Чи можливий в Україні “суспільний договір”?

Більшість громадян України, здається, розуміє, що проблема із владою в нашій країні, котра особливо загострюється під час різноманітних виборів, базується на неспроможності самого суспільства домовитися про основні цінності і пріоритети.

З цього періодично й виникають ініціативи щодо укладення якогось “суспільного договору”між різними сегментами українського населення. Поки що жодна така ініціатива не стала успішною, пише Володимир Павлів на «matrix-info.com»

Чому ж?

У цьому словосполученні, як бачимо, є два основні елементи – “суспільство”й “договір”. Отже, щоби досягти успіху в цій справі, потрібними є здатність домовлятися і сформованість суспільства. Чи є такі передумови в Україні?

Почнімо з першого. Розбивши слово “до-мов-лятися”на частини, розуміємо, що коренем поняття є мова. Мова, нагадаю, у свій час стала одним із каменів спотикання між Києвом, Кримом та Донбасом. Ця проблема досі нерозв’язана. Щоправда, за останні роки українська отримала статус державної, у мас-медіа запроваджено мовні квоти, в офіційних установах майже всі “щебечуть солов’їною”(бо з цими аканнями на місці “о”й нестерпним пом’якшуванням шиплячих вона справді скидається на якусь “птічу”мову, а не людську). Але правдою є й те, що на вулиці з друзями і вдома з близькими мільйони наших співгромадян спілкуються російською (якою б вона там не була за лінгвістичною якістю). Те, що в публічних місцях вони переходять на українську, – чи то через інституційний примус, чи то через відчуття загрози з боку “мовних активістів” – не робить їх україномовними, як і такими, що мислять українською або й по-українськи.

Голова Верховної Ради, звісно, може примусити депутата на трибуні парламенту виступити “державною”мовою, але такий спосіб не годиться, якщо ми захочемо “до-мов-лятися”. Особливо поміж членами суспільства – вільними людьми, що цінують власну гідність, не співвідносячи її з “гідністю майданною”. Їх можна змусити використовувати державну мову, коли їм щось потрібно від держави, але якщо хтось захоче почути їхню відкриту і щиру думку, то вони її висловлять або своєю мовою, або просто промовчать. Тож поки ця частина українського суспільства не отримає можливості промовляти необмежено тією мовою, яку вважає своєю, про жоден “суспільний договір” не варто навіть і мріяти.

Тепер про суспільство. В Україні так склалося, що суспільством зазвичай називають усе населення скопом. “Грантоїди”ще ввели в обіг поняття “громадянського суспільства”. Насправді ж українське суспільство є недосформованим. Це означає, спрощено кажучи, що населення нашої країни не становить спільноти. За роки незалежності українці згрупувалися в кілька спільнот, щонайменше у дві: спільноту власть-імущих та їхнього обслуговуючого персоналу і спільноту всіх інших: заробітчан і платників податків, гречкосіїв і гречкоотримувачів тощо. Кожна з цих спільнот, відповідно, ділиться ще на кілька залежно від соціального статусу, освіченості, заможності etc.

Загалом нічого надзвичайного чи унікального в такій ситуації немає. Але наша проблема полягає в тому, що всі ці “підсуспільства” не можуть мирно співіснувати, не здатні виробити правил взаємовигідних відносин, а тому і досягти гармонійно різноманіття в рамках єдиного цілого. У нас одна “відмінність” хоче перемогти і знищити іншу, а не створити з нею систему “протилежності у єдності”. Чому ж так?

Бо в нас не створено спільної громадянської основи, яка базується на компромісній оцінці минулого і консенсусному баченні майбутнього. Є думка, що минуле потрібно віддати історикам, а публічні дискусії з цього приводу варто відкласти “на потім”. Думка спокуслива, але не надто реальна. Справа в тому, що наше бачення майбутнього тісно прив’язане до того, як ми ставимося до себе, тобто як ми самі себе ідентифікуємо. А це, зі свого боку, залежить від того, звідки ми походимо, хто наші предки, чого і як вчили нас удома.

Умовно кажучи, ті з наших сучасників, предки яких були поневолені, обкрадені чи навіть убиті комуністичним режимом, не передбачають права впливати на їхнє майбутнє “нащадками Сталіна”. З іншого боку, ті, чиї предки зазнали знущань, руйнувань чи й були вбиті нацистами (фашистами, націоналістами, колаборантами тощо), а попри це змогли “победить коричневую чуму” в Європі, також не мають підстав поступатися своїми мріями про майбутнє на користь нащадків тих, хто “стреляли дедушкам в спину”.

Ну, то як же тут домовишся, коли в суспільстві конкурують дві мови, дві версії минулого і дві візії майбутнього? Європейський досвід показує, що це можливо: наприклад, примирення німців і французів, німців і поляків. Воно базувалося на ключовому розумінні того, що заради майбутнього народам із минулого потрібно брати тільки те, що єднає, а історикам залишати те, що ділить. Але до такого розуміння ще потрібно дорости. Чи скоро зробить це українське суспільство? Може, з цього запитання і варто розпочинати дискусії в межах підготовки до ухвалення “суспільного договору”?


Коментарі ()

10.08.2020
Люся Грибик

Про те, яким був шлях до батьківства, з якими викликами стикаються люди, які вирішили усиновити дитину — далі у розмові з журналісткою Фіртки.

60
07.08.2020

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

348
06.08.2020
Марія Лутчин

Для чого потрібні бактеріологічні дослідження, супербактерії як наслідок COVID-19 та чому ми зловживаємо дезінфекторами Фіртка дізнавалася у лікаря-бактеріолога вищої кваліфікаційної категорії  Лариси Ярич.

2793
05.08.2020
Олена Британська

Що таке наркотик та залежність, як він впливає на мозок дитини, чим можуть зарадити батьки та чому інколи вони ж запускають цей процес?  

948
31.07.2020
Роксолана Остапчук

Пандемія коронавірусу спіткала нас зненацька та внесла свої корективи в життя. Це торкнулося всіх соціальних сфер, в тому числі і освіти.

1990 1
25.07.2020
Тетяна Дармограй

Потерпаєте від вічних сварок, не можете знайти спільну мову та дійти до компромісу з близькими людьми? Посилаєтесь на карантин, замкнений простір, втому чи емоційне вигорання – і виправдовуєте такі стосунки? Усі вищеперераховані речі можуть змінитися, а ось стосунки залишаться такими ж. Чому? Пояснюємо із психологинею на життєвих прикладах.

7497 3

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

2718

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

3630

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві. 

6811

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

10848
02.08.2020

Едуард Канарян - фіналіст шоу “МастерШеф професіонали”. Чоловік запам'ятався глядачам тим, що поєднував непоєднуване і використовував у стравах дари лісу. Нещодавно він відвідав село Старуня Богородчанського району, де на відомому вулкані при

2715
28.07.2020

Літо – час, коли потрібно не тільки відпочити, але і набратися сил, зміцнити імунітет.

855
13.07.2020

Василь Стефурак акліматизував європейських овець і вивів власну породу для проживання в українських Карпатах. Василь –  Голова ГО «Асоціація вівчарів», переможець бізнесово-розважального реаліті «Громада на мільйон» в&

4097
05.08.2020

Вперше, починаючи з 1897 року, Свідки Єгови відмовилися від проведення своїх масових богослужінь на стадіонах та в  орендованих приміщеннях і  перенесли цю щорічну подію на Інтернет-платформу. Усі Свідки і гості будуть  переглядати програм

316
31.07.2020

Пропонуємо вашій увазі шістнадцять висловів Андрея Шептицького, що стали крилатими фразами.

760
24.07.2020

Всеукраїнська проща до Зарваниці, яка минулими роками вирізнялася присутністю величезної кількості паломників як з України, так із-за кордону, цього року відбулася набагато скромніше - онлайн. Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, який просив вірних

1607
20.07.2020

З дводенним візитом на Прикарпатті перебуває Митрополит київський і всієї України, предстоятель ПЦУ  Епіфаній. Вчора у Шешорах він очолив Божественну літургію. Сьогодні, 20 липня Митрополит очолив панахиду за жертвами НКВД в Дем'яновому лазі, і

1460
05.08.2020

У столиці Мадриді площу, на якій розташоване посольство України в Іспанії, назвали ім'ям Лесі Українки.

265
10.08.2020

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 10 серпня поїхав в Пуховицький район Мінської області для ознайомлення з ходом реалізації інвестиційного проєкту у сфері сільського господарства. Про це пише Українська правда з посиланням на державне інформагентс

41
31.07.2020

Депутати Івано-Франківської обласної ради прийняли звернення до Президента України та голови Верховної Ради України щодо зміни назви Івано-Франківського району Галицький. При цьому центром району пропонують залишити Івано-Франківськ, інформує Фіртка. Н

1320 1
30.07.2020

Перший президент України Леонід Кравчук очолив українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

569
14.07.2020

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу. Законопроєкт №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" підтримали 248 народних депутатів, пише Фіртка з посиланням на Економічну

2681