Бюджет участі або громадський бюджет розпочали впроваджувати в об’єднаних громадах Івано-Франківщини.
Якщо в обласному центрі та містах обласного значення цей інструмент використовують вже кілька років, то громади, особливо сільські та селищні, лише розпочинають користуватись цим визнаним в усьому світі інструментом активізації мешканців і мотивуванні їх брати участь у житті громади.
Бюджет участі допоможе згуртувати громаду та подолати пасивність мешканців, забезпечивши їх участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, наголошують експерти. Печеніжинська, Старобогородчанська та Білоберізька об’єднані громади вже розпочали його впроваджувати.
У Старобогородчанській громаді цього річ вперше провели голосування за проекти, розповідає заступник голови громади Юрій Іванишин. З 10-ти поданих на конкурс було обрано 5 проектів-переможців, які отримають по 20 тисяч гривень. Серед них - облаштування трьох зупинок громадського транспорту в селах, облаштування сміттєвих контейнерів на цвинтарі та облаштування спортивно-ігрового майданчика. Зараз триває реалізація цих проектів.
Голосування за проекти у Старобогородчанській громаді проводили і через електронну платформу і в паперовому вигляді. Завдяки цьому проголосували майже 1800 мешканців громади.
«Боротьба між селами за перемогу була не на жарт. До останньої хвилини ми слідкували за кількістю голосів і не знали, хто виграє. Щоб залучити якомога більше жителів, значну роль відіграли старости, які буквально ходили по хатах і доносили інформацію до жителів, збирали дані для голосування. Для старост це була власне можливість активізувати громаду і щось зробити для свого села», - ділиться Юрій Іванишин.
У Печеніжинській громаді бюджет участі вперше запустили також цього року. На конкурс було подано 13 проектів, голосування за які завершилось 15 червня. 10 переможців отримають з бюджету громади по 10 тисяч гривень. Голосування тут проводили виключно у паперовому вигляді із зазначенням паспортних даних, незважаючи на що три проекти-лідери перегонів отримали від 545 до 400 голосів.
Наступного року у Печеніжинській громаді планують при голосуванні використовувати і електронну платформу. А цього річ, щоб залучити якомога більше людей та дати рівні можливості невеликим селам, у бланку для голосування обов’язково було обрати, окрім проекту з свого села, ще й два проекти з інших сіл. Серед переможців – проекти з облаштування спортивних та ігрових майданчиків у селах Сопів та Княждвір, встановлення адресних табличок у с. Рунгури, облаштування спортивного скелелазного стенду в Княждвірському НВК, реконструкції стадіону в с. Марківка, створення «Літературної кав’ярні» у Пече ніжинській публічній бібліотеці та інші.
Тож головної мети, активізувати мешканців, у Печеніжинській громаді досягли.
«Бюджет часті, насамперед, це інструмент, за допомогою якого в усьому світі «лікують» байдужість людей, залучають до управління місцевими справами. Це спосіб, через який кожний житель може написати проект і отримати частину бюджету громади», - наголошує радник з питань муніципальних послуг Івано-Франківського ЦРМС Марія Баран.
Так само вперше бюджет участі запустила і Білоберізька громада. Тут голосування за чотири поданих на конкурс проекти завершилось цього тижня. Наразі триває визначення переможців.
А у Рожнівській та Брошнів-Осадській об’єднаних громадах бюджет участі лише планують запроваджувати та вивчають досвід своїх колег в рамках тренінгів «Бюджет участі – як інструмент розвитку демократії», які організував Івано-Франківський Центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Хоча до самої ідеї голови громад, Назарій Іванів та Сергій Радиш, а також депутатський корпус обох ОТГ ставляться з ентузіазмом. Подібні практики спільної з мешканцями роботи тут вже застосовують.
На впровадження бюджету участі необхідні зовсім невеликі кошти, зазначає радник з питань місцевих фінансів Івано-Франківського ЦРМС Оксана Швець. Головне, тут не поспішати і дати мешканцям достатньо часу на написання проектних ідей та голосування.
«Практика свідчить, обрання проектів бюджету участі варто здійснювати у поточному році, а реалізацію проектів - у плановому(наступному) році. Адже проведення збору, оцінки та відбору проектів у той же рік, що і їх втілення, значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі.», - зазначає Оксана Швець.
