В жодному з обласних центрів України процес прийняття бюджету на 2018 рік не був організований на відповідному рівні та мав різні за своєю значимістю недоліки. Найкритичнішою ситуація виявилась в Запоріжжі, Івано-Франківську, Черкасах та Харкові.
До таких висновків дійшли експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!”, які провели моніторинг процесу прийняття місцевих бюджетів на 2018 рік в 27 містах України.
Так, в Запоріжжі та Івано-Франківську були порушені терміни оприлюднення проекту бюджету на 2018 рік, не було публічного анонсування й не оприлюднено стенограм або аудіо- чи відеозаписів засідань профільних депутатських комісій й сесій міських рад, на яких розглядався та затверджувався проект бюджету й не було проведено громадських обговорень міських кошторисів на 2018 рік з городянами.
В Черкасах на додачу до таких самих недоліків ще й порушено терміни прийняття бюджету. Відповідна сесія міської ради відбулась тільки 29 січня 2018 року.
Але, мабуть, найгірша ситуація склалась в Харкові, де, всупереч чітким вимогам законодавства, взагалі не був оприлюднений проект бюджету на сайті міської ради, немає в публічному доступі й підтверджень того, що він обговорювався на засіданні профільної депутатської комісії, харківська міська влада не вважає за потрібне проводити громадські “бюджетні” слухання та Харків’яни традиційно обмежені в доступі на засідання сесії, де приймався бюджет.
Отже, згідно з результатам моніторингу, бюджетний процес на місцевому рівні має цілу низку недоліків: не оприлюднення проектів рішення про бюджет чи недотримання термінів та повноти оприлюднення, недотримання термінів затвердження бюджету, передбачених законодавством, обмеження доступу громадян на сесії місцевих рад та небажання органів влади проводити консультації з громадянами щодо проектів бюджетів.
Щодо інших висновків. Попри незалежність прийняття місцевих бюджетів від державного, та зазначений чіткий термін в ст. 77 Бюджетного кодексу, станом на 25 грудня Хмельницький та Черкаси все ще не мали прийнятих бюджетів на 2018 рік, при чому в Хмельницькому, здається, це стандартна ситуація, адже бюджет-2017 в цьому місті також був прийнятий із запізненням.
Попри чітку вимогу чинного законодавства, що кваліфікує рішення про бюджет як нормативно-правовий акт та поширення на нього норми про оприлюднення за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття, цієї норми дотрималися лише 13 міст.
В Києві, Вінниці, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Краматорську, Луцьку, Львові, Полтаві, Рівному, Сєвєродонецьку, Тернополі, Чернігові міські ради оприлюднили проект рішення менш як за 20 днів. Взагалі не був оприлюднений проект бюджету у Харкові.
В рамках дослідження оцінювалося також повнота оприлюднення проекту рішення про бюджет. Аналіз всіх оприлюднених місцевих бюджетів показав існування питань до дотримання вимог статті 76 Бюджетного кодексу. У 12 проаналізованих бюджетах виявлена відсутність одного або декількох документів із зазначеного нижче переліку:
- пояснювальна записка;
- пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету відповідної місцевої ради);
- прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України;
- перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;
- інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді.
Дещо покращилась, порівняно з минулорічним моніторингом ситуація з доступом до стенограм або аудіо/відеозаписів сесійних засідань, на яких розглядались та затверджувались міські бюджети. Якщо минулого року далеко не в усіх містах цю інформацію можна було отримати навіть за запитом, то зараз тільки в 6 містах (Вінниця, Іван-Франківськ, Запоріжжя, Тернопіль, Харків та Черкаси) цю інформацію не публікують на сайті.
Показово, що можливість вільної участі громадян у сесії місцевої ради є у 23 містах, що були охоплені моніторингом. І лише у Дніпрі, Одесі та Харкові відсутня можливість безперешкодного доступу громадян до участі у пленарних засіданнях.
Найгірша ситуація зафіксована в частині проведення органами влади консультацій із громадянами (“бюджетних слухань”) щодо проекту рішення про бюджет після його оприлюднення, що є важливою практикою залучення громадян до підготовки головного фінансового документу. Так в 17 містах такі консультації з громадянами взагалі не проводились: Київ, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-
Франківськ, Кропивницький, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Ужгород, Харків, Черкаси, Чернігів, Здолбунів, Ізмаїл.
Ще гіршою є ситуація із заходами, які б мали забезпечити довіру до результатів консультацій та дієвий зворотній зв’язок із громадянами, які взяли участь у консультаціях щодо проекту бюджету. На жаль, результати моніторингу доводять, що навіть якщо орган влади провів консультації з громадянами, то доля наданих громадянами пропозицій здебільшого є невідомою.
Так, лише в 5 містах (Краматорськ, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці) було оприлюднено звіти про результати проведення консультацій із громадянами щодо проекту рішення про бюджет. Ще в 5 містах (Вінниці, Луцьку, Сєвєродонецьку та Хмельницькому, Здолбунові) були проведені в тому чи іншому форматі консультації, але не оприлюднено звітів за їх підсумками.
Безперечно, така практика не може сприяти формуванню довіри до консультацій з боку громадян, які можуть вважати, що їх участю просто маніпулюють для легітимації рішення. Зрештою це підриває бажання громадян в подальшому брати участь у подібних консультаціях.
Протягом найближчих місяців експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” проведуть повну оцінку рівня прозорості всіх стадій бюджетного процесу в усіх містах-обласних центрах та сформують на її основі Індекс прозорості місцевих бюджетів, який буде представлено восени цього року. Також, за результатами оцінки, для всіх міських рад будуть підготовлені та передані рекомендації з підвищення рівня прозорості бюджетного процесу.
