Цікаві факти з історії Івано-Франківського вокзалу

 

вокзал

 

На івано-франківському вокзалі щодня відбуваються сотні зустрічей і прощань. Багато він встиг пережити за півтора століття своєї історії – капітальну перебудову, війни, залізничні випадки й навіть… боротьбу з порнографією. Не всі знають, якою давньою є наша залізнична історія, адже вокзал Івано-Франківська старіший за київський. Спробуймо помандрувати уявним «поїздом у минуле», щоб дізнатися про нього більше.

 

Залізничне місто

Колію через Станиславів протягли в 1866 р. під час прокладення залізничної лінії Львів-Ходорів-Станіславів-Чернівці. Ця залізниця стала другою в Галичині після лінії Перемишль-Львів. Важко уявити, якою рідкістю в ті часи були залізничні перевезення. В 1896 р. вся залізниця величезної Австро-Угорської імперії  налічувала заледве 8 тис. кілометрів колії. Для порівняння: лише колії сучасної Львівської залізниці складають близько 4,5 тис. км.

В 1866 р. збудували також перший вокзал Станиславова. Зовні він суттєво відрізнявся від того, який ми звикли бачити. Будівля радше нагадувала палац у мавританському стилі з напівкруглими арками й вікнами. Першого вересня 1866 р. до станиславівського вокзалу прибув перший потяг – Львів-Чернівці.

11 вересня 1866 р. при вокзалі було відкрито «Цісарсько-королівські головні машинні майстерні», пізніше локомотиворемонтний завод. Зберігся опис цих майстерень від 1901 р. «Кількість локомотивів у майстерні на даний час становить 228 шт., вагонів для перевезення вугілля 191, возів 3251… Машинна зала розрахована на 18 місць (колій). Електрична станція, що є власністю Іпотечного банку у Львові, освітлює залізничну станцію, котельню, майстерні й станційні будинки. Вона містить три динамо-машини (тобто електрогенератори – авт.), що стоять у ряд, з яких дві працюють, а одна є резервною…» До речі, перші електричні лампи в історії нашого міста загорілися саме на вокзалі 13 січня 1897 року.

Велика реконструкція

Залізничний рух пожвавлювався, і невеликий вокзал став явно затісний. «За останні десять років було збудовано три залізничні лінії, і місцева залізнична станція практично стала на рівні зі львівською, і за своїми потужностями значно перевищила чернівецьку», – стверджувала тогочасна преса в 1904 р. Газети не шкодували емоцій, щоб описати всі незручності затісного двірця: «Пасажири другого класу тісняться в одному маленькому залі, а подорожні третього класу, через надто малу почекальню, змушені розміщатися в коридорах, а часто й у дворі, що зовсім не сприяє зручності пасажирів, особливо зимової пори». Тож міська дирекція залізниці звернулася до міністерства з проханням про розширення вокзалу.

28 грудня 1904 р. архітектор і делегат залізничного міністерства Ернест Баудіш, прибувши до нашого міста, остаточно затвердив плани реконструкції. Він запроектував нову будівлю у стилі неоренесансу. Вона була значно просторішою, мала довжину по фасаду 200 м і  великий купол у центрі. «Старий вестибюль мав 110 м2, новий буде мати 293, почекальня третього класу мала 54 м2, нова 66», – описували проект нового двірця газети. Почекальню другого класу, навпаки, зменшили зі 106 до 69 м2, зате зал очікування першого класу збільшився з 40 до 59 м2. Чесно кажучи, такий поділ не видається дуже логічним, адже третім класом у ті часи мандрувало близько 90% осіб, і лише 10% могли собі дозволити другий чи перший клас.

Вартість усіх робіт складала 600 тис. корон. З них 70 тис. корон було виділено на побудову кам’яниці для колійової пошти й 160 тис. на прокладення колії по вулиці Вовчинецькій. Будівельні роботи розпочалися в квітні-травні 1906 р. й завершилися у вересні-жовтні 1908 р. В результаті цієї реконструкції місто отримало ту вокзальну будівлю, яку звикли бачити й ми. Щоправда, в 1999 р. двірець пережив ще одну реконструкцію, але вона була вже не такою грандіозною, як попередня.

Відомі залізничні випадки

На щастя, в історії нашої залізниці було небагато катастроф з людськими жертвами. Один з найбільш відомих залізничних випадків трапився 14 грудня 1908 р. О 4.19 ранку станиславівський пасажирський потяг зіштовхнувся зі львівським товарним поїздом близько від станції Єзупіль. При цьому, за словами очевидців, обидва паровози буквально «в’їлися» один в одного, зійшло з колії шість товарних вагонів, один поштовий і один пасажирський. Як не дивно, всі пасажири залишилися живі, але шестеро були важко поранені. Причиною катастрофи був сильний туман і певна незлагодженість у роботі залізничного персоналу.

В лютому 1908 р. в Станиславові п’ять днів без перерви падав сильний сніг. В результаті 7 лютого об 11.45 неподалік від Ямниці в снігу загруз пасажирський потяг, що вирушав зі Станиславова до Львова. Потяг застряг так глибоко, що не міг рушити ні вперед, ні назад. Локомотив, що поспішив йому на допомогу, теж загруз у снігових заметах. Крім цього, на лінії Станиславів — Львів міцно застрягли ще два швидких потяги. Лише завдяки героїчній праці залізничних рятувальників потяги вдалося звільнити зі снігового полону. Проте їх довелося в буквальному розумінні відкопувати.

У вересні 1909 р. залізницю сколихнула страшна звістка, що майже повторювала сюжет відомого роману «Анна Кареніна». Неподалік від Ямниці під потяг кинулася селянка Анна Бойко. Самогубця загинула на місці. Однак причиною трагедії були зовсім не любовні перипетії. В жінки було восьмеро дітей, які вирішили поділити між собою її землю. Певно, селянка не могла змиритися з втратою маєтку й вирішила піти з життя у такий трагічний спосіб.

Великого розголосу в пресі набула й залізнична катастрофа, що сталася 9 листопада 1928 р. на лінії Хриплин — Станиславів. Причиною, знову ж таки, став густий туман. Пасажирський поїзд зі Снятина зіштовхнувся з чортківським потягом, що затримався перед семафором. Паровоз снятинського потяга був суттєво пошкоджений, а у чортківському вийшли з ладу два вагони. Двоє пасажирів були у важкому стані, 36 отримали легкі поранення.

Порнографія і скандали

В квітні 1910 р. в Станиславові відбулися збори, в яких взяли участь священики, гімназійні вчителі та кілька сотень інших поважних містян. Все це товариство суворо засудило поширення аморальної літератури, порнографічних листівок і журналів. Ця ганебна продукція надходила до Станиславова з Німеччини, Франції та Відня. Борці з порнографією звернулися до представників влади й до місцевої дирекції залізниць з проханням зупинити поширення аморальної продукції. Колійові книгарні ретельно перевірялися, заборонялося продавати «пікантні» видання і в потягах. Проте багаж пасажирів ніхто не перевіряв, тож, імовірно, заборонена продукція все одно потрапляла до міста.

В серпні 1912 р. на залізниці трапилася резонансна крадіжка з «фізіологічним» підтекстом. Три відомих залізничних крадія Аарон, Шварц і Розенфельд обікрали у потязі високого посадовця – буковинського посла Блюма. Щоб поліція не відібрала у них награбоване, вони… проковтнули монети. Під Станиславовом банда опинилася в руках правосуддя, і поліцейські видобували гроші з організмів злодіїв за допомогою рицинової олії. Як відомо, вона є сильним проносним.

Ще один «пікантний» скандал набув великого розголосу не лише серед залізничників, а й по всьому місту. В січні 1902 р. залізничний кондуктор Марцелій Ясінський та його дружина Юлія пізно повернулися  з танцювальної вечірки, між ними вибухнула сварка. Ревнивий кондуктор закидав дружині, що вона танцювала з тими, з ким він їй забороняв. Дружина не залишилася в боргу, пригадавши численні картярські програші благовірного. О 8-й годині ранку Ясінський вийшов з дому й повернувся… з револьвером. Подружжя продовжило з’ясування стосунків, у результаті чого Ясінський вистрілив у дружину, а потім у себе. Поранення виявилися важкими, але темпераментне подружжя вижило. Згодом кондуктор був ув’язнений і назавжди втратив роботу. Керівництво залізниці категорично відмовилося поновлювати його на службі. А Ясінський ще й «долив олії у вогонь», пригрозивши застрелити директора залізниці, якщо він не прийме його назад. Робота на залізниці в ті часи вважалася дуже престижною, охочих її отримати було багато.

Зустрічаючи на нашому вокзалі гостей з іншого міста, не забудьте розповісти їм, якою багатою й цікавою є його історія. Згадайте про це й тоді, коли вирушаєте у мандрівку потягом. Щасливої дороги!

 

Західний кур`єр


07.03.2015 5749 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

413
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1659
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1401
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1337 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1236
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7360

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

420

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

757

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1794
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

171
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1234
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

728
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

177
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1409
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

992
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1548 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

360
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

467
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1200
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1495
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

999