Чи можливий в Україні “суспільний договір”?

Більшість громадян України, здається, розуміє, що проблема із владою в нашій країні, котра особливо загострюється під час різноманітних виборів, базується на неспроможності самого суспільства домовитися про основні цінності і пріоритети.

З цього періодично й виникають ініціативи щодо укладення якогось “суспільного договору”між різними сегментами українського населення. Поки що жодна така ініціатива не стала успішною, пише Володимир Павлів на «matrix-info.com»

Чому ж?

У цьому словосполученні, як бачимо, є два основні елементи – “суспільство”й “договір”. Отже, щоби досягти успіху в цій справі, потрібними є здатність домовлятися і сформованість суспільства. Чи є такі передумови в Україні?

Почнімо з першого. Розбивши слово “до-мов-лятися”на частини, розуміємо, що коренем поняття є мова. Мова, нагадаю, у свій час стала одним із каменів спотикання між Києвом, Кримом та Донбасом. Ця проблема досі нерозв’язана. Щоправда, за останні роки українська отримала статус державної, у мас-медіа запроваджено мовні квоти, в офіційних установах майже всі “щебечуть солов’їною”(бо з цими аканнями на місці “о”й нестерпним пом’якшуванням шиплячих вона справді скидається на якусь “птічу”мову, а не людську). Але правдою є й те, що на вулиці з друзями і вдома з близькими мільйони наших співгромадян спілкуються російською (якою б вона там не була за лінгвістичною якістю). Те, що в публічних місцях вони переходять на українську, – чи то через інституційний примус, чи то через відчуття загрози з боку “мовних активістів” – не робить їх україномовними, як і такими, що мислять українською або й по-українськи.

Голова Верховної Ради, звісно, може примусити депутата на трибуні парламенту виступити “державною”мовою, але такий спосіб не годиться, якщо ми захочемо “до-мов-лятися”. Особливо поміж членами суспільства – вільними людьми, що цінують власну гідність, не співвідносячи її з “гідністю майданною”. Їх можна змусити використовувати державну мову, коли їм щось потрібно від держави, але якщо хтось захоче почути їхню відкриту і щиру думку, то вони її висловлять або своєю мовою, або просто промовчать. Тож поки ця частина українського суспільства не отримає можливості промовляти необмежено тією мовою, яку вважає своєю, про жоден “суспільний договір” не варто навіть і мріяти.

Тепер про суспільство. В Україні так склалося, що суспільством зазвичай називають усе населення скопом. “Грантоїди”ще ввели в обіг поняття “громадянського суспільства”. Насправді ж українське суспільство є недосформованим. Це означає, спрощено кажучи, що населення нашої країни не становить спільноти. За роки незалежності українці згрупувалися в кілька спільнот, щонайменше у дві: спільноту власть-імущих та їхнього обслуговуючого персоналу і спільноту всіх інших: заробітчан і платників податків, гречкосіїв і гречкоотримувачів тощо. Кожна з цих спільнот, відповідно, ділиться ще на кілька залежно від соціального статусу, освіченості, заможності etc.

Загалом нічого надзвичайного чи унікального в такій ситуації немає. Але наша проблема полягає в тому, що всі ці “підсуспільства” не можуть мирно співіснувати, не здатні виробити правил взаємовигідних відносин, а тому і досягти гармонійно різноманіття в рамках єдиного цілого. У нас одна “відмінність” хоче перемогти і знищити іншу, а не створити з нею систему “протилежності у єдності”. Чому ж так?

Бо в нас не створено спільної громадянської основи, яка базується на компромісній оцінці минулого і консенсусному баченні майбутнього. Є думка, що минуле потрібно віддати історикам, а публічні дискусії з цього приводу варто відкласти “на потім”. Думка спокуслива, але не надто реальна. Справа в тому, що наше бачення майбутнього тісно прив’язане до того, як ми ставимося до себе, тобто як ми самі себе ідентифікуємо. А це, зі свого боку, залежить від того, звідки ми походимо, хто наші предки, чого і як вчили нас удома.

Умовно кажучи, ті з наших сучасників, предки яких були поневолені, обкрадені чи навіть убиті комуністичним режимом, не передбачають права впливати на їхнє майбутнє “нащадками Сталіна”. З іншого боку, ті, чиї предки зазнали знущань, руйнувань чи й були вбиті нацистами (фашистами, націоналістами, колаборантами тощо), а попри це змогли “победить коричневую чуму” в Європі, також не мають підстав поступатися своїми мріями про майбутнє на користь нащадків тих, хто “стреляли дедушкам в спину”.

Ну, то як же тут домовишся, коли в суспільстві конкурують дві мови, дві версії минулого і дві візії майбутнього? Європейський досвід показує, що це можливо: наприклад, примирення німців і французів, німців і поляків. Воно базувалося на ключовому розумінні того, що заради майбутнього народам із минулого потрібно брати тільки те, що єднає, а історикам залишати те, що ділить. Але до такого розуміння ще потрібно дорости. Чи скоро зробить це українське суспільство? Може, з цього запитання і варто розпочинати дискусії в межах підготовки до ухвалення “суспільного договору”?


Коментарі ()

20.10.2020

Рівень смертності і травматизму в Україні внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Досить непроста ситуація з безпекою дорожнього руху спостерігається і на автошляхах Прикарпаття. Власне, з цього приводу порозмовляли з начальником Головного управлінн

331
16.10.2020

Щоби змінити правила гри, нам не потрібне чудо. Достатньо сформувати владу, яка вміє слухати людей і не боїться порад професіоналів. Потрібне перезавантаження всього місцевого політикуму.

1321
15.10.2020
Христина Чаплинська

Відомо, що існують не лише вдалі, але й побачення з категорії “epic fail”. Ми вирішили піти у «розвідку» і розпитати представників різної статі про їх досвід у цій справі.

815
10.10.2020
Марія Лутчин

Наша історія про подружжя лікарів Уляни та Віталія, яке 12 років чекало на свою Даринку.

18470 2
09.10.2020

Серед нових людей, які вирішили позмагатися на цих виборах, є Ігор Бартків. Він - віцепрезидент Івано-Франківської торгово-промислової палати і до цього був зовсім непублічною людиною.  

3081
07.10.2020

За креативом кандидатів містяни спостерігатимуть увесь наступний місяць. Але, банери із голослівними гаслами та виконані у чітких партійних кольорах давали зрозуміти, хто тут господар.  

1908

Україна зараз нагадує людину, яка потрапила в автотрощу, лежить серед покрученого залізяччя і з її розірваних жил фонтанує кров, а над нею схилилося кілька гнид і кажуть: зараз ми поставимо вам п'ять питань і вам стане легше.

92

Кілька слів про сьогоднішню соціологію від "Рейтингу". Іноді достатньо співставити два-три факти, щоб картковий будинок розвалився.

6032

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

4210 1

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

10097
15.10.2020

Прикарпатські крафтові господарства ініціюють створення гастрономічної стежки. Для цього ініціатори громадської спілки "Дорога смаку Прикарпаття" залучили сім крафтових господарств.  

627
12.10.2020

Борщ є об'єднавчим чинником. Водночас приготування цієї страви, як і її походження, викликає чимало суперечок. То яким має бути правильний борщ?  

1092
07.10.2020

Культура приготування борщу увійде до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Всього до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини рекомендовано включити п'ять елементів, серед яких - "Культура приготування укра

1407
14.10.2020

У суботу, 10 жовтня, урочисто відкрили електронні аудіогіди для Хресної дороги на території Погінського монастиря Успіння Матері Божої в селі Погоня.  

836
14.10.2020

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови.

888 1
13.10.2020

У суботу, 17 жовтня, в костелі Ісуса Христа Царя Всесвіту, що по вул. Вовчинецька, 92, відбудуться події під назвою «Святий Йоан Павло II – речник діалогу».  

706
12.10.2020

Міжнародна проща Вервиці за мир в Україні та єдність Церков за збереження християнських цінностей пройшла впродовж 10-11 жовтня в Погоні.  

1297
19.10.2020

Дарницький районний суд заборонив розповсюдження тиражу книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" без дозволу Віктора Медведчука. Суд визнав, що деякі фрази у книзі порушують честь та гідність.  

853 2
15.10.2020

При цьому Жееенбеков своїм указом відправив у відставку уряд країни.

629
15.10.2020

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк також додав, що по п’ятому питанню ще тривають обговорення.

2912
15.10.2020

У списках кандидатів не тільки чинні політики, а й чиновники, спортсмени, представники шоу-бізнесу та ті, хто хоче повернутися у «велику гру».

1470
15.10.2020

Івано-Франківщина - на першому місці серед областей за відновленням шляхів державного значення.

538