорожчали на 1,5%. Найбільше зросла ціна на такі базові продукти, як яйця (+15,4%), овочі (+6,5%) і соняшникову олію (+2,9%).  

3582
05.03.2021

Папа Римський Франциск прибув до Іраку з першим в історії папським візитом. Це також і перша його міжнародна поїздка з початку пандемії коронавірусу.

3056
07.02.2021

Синод Єпископів є постійно діючою установою, створеною Папою Павлом VI у 1965 році.

4767
03.02.2021

В цьому році парафіяни відзначили поважний ювілей – 150-ліття від дня освячення місцевого храму. 

5003 1
28.01.2021

Єдність з Ісусом, єдність між християнами та загальнолюдська єдність у світлі Христового заклику перебувати в Його любові були в центрі уваги проповіді, яку Папа Франциск приготував на завершення Тижня молитов за єдність християн.  

5350
12.04.2021

Міжнародний різдвяний фестиваль "Коляда на Майзлях" можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини України.  

514
11.04.2021

Велика Британія та США вважають, що Росія повинна негайно «послабити напругу» і жити у відповідності з її міжнародними зобов’язаннями.  

775 1
08.04.2021

Канцлер ФРН Ангела Меркель зателефонувала 8 квітня президенту Росії Володимиру Путіну та обговорила з ним ситуацію навколо України.  

880
08.04.2021

За повідомленнями трьох людей, знайомих з цим питанням, представники адміністрації Байдена завершили розвідку щодо передбачуваних російських злочинів, таких як втручання у вибори та хакерство SolarWinds.  

942
22.03.2021

Колишній президент США Дональд Трамп незабаром планує повернутися в соцмережі - щоправда, вже з власною платформою.  

2031