Чим загрожує Україні падіння російського рубля

 

Українцям, які кепкують над падінням російського рубля слід пам'ятати, що через це можливо доведеться і плакати.

"Те, що сьогодні в Росії фінансова катастрофа, коли курс євро досяг 100 рублів, буде також мати об'єктивне вплив і на українську економіку.... Росія нам створює, як завжди, ще й економічні проблеми”, - заявив вчора український прем'єр Арсеній Яценюк. Але крім класичного списання на ворогів своїх проблем в цій фразі є велика доля раціонального.

Гіркий анекдот

Філософська традиція українців не дозволяє спокійно пропустити горе ворога і не позловтішатися над ним. Тому вчора під час невдалого віражу рубля прямо на дно, українці так захопилися анекдотами про російську валюту, що і не побачили як їхня рідна гривня повторює сусідський трюк.

Але це поки короткострокова проблема, враховуючи те, що українці емоціонально вже більш підготовлені до девальваційних невдач. Так, певний взаємозв'язок гривні та рубля звичайно є, але на даному етапі, коли за падінням рубля почала падати гривня, він більш психологічний.

Україна звикла дивитися на те, що відбувається в Росії. До того ж не слід забувати про певну хаотичну політику українського Нацбанку, яка не дає гривні піднятися з колін.

Проте є більш важливі середньострокові та довгострокові впливи економічних невдач Росії на економіку України.

Так за роки досвіду торговельних і газових воєн, та за останній рік війни реальної економічна залежність України від Росії суттєво зменшилась. Але відірватися від історичної та географічної залежності більш сильного сусіда швидко наврядчи вдастся. А якщо цей сусід хоч тимчасово впаде, то крім насмішок над ним Україна отримає сильний економічний землетрус.

Падіння експорту

За даними Державної фіскальної служби України, експорт товарів з України в Росію за січень-листопад 2014 року зменшився на 50%. За даними Держстату за десять місяців 2014 року експорт товарів в РФ впав на 29,4%, а експорт послуг за девять місяців 2014 року сокротився на 28,1%.

Звичайно, війна посилила розрив наших економік, але український Держстат ще в кінці 2013 року подав статистику, що український експорт до Росії за півтора роки впав на $4,2 млрд. Щомісяця він стабільно скорочувався на 10% і більше.

“Незважаючи на те що торгівля скорочується але все-одно близько 19% відсотків нашого експорту йде в Росію. Звичайно, якщо там буде зниження активності або глибока девальвація це означатиме істотне подорожчання товарів з України, які втрачатимуть свою конкурентоздатність”, - розповів Еспресо.TV президент центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

З несприятливими наслідками економічного падіння в Росії для України згоден і виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

На його думку через девальвацію, українські експортери будуть в гірших умовах на російському ринку через зниження купівельної спроможності в Росії.

Проте майже всі експерти згодні з тим, що україно-російські торговельні відносини вже давно увійшли у фазу стрімкого піке, але повного розриву наших економік не буде.

“Буде необхідний об'єм російського імпорту з України, який буде здійснюватись незалежно від курсу. Те що їм дійсно потрібно імпортувати - вони імпортувати будуть. А то що їм не особливо потрібно, воно б і відпало, враховуючи що росіяни обмежують свій ринок для нас”, - вважає Жаліло.

Боротьба за треті ринки

Інший, не менш важливий, удар по українським експортерам існує на ринках третіх країн. За словами Устенка є ціла низка ринків, на яких і росіяни і українці конкурували між собою.

Україна і Росія ділять ринки хімічної продукції, металургії, зерна третіх країн і девальвація робить російську продукцію більш конкурентною. Скоріш за все, росіяни швидко зреагують на цей тренд і буду виставляти більш привабливі ціни.

Через зниження доходів наших експортерів на цих країнах, Україна втратить певні притоки валюти в країну.

Українські заробітчани Росії

Наступна підніжка російської девальвації українській економіці - заробітчани. За даними експертів Світового банку, в 2013 році українські трудові мігранти відправили в Україну близько $9 млрд. За цим показником ми займаємо почесне "десяте" місце в світі.

За даними Жаліло більше половини українських заробітчан їздять працювати на схід, особливо в Росію, але більша частина припливу валюти в грошовому еквіваленті була з боку з Європи.

“Заробітчани перераховували найбільше $7-7,5 млрд на рік. Якщо враховувати, що тіньовий сектор економіки становить 50%, я б припустив, що біля 7 млрд крутилася б ще приблизно половина від цієї суми”, - підрахував Олег Устенко.

Нещодавно російський прем'єр Медведєв залякував Україну, що тільки втрата роботи українців в Росії коштуватиме їм $11-13 млрд. Але тут слід зробити поправку на бажання російського прем'єра перебільшити цифри за-для більшого залякувального ефекту.

Але у будь-якому випадку українські заробітчани будуть отримувати менше валюти в Росії. До цього додається те, що через гальмування російської економіки будуть зменшуватися пропозиції роботи. Та ще можна додати можливе навмисне посилення контролю саме за українськими працівниками.

Правда, на думку Олега Устенка, ця проблема тільки короткострокова. “Через певний проміжок часу вони звичайно перейдуть на інші напрями і країни, бо це найбільш мобільна частина нашої робочої сили”, - вважає він.

Банківський паразит

Крім пророщування проросійських настроїв на Сході і в Криму, Росія ще міцно ухопилася в українську фінансову систему. Дочірні російські банки в Україні - це ще одна проблема, яка може спіткати Україну через послаблення Росії.

“Ніхто не сумнівався, що росіяни будуть підтримувати свої банки на території України. Не було сумніву, що російські банки будуть вкладатися в українські”, - вважає Олег Устенко.

До того ж варто зазначити, що більшість дочок російських банків входять в ТОП-10 найбільших фінустанов України. І, не зважаючи на великий відтік депозитів саме з них, російські банки показали себе дисциплінованими. Навіть глава Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що захищатиме російські банки до тих пір, поки вони не порушують українське законодавство.

Але тепер, коли йде серйозна девальвація, у материнських структурах російських банків може виникнути потреба у вливанні грошей. ”Коли стоїть завдання вибрати, кого рятувати материнську або дочірню компанію, то рятувати будуть першу”, - наголошує Устенко.

Відповідно у російських “дочок” можуть початися серйозні проблеми з ліквідністю. А враховуючи кількість банків з тимчасовою адміністрацією та банками, які НБУ планує прибрати з ринку, то фінансовий сектор України може розхитатися надто сильно.

Також в період правління Януковича російським банкам дозволялося активно кредитувати українську економіку. Тут виникає ще одна залежність. “Дочки” можуть почати активніше вимагати повернення кредитів від і так ослаблого українського бізнесу. А деякі фінустанови ще й активно залучали фізосіб до кредитування.

Проте, на думку Ярослава Жаліла, з політичної доцільності Путін може не задіяти цю складову економічної війни. “Якщо Путін буде занадто порушувати інтереси бізнесу, то кінець його епохи може наблизиться швидше”, - вважає експерт.

Борги та інвестиції

Існує ще декілька, хоч і менш впливових, але важливих факторів.

Незважаючи на пропагандистську політику Кремля, частина російського бізнесу думала і розглядала проекти інвестування в Україні. Але коли економічні проблеми з'являться у бізнесменів в Росії, вони почнуть згортати і без того невелику кількість можливих проектів.

За прогнозом фонду Блейзера в Україні, на 2015 рік російські інвестиції в Україну повинні були скласти $1 млрд, але це не враховуючи девальвацію.

Ну і останнє - борги. Через падіння економіки Росія почне шукати додаткові джерела отримання коштів. Ураховуючи санкції та тренд зниження ціни на нафту, Росія згадає про те, хто їй і що винен. А тут є $3 млрд, які Росія позичила Україні у вигляді євробондів, випущених за часів Януковича.

Кремль вже заявляв, що буде вимагати ці гроші у встановлений термін - грудень 2015 року. Але слід згадати, що пару місяців тому ця тема педалювалася російськими ЗМІ, щоб нагади про ще один важель впливу. Тепер це буде не просто важель, а реальна потреба в грошах.

Отже, крім анекдотів на тему різкого падіння рубля українці можуть отримати серйозну віддачу на свою економіку через падіння експорту, зменшення грошей від заробітчан, впливу російських банків в Україні, боргів та відсутності російських інвестицій.

Проте є і можливі позитивні впливи. Головний фактор, який руйнує українську економіку - російська агресія. Можливо Путіну доведеться через брак коштів заморозити війну в Україні.

"Відмова від напрямку, яким повністю зазомбували російське населення може обвалити владу Путіна. Я не виключаю, що Росія навпаки буде шукати додаткові фактори удару по українській економіці, щоб показати, що не тільки у них погано", - резюмує Ярослав Жаліло.


18.12.2014 753 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1511
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

848
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1328
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2550 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3639
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3086 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

605

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

315

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

294

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

917
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5065
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10450 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8911
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7494
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

737
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

933
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1222
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15702
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1259
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1662
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1566
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1790