Через війну в Україні: кількість людей, які зіткнулися з нестачею продовольства, зросла до 258 мільйонів у 58 країнах за минулий рік

Економічні потрясіння стали головним чинником продовольчої кризи. Війна в Україні призвела до гострої нестачі продовольства та харчування.

Кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства і потребують термінової допомоги у забезпеченні продовольством, харчуванням та засобами до існування, зростає четвертий рік поспіль, пише Фіртка.

Понад чверть мільярда людей зіткнулися з гострим голодом, а люди в семи країнах опинилися на межі голодної смерті, йдеться в останньому Глобальному звіті про продовольчі кризи (GRFC).

Щорічний звіт, підготовлений Інформаційною мережею з питань продовольчої безпеки (FSIN), був представлений сьогодні Глобальною мережею по боротьбі з продовольчою кризою (GNAFC) – міжнародним альянсом Організації Об'єднаних Націй, Європейського Союзу, урядових та неурядових організацій, які працюють над спільним подоланням продовольчої кризи.

Згідно зі звітом, у 2022 році близько 258 мільйонів людей у 58 країнах і територіях зіткнулися з гострою нестачею продовольства на кризовому або значно гіршому рівні (фаза 3-5 за шкалою IPC/CH), порівняно зі 193 мільйонами людей у 53 країнах і територіях у 2021 році. Це найвищий показник за всю семирічну історію звіту. Однак значною мірою це зростання пов'язане зі збільшенням чисельності населення, що аналізується. У 2022 році показник гострої нестачі продовольства зріс до 22,7 відсотка порівняно з 21,3 відсотка у 2021 році, але залишається неприйнятно високим і вказує на тенденцію до погіршення ситуації з гострою нестачею продовольства в усьому світі.

«Понад чверть мільярда людей зараз стикаються з проблемою гострої нестачі продовольства, а деякі перебувають на межі голодної смерті. Це неприпустимо, – написав у передмові до звіту Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. – Це сьоме видання Глобального звіту про продовольчі кризи є жорстким звинуваченням людства в нездатності досягти прогресу в досягненні Цілі сталого розвитку 2 - подолати голод, забезпечити продовольчу безпеку і покращити харчування для всіх».

Згідно зі звітом, понад 40 відсотків населення, що знаходиться на 3-й або вище фазі IPC/CH, проживає лише в п'яти країнах – Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, частині Нігерії (21 штат і Федеральна столична територія – ФСТ) та Ємені.

Протягом 2022 року люди в семи країнах зіткнулися з голодом і злиднями, або з катастрофічним рівнем гострого голоду (фаза 5 за класифікацією IPC/CH) в певний момент часу. Понад половина з них - у Сомалі (57 відсотків), тоді як такі надзвичайні умови також мали місце в Афганістані, Буркіна-Фасо, Гаїті (вперше в історії країни), Нігерії, Південному Судані та Ємені.

Близько 35 мільйонів людей зіткнулися з надзвичайним рівнем гострого голоду (фаза 4 за класифікацією IPC/CH) в 39 країнах, при цьому понад половина з них проживає лише в чотирьох країнах – Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Судані та Ємені.

Крім того, у 30 з 42 основних продовольчих криз, проаналізованих у звіті, понад 35 мільйонів дітей віком до 5 років страждали від виснаження або гострого недоїдання, при цьому 9,2 мільйона з них мали важку форму виснаження – найбільш небезпечну для життя форму недоїдання, яка є основним чинником зростання дитячої смертності.

Хоча конфлікти та екстремальні погодні явища продовжують посилювати гостру продовольчу небезпеку та недоїдання, економічні наслідки пандемії СOVID-19 та наслідки війни в Україні також стали основними чинниками голоду, особливо в найбідніших країнах світу, головним чином через їхню високу залежність від імпорту продовольства та сільськогосподарської сировини та вразливість до глобальних цінових коливань на продовольство.

Основні чинники

Економічні потрясіння перевершили конфлікти як основний чинник гострої продовольчої небезпеки та недоїдання під час кількох великих продовольчих криз. Сукупні глобальні економічні потрясіння, включаючи стрімке зростання цін на продовольство і серйозні порушення роботи ринків, зменшують стійкість країн і їхню здатність реагувати на продовольчі потрясіння.

Висновки звіту підтверджують, що наслідки війни в Україні негативно вплинули на глобальну продовольчу безпеку через значний внесок як України, так і росії у світове виробництво та торгівлю паливом, сільськогосподарськими ресурсами та основними продовольчими товарами, зокрема пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією. 

Війна в Україні порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні, спровокувавши безпрецедентне зростання міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року. Хоча з того часу ціни на продовольство знизилися, зокрема завдяки Чорноморській зерновій ініціативі та «Шляхам солідарності» ЄС, війна продовжує опосередковано впливати на продовольчу безпеку, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, що залежать від імпорту продовольства, чия хитка економічна стійкість і без того була підірвана пандемією COVID-19.

Огляд основних чинників:

  • Економічні потрясіння (включно з соціально-економічними наслідками COVID-19 та наслідками війни в Україні) стали основним чинником у 27 країнах, де 83,9 мільйона людей знаходяться на 3-й або вище фазі IPC/CH або на аналогічній фазі – порівняно з 30,2 мільйона людей у 21 країні у 2021 році. Економічна стійкість бідних країн різко знизилася за останні три роки, і тепер вони стикаються з тривалими періодами відновлення і меншою здатністю протистояти майбутнім потрясінням.
  • Конфлікт/відсутність безпеки були ключовими чинниками у 19 країнах/територіях, де 117 мільйонів людей перебували на 3-й або вище фазі гострої продовольчої незахищеності (за шкалою IPC/CH) або на аналогічній фазі. У 2021 році конфлікт вважався основним чинником у 24 країнах територіях, де 139 мільйонів людей перебували на цих фазах гострої продовольчої небезпеки. Нижча оцінка пояснюється тим, що економічні потрясіння випередили конфлікт як основний чинник гострої продовольчої небезпеки в трьох країнах, які досі потерпають від затяжних криз – Афганістані, Сирійській Арабській Республіці та Південному Судані.
  • Екстремальні погодні/кліматичні явища стали основним чинником гострої продовольчої небезпеки в 12 країнах, де 56,8 мільйона людей перебували на 3-й або вище фазі продовольчої незахищеності за шкалою IPC/CH або на аналогічній фазі, що більш ніж удвічі перевищує кількість людей (23,5 мільйона) у восьми країнах у 2021 році. Ці екстремальні явища включали тривалу посуху на Африканському Розі, руйнівні повені в Пакистані, а також тропічні шторми, циклони та посуху на півдні Африки.

Зміна концепції

Міжнародна спільнота закликає до зміни концепції у напрямку кращого запобігання, прогнозування та цілеспрямованості для усунення першопричин продовольчих криз, а не реагування на їхні наслідки, коли вони вже сталися. Це вимагає інноваційних підходів та більш скоординованих зусиль міжнародних організацій, урядів, приватного сектору, регіональних організацій, громадянського суспільства та громад.

Діяльність має бути зосереджена на підвищенні ефективності гуманітарної допомоги, включаючи інноваційні підходи, такі як превентивні заходи та системи соціального захисту, що швидко реагують на кризові ситуації. З точки зору розвитку, надважливо збільшити основні інвестиції для усунення першопричин продовольчих криз і дитячого недоїдання. Це передбачає підвищення стійкості та інклюзивності агропродовольчих систем, зокрема через використання природоорієнтованих рішень, розширення доступу до продовольства та покращення механізмів зменшення ризиків. Існує також потреба у збільшенні інвестицій у профілактику, раннє виявлення та лікування дитячого виснаження.

«Ця криза вимагає фундаментальних, системних змін. У цьому звіті чітко зазначено, що прогрес можливий. У нас є дані та знання для побудови більш стійкого, інклюзивного, сталого світу, в якому немає місця голоду – зокрема, завдяки зміцненню продовольчих систем і значним інвестиціям у продовольчу безпеку та покращення харчування для всіх людей, незалежно від того, де вони живуть», – написав у передмові Генеральний секретар ООН.

Публікація звіту супроводжувалася комюніке від Глобальної мережі по боротьбі з продовольчою кризою (GNAFC).

Забігаючи наперед конфлікти, національні та глобальні економічні потрясіння та екстремальні погодні явища продовжують дедалі тісніше взаємодіяти, посилюючи один одного і створюючи спіралеподібний негативний вплив на гостру нестачу продовольства та харчування. І немає жодних ознак того, що ці фактори ослабнуть у 2023 році: очікується, що зміна клімату призведе до подальших екстремальних погодних явищ, глобальна та національна економіки матимуть невтішні перспективи, тоді як конфлікти та нестабільність, ймовірно, триватимуть і надалі.

Згідно з прогнозами на 2023 рік, доступними для 38 з 58 країн/територій станом на березень 2023 року, до 153 мільйонів людей (або 18 відсотків  проаналізованого населення) перебуватимуть на 3-й або вище фазі продовольчої незахищеності за шкалою IPC/CH. Крім того, близько 310 000 людей, за оцінками, перебуватимуть на 5-й фазі IPC/CH у шести країнах – Буркіна-Фасо, Гаїті, Малі, частині Нігерії (26 штатів та ФСТ), Сомалі та Південному Судані, причому майже три чверті з них – у Сомалі.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Хочемо працювати на рідній землі», — прикарпатський фермер Назарій Вепрук про роботу власної козячої ферми (ФОТО/ВІДЕО)

Соціальні програми допомоги для мешканців Івано-Франківської громади: скільки складають виплати


03.05.2023 Тіна Любчик 743
Коментарі ()

15.03.2025
Олег Головенський

Суперпублічний Ілон Маск – це лише вершина «технократичного айсберга», який сьогодні формує революційну політику та стратегію США. ПейПал-мафія, - саме так сьогодні означають команду технократів, яка їх підспудно формує.  

624
08.03.2025
Олег Головенський

Грем Пероллз (Graham Perolls) — Офіцер Найвидатнішого Ордену Британської Імперії (Officer of the Most Excellent Order of the British Empire) та Кавалер Найвищого Ордена Святого Михайла та Святого Георгія (Companion of the Most Distinguished Order of St. Michael and St. George).  

1646
07.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

1117
03.03.2025
Вікторія Матіїв

Про адаптацію та реінтеграцію ветеранів, проєкти, спрямовані на підтримку родин загиблих бійців та виклики для дружин полеглих воїнів, журналістка Фіртки поспілкувалася із директоркою комунального закладу "Ветеранський простір", засновницею громадської організації "Дружини Янголів", дружиною загиблого захисника Павла Василіва — Любов'ю Василів.

1444
25.02.2025
Вікторія Косович

Роман Бончук — митець з Івано-Франківська, відомий своїми масштабними полотнами, муралами та концептуальними роботами.  Про саморозвиток, роль філософії, виклики сьогоденного мистецтва та нюанси творчого процесу митець розповів журналістці Фіртки.

4504
23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

2617 1

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

621

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1223

Вони потребують нашої допомоги. За статистикою, кількість поранених військових в Україні вже сягає 400 тисяч. Це не просто цифри — це люди, які захищали нас, а тепер лишились сам-на-сам зі своїми проблемами.

968

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

1705
10.03.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8901
06.03.2025

У Києві відбулися фінальні змагання конкурсу "Кулінарні батли", у якому взяли участь переможці регіональних етапів — учні 8-9 класів та професійно-технічних освітніх закладів із Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та Івано-Франківської областей.  

877
03.03.2025

Піст — це не лише духовна практика, а й випробування для організму, особливо якщо раціон змінюється різко. Відмова від продуктів тваринного походження, скорочення білків і жирів може призвести до дефіцитів та зниження енергії.  

586
10.03.2025

Говорячи про мотивацію відвідування релігійних служб, найчастіше ті мешканці заходу, які беруть у них участь, називають спілкування з Богом (52,9%), участь у молитвах, релігійних обрядах (51%).  

556
06.03.2025

Погінський монастир Успіння Матері Божої запрошує прикарпатців на нічні чування.  

1143
02.03.2025

Великий піст у 2025 році розпочнеться у понеділок, третього березня.  

1205
27.02.2025

У 2024 році частка тих українців, хто відповідав, що регулярно надає матеріальну підтримку Церкві, склала до 12%.  

1081
14.03.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

32533 1
13.03.2025

Після закінчення війни буде знятий воєнний стан, і після зняття воєнного стану вибори проходитимуть згідно з українським законодавством.  

1304
11.03.2025

У минулому банкір та керівник Банку Канади, Марк Карні виграв вибори на посаду лідера чинної Ліберальної партії Канади й замінить Джастіна Трюдо на посаді прем'єр-міністра.  

464
10.03.2025

Закон про забезпечення прав добросовісного набувача (12089) на фінальній стадії розгляду.  

1008 1
06.03.2025

Євродепутати від проєвропейської партії "Volt" надішлють лідерам ЄС план, у якому серед дев'яти пунктів закличуть позбавити Угорщину права голосу.  

480