Чи можливе відвідання Івано-Франківська Королем Великої Британії, про Зеленського, молитви за Україну та підтримку проєктів паліативної допомоги, — Кавалер Ордену Британської Імперії Грем Пероллз

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).

Він очолює британську благодійну організацію «Hospices of Hope», яка розпочинає проєкти підтримки хоспісної та паліативної допомоги в Івано-Франківську.

Партнером Hospices of Hope в Івано-Франківську є Фонд Святого Пантелеймона. Минулого тижня відбулося перше засідання Наглядової Ради Фонду (керівниця Ірина Слугоцька), в якому онлайн взяв участь і Грем Пероллз.

До слова, членами Наглядової Ради Фонду Святого Пантелеймона стали відомі франківці: президент Івано-Франківської ТПП Андрій Левкович, онколікарка Оксана Некрашевич, підприємиця та членкиня Бізнес-Асоціації Івано-Франківська Лідія Шкрібляк, депутатки Івано-Франківської облради Надія Левконович та Галина Карп, а також представник Уповноваженого з прав людини на Івано-Франківщині Віталій Вербовий.

Після засідання Наглядової Ради журналісту Фіртки вдалося взяти інтерв’ю у Грема Пероллза.


Принц Вільям вручає Грему Пероллзу нагороду


На початку бесіди Грем Пероллз розповів про свій шлях до благодійності та історію створення благодійної організації «Hospices of Hope».


Пане Пероллз, чи можете ви розповісти про те, що саме привело вас до благодійної діяльності? Як це сталося?


Спочатку я займався родинним комерційним бізнесом з продажу вантажних автомобілів. Мій дідусь був засновником одного із перших чотирьох центрів з продажу і ремонту автомобілів «Форд».

Я був старшим сином в родині та за всіма прогнозами я повинен був очолити сімейний бізнес. Але пізніше я відчував, що це не моє.

Я поїхав у Швецію і два роки викладав там англійську мову. І коли я був у Швеції, я писав наукову роботу, і для того, щоб підтягнути свою шведську мову, я влаштувався на підробіток в міський госпіталь. Кожні вихідні я мав змогу там волонтерити й бути соціальним працівником-медбратом.

Я працював у відділі, де перебували онкохворі. Я дізнався багато професійних порад щодо догляду за онкохворими.

А потім на рак захворів мій батько і я повернувся в Британію доглядати за ним. Батька госпіталізували до хоспісу Святого Крістофера в Лондоні, де його біль вдалося контролювати, щоб він міг повернутися додому. Він помер у 1980 році.

Отже, я повернувся, продав бізнес. А коли батько помер, то я повністю зайнявся благодійною діяльністю.

Сорок років тому ми з першими членами Наглядової Ради зібралися на першу нашу зустріч. Були люди з різних сфер: був юрист, був банкір, була медсестра і я з моєю дружиною. І так ми починали, невеликою групою людей. Але за сорок років наша організація розрослася…


Це складно, напевно, було починати… А як ваша сімя ставиться до вашої благодійної діяльності?


Я дуже щасливий мати підтримку родини. Мені дуже допомагає моя дружина. В мене п’ятеро дітей. Вони дуже талановиті.

Я маю доньку, яка є співачкою, інша донька займається з дітьми, є вихователькою… І всі вони тою чи іншою мірою залучені в роботу благодійної організації. Донька Анна зараз є CEO «Hospices of Hope».


Ви займаєтеся благодійною діяльністю в країнах Східної та Південної Європи. Чому саме тут?


Під час однієї з моїх подорожей до Румунії, це було через кілька днів після революції 1989 року, мій друг відвіз мене до онкологічної лікарні в Брашові, де я побачив молодого чоловіка, який помирав, терплячи жахливий біль.

Ця подія якраз зародила думку про можливість впровадження концепції хоспісу в Румунії.

Я звернувся до опікунів нашого хоспісу «Елленор», чи дозволять вони зібрати кошти для цього проєкту в Румунії, і, коли проєкт в Румунії почав розвиватися, тоді і була створена окрема благодійна організація «Hospices of Hope» для розширення доступу до паліативної допомоги в усіх країнах Південно-Східної Європи. Країнах, які були на той час із недостатніми ресурсами.


А яка зараз географія вашої діяльності?


В  Румунії ми працюємо з трьома хоспісами. В 1992 році «Hospices of Hope» провела першу конференцію з паліативної допомоги в Брашові та заснувала там Hospice Casa Sperantei (Дім надії) – мобільну паліативну службу при лікарні. Це саме такий проєкт ми зараз хочемо реалізувати в Івано-Франківську.

Спочатку в Румунії ми починали з команди із трьох людей. Одна медсестра була з британського хоспісу, одна румунська медсестра і румунський лікар. А зараз в нас тут залучено понад триста людей в діяльності хоспісу.

Ми маємо три стаціонарних хоспіси з ліжками. Кожен хоспіс має денний стаціонар - центр для надання послуг і мобільну виїзну команду для допомоги хворим вдома.

Ми також надаємо допомогу дітям з онкозахворюваннями та іншими невиліковними хворобами. Наше завдання – спрощувати, покращувати якість життя наприкінці.

В Румунії в нас також є тренінгові навчальні центри для медсестер, для навчання персоналу.

Саме там, до речі, ми й зустріли пані Ірину (Ірину Слугоцьку, керівницю Івано-Франківського Фонду Святого Пантелеймона – ред.), яка приїхала на курси на конференцію по паліативній допомозі в Брашов.

У 2003 році провели велике дослідження про якість надання послуг в паліативній сфері і нашу румунську команду залучили для того, щоб ми розширили присутність в Південній та Східній Європі.

Так з’явилася наша присутність в Сербії та Молдові. Там ми також починали з мобільних бригад при лікарнях.

На жаль, в Сербії виникли деякі труднощі, але ми продовжуємо співпрацю.

В Молдові в нас прекрасні стосунки з Міністерством та Міністром охорони здоров’я і там у нас вже є п’ять хоспісів, при яких також є денні стаціонари і мобільні виїзні бригади.

В Албанії ми також почали налагоджувати систему.

В Греції, в Афінах, ми підтримуємо дві мобільні виїзні бригади. В Греції паліативна допомога лише на початку свого становлення.


Яка діяльність зараз є в Україні та які плани і перспективи?


В Україні, якраз як реакція на війну, ми почали допомагати. Маємо співпрацю в Києві з фондом «Свої» та в Івано-Франківську з Фондом Святого Пантелеймона в наданні якісних послуг паліативної допомоги.

З тим, щоб вони могли реплікувати і розширювати свою присутність для надання якісних послуг ширшому колу хворих по всій країні.


Ірина Слугоцька розповіла, що завдяки «Hospices of Hope» Івано-Франківський хоспіс отримав санітарний центр, санітарний транспорт для перевезення важкохворих, багато предметів догляду, перев'язувального матеріалу, функціональних ліжок, засобів зв'язку. Облаштували покращену палату і провели ремонти.

Також отримали допомогу у навчальній сфері - тренінги, навчання медперсоналу та медсестер.


Очевидно, що діяльність вашого Фонду «Hospices of Hope» потребує немалого фінансування. Хто саме є вашими донорами, хто допомагає діяльності в Україні – це компанії, фізичні особи, британська влада?


В нас є багато партнерських організацій, фондів, які підтримують нашу діяльність на інституційному рівні. І вони зараз хочуть допомагати нашому проєкту в Україні.

Ми маємо індивідуальних донорів, небайдужих людей, які хочуть долучитися до допомоги саме Україні під час війни.

Ми проводимо і різні заходи. До прикладу, нещодавно зібрали на благодійний концерт в філармонії, організовуємо благодійні обіди, вечері.


Чому саме концерти? Ви є любителем музики?


Так, я дуже люблю музику і вважаю, що музика об’єднує багатьох різних людей. І ми використовуємо концерти як інструмент залучення людей до благодійності.

Наприклад, минулого року ми організували в соборах кілька концертів і це було прекрасно – бачити людей, які насолоджуються музикою.

Останнього разу ми мали достатньо непоганий результат – зібрали близько 10 тисяч євро.

Хочу також зазначити і подякувати Посольству Великої Британії в Україні, пану Послу. Ми мали зібрання минулого року в Києві в його резиденції, зібрали людей.

І минулого тижня пан Андрій (Левкович) зустрівся з паном Послом, де обговорили плани подальшої співпраці. Раніше він був Послом в Румунії і звідти почалася наша співпраця.

В нас є багато компаній, які мають бажання долучитися саме до підтримки України під час війни.

Є в нас дев'ятнадцять благодійних магазинів по всій Британії, які допомагають нашим проєктам. Ці магазини, наприклад, добре продають український мед.


Ми зараз знаходимося в Івано-Франківській торгово-промисловій палаті, можливо і вона могла б сприяти в пошуку виробників українських товарів для ваших магазинів – грибів, ягід…?


Можливо, хороша ідея. На жаль, ми не можемо продавати нічого свіжого, але запаковані чи консервовані продукти – можливо.


Принц Чарльз, майбутній Король Великої Британії Карл, в хоспісі в Брашові


Ви говорите про те, що багато британців мають бажання підтримувати в ваших проєктах саме Україну. Чи можете поділитися – як загалом британці ставляться зараз до України, до війни? Ми бачили, що ваш Король Карл прийняв президента України Володимира Зеленського… Якраз після того, як в США сталася неприємна подія в Овальному кабінеті Білого Дому, коли наш президент перервав свій візит в США…


До речі, наш Король, тоді ще майбутній Король – Принц Чарльз, був в нашому хоспісі в Румунії, в Брашові. Думаю, що йому буде приємно знати, що ми розпочали свою діяльність і в Україні…

…Я бачив трансляцію тих подій в Білому Домі. Я вважаю, що ваш президент тримався гідно, він апелював фактами…

На мою думку, президент Зеленський був атакований тоді в Білому Домі в дуже неввічливій неповажній манері.

Я вважаю президента Зеленського одним із найяскравіших героїв нашого часу, він заслуговує поваги та є прикладом стійкості, незламності. Він, як та фортеця, яка з першого дня війни тримає оборону.

Я дуже пишаюся тим, що наша британська влада, наш прем’єр-міністр висловив підтримку та допомогу Україні.

Думаю, що в Білому Домі недооцінюють рівень катастрофи, який вони розпочали.

Ми всі молимося зараз за Україну і я дуже радий, що і наша організація зараз реалізує проєкти підтримки України.


Дякую вам. Дуже цікаво було почути, що Король Карл відвідував ваш хоспіс в Брашові в Румунії… Можливо, Король колись відвідає і наш Івано-Франківський хоспіс?


(сміється) Чому б ні? Можливо, Принц Вільям…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розділений на два напрямки: як в Івано-Франківську працюватиме унікальний за функціональністю реабілітаційний центр (ФОТО)

Капітальні ремонти та сучасне медичне обладнання: на Івано-Франківщині відкрили реабілітаційне відділення (ФОТО) 


Коментарі ()

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7247
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9341
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1531
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3537
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13336 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3420

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

780

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

832

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2881

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1063
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7847
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1687
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7000 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8005
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2323
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1135
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3606
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12597
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

345
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1028
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1183
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

878