Західні аналітики стверджують, що рекордна кількість вторгнень військових літаків Китаю в зону оборони Тайваню за останні чотири дні відтворює військові сили Пекіна, посилаючи потужні сигнали як вдома, так і далеко за межі острова, де панує самоврядування.
Згідно з даними Міністерства оборони Тайваня, майже 150 винищувачів ВВС Народно-визвольної армії (PLAAF), бомбардувальники, здатні перевозити ядерну зброю, протичовнові літаки та літаки раннього попередження та управління, ввійшла в ідентифікаційну зону Тайваню (ADIZ).
Хоча вони й не наблизилися до того, що Тайвань вважає своїм суверенним повітряним простором - за 12 морських миль від його берегової лінії - вони потрапили в зону ADIZ, де Тайбей каже, що реагуватиме на будь-яке вторгнення.
Це можна зробити за допомогою радіозастережень, відстеження зенітних ракет або перехоплення винищувачів. У понеділок, коли PLAAF надіслала найбільшу кількість бойових літаків - 56 - до тайванського ADIZ з моменту, коли острів минулого року почав публічно повідомляти про таку діяльність, Міністерство оборони Тайваня заявило, що були оголошені радіозастереження та розгорнуті ракетні комплекси ППО для моніторингу.
У п'ятницю, 1 жовтня, зафіксували 38 китайських літаків, а наступного дня ㅡ 39. Це найбільша кількість перетинів зони ідентифікації ППО відтоді, як Тайвань почав на офіційному рівні звітувати про таку діяльність ВПС Китаю.
Варто зазначити, що зона ідентифікації ППО є повітряним простором над землею або водою, який може виходити за межі території країни, щоб дати їй більше часу для відповіді на можливий напад ворожих літаків. Тобто китайські літаки не порушили повітряний простір Тайваню, який простягається на 12 миль від його узбережжя.
У суботу, 2 жовтня, перетин зони відбувався протягом двох періодів: 20 літаків удень та 19 - уночі. Серед них були 26 винищувачів J-16, 10 винищувачів Су-30, два літаки попередження про підводні човни Y-8 та один літак раннього попередження й управління KJ-500.
У відповідь військово-повітряні сили Тайваню підняли в повітря літаки, оголосили радіопопередження та розгорнули системи протиповітряної оборони, зазначили в міністерстві.
Жодного разу під час китайських польотів не було припущення, що справжній бій був неминучий, але західні аналітики стверджують, що Китай здатний домогтися кількох моментів.
"Це добре продумана програма з Пекіну, яку планується виконувати протягом місяців і років з кількома взаємопов'язаними цілями", - сказав Джейкоб Стоукс, співробітник програми індо-тихоокеанської безпеки Центру нової американської безпеки .
"По-перше, це військово-політична сигналізація для спроби залякати уряд Тайваню і висунути претензії Китаю на самоврядний острів",-сказав Стоукс. "Другий - отримання досвідом пілотів НВАК та пов'язаного з ними військового допоміжного персоналу у проведенні таких операцій за різних умов (наприклад, вночі), що підвищить їхню здатність боротися, якщо до цього закликатимуть", - сказав він.
"Третій - змусити тайванську армію спорядити літаки у відповідь, що допомагає зношувати менші авіаційні сили та пілотів Тайваню", - сказав Стоукс. Інші аналітики кажуть, що НВАК також демонструє друзям Тайваню - зокрема США, Японії та Великій Британії - вона не відступить перед їхньою підтримкою Тайбею.
Вони також кажуть, що широке висвітлення польотів у вітчизняних китайських ЗМІ покликане закріпити підтримку кампанії Пекіна з метою підпорядкування Тайваню.
Що робить Тайвань, що обурює Китай? Тайвань і материковий Китай управляються окремо з моменту закінчення громадянської війни більше семи десятиліть тому, під час якої переможені націоналісти втекли до Тайбею. Однак Пекін розглядає Тайвань як невід’ємну частину своєї території - навіть незважаючи на те, що Комуністична партія Китаю ніколи не керувала демократичним островом із 24 мільйонами людей.
А президент Китаю Сі Цзіньпін відмовився залучати військову силу для захоплення Тайваню, якщо це буде необхідно. За словами Лайонела Фаттона, експерта з питань Індо-Тихоокеанського регіону з Університету Вебстера в Швейцарії, "Китаю потрібні важелі, щоб стримувати Тайвань від небажаних дій, особливо ініціатив, що вимагають незалежності".
Фаттон зазначає, що активність китайських рейсів до тайванського ADIZ сталася після того, як Тайбей офіційно подав заявку про приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про транстихоокеанське партнерство (CPTPP), угоди про вільну торгівлю. Це певна дія, яку Пекін не підтримуватиме. "У світі є лише один Китай, і Тайвань є невід'ємною частиною китайської території.
Що стосується CPTPP, ми рішуче виступаємо проти приєднання Тайваню до будь-якої угоди чи організації офіційного характеру", - заявив речник МЗС Китаю Ліцзянь Чжао у твіттері 23 вересня.
Фаттон сказав, що збільшення кількості рейсів авіалайнерів - це Пекін, який заявив Тайбею, що у нього є засоби та вогнева міць, щоб підтримати цю жорстку позицію. Це класичний акт стримування - покажіть силу перед тим, як суперник вживе заходів, що призведе до неприйнятних витрат, сказав він. Колишній директор операцій Об’єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування США Карл Шустер сказав, що Пекін дає сигнал Тайбею, що він може завдати удару в будь -який час.
"Це сильний меседж, який супроводжує та посилює загрозливу риторику Китаю", - сказав він. І Китай буде невблаганним, сказав Фаттон. "Ми можемо очікувати, що Китай продовжить кампанію тиску, щоб переконатися, що його стримувальна позиція залишається сильною", - сказав він.
У вівторок президент Тайваню Цай Інг-Вен заявив, що острів не збирається відступити під тиском.
"На тлі майже щоденних вторгнень Народно-визвольної армії наша позиція щодо відносин між протоками залишається незмінною: Тайвань не буде піддаватися тиску, навіть якщо він накопичить підтримку з боку міжнародного співтовариства", - написав Цай опубліковано для американського журналу Foreign Affairs.
Довідково:
КНР контролює материковий Китай і два адміністративні райони — Гонконг і Макао. А Китайська Республіка, відома як Тайвань, визнає себе незалежною від Китаю. Свою столицю й адміністрацію на Тайвані заснували в 1949 році, коли Комуністична партія взяла під контроль материкову частину, а опозиційні до них сили відступили на Тайвань і заснували там свою владу.
Континентальний Китай і Тайвань дотримуються принципу «одного Китаю», вважаючи себе єдиним справжнім Китаєм, а свого суперника — тимчасово непідконтрольною територією. Щоб встановити дипломатичні відносини з КНР, інші країни мають розірвати дипломатичні відносини з Китайською Республікою — і навпаки.
Нині Тайвань має офіційні дипломатичні відносини з 15 країнами світу, більшість із яких — у Південній Америці.
США скасували дипломатичне визнання Тайваню на користь КНР у 1979 році. Відтоді Сполучені Штати не підтримують дипломатичні відносини з Тайванем, але зобов’язуються забезпечувати захищеність острова від зовнішніх загроз — зокрема постачають острову зброю та військову техніку.
А втім, раніше президент США Джо Байден заявив, що має намір підтримувати Тайвань. Очікується, що новий американський уряд продовжить чинити тиск на Китай щодо широкого кола питань, зокрема стосовно прав людини, торговельних суперечок, ситуації в Гонконзі й Тайвані.
за матеріалами CNN
