Чому деякі люди безпідставно жорстокі

Навмисно завдати болю комусь, хто нічого вам не зробив і нічим вам не загрожує, здається немислимою жорстокістю. Однак це трапляється частіше, ніж ми собі уявляємо. Чому люди на це здатні?

Про це пише Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Чому деякі люди поводяться надзвичайно жорстоко з тими, хто не становить для них жодної загрози - іноді навіть із власними дітьми? Звідки береться така поведінка і чи є в ній якийсь сенс? - Рут, 45 років, Лондон.

Людина - це гордість і потолоч Всесвіту, писав французький філософ Блез Паскаль у 1658 році. З того часу мало що змінилося. Ми кохаємо і ненавидимо. Ми допомагаємо і шкодимо. Ми простягаємо руку і встромляємо ніж.

Ми розуміємо, коли хтось завдає удару у відповідь або захищаючи себе. Але коли кривдять невинного, ми завжди дивуємося "Як ти міг?"

Люди зазвичай щось роблять, щоб отримати задоволення або уникнути болю. Більшість із нас, заподіявши шкоду іншому, відчуває біль цієї людини. І нам це відчуття не подобається.

І отже, коли людина завдає болю комусь, хто не несе для неї загрози, це може мати дві причини: або вона не здатна до співчуття, або біль іншого приносить їй задоволення.

Є й ще одна причина - кривдник може бути переконаним, що загроза існує, навіть коли це не так. І якщо він не відчуває загрози своєму фізичному здоров'ю або гаманцю, він може побоюватися, приміром, за свій соціальний статус. Це пояснює, чому люди іноді шкодять тим, хто допомагає їм матеріально.

Ліберальні суспільства вважають, що завдати комусь шкоди - це значить змусити когось страждати. Однак з цим згодні не всі філософи. Чи можлива все ще у XXI столітті жорстокість во благо?


Садисти та психопати

Людину, яка отримує задоволення від болю або приниження іншого, називають садистом. Садисти здатні відчувати біль інших, навіть гостріше за багатьох, але на відміну від більшості людей, їм це відчуття подобається. Принаймні до того моменту, коли страждання скінчиться, і садист може відчути докори сумління.

Зазвичай ми уявляємо садистів катами та вбивцями. Проте існує й менш екстремальний, але більш поширений повсякденний садизм.

Побутові садисти отримують задоволення, завдаючи комусь шкоди або спостерігаючи за стражданнями інших людей. Їм подобаються сцени насильства у фільмах, вони люблять бійки і їх цікавлять тортури. Таких людей небагато, але й не мало. В одному дослідженні близько 6% студентів визнали, що отримують задоволення, кривдячи інших.

Побутовий садист - це інтернет-троль або шкільний хуліган, який цькує однокласників. В рольових онлайн-іграх вони будуть тими шкідниками, які псують всім гру. Їм подобаються жорстокі комп'ютерні ігри. І що більше вони грають, то більшим стає їхній садизм.

На відміну від садистів, психопати не завдають болю тільки заради задоволення (хоча іноді можуть). Завдаючи шкоди іншим, психопати намагаються досягнути певної мети. І якщо через страждання іншого вони отримають те, чого хочуть, нехай буде так.

Вони поводяться так, тому що вони рідше відчувають жалість, докори сумління чи страх. Вони також чудово вміють визначати почуття інших людей, але їх самих ці почуття залишають байдужими.

Це дуже небезпечне поєднання навичок. Протягом тисячоліть люди одомашнилися. Завдяки цьому нам складно завдавати болю іншим. Ті, хто шкодив, катував або вбивав, часто страждають від цього всю решту життя.

Однак головною рисою психопатії є неспровоковане насильство.

Було б непогано, якби ми завжди могли визначити психопата, зустрівшись із ним, побачивши обличчя людини або недовго поспілкувавшись із нею.

На жаль, психопатам це добре відомо, а тому вони чудово навчилися справляти гарне перше враження.

На щастя, психопатичні риси мають лише 0,5% людей. Але серед ув'язнених їхня частка більше - близько 8% чоловіків та 2% жінок.

До того ж не всі психопати небезпечні. Асоціальні психопати отримують гострі відчуття від наркотиків або ризикових дій.

Тоді як просоціальні психопати, навпаки, шукають емоцій у безстрашному пошуку нових ідей.

Оскільки наше суспільство ґрунтується на інноваціях, просоціальні психопати змінюють світ для всіх нас. Хоча в цьому все одно є як хороше, так і погане.


Звідки ці риси?

Ніхто насправді не знає, чому деякі люди стають садистами. Дехто припускає, що садизм був необхідним для пристосування, наприклад, для того, щоби вбивати тварин під час полювання. На думку інших, завдяки садизму люди здобули владу.

Італійський філософ і дипломат Нікколо Макіавеллі одного разу припустив, що "безлад створює час, а не люди". Сучасна неврологія підтверджує, що садизм може бути тактикою виживання у скрутні часи.

Коли певної їжі починає бракувати, рівень нейромедіатора серотоніну в мозку починає падати. Ми стаємо більш схильними завдавати біль, оскільки це починає приносити нам задоволення.

Психопатія також може бути способом адаптації. Деякі дослідження навіть пов'язують вищий рівень психопатії з більшою здатністю до продовження роду. Однак причиною цього може бути те, що психопати мають репродуктивну перевагу саме у суворих умовах.

Дійсно, психопатія процвітає у нестабільному світі із жорсткою конкуренцією. Психопати - майстри маніпуляції. Їхня імпульсивність та відсутність страху допомагають їм ризикувати і добиватися швидкого успіху.

У фільмі "Волл-стріт" психопат Гордон Гекко заробляє мільйони. Проте, хоча психопатія може бути перевагою у корпоративному світі, припущення, що більшість психопатів досягають лідерських позицій, є хибним.

Зв'язок психопатії з креативністю може також пояснити живучість цієї риси. Математик Ерік Вайнштейн стверджує, що неприємні люди рухають прогрес.

Однак, якщо ваше оточення підтримує творче мислення, неприємну вдачу менше пов'язують з творчістю.

Садизм і психопатія також пов'язані з іншими рисами особистості, як-от нарцисизм і макіавеллізм. Разом вони створюють "темну тріаду особистості".

Ці риси мають доволі великий спадковий компонент. Іншими словами, деякі люди просто такими народжуються. З іншого боку, батьки з високим компонентом темної тріади передають ці риси своїм дітям, жорстоко поводячись з ними.

Так само ми можемо наслідувати певну поведінку, спостерігаючи за людьми поруч. І отже, зменшення жорстокості в світі залежить від кожного з нас.


Страх і дегуманізація

Садизм передбачає насолоду від приниження та болю іншої людини. Проте ми часто чуємо також, що жорстокість провокує дегуманізація людей, позбавлення людини її людського статусу.

Потенційних жертв називають собаками, вошами або тарганами, позбавляючи їх прав людей і полегшуючи таким чином заподіяння їм шкоди.

У цьому є велика частка правди. Дослідження свідчать, що коли хтось порушує соціальну норму, наш мозок сприймає їхні обличчя як менш людські. Таким чином нам стає легше карати людей, які порушують норми поведінки.

З іншого боку, є великою ілюзією вважати, що якщо ми бачимо в комусь людину, ми не заподіємо йому шкоди. Психолог Пол Блум впевнений, що найжорстокіша поведінка часто трапляється саме тоді, коли ми бачимо в людині людину, яка не хоче терпіти біль, приниження чи деградацію.

Нацисти дегуманізували євреїв, називаючи їх шкідниками та вошами. Проте нацисти принижували, катували та вбивали євреїв саме тому, що вважали їх людьми, які страждають від такого ставлення.


Покарання доброчинця

Доволі часто люди шкодять тим, хто робить добро. Уявіть, що ви граєте в економічну гру, в якій ви та інші гравці можете інвестувати у спільний фонд. Що більше грошей ви в нього вкладаєте, то більше виплат отримуєте.

Крім того, фонд виплачує гроші всім гравцям, незалежно від того, робили вони інвестиції чи ні.

Наприкінці гри вам дається можливість покарати інших гравців, заплативши за це гроші. Для цього ви віддаєте частину свого заробітку, а в обраного вами гравця гроші забирають повністю. Іншими словами, вам дається можливість зробити щось погане.

Більшість гравців зазвичай карають тих, хто вклав у фонд мало грошей або взагалі нічого.

Втім, є й такі, хто карає учасників за більші інвестиції, ніж вони зробили самі. Здається, це не має сенсу. Щедрі гравці збільшують виплати і для вас теж - тож за що їх карати?

Це явище має назву "покарання доброчинця", і воно вельми поширене в світі. У суспільствах мисливців-збирачів успішних мисливців сварять за надто великий улов, хоча він й означає, що кожен отримає більше м'яса.

Гілларі Клінтон, вочевидь, також стала жертвою "покарання доброчинця", оскільки її кампанія в президентських виборах 2016 року базувалася на правах людини.

Покарання доброчинця можна пояснити нашою схильністю опиратися успіху інших учасників групи. Менш щедрий гравець у вищевказаній економічній грі може відчувати, що більш щедрого гравця сприйматимуть як кращого співучасника.

Більш щедра людина погрожує підвищенням свого статусу в групі. Як висловився французький письменник Вольтер, найкраще - ворог хорошого.

Втім, в цьому феномені є й позитивний момент. Після того, як ми принизили доброчинця, ми стаємо більш відкритими до його позиції. Коли в ході одного дослідження людям дозволяли висловлювати неприязнь до вегетаріанців, вони згодом менше підтримували вживання м'яса.

Розстріл, розп'яття або необрання на пост автора певної ідеї парадоксальним чином робить його ідею більш прийнятною.


Жорстокість на благо

Вчитель музики у фільмі "Одержимість" жорстокістю розкриває талант свого учня. Ми можемо вважати такі методи неприпустимими. Однак німецький філософ Фрідріх Ніцше був іншої думки.

Згідно з філософією Ніцше, жорстокість стала найкращою мотивацією для музиканта, заради його власного блага. Люди також можуть бути жорстокими до самих себе, щоб стати тим, ким вони бажають.

На думку Ніцше, жорстоке ставлення допомагає нам розвинути в собі мужність, витривалість і творчість. Але чи повинні ми змушувати страждати інших або страждати самим, аби навчитися чеснот?

Вочевидь, ні. Тепер ми знаємо, що жорстокість завдає довгострокової шкоди як фізичному, так і психічному здоров'ю людини. Дедалі частіше ми визнаємо, що співчуття до себе є набагато кориснішим за самобичування.

І сама ідея, що для духовного зростання потрібне страждання, є вкрай сумнівною. Особистому розвитку навпаки сприяють позитивні життєві події, як-от кохання, народження дітей та досягнення омріяних цілей.

Навчання через жорстокість спонукає до зловживання владою та егоїстичного садизму. І це далеко не єдиний шлях. Буддизм, приміром, пропонує альтернативу - гнівне співчуття.

За допомогою нього ми, спонукувані любов'ю, захищаємо інших від їхньої власної жадібності, ненависті та страху.

Життя буває жорстоким, правда буває жорстокою, але ми можемо обрати такими не бути.


09.11.2020 13311
Коментарі ()

10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

1239
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1373
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1363
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5288
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

7799 1
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

10757 1

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

685

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1378

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2121

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2178
16.09.2024

Хоча вживання гострої їжі може допомогти зміцнити імунну систему, не варто на неї налягати, якщо маєте проблеми зі шлунком.  

182
10.09.2024

Якщо ви шукаєте ідеальне місце для відпочинку, де можна насолодитися не лише природними красотами, а й автентичною кухнею, то Яремче — саме те, що вам потрібно.  

2258
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3682
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2109
10.09.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

3161
06.09.2024

Християн запрошують на міжнародну прощу Вервиці до Базиліки Успіння Пресвятої Богородиці в Погоні.  

938
02.09.2024

Важливо, ділиться монахиня, людину вислухати, сказати "я поруч" і "я за тебе помолюся".

753
16.09.2024

Вперше в Івано-Франківську з сольним концертом виступить DOMIY. 

220
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

284
11.09.2024

Кандидат у президенти США Камала Гарріс заявила, про підтримку України у війні з Росією, а кандидат у президенти США Дональд Трамп, за її словами, здасться за 24 години після того, як очолить країну.   

776 1
09.09.2024

Посол України в Італії Ярослав Мельник засудив показ фільму "Росіяни на війні" російської режисерки Анастасії Трофімової на Венеційському кінофестивалі та закликав його організаторів не допускати російської пропаганди.  

479
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

1728 6