Чому "екологічні" мільйони не працюють на збереження довкілля Прикарпаття

Івано-Франківщина входить до переліку областей України зі значною сумою надходжень екологічного податку. Це грошова компенсація за забруднення навколишнього середовища, яка повинна бути спрямована на збереження і покращення його стану. Щоправда, українські реалії – це коли в екологічному звіті одні проблеми, а в фінансовому – вирішення інших. 

Виглядає, що кошти з обласного і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища Франківщини розподіляють за принципом «залатати дірки». Облаштування каналізації, укріплення берегів гірських річок, висадка зелених насаджень, купівля контейнерів для сміття – ці, на перший погляд, комунальні видатки, згідно з законом, можуть бути профінансовані за екологічні кошти, однак у розрізі звітності екологічних проблем регіону виглядають недоречними. Таку закономірність екологи і природозахисники називають неефективним використання екологічних коштів.

Згідно з інформацією фіскальної служби, в Івано-Франківській області за останніх три роки платники екологічного податку поповнили бюджет на понад мільярд гривень. Принцип розподілу цих коштів змінюється ледь не щороку. Останніх два роки на місцевому рівні залишалося 55% з суми надходжень усього екоподатку, і ці гроші мали право витратити лише на природоохоронні потреби. Решта 45% поповнили загальну державну казну.

Вже на місцевому рівні екокошти розподіляються за принципом 30/25 – відповідно в обласний та локальний бюджети. На Прикарпатті найбільший місцевий екофонд – в Галицькому районі завдяки розташуванню на його території Бурштинської ТЕС.

«Чорні опади», на які скаржаться бурштинці, осідають у районну казну близько 80-ма мільйонами гривень щороку. Ці гроші значною мірою наповнюють і обласний природоохоронний фонд.

Неробоча компенсація

На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень. Ці кошти повинні компенсувати природі області збитки від діяльності «забруднювачів» і життєдіяльності людини загалом. Та чи працює насправді ця компенсація?

Еколог-експерт Володимир Красноштанов переконує: багато природоохоронних заходів, які реалізовують на рівні області, не мають екологічного ефекту.

«Візьмемо статтю екологічних витрат «будівництво каналізаційних мереж». Щоб вона мала саме екологічний ефект, потрібно проблему зі стоками вирішувати комплексно, тобто обов’язково будувати очисні споруди. Що маємо ми: від порога стоки відвели й скинули їх погано очищеними чи неочищеними до найближчого струмка. Цим славиться Тлумач, де будують колектори, але погано працюють очисні споруди. Та ж історія у Брошнів-Осаді», – пояснює еколог.

Згідно з даними, наведеними в останньому виданому екологічному паспорті регіону, комунальні підприємства «Тлумач-водоканал» і Брошнів-Осадської селищної ради входять у п’ятірку водокористувачів, які найбільше забруднюють водойми області. Натомість на охорону водних ресурсів на Тлумаччині за останніх три роки витратили більше 13 мільйонів гривень з екофонду.

«Лише у 2018 році на реконструкцію очисних споруд у Брошнів-Осаді з державного бюджету виділили 10 мільйонів гривень. Дотепер їх не введено в експлуатацію», – підсумовує Красноштанов.

Окрім того, еколог резюмує, що логіки компенсації нанесення екологічної шкоди на місцях не дотримуються: «Якщо наповнюємо екологічний бюджет коштом Бурштинської ТЕС, то частина грошей мала б іти на зменшення наслідків від цього забруднення: на електрофільтри, рекультивацію старих золовідвалів, але цього немає».

Про мільйонні витрати з обласного екофонду на сумнівні заходи в 2016 році заявляли тоді ще заступниця голови Івано-Франківської обласної ради Ольга Галабала і голова екокомісії Михайло Якимчук. Депутати відмовилися підписувати проект рішення про розподіл екокоштів і закликали екологів та громадськість ретельно проаналізувати доцільність видатків.

Через місяць після таких заяв депутати проголосували за звільнення Ольги Галабали з посади заступника голови облради. Основним мотивом своєї вимушеної відставки Галабала назвала те, що вона намагалася отримати доступ до звітів за екологічні кошти.

Ріка витримає все

Наприкінці грудня 2015 року депутати затвердили Обласну програму охорони навколишнього природного середовища до 2020 року. Перелік першочергових заходів мав сприяти ефективнішому розподілу екологічних коштів та забезпеченню екологічної безпеки регіону. У її основі – підпрограми зі збереження вод, земель, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, поводження з промисловими і побутовими відходами, збереження природо-заповідного фонду, охорони мінеральних ресурсів, екологічний моніторинг. З восьми пунктів в рази більше коштів запланували скерувати саме на охорону вод та земель і вирішення проблеми відходів. За логікою, це мали б бути ті гарячі точки, які варто негайно погасити.

Проаналізуємо ці три підпрограми окремо у розрізі порайонно виділених на них коштів з обласного екофонду.

Кольоровими трикутниками на карті зображені місця розташування суб’єктів господарювання, що найбільше забруднюють повітря й водойми області.

У топ-10 забруднювачів повітря входять:

  1. ВП «Бурштинська ТЕС»
  2. ДП «Калуська ТЕЦ-НОВА» (м. Калуш)
  3. Долинський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (м. Долина)
  4. НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (м. Надвірна)
  5. ТзОВ «Ґудвеллі Україна» (Калуський р-н)
  6. Філія «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»
  7. НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (м. Долина)
  8. ПрАТ «Івано-Франківськцемент» (Ямницька ОТГ)
  9. АТ «Укргазвидобування» філія ГПУ «Львівгазвидобування» Львівське відділення з видобутку нафти і газу Надвірнянського р-ну (с. Пнів).
  10. ТОВ «Свісс Кроно» (смт. Брошнів-Осада)

Найбільше скидів забруднених вод здійснюють:

  1. ТОВ «Уніплит» (смт. Вигода)
  2. ТОВ «Буковель» (с. Поляниця)
  3. КП Брошнів-Осадської селищної ради (смт. Брошнів-Осада)
  4. Богородчанське ВУВКГ (смт. Богородчани)
  5. КП «Тлумач-водоканал» (с. Гончарівка Тлумацького р-ну)
  6. НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (м. Долина)
  7. ПАТ «Живиця» (смт. Вигода)
  8. ДП «Підприємство Долинського ВЦ 118» (с. Тростянець)
  9. НСБ «Заросляк» (м. Ворохта)
  10.  Обласний дитячий санаторій Ясень (Рожнятівський р-н, с.Ясень)

Щодо охорони вод, акцент поставили на Тисменицькому районі – за три роки за цією підпрограмою тут освоїли приблизно 23 мільйони гривень. Плюс ще майже 5 мільйонів – з державного бюджету. Районами-фаворитами з освоєння коштів на захист вод є також Снятинщина, Тлумаччина, Надвірнянщина, місто Коломия та Коломийський район. Під широкоформатною фразою «охорона водних ресурсів» зазвичай виконують роботи з заміни чи реконструкції каналізаційних мереж. На перший погляд, ці комунальні видатки не повинні б мати відношення до екологічних коштів, однак, згідно з постановою Кабміну №1147, що затверджує перелік видів діяльності, які належать до природоохоронних заходів, порушень немає.

Натомість фахівці вказують на зовсім інші водні точки регіону, де є екологічні проблеми. З десяти найбільших забруднювачів водойм області лише один розташований в межах районів-фаворитів з освоєння коштів.

Еколог Володимир Красноштанов акцентує на проблемі забруднення стічними водами ріки Прут.

«З самих витоків біля підніжжя Говерли вода у Пруті вже нечиста, адже там розташована спортивна база «Заросляк», стоки від якої потрапляють у водойму без очистки. Нижче за течією ситуація не набагато краща, очисні споруди селища Ворохта також не працюють. А там розташовані санаторії, зокрема де лікують туберкульоз кісток, і тренувальні бази. Аналогічно в Микуличині. У Делятині очисні споруди психоневрологічного інтернату вийшли з ладу ще десяток років тому, і весь цей час вода витікає у Прут без очистки», – перераховує забруднені зони еколог.

У 2017 році на проекті очисних споруд у Ворохті освоїли 200 тисяч гривень. За логікою речей, щоб він не втратив актуальності, роботи мали б бути профінансовані у 2018 році, але цього не відбулося.

Про те, що очисні споруди селища Ворохта і нижчого за течією Прута міста Яремче не забезпечують нормативного біологічного очищення стічних вод, повідомляють і в екологічній інспекції області.

Цікава ситуація склалася й з очисними спорудами у Делятині. Протягом трьох останніх років на будівництво очисних споруд місцевого психоневрологічного інтернату з обласного екофонду було виділено 2,5 млн. грн.  Однак у відповіді на наш запит про стан очисних споруд цього об’єкта екологічна інспекція області повідомила, що наразі вони взагалі не задіяні у процесі очистки стічних вод. Справою займається прокуратура. 

«Нижче за течією Прута у Коломиї розміщений міський водозабір. Теоретично, якщо вода у ріці буде забруднена, це може вплинути і на якість питної води, яку вживають коломияни», – резюмує Красноштанов.

Селище Перегінське на Рожнятівщині теж варто виокремити як приклад неефективного виділення коштів на збереження водних ресурсів області. У 2017 році на реконструкцію каналізаційного колектора від місцевої школи до насосної станції виділили більше 600 тисяч гривень. Красноштанов переконує, що на це ж виділяли гроші й раніше.

«Якщо підсумувати всі видатки на цей колектор, то виходить, що приблизно за 1,5 мільйона гривень було зроблено лише частину труби до насосної станції. Екологічний ефект нульовий, адже в результаті в ріку Дуба, що впадає в Лімницю, й надалі потрапляє забруднена вода, бо реконструкції очисних споруд там немає», – пояснює еколог.

До речі, в цьому ж році з державного бюджету на реконструкцію очисних споруд у Перегінському виділили майже 4 мільйони гривень, проте гроші так і не освоїли.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр» Юрій Здоровий пояснює, що вода в процесі течії має здатність до самоочищення, а оскільки суб’єкти господарювання скидають стоки за межами населених пунктів, то їхні заміри перевищень забруднення в межах зон відпочинку людей не показують. Проте наголошує, що сподіватися лише на самоочищення річок не варто, адже цей ресурс також вичерпується.

Каже, що коли їхня служба мала повноваження контролю за всіма стоками, то вони звертали увагу на місця, де не працювали очисні споруди.

«Проблеми є в Болехові. Єдине місце в області, де відсутні каналізаційні  очисні споруди. З багатоповерхівок бруд стікає просто в ріку. Поганий стан очисних у Верховині та Косові. Свого часу була навіть постанова про заборону приймати в експлуатацію там житлові комплекси до того часу, поки не буде наведено лад з очисними спорудами. Потім її ліквідували, а до ладу каналізацію так і не привели», – розповідає Юрій Здоровий.

Минулоріч на будівництво каналізаційних мереж у Болехові з державної казни виділили 16,5 млн. грн., з яких жодної гривні так і не освоїли.

Дорогі береги

Левову частку обласного екобюджету спрямовують на охорону земельних ресурсів. У розрізі найпопулярніших робіт з цього пункту – берегоукріплення. Мільйони гривень щороку законсервовують габіонами в береги гірських річок.Тут явними фаворитами з освоєння обласних екокоштів є Косівщина та Верховинщина, які сукупно освоїли більше третини коштів за цією підпрограмою, залишивши позаду інші два десятки районів і ОТГ.

Влітку минулого року рафтер і організатор фестивалів на Франківщині Андрій Мельничук спробував підняти на гора проблему знищення порога на річці Черемош в с. Красник Верховинського району. Поверх порога, зрубавши смереки, почали проводити берегоукріплення начебто для закріплення проїжджої частини дороги до села. Тоді рафтер переконував, що необхідності укріплювати берег саме там і руйнувати поріг річки не було.

«Під соусом «зберегти дорогу», «врятувати село від повені» подають роботи з берегоукріплення, однак це популізм, адже якщо стоїть завдання зберегти, то навіть на прикладі Красника треба було проводити роботи в іншому місці, – акцентує рафтер. – Я ще тоді казав, що якщо хотіли кріпити, то мали б робити це зі схилом вище від Красника, котрий поступово зсувався». До речі, схил, про який розповідає Мельничук, через неповних два місяці таки зійшов донизу, відрізавши кілька сіл від транспортного сполучення.

Щоб укріпити берег Лімниці довелося змінити її русло

Роботами з берегоукріплення на ландшафтному заказнику – ріці Лімниця у с. Вістова Калуського району – в 2016 році зацікавилися правоохоронці.  Підозрювали розтрату бюджетних коштів. Однак за якийсь час провадження закрили, не виявивши складу кримінального порушення.

Берег Лімниці у с. Вістова на Калущині укріплювали протягом 2-х років. Вартість робіт – майже 3 млн грн

До речі, за три останніх роки за фактом можливого неправомірного використання екологічних коштів порушено 5 кримінальних проваджень, лише одне з них скеровано до суду.

У 2008 році на відновлення берегоукріплення у с. Вістова було виділено майже два мільйони гривень. В 2016-2017 роках з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на берегоукріплення у цьому ж селі виділили три мільйони гривень.

Сільський голова Вістової Василь Хомич пояснює, що за кошти державного бюджету в 2008 році почали будувати дамбу, але змогли зробити лише 300 метрів. Ще 600 метрів залишилися недоробленими до сьогодні.

«Невелика повінь – і берег постійно рвало, аж поки в 2016 році не почали його укріплювати», – розповідає війт.

Виглядає нелогічно, що поруч недобудованої дамби вирішили укріпити берег негабаритом, а не продовжити розпочаті десяток років тому роботи.

Володимир Красноштанов переконує, що роботи на Лімниці в радіусі прибережної зони 100 метрів узагалі не мали права проводити, тим паче змінювати русло річки для того, щоб укріпити частину її берега. Адже в управлінні екології та природних ресурсів розробили положення про Лімницю як ландшафтний заказник місцевого значення. Розроблені положення в ньому мали на меті охороняти природні комплекси однієї з найбільших гірських річок району, що зазнала найменше антропогенного впливу.

Контейнери замість полігонів

Згідно з аналізом основних екологічних проблем регіону, накопичення промислових та побутових відходів є для області питанням невирішеним. У щорічному екологічному паспорті зазначається, що об’єкти розміщення твердих побутових відходів переважно експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог. Як наслідок, вони є причиною інтенсивного забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря.

На підпрограму «поводження з відходами» за три роки витратили близько 63 мільйонів лише з обласного екофонду. Основна частина цих коштів була витрачена зовсім не на вирішення описаних екологічних проблем зі щорічної доповіді, а на придбання спецтехніки та контейнерів для збору побутових відходів.

Універсальний підрядник

На решту підпрограм спрямовують в рази менші суми обласних екологічних коштів. Майже не фінансуються заходи з охорони атмосферного повітря, мінеральних ресурсів. Мало фінансується збереження природо-заповідного фонду. За підпрограмою збереження рослинних ресурсів здійснюють звичайне озеленення міських вулиць чи території установ, що подається у звіті під соусом «недопущення збіднення біологічного і ландшафтного різноманіття».

До речі, до розподілу такого озеленення також є питання. На усю підпрограму зі «збереження рослинних ресурсів» за три роки освоїли більше 4 мільйонів гривень, трохи менше мільйона витратили на озеленення території одного лише Снятинського психоневрологічного інтернату.

Щоб зрозуміти, кому так щастить озеленювати інтернат, ми вирішили знайти тендер на ці роботи у ProZorro. З частини коштів, які вдалося віднайти в системі, бачимо, що озелененням території установи займалася фірма «Західспецбуд», що проводила також ремонтні роботи в самій установі та прокладала на її території бруківку. У кведах товариства ландшафтних робіт чи робіт з озеленення немає.

Зручна програма

В аналізі найважливіших екологічних проблем регіону, про які щорічно звітують в екологічному паспорті області, чомусь вказані не проблеми з каналізацією в районах чи руйнація річкових берегів, а питання більш масштабні: ліквідація наслідків надзвичайної екологічної ситуації після виробничої діяльності виробництва калійних добрив у Калуші, забруднення атмосферного повітря й підземних вод, питання сміттєвих полігонів, розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів.

Виглядає, що обласна програма охорони природного навколишнього середовища на кілька років затверджувалась за принципом зручного розподілу видатків. 

Завідувач кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету Мирослава Миленькарозповідає, що їхні науковці розробляли звіт, який містив рекомендації до природоохоронної програми.

«Хочу наголосити: те, що затверджено і було запропоновано, – не ідентичні документи. Замовник, тобто управління екології та природних ресурсів області, виключив з рекомендованих заходів те, що вважав за менш нагальне чи необхідне», – пояснює Мирослава Миленька.

Науковець каже, що дивиться на програму під кутом зору науки і вважає, що можна було б спрямувати кошти на систему моніторингу довкілля, яка наразі комплексно не працює, розширення природо-заповідного фонду, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття туристичного карпатського регіону, у тому числі як передумову для підвищення його туристичної привабливості.

«Націлювання йде на берегоукріплення, і це можна вважати виправданим. Проте виникає питання, наскільки правильно складені кошториси на проведення цих робіт і наскільки обґрунтованим є територіальний розподіл коштів у межах області. Зрозуміло, гірські ріки зі специфічним паводковим режимом, але такі є не лише в окремих кількох територіальних одиницях. Ми звертали увагу на це в управлінні екології, але там не всі наші рекомендації були почуті», – пояснює науковець.

До речі, за роботу науковців управління мало сплатити 95 тисяч гривень ще в 2016 році, натомість виділили лише третину. Решту грошей університет «вибив» у судовому порядку лише в 2018-му, про що свідчить ухвала господарського суду в єдиному реєстрі судових рішень.

Теорію неефективності використання екокоштів підкріплює ще й той факт, що майже всі роботи з їх освоєння проводять за допороговою процедурою, розбиваючи на суми не більше 1,5 мільйона гривень. Тобто підрядника визначає не конкурентна прозора процедура, а безпосередній розпорядник коштів на місці – район, окрема сільська рада чи ОТГ. І в деяких територіальних точках є явні фірми-фаворити.

То хто ж насправді дбає про стан довкілля і, відповідно, про наше майбутнє? «Забруднювач», якому, як озвучив свого часу міністр екології Остап Семерак, насправді вигідніше сплатити екологічний податок, ніж витратити кошти на екологічну модернізацію, чи розпорядник екологічних коштів на місці, який, здається, не зовсім обізнаний в екологічних проблемах навіть свого регіону?..

P.S. В наступних випусках газети детально досліджватимуть використання екологічних коштів у кількох окремо взятих регіонах і підрядників, які виконували такі роботи.

Юлія КАНЮС, mg.if.ua

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Медіа Група». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.


12.03.2019 Юлія Канюс 5891 4
Коментарі (4)

16.09.2021
Тіна Любчик

Про особливості підготовки, анонімну сторінку в Інстаграмі, що надихало та мотивувало, як вплинула "дистанційка" та чи отримала обіцяні від уряду преміальні 100 тисяч гривень Світлана Джус розповіла журналістці Фіртки. 

820
14.09.2021
Микола Юрків

Завершились XVI Літні Паралімпійські ігри у Токіо. Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів. Про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала, журналісту Фіртки розповіли чемпіонка та її тренер.

1138
12.09.2021
Тіна Любчик

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.  

2517
11.09.2021
Олег Ущенко

Українське кіно тривалий час перебувало на узбіччі світового контексту. Воно було особливим. Наше кіно знімалося у себе вдома, у сюжетах була своя історія, знімали свої режисери. Але все це робилося під в’їдливим наглядом не завжди прихильних до України людей. Проте, серед українських стрічок досить таких, якими будуть гоноруватися ще не одне покоління українців.

1440 1
10.09.2021
Уляна Мокринчук

Вже декілька тижнів в Івано-Франківську на території храму Зіслання Святого Духу діє майданчик, на якому людина, що опинилась у скруті може отримати благодійну допомогу. Акцію організували представники спільноти «Святого Миколая» Української греко-католицької церкви,  волонтери якої безкоштовно надають гуманітарну допомогу тим, хто опинився у біді.

3381 1
09.09.2021
Іван Муканик

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу. У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою. Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

1685

Як відомо, у порожні голови завжди залазять різні недобрі думки. А в дитячі голівки тим думкам ще і дуже легко пробитися. Батькам вирішувати, які саме думки мають роїтися навколо голів їх дітей – добрі чи погані?

361

Кожна людина має або принаймні пам’ятає про бодай одну знакову річ, яка символізує певний відрізок прожитих нею років. Вони є навіть у тих,  хто вважає, що все це - не варті їх часу та уваги дурниці.

792

Всесвітній день краси відзначають 9 вересня з цієї нагоди вирішила нагадати любим жінкам та їх коханим чоловікам, а якже змінювалось відношення до краси та її канони впродовж останніх ста років.

1754 1

Іноді задумуєшся, чого більше у сучасн ому гастробізнесі: смаку чи маркетингу?Спробуємо розібратися і пофілософствувати про це на прикладі м'яса.

2664
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини і ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці і коморі.  

6716
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

11627
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

17768 1
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

7521
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

16518
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

16936
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

16505
08.07.2021

Міністерство культури та інформаційної політики проведе конкурсний відбір патріотичних серіалів з нагоди 30-го Дня Незалежності України.

8792
25.08.2021

У столиці правоохоронці затримали чоловіка, який облив зеленкою Петра Порошенка, п’ятого Президента України.

3462 2
16.08.2021

Міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов на момент своєї загибелі знаходився у відпустці та перебував проживав вдома один.

4383
05.08.2021

Сьогодні, 5 серпня, пішов із життя Євген Кирилович Марчук, український державний діяч, перший Голова Служби безпеки України.

5636
04.08.2021

Кабінет Міністрів України звільнив Антона Геращенка з посади заступника Міністра внутрішніх справ України. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на телеграм народного депутата Олексія Гончаренка. В той же час Кабмін призначив Мері Акопян та Богдана

5676