Cхема спецоперації ФСБ «Солдатські матері»

 

/data/blog/56892/0a3fbfcc952abe17d32289b2468213e3.jpg

 

5 серпня канал РТР-Планета в усіх новинних блоках показував сюжет про матерів українських солдатів, що вимагають, аби їхніх дітей перестали посилати на братовбивчу війну. Коли репліки героїнь репортажу були недостатньо радикальними, справу виправляв переклад, що майже повністю глушив оригінальний текст.

В сюжеті йшлося про те, що материнські блокування доріг і демонстрації відбуваються «по всій країні». Хоча ілюструвалося це кадрами з однієї-єдиної неназваної локації. Назву, вочевидь, приховали цілком свідомо – адже йшлося про закарпатський Ракошин. Хоча, звісно, подібні акції ним не обмежуються – згадаймо, як миколаївське жіноцтво стало на захист новобранців 79-ї бригади.

Цікаво, що відбулося це через два дні після того, як СБУ зобов’язала залишити територію України «журналістку» російського телеканалу Russia Today, громадянку США російсько-вірменського (як, до речі, і очільниця каналу Маргарита Симоньян) Аліну Емпріміан. Вона якраз і знімала тамтешній мітинг. Ракошинці, нагадаю, налякані чутками про примусову мобілізацію, упродовж тижня блокували дороги. На громадських слуханнях російська журналістка наполегливо цікавилася у ракошинців, чому вони знову не перекривають дорогу і цим викликала до себе підозру. Згодом з’ясувалося, що на територію України дівчина потрапила за російським паспортом, бо має також і російське громадянство. Причому це було вже не вперше, про що красномовно свідчить знайдене в соцмережі фото Емпріміан у Краматорську на тлі розфарбованої в триколор назви міста.

Це – як і гастролі відомої панянки легкої політичної поведінки Вікторії Шилової лише одна з ознак того, що «протести солдатських матерів (сестер, наречених, коханок – потрібне вписати)» є нічим іншим, як черговою операцією ФСБ проти України. Операцією, яка, вочевидь, має дві задачі. Перша – подальша демонізація української влади. Насамперед – в очах аудиторії в самій РФ. Однак, з огляду на те, що трансляції йдуть і через супутник, ця дифамаційна кампанія набуває глобального значення: в самій лише Німеччині близько трьох відсотків населення складають вихідці з СРСР та пострадянських держав. І чимала частина з них зовсім не поспішає інтегруватись у тамтешнє культурне й інформаційне середовище – достоту як вихідці з мусульманських країн. Те саме можна сказати про будь-яку країну ЄС, Ізраїль, США тощо – відмінність хіба в пропорції. Та суті це не змінює: демократичне суспільство не може закрити рота цій п’ятій колоні інформаційних зомбі (тим більше, що її посилює армія тролів на місцевих інформаційних ресурсах), тож вони неминуче створюють негативне емоційне тло для будь-яких новин, пов’язаних з Україною. І хоча той негатив слабкий, накладаючись на місцеві міфи, уявлення й культурні стереотипи, він може раптово зіграти на користь агресора. Природньо, цілями є й українські споживачі російських новин: чистка нашого ефіру закінчилась на стадії «показательной порки».

Друга задача – теж зрозуміла: дестабілізація суспільства з легкістю нівелює результати навіть переможної війни. Зрештою, те саме відбулося в самій Російській імперії 1917 року – тож кремлівські фанати військової реконструкції наново обігрують і цю історію.

Та повернімося до матерів, тим більше, що відпрацьовану на них методу може бути використано на будь-якій соціальній групі – від лікарів і вчителів до шахтарів та військовослужбовців.

Отже, цільовий пошук солдатських матерів налагоджено в соціальних мережах «Однокласники» та «Вконтакті». Тим паче що після ухвалення відповідних законів – спрямованих, вочевидь, не лише на носіїв російських паспортів – весь їхній контент можна вважати офіційною базою даних ФСБ. Причому за згодою користувачів – згадаймо реєстраційну форму: номер мобільного, ім’я, прізвище, місто, рід зайнять. Згодом картину доповнює коло знайомств, а надмірна відвертість навіть у закритих групах дає додатковий ґрунт для шантажу. Ну а вкидання провокаційної інформації в ту чи іншу групу забезпечує маніпуляцію настроями й уможливлює вихід на вулиці.
Очевидно, що віртуальні соцмережі є навіть ефективніші за реальні, оскільки одразу відсіюють байдужих і незацікавлених. Втім, нині відокремити одне від одного неможливо й непотрібно. Телефоном хлопець із зони АТО говорить не лише з мамою – це розмова з усією родиною, друзями й приятелями. Це навіть якщо телефон не прослуховується. І знову згадується російський досвід: відключення Криму від українських мобільних операторів продиктовано не лише намаганням видавити їх, але й (чи не насамперед) інтересами інформаційної безпеки.

У підсумку маємо готову маніпуляцію, причому маніпульовані щиро впевнені: вони все роблять з власної волі та через переконання. Тут варто зауважити, що пліткам та їхній ролі в суспільних комунікаціях присвячено не одну сотню міждисциплінарних досліджень. Ця тема стала предметом професійного зацікавлення й експертів у галузі інформаційних війн.

Між тим, подібність «флешмобів» у різних регіонах країни – одночасні, з однаковими гаслами й у однаково важливих місцях (траса Київ-Чоп чи, приміром, Варварівський міст у Миколаєві) – викриває наявність як мінімум загальної методички з їх проведення. Не можуть люди, між якими півтисячі кілометрів одночасно, не змовляючись один з одним, спонтанно почати такі дії. Втім, співвласник ЛАЗу й постпред РФ в ООН Віталій Чуркін може скільки завгодно доводити, що це не суперечить теорії ймовірності. Бо таки не суперечить – теоретично. І ця «теоретичність» стала улюбленим аргументом Москви в усіх суперечках довкола України.

Втім, розпалити невдоволення – недостатньо. Його ще треба роздмухати й підтримувати це полум’я. Тож реальний «диригент» має перебувати поряд. Тож те, що в Ракошині розташований монастир УПЦ МП, а в Миколаєві вже кілька разів в’язали «агентів Новоросії», зовсім не випадково.
Зрештою, Росія в усіх регіонах має розгалужену мережу громадських організацій із промовистими, але як правило не надто винахідливими назвами – «Русское братство», «Русская национальная община» тощо. І вони зараз працюють над реалізацією зриву мобілізації.

З огляду на те, які вкидаються месседжі, можна зробити висновок, що до операції причетні й фахівці з масової психології. «Нам не подолати Росію, тож війна не має сенсу», «нам ніхто не допоможе», «дайте спокій тому Донбасу», «навіщо нам незалежність, за яку гинуть наші діти?!». З останньою тезою автор зіткнувся особисто в розмові з дуже близькою людиною, яка донедавна – власне до «материнських протестів» займала цілком виважену позицію.

Втім, найцікавіший та найнебезпечніший конструкт – «не пустимо наших дітей/чоловіків/тощо в зону АТО, допоки уряд не оснастить їх всім необхідним». По суті, це новітня калька класичної апорії атеїстів: «Чи може Бог створити камінь, який не підніме сам?» Адже забезпечення буквально всім необхідним – неможливе. Хоча б через невизначеність терміну (зокрема, улюблений апокриф радянської школи патріотизму свідчить, що американські морпіхи на Гренаді відмовлялися йти в бій, поки їм не підвезли «кока-колу»). На фронті дефіцит усе і все – розхідний матеріал. Крім того, сам цей ультиматум – очевидна загроза державному суверенітету, оскільки виявляє конфлікт між особистим і громадським благом. Не кажучи вже про деморалізацію сім’ї, а через неї – і військової частини.

Матусями рухають емоції, а в натовпі ці емоції можуть самовідтворюватись. «Дітям не дали бронежилетів!» — цього достатньо для колективної істерики. Та чи є для неї серйозні підстави? Матері не зобов’язані знати, що засоби захисту корисні лише під час безпосереднього вогневого контакту. Але «та сторона» чудово знає, що їм про це тупо забудуть сказати. Або не вважатимуть за потрібне. Або зробити це буде просто нікому. Так само, немає жодних фільтрів і медіаторів між бійцями на завданні та їхніми рідними. До чого призводить спілкування по незахищених каналах, вже неодноразово говорилося.

Аби унеможливити чи бодай утруднити подальше застосування технології типу «материнський протест» держапарату вкрай потрібно навчитися говорити з громадськістю не в екстреному режимі розмов із натовпом, а постійно. Будь-яка дія потребує коментарів і пояснень – саме так працює демократія. Піар-офіцери (не плутати з «дєвочками, що складають прес-релізи») потрібні не лише армії. І якомога швидше. Пам’ятаймо слова геніального Сунь-Цзи: непереможність міститься в тобі самому, можливість перемоги міститься в супротивникові.

 

Олексій КАФТАН


07.08.2014 482 1
Коментарі (1)

Георгий Степанов 2014.08.16, 19:54
Поза-вчора небайдужими громадянами нашого міста за оперативною інформацією були затримані два волонтери які збирали грошові кошти від Івано-Франківської самооборони для відправки на схід нашим хлопцям які відстоюють честь України, ці особи один представився позивний "Вампір" другий відмовився представлятися, після проведеної з ними бесіди виявилося що ці молоді люди на "широку ногу" тратять зібрані кошти які мали б іти на допомогу нашим воїнам ... після цього було повідомлено координатора області самооборони позивний "шашлик" Наваляний Ярослав Ігорович і його заступника позивний "тихий" Лоп'янецький Юрій Михайлович але не дивлячись на всю серйозність ситуації, їх м'яко кажучи не здивував факт крадіжки їхніми товаришами грошей в сумі 980 грн. та 30 (штук) поповнень на мтс, керівництво самооборони всіляко пробувало замнути дану ситуацію, переходячи від прохань до погроз у випадку розголошення цієї інформації, мотивуючи це тим що зі своїми підлеглими вони поступлять по всій строгості закону і передадуть їх правохоронним органам. Після даної ситуації того ж вечора ми власне вирішили перевірити, що трапилося зі злодіями і де вони знаходяться зараз але як виявилося в ОДА (тимчасовий дисклокаційний пункт самооборони) злодіїв просто відпустили і всіх хто перебував в ОДА "проконсультували" що якщо будуть запитувати то таких людей з такими позивними в самообороні ніколи не було. Небайдужі громадяни міста Івано-Франківська вимагають від структури яка називає себе "Самообороною" пояснень про непершоразовий факт зникнення грошових коштів громадян!!!
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1360
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2026 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1188
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3826
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3455 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2829 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

417

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

528

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1069

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1627
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1140
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1153
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

846
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6712
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

814
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44137
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3418
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35786 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

368
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

453
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

731
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

804