Богдан ОСТАФІЙЧУК: «Ректор – в першу чергу ґазда»

 

 

Термін подачі заявок для участі в конкурсі на посаду ректора Прикарпатського національного університету закінчився 5 квітня. Охочих поборотися за право керувати найбільшим вишем Прикарпаття виявилося небагато: Володимир Великочий, Ігор Цепенда, Павло Федорук, Михайло Романюк.

Відмовився миритися з роллю «збитого льотчика» й екс-ректор Богдан Остафійчук. Його шанси повторно очолити ПНУ високими назвати важко, але зіпсувати гру фаворитам перегонів Богдан Костянтинович ще цілком здатен. Саме під його впливом сформована чинна конференція трудового колективу, яка, ймовірно, вже зовсім скоро визначить таємним голосуванням нового господаря університету на наступних сім років.

Про підсумки власної ректорської семирічки й майбутні плани «Галицькому кореспонденту» розповідає доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Богдан Остафійчук.

 

 

- Пане Богдане, ви сім років керували університетом. Як би підсумували цю семирічку? За що не соромно?


Ці роки були непрості. Скажімо, попри економічну кризу, в університеті ніколи не знижували заробітну плату, і вона в ПНУ, до речі, найвища з-поміж місцевих вишів. Крім того, ми зробили чимало ремонтів у гуртожитках і навчальних корпусах, придбали приміщення ЦНТЕІ, побудували й прекрасно обладнали Інститут туризму, який обійшовся нам у 26 млн. грн., купили спорткомплекс «Олімп», де вже займаються студенти. Тобто, незважаючи на те, що 78% від річного бюджету ПНУ витрачається на зарплату працівників, університет таки чимало зробив, не стояв на місці.

 

- Це здобутки господарські, а як з науковими, освітніми?


А ректор - в першу чергу ґазда.

Крім того, ми також завершуємо будівництво житлового будинку на 135 квартир для молодих викладачів. Сьогодні для родин молодих науковців власна квартира - це мрія. А ми зможемо для багатьох це питання вирішити. Хіба ж це не здобуток?

Ще важливо, що протягом цих семи років у нас не було розколів в колективі. Університет - це єдиний, добрий, мобільний колектив. Я цим пишаюся, бо якісним університет роблять саме люди. Все залежить від викладачів і їхнього професійного рівня, а в нас працюють понад 70 докторів наук, 400 кандидатів наук, доцентів, потужна аспірантура й докторантура, десять спеціалізованих рад, в тому числі дві з захисту докторських дисертацій. Це вагомий здобуток. У нас є своє видавництво, ми серйозно посилили комп'ютерну базу. Читальні зали нашої бібліотеки також обладнані комп'ютерами.

Зрештою, що таке університет? Це єдність освітньої, наукової і виховної роботи. Ми повинні й виховувати студентів, якщо ми хочемо мати державу. Маємо випускати висококваліфікованого спеціаліста, але й хотілося б, щоб він був патріотом своєї країни. Невідомо, скільки ще Бог дав років, а молоді треба буде продовжувати. Тому не тільки освітньо-науковий, а й культурно-виховний аспект університету для мене зажди був дуже важливим.

Є в нас і унікальні наукові проекти - в різних галузях. Наведу один приклад: наша фізична науково-дослідна лабораторія має статус національного надбання України. Ми за цей період її обладнали і власними силами, і за рахунок гранту Посольства США в сумі 600 тис. дол. Цей грант ми виграли у важкій конкуренції з 82 установами, серед яких були найпотужніші наукові центри України.

І от недавно до нас приїздили науковці-фізики зі США, а наші студенти доповідали англійською, вели полеміку з ними. Потім американці казали: дайте нам цих дітей! Але Україні потрібні такі люди, які робитимуть тут світову науку й будуватимуть державу. Ці студенти, до речі, вже побували і в США, і в Китаї, але повертаються, і я вважаю, що це також наш великий здобуток.

 

- Пане Богдане, сьогодні у вищу школу приходить нове покоління управлінців, з іншими цінностями, ніж у представників старої академічної школи, у якій виросли ви. В чому ключова різниця між поколіннями, на вашу думку?


Я закінчував Педагогічний інститут у 70-му році. Був такий професор Петро Киричок, справжній фронтовик, суворий, жорсткий чоловік. Він залишив мене в себе на наукову роботу, і я почав працювати в лабораторії. Знаєте, тоді й справді були інакші люди, вони війну пройшли й пережили. У них були тверді цінності, якась справедливість і доброта внутрішня. Але з іншого боку, у ті часи керувала комуністична партія, і ми не жили, ми існували. Мене двічі ледь не відрахували з Інституту - за вислови на семінарах з наукового комунізму. Так вчесали на парткомі, як могли. Якби не тодішній ректор Устенко, вигнали би.

Так-от, я отримав від Киричука тему дисертації, а поступив в аспірантуру до Академії Наук, у Київ. Це був важкий період, але чудова школа для мене. З провінції я потрапив у середовище, в якому люди вільно володіли іноземними мовами, захоплювалися літературою, мали високий рівень фахової освіти - закінчували фізику в Московському, наприклад, університеті. Це було середовище, яке змушувало до росту. Скільки я тоді книг перечитав!

Щодо професійної підготовки, скажу тільки, що ми слухали лекції наукових світил, лауреатів Нобеля, наприклад, того ж Мессбауера. Сьогодні у нас в університеті є сучасна установка, побудована на основі так званого ефекту Мессбауера, а його слухав наживо і мав можливість спілкуватися з цією людиною. Тобто школа тоді була серйозна, вона багато давала для формування науковця.

Але я не буду, як полюбляють старики, бурчати, що не та зараз молодь... Молодь сьогодні сильна і розумна, у неї інші можливості. Але скажу так: жити треба простіше. Я так вважаю. Не тільки про кар'єру, посади і успіх думати, а повноцінно жити.

 

- А що, на вашу думку, вам не вдалося за час ректорства? За чим шкодуєте? Що хотілося б виправити?

Коли щось робиш, помилок навряд чи можна уникнути.

От дехто каже, що в мене надто м'який характер. Може, й так. Мій батько був інвалідом війни, і він помер, коли я вчився в 9-му класі. Зі сльозами на очах він у лікарні наказував мені, малому, доглядати за мамою. Тому я знаю, що таке накосити худобі, обійти дві-три корови, нарубати дров. До школи мені було йти 10 кілометрів, і я не йшов після уроків кудись, а біг додому - і до роботи. Таке було життя. Тому я розумію, що таке біда, і стараюся завжди допомогти... Можливо, я інколи надто довіряв людям. Дехто цим скористався.

 

- Наприкінці минулого року університет перевіряла комісія з міністерства, і результати перевірки були негативними. Трохи пізніше міністерство визнало незадовільним і рівень наукової роботи в ПНУ. Як ви це прокоментуєте? Є також думка, що перевірка напередодні виборів ректора була невипадковою.


Я не можу виключати останнього. Але скажу, що в результатах перевірки не було нічого страшного. Адже ж не йшлося про якісь фінансові порушення, розтрату коштів тощо. Були зауваження до навчальної роботи. За час ректорства я відбув 17 перевірок, в тому числі з центрального КРУ, і досі претензій до нашої роботи не було. Коли мене сім років тому представляли як ректора колективу, був присутній отець Софрон Мудрий. Він мені подарував Біблію, і так вийшло - ненавмисне - що на цій Біблії я заприсягся, що ані однієї гривні не вкраду в університеті. І я цього дотримався.

 

- Але все-таки цього разу вам оголосили догану?


І сьогодні я оскаржую це стягнення в суді.

 

- Одна з головних проблем української вищої освіти - корупція. Наприкінці вашої каденції в ПНУ арештували викладача за хабар. Як взагалі з цим явищем можна боротися? Як ви боролися?


Я намагався, наскільки це можливо, запобігти хабарництву. Скажімо, наша соціологічна служба регулярно проводила анонімні опитування студентів. Серед запитань були й питання про хабарництво. На підставі цих опитувань я проводив серйозні бесіди з викладачами. Бувало, що пропонував вибір: або звільняєтеся, або завтра говорите зі слідчим. Давав час на роздуми. І люди писали заяви.

 

- Вас нерідко критикували за кадрову політику, зокрема, за одноосібне прийняття рішень - без врахування думки кафедр.


Ні, це неправда. По-перше, керівників кафедр призначає вчена рада, ректор тільки затверджує, деканів - обирають. Звичайні працівники завжди призначалися за погодженням з завідувачем кафедри, до того ж переважно з випробувальним терміном.

 

- Пане Богдане, у 2005 році ви стали ректором значною мірою завдяки сприятливій політичній ситуації: ваш попередник достроково пішов з посади під тиском «помаранчевих» студентських протестів. Сьогодні немає революції. Чи впливають політичні фактори на вибори ректора? Якщо так, то в чому це виявляється?


Думаю, політичні чинники впливатимуть. Зрозумійте, цього року вибори до парламенту, згодом, в 2015-му, - вибори президента. А ректора ж призначають на 7 років... Та й політика Міністерства освіти зараз стосовно української історії, культури... Ви прекрасно знаєте яка. Нам складно її прийняти.

Сам я в політиці участі зараз не беру. Сьогодні я безпартійний, хоча був депутатом обласної ради і членом УНП Юрія Костенка. Але зараз вважаю, що ректору це не потрібно.

 

- Не боїтеся, що за такі вислови Табачник може не підписати з Вами контракт, навіть якщо Ви виграєте вибори?

Напевно, в нинішній ситуації я не є якось вигідний владі. Та зрештою, хто стане ректором, має в першу чергу вирішувати колектив.

 

- На вашу думку, чи можна вважати призначення Ігоря Цепенди виконувачем обов'язків ректора ознакою того, що влада визначилася з фаворитом?


Міністерство обирало з кадрового резерву. Ігор Цепенда в ньому був. У нього є певний досвід, він мій проректор, і я нормально до нього ставлюся.

 

- Пане Богдане, а навіщо вам взагалі повторний термін? Може, варто дати покерувати молодим?


Я відповім дуже просто. Син мені каже: «Тату, поживіть для себе!» Я все розумію, але я багато чого не встиг зробити, а пообіцяв. Я пообіцяв і хочу, щоб Прикарпатський університет займав місце не нижче п'ятого серед університетів України. Сьогодні, до речі, ми займаємо дев'яте місце. Це дуже гідний показник: поряд з нами Львівський, Чернівецький, Київський університети. У них столітні традиції, а нам - як університету - лише 20 років!

 

- Вибори ректора, очевидно, відбудуться вже незабаром. Як ви ведете виборчу кампанію?


Ніяк не веду. Розумієте, все-таки я сім років керував університетом. Люди вже мене добре знають. Сподіваюся, що, попри помилки, я таки дещо зробив і університет не опустив. Хай судять за справами. Наша мета має залишатися єдиною: європейський за формою, національний за змістом університет. І навпаки також буде правильно.

 

Розмовляв Сергій БОРИС,

Галицький кореспондент

 

 


13.04.2012 Сергій БОРИС 1848 23
Коментарі (23)

Беня 2012.04.13, 12:24
Остафійчук: "Ректор - в першу чергу газда, а який з мене в .... газда? Тому який з мене в .... ректор?"
Ігор 2012.04.13, 12:32
Дєдушка, а не пора бульбу садити?
ХаХоХо 2012.04.13, 12:40
Всьо ясно, Остафійчук - технічний кандидат в.о. Шо є дивно.
ніц не вкрав 2012.04.13, 13:00
Тільки кусок Олімпа купив за 4 млн.грн., коли попередні власники взяли весь комплекс за 1 млн.грн., а де різниця осіла? І таких прикладів газдування за 7 років купа. Що газда, то газда на свою кишеню, то не забереш. Але видно ще все недокрав - раз так вперто ще раз лізе. Хто -хто, а він за 7 років добре знає, де що погано лежить.
Газдун 2012.04.13, 13:03
Газдував дійсно з розмахом. За всю попередню історію університет скільки грошей не вклав у банкети та пянки.
Небайдужий 2012.04.13, 13:30
Що правда то правда. Фотографія підтверджує це,чи не так? Ще тисячі фактів ждуть своєї черги.
Дурна 2012.04.13, 14:27
А може скластися ситуація, коли ніхто(!!!!!) не набере необхідних 30% голосів!
петро 2012.04.13, 16:11
мабуть ліпше мати в інституті двох крадіїв ніж одного такого газду!))
свідок 2012.04.13, 21:33
НЕ хотілося б нагнітати у страсну пятницю але заради справедливості,,, Любив козацтво, точніше - лампаси, папахи, куліш за університетські гроші, козачків при вході до актового залу, ректорську мантію замовляв на хутрофірмі, хотів, щоб усі студенти попід стінами стояли. коли ВОНИ проходять, а всі вчені вставали, коли ВОНИ заходять. НЕзадоволені власні владні амбіції прикривав риторикою (якщо цей термін можна вжити до мукаючого академіка) про національне виховання. Йому найбільше вдячні його проректор з господарки і головний бухгалтер. Вони ж клятви на Біблії не давали... А він їм подібної не давав теж...
Роман 2012.04.14, 12:27
Проблема Остафічука була в тому, що він понабирав собі таку ''команду'', яка його на кожному кроці намахувала! От візьмемо головного бухгалера ПНУ Сівківа! Гроші краде так що просто... Найяскравішйи приклад цього стипендії! За 5 років мого навчання з цим вічно проблеми!Вічно індексацію не так нараховує! Якщо підрахувати то в рік тільки на цьому він крав від 1 до 2 мільйонів!
Грубий 2012.04.15, 20:52
Замовити для себе таке крісло і сідати в нього - це точно не все в порядку з психікою
Богдан Михайлович 2012.04.16, 17:29
Все зрозуміло. Він виторгував собі тепленьке місце у Цепенди. Але Цепенда-людина Ганни Герман, "геніальні драми" якоі ставить тепер режисер Грицан. В жовтні після виборів ситуація зміниться і знову Вас.панове професори і доценти, будуть нагинати заради новоі влади.Цепенда став з помаранчевого підписанта на синього.Тому вірити йому не можна. Всі трое-Остафійчук,Цепенда , Романюк об"еднались проти Великочого. Чому його так бояться? Люди,думайте, голосування таемне, не впадіть низько. Нехай буде ректором Великочій.
Студентка (дуже колишня:)) 2012.04.17, 16:23
крісло та гостьовий куток в кабінету ректора виготовлені в стилі українського бароко косівськими майстрами. робочий стіл ректора в іншому кутку. так що це не крісло під себе - радше презентація для гостей:) Остафійчук - нормальна та адекватна людина, хороший науковець. А щодо Олімпу - то для інформації - вивчіть детальніше історію навколо цього комплексу - тоді зрозумієте чому різниця в цифрах. Не все так просто було.
Влад 2012.04.17, 17:52
Відповідь колишній студентці. НЕ знаєш броду=не лізь у воду.Справа не в тому де крісло,а в тому в якій позі,де палець і самовдоволений царський вигляд. Треба було бути на зустрічі всіх претендентів,послухати,а тоді писати=хто є хто. На справедливі зауваження пан е к с нічого путнього сказати не міг,та й не тільки це.Д У М А Й М О!
Грубий 2012.04.17, 22:05
Пане Богдане! Не знаю Ваших ділових якостей, але знаю Вас як сусіда 15 років. Тож скажу Вам таке: з сусідами треба хоча б деколи вітатися, особливо, коли живеш в селі, а не сидіти за кермом автівки, відвертати голову і робити вигляд, що не побачив. Вітайтесь, будьте відкритішими - корона не впаде!
Марія 2012.04.18, 02:06
Про яку справедливість можна говорити на виборах ректора, коли Остафійчук сформував конференцію трудового иколективу під себе-одне словокорупціонер із розмахом: мають право на голосування ті, що отримали незаконно квартири у майбутньому студентському гуртожитку, цілі сімї:чоловік, дружина, діти (Баланюк), мама і дві доньки(Кохан) і т. д. Якщо вони мають совість і сором , мали б самі відмовитись від такої участі у виборах ректора. Але умова проста- С О В І С Т Ь!!!
студенти 2012.04.18, 15:34
великочiя в ректори
студенти 2012.04.18, 15:41
а десертацii як продаються барани викладачi покупляють собi науковi звання i понтуються особливо на факультетi фiзичного виховання починаючи з завiдуючих кафедр
студентам 2012.04.18, 18:55
А студенти так і не навчились писати. Може інший ректор їх навчить.
PQ 2012.04.18, 19:00
Дрібні якісь претензії до Остафійчука у його опонентів. Крісло, палець... Здрібнів народ у нашому університеті, якщо такі аргументи тепер мають вагу. Ніхто не хоче думати чим будуть розраховуватись ставленики табачника за посаду.
Колишній 2012.04.19, 16:30
Діду, пора йти на пенсію, давно.Згадала, як ще років 10 тому, за Кононенка, ти заснув прямо на сцені актового залу під час офіційного заходу ректорату.От позорище було, мали над чим студенти посміятися, а діда запам'ятали на все життя.
Розумний 2012.04.19, 16:55
ВідповідьPQ Ніхто не збирався Остафійчуку виставляти претензії,ця інформація думаючим для роздумів,адже все велике,значне починається із МАЛОГО.Фото показало людину такою,якою вона є насправді,а не тоді коли на трибуні=контролюючи себе і подає бажане для НАРОДУ за дійсність,хоча на справді його дії показують зовсім інше.Хто не вірить=поцікавтесь глибше.Проаналізуйте не поверхово,а із знанням справи.Дійсність приховується,а тому не всі її бачать,розуміють,або не хочуть розуміти. ТАКЕ ЖИТТЯ,ЙОГО ФІЛОСОФІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ ЛЮДИНИ. ЧИ НЕ ТАК?
Справедливий 2012.04.19, 17:30
Хто пам"ятає ректора Васюту,правда, ректорував тільки рік,тоді так довго таким стилем було не можливо,а тепер..... Аналогія є?
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2267
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

885
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

932
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

941 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2830 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1488

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

567

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

675

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

350

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1028
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2116
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1093
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

815
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

349
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15000
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7314
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

752
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

305
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

218
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

309
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

593
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1047