Чим загрожує Україні падіння російського рубля

 

Українцям, які кепкують над падінням російського рубля слід пам'ятати, що через це можливо доведеться і плакати.

"Те, що сьогодні в Росії фінансова катастрофа, коли курс євро досяг 100 рублів, буде також мати об'єктивне вплив і на українську економіку.... Росія нам створює, як завжди, ще й економічні проблеми”, - заявив вчора український прем'єр Арсеній Яценюк. Але крім класичного списання на ворогів своїх проблем в цій фразі є велика доля раціонального.

Гіркий анекдот

Філософська традиція українців не дозволяє спокійно пропустити горе ворога і не позловтішатися над ним. Тому вчора під час невдалого віражу рубля прямо на дно, українці так захопилися анекдотами про російську валюту, що і не побачили як їхня рідна гривня повторює сусідський трюк.

Але це поки короткострокова проблема, враховуючи те, що українці емоціонально вже більш підготовлені до девальваційних невдач. Так, певний взаємозв'язок гривні та рубля звичайно є, але на даному етапі, коли за падінням рубля почала падати гривня, він більш психологічний.

Україна звикла дивитися на те, що відбувається в Росії. До того ж не слід забувати про певну хаотичну політику українського Нацбанку, яка не дає гривні піднятися з колін.

Проте є більш важливі середньострокові та довгострокові впливи економічних невдач Росії на економіку України.

Так за роки досвіду торговельних і газових воєн, та за останній рік війни реальної економічна залежність України від Росії суттєво зменшилась. Але відірватися від історичної та географічної залежності більш сильного сусіда швидко наврядчи вдастся. А якщо цей сусід хоч тимчасово впаде, то крім насмішок над ним Україна отримає сильний економічний землетрус.

Падіння експорту

За даними Державної фіскальної служби України, експорт товарів з України в Росію за січень-листопад 2014 року зменшився на 50%. За даними Держстату за десять місяців 2014 року експорт товарів в РФ впав на 29,4%, а експорт послуг за девять місяців 2014 року сокротився на 28,1%.

Звичайно, війна посилила розрив наших економік, але український Держстат ще в кінці 2013 року подав статистику, що український експорт до Росії за півтора роки впав на $4,2 млрд. Щомісяця він стабільно скорочувався на 10% і більше.

“Незважаючи на те що торгівля скорочується але все-одно близько 19% відсотків нашого експорту йде в Росію. Звичайно, якщо там буде зниження активності або глибока девальвація це означатиме істотне подорожчання товарів з України, які втрачатимуть свою конкурентоздатність”, - розповів Еспресо.TV президент центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

З несприятливими наслідками економічного падіння в Росії для України згоден і виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

На його думку через девальвацію, українські експортери будуть в гірших умовах на російському ринку через зниження купівельної спроможності в Росії.

Проте майже всі експерти згодні з тим, що україно-російські торговельні відносини вже давно увійшли у фазу стрімкого піке, але повного розриву наших економік не буде.

“Буде необхідний об'єм російського імпорту з України, який буде здійснюватись незалежно від курсу. Те що їм дійсно потрібно імпортувати - вони імпортувати будуть. А то що їм не особливо потрібно, воно б і відпало, враховуючи що росіяни обмежують свій ринок для нас”, - вважає Жаліло.

Боротьба за треті ринки

Інший, не менш важливий, удар по українським експортерам існує на ринках третіх країн. За словами Устенка є ціла низка ринків, на яких і росіяни і українці конкурували між собою.

Україна і Росія ділять ринки хімічної продукції, металургії, зерна третіх країн і девальвація робить російську продукцію більш конкурентною. Скоріш за все, росіяни швидко зреагують на цей тренд і буду виставляти більш привабливі ціни.

Через зниження доходів наших експортерів на цих країнах, Україна втратить певні притоки валюти в країну.

Українські заробітчани Росії

Наступна підніжка російської девальвації українській економіці - заробітчани. За даними експертів Світового банку, в 2013 році українські трудові мігранти відправили в Україну близько $9 млрд. За цим показником ми займаємо почесне "десяте" місце в світі.

За даними Жаліло більше половини українських заробітчан їздять працювати на схід, особливо в Росію, але більша частина припливу валюти в грошовому еквіваленті була з боку з Європи.

“Заробітчани перераховували найбільше $7-7,5 млрд на рік. Якщо враховувати, що тіньовий сектор економіки становить 50%, я б припустив, що біля 7 млрд крутилася б ще приблизно половина від цієї суми”, - підрахував Олег Устенко.

Нещодавно російський прем'єр Медведєв залякував Україну, що тільки втрата роботи українців в Росії коштуватиме їм $11-13 млрд. Але тут слід зробити поправку на бажання російського прем'єра перебільшити цифри за-для більшого залякувального ефекту.

Але у будь-якому випадку українські заробітчани будуть отримувати менше валюти в Росії. До цього додається те, що через гальмування російської економіки будуть зменшуватися пропозиції роботи. Та ще можна додати можливе навмисне посилення контролю саме за українськими працівниками.

Правда, на думку Олега Устенка, ця проблема тільки короткострокова. “Через певний проміжок часу вони звичайно перейдуть на інші напрями і країни, бо це найбільш мобільна частина нашої робочої сили”, - вважає він.

Банківський паразит

Крім пророщування проросійських настроїв на Сході і в Криму, Росія ще міцно ухопилася в українську фінансову систему. Дочірні російські банки в Україні - це ще одна проблема, яка може спіткати Україну через послаблення Росії.

“Ніхто не сумнівався, що росіяни будуть підтримувати свої банки на території України. Не було сумніву, що російські банки будуть вкладатися в українські”, - вважає Олег Устенко.

До того ж варто зазначити, що більшість дочок російських банків входять в ТОП-10 найбільших фінустанов України. І, не зважаючи на великий відтік депозитів саме з них, російські банки показали себе дисциплінованими. Навіть глава Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що захищатиме російські банки до тих пір, поки вони не порушують українське законодавство.

Але тепер, коли йде серйозна девальвація, у материнських структурах російських банків може виникнути потреба у вливанні грошей. ”Коли стоїть завдання вибрати, кого рятувати материнську або дочірню компанію, то рятувати будуть першу”, - наголошує Устенко.

Відповідно у російських “дочок” можуть початися серйозні проблеми з ліквідністю. А враховуючи кількість банків з тимчасовою адміністрацією та банками, які НБУ планує прибрати з ринку, то фінансовий сектор України може розхитатися надто сильно.

Також в період правління Януковича російським банкам дозволялося активно кредитувати українську економіку. Тут виникає ще одна залежність. “Дочки” можуть почати активніше вимагати повернення кредитів від і так ослаблого українського бізнесу. А деякі фінустанови ще й активно залучали фізосіб до кредитування.

Проте, на думку Ярослава Жаліла, з політичної доцільності Путін може не задіяти цю складову економічної війни. “Якщо Путін буде занадто порушувати інтереси бізнесу, то кінець його епохи може наблизиться швидше”, - вважає експерт.

Борги та інвестиції

Існує ще декілька, хоч і менш впливових, але важливих факторів.

Незважаючи на пропагандистську політику Кремля, частина російського бізнесу думала і розглядала проекти інвестування в Україні. Але коли економічні проблеми з'являться у бізнесменів в Росії, вони почнуть згортати і без того невелику кількість можливих проектів.

За прогнозом фонду Блейзера в Україні, на 2015 рік російські інвестиції в Україну повинні були скласти $1 млрд, але це не враховуючи девальвацію.

Ну і останнє - борги. Через падіння економіки Росія почне шукати додаткові джерела отримання коштів. Ураховуючи санкції та тренд зниження ціни на нафту, Росія згадає про те, хто їй і що винен. А тут є $3 млрд, які Росія позичила Україні у вигляді євробондів, випущених за часів Януковича.

Кремль вже заявляв, що буде вимагати ці гроші у встановлений термін - грудень 2015 року. Але слід згадати, що пару місяців тому ця тема педалювалася російськими ЗМІ, щоб нагади про ще один важель впливу. Тепер це буде не просто важель, а реальна потреба в грошах.

Отже, крім анекдотів на тему різкого падіння рубля українці можуть отримати серйозну віддачу на свою економіку через падіння експорту, зменшення грошей від заробітчан, впливу російських банків в Україні, боргів та відсутності російських інвестицій.

Проте є і можливі позитивні впливи. Головний фактор, який руйнує українську економіку - російська агресія. Можливо Путіну доведеться через брак коштів заморозити війну в Україні.

"Відмова від напрямку, яким повністю зазомбували російське населення може обвалити владу Путіна. Я не виключаю, що Росія навпаки буде шукати додаткові фактори удару по українській економіці, щоб показати, що не тільки у них погано", - резюмує Ярослав Жаліло.


18.12.2014 761 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1040
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1207
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1114
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3246
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2067
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3243

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

767

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1097

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1177

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2463
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6073
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6093
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29821
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

669
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1524
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1739
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23963
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16459
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

784
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1454
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1726
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2722