За його словами, один із найпоширеніших міфів — це спроби визначити батьківство за групою крові.
«Раніше родичі намагалися “вирахувати” батьківство дитини за групою крові й робили хибні висновки. Насправді це неможливо», — пояснив лікар.
Професор додав, що існують генетичні явища, які можуть змінювати прояв групи крові, зокрема так званий Бомбейський феномен. У таких випадках спадковість виглядає нетипово через взаємодію генів, тому робити висновки про батьківство на основі групи крові — некоректно.
Водночас, за словами Козового, повністю змінити генетику людини неможливо.
«Якщо йдеться про повну зміну генетики — ні. Але ми можемо впливати на прояв генів, особливо коли мова про спадкову схильність», — зазначив лікар.
Йдеться про так звану експресію генів — тобто те, як саме проявляються закладені в організмі ознаки. На це можуть впливати спосіб життя, харчування та фізична активність.
«Наприклад, за наявності спадкової схильності до цукрового діабету здоровий спосіб життя може допомогти відтермінувати або навіть запобігти розвитку захворювання».
Втім, лікар наголошує, що існують генетично зумовлені межі — так звана «норма реакції».
«Тобто ми можемо впливати на прояв ознак, але лише в межах, заданих генетикою. Якщо генетично визначений зріст становить 160–170 сантиметрів, жодні вправи не зроблять людину зростом 190.
Генетика визначає базові можливості організму, однак спосіб життя може суттєво впливати на те, як саме ці можливості реалізуються», — пояснив Козовий.
Більше читайте у матеріалі: «Можна передбачити, запобігти та зменшити ймовірність»: лікар-генетик Руслан Козовий про спадкові хвороби та профілактику.