Біохімія — на щодень

 

 

Âîëîäèìèð Ëóùàê: «Ìè — íå ìåíåäæåðè é íå á³çíåñìåíè, ìè — íàóêîâö³». (Ôîòî àâòîðà.)

Високий рейтинг Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника серед українських вишів (за останньою версією, створеною Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського на основі найбільшої наукометричної бази даних Scopus, — 12–те місце) значною мірою забезпечила молода, проте вже добре знана в науковому світі тутешня кафедра біохімії та біотехнології. Її десять років тому створив, повернувшись у рідні краї після «освоєння» Москви та Криму, доктор біологічних наук, професор Володимир Лущак. Короткого відрізку часу виявилося достатньо, аби провідні дослідницькі центри світу та престижні наукові видання зацікавилися працями прикарпатських біохіміків. Більше того, їх вшанували своєю присутністю і виступили з лекціями такі світила цієї галузі науки, як лауреати Нобелівської премії, професори Берт Сакман й Ервін Негер.

 

 

 

«Корупційні схеми не сприймаю апріорі»

 

— Володимире Івановичу, — звертаюся до завідувача кафедри біохімії та біотехнології, — як вам удалося заявити про себе на весь світ і не перебратися за кордон, адже багато колег вашого рівня вже сказали своїй нещасній Батьківщині «гуд бай». Приміром, уродженець Івано–Франківська Олексій Верхратський, нині професор Манчестерського університету й голова фізіологічної секції Європейської академії наук, в одному з інтерв’ю зізнався, що він уже «не бачить якихось реальних шляхів виходу української науки з цієї кризи».

— Не сипте сіль на рани. Ми в Івано–Франківську проводимо на кафедрі фундаментальні дослідження, результати яких (близько 70 відсотків) публікують у міжнародній науковій періодиці. Світовій спільноті це цікаво, а в Україні — майже ні. Я людина цивілізована й корупційні схеми не сприймаю апріорі. Мабуть, тому й сидимо на голодному пайку. Останніми роками в Україні не було підтримано жодний проект нашої кафедри. За кордоном — із дорогою душею. Наші співробітники та випускники нині працюють у лабораторіях Швеції, Фінляндії, США, Канади та Польщі. Щойно я особисто також виграв грант і збираюся півроку попрацювати в Німеччині.

 

— Мабуть, вітчизняний держбюджет нині не в змозі «потягнути» тривалі фундаментальні дослідження. Може, розпорядники державної скарбниці підтримали б більш «заземлені» проекти?

— Ми готуємо висококваліфікованих випускників, яких запрошують для співпраці у розвинуті країни Європи та Америки, а вдома не всі вони навіть можуть працевлаштуватися. Ми — не менеджери й не бізнесмени, ми — науковці, і, крім фундаментальних праць, пропонуємо ефективні прикладні розробки, скажімо, для підвищення врожайності бобових, для здешевлення виробництва харчових продуктів. Але ж попиту — немає.

 

— Як немає? Не так давно офіційний сайт облдержадміністрації повідомляв про те, що на засіданні робочої групи Регіонального комітету з економічних реформ в Івано–Франківській області вирішено запросити вас до співпраці як одного з найкращих учених України. Мета — втілити в життя ваші ідеі «щодо вирощування в області печериць, гливи, лікарських трав, айви, шовковиці та лохини».

— Моя ідея передусім полягає в тому, аби відкрити науково–практичний центр, який реально зв’язував би науку з виробництвом. Ще 20 років тому я бачив, як у Канаді при університетах створювали бізнес–інкубатори — своєрідні посередники між ученими й підприємцями. Вони мали цільову фінансову підтримку уряду. Їхня мета — запровадження у виробництво високих технологій. У нас же цікаві наукові напрацювання не просувають далі бюрократичних теревень. Коли я почав вивчати місцеві труднощі з вирощуванням грибів, то невдовзі знайшов найслабшу ланку — вирощування міцелію. Цю проблему ми вирішили, але попиту на такі розробки і близько не видно.

 

 

«Вільні радикали ми розгледіли лише крізь щілинку»

 

— Тема вашої докторської дисертації пов’язана з біохімічними механізмами адаптації риб до умов навколишнього середовища. Ви що, й рибоводам можете надати кваліфіковані поради?

— Як науковця мене передусім цікавить проблема впливу змін навколишнього середовища — температури, вмісту кисню у воді, збільшення токсикантів — на самопочуття риб не тільки на фізіологічному, а й біохімічному рівні. Зокрема, як і чому за таких умов відбувається регуляція вмісту білків, жирів і вуглеводів. Щодо практичних порад, то починаючи з 1991 року я і тут робив кілька спроб поєднати науку з практикою. Коли ще працював у Криму, то з колегами виконав кілька науково–пошукових проектів. Два з них були пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. У чорноморських водоростях ми знайшли речовину, здатну «витягувати» стронцій, накопичений у кістках людини. Наша розробка викликала жвавий інтерес не лише серед учених, а й у заступника міністра з науки тодішнього Мінчорнобиля. А в підсумку — пшик. Як стало згодом відомо, сировину для виготовлення виявленої нами речовини комусь було вигідно завозити з російського Далекого Сходу. Чорне море в нас викидає на берег масу водоростей, і ми просто по них топчемося. По золоту топчемося.

 

— Коло ваших наукових інтересів, наскільки мені відомо, поширюється й на вивчення впливу вільних радикалів на людину, зокрема — на процеси старіння організму. Як можна захиститися від цих мініатюрних монстрів, котрі, на думку багатьох дослідників, спричиняють понад півсотні хвороб.

— Я справді давно займаюся цією проблематикою і, звісно ж, не на рівні косметики чи панацеї від старіння. Нині редагую три англомовні книги, присвячені проблемам оксидативного стресу — підвищеного вмісту вільних радикалів iз певними негативними наслідками для організмів. На жаль, ми знаємо про вільні радикали або про нестабільні молекулярні структури дуже мало, позаяк спромоглися подивитися на них, образно кажучи, лише крізь щілинку. Тому не будемо все стригти під одну гребінку. Візьмемо для прикладу буденну ситуацію: людина ненароком загнала в руку дрібненьку скалку. На тому місці невдовзі утворюється нарив. Про що це свідчить? Про те, що білі клітини крові почали атакувати бактерії. Чим? Вільними радикалами! Це — їхня зброя.

Вільні радикали оточують нас з усіх сторін і присутні в усіх організмах, але й організми щодо них мають спеціальні системи захисту. Назагал було встановлено, що сильний стрес — емоційний, фізичний, температурний — викликає в організмі підвищення рівня вільних радикалів. З одного боку — це негативна реакція, з іншого — якщо підвищення не надмірне, то це — плюс, позаяк усе, що не вбиває, робить нас сильнішими, підвищує захисний потенціал. Ми довели це на дослідах із бактеріями, грибами, рослинами й тваринами. І не тільки ми — багато хто з учених дійшов такого ж висновку.

Чи можна вплинути на ці процеси? Можна. Якщо діяти за системою поступового збільшення інтенсивності стресів. Якщо, наприклад, повільно підвищувати температуру, то організм стане менш чутливим і до її істотного підвищення чи навіть до зниження, тобто зростає його здатність адаптуватися до нових умов. Так само, пристосовуючись до збільшення фізичних навантажень, людина легше переносить емоційні перенапруги. Це так звані перехресні адаптації.

 

 

«Є розумний баланс, закладений у природі»

 

— Що може відсунути процес старіння на більш пізній вік: активний спосіб життя, спеціальна дієта чи успіхи сучасної фармакології?

— На сьогодні переважно йдеться не про збільшення тривалості життя (вона й так у цивілізованих країнах досить висока), а про поліпшення його якості в людей старшого віку, тобто їхньої здатності якомога довше зберігати бадьорість душі й тіла. Найдоступніший рецепт — суттєва перевага овочів і фруктів у щоденному харчуванні над рафінованою та термічно обробленою їжею, поєднана з активним способом життя. Але це — обширна тема для окремої розмови.

 

— І все ж людям так хочеться почути про якісь диво–ліки, приміром, резвератрол, прирівняний до еліксиру довголіття.

— Дехто з дослідників справді вважає цю речовину, що міститься в шкірці та зернятах темних сортів винограду й багатьох інших ягід, дуже сильним антиоксидантом. Ще можна в цьому контексті згадати витяжку з кори середземноморської сосни, плодів чорниці та лохини. Остання має непогані перспективи в Україні, i над цим ми теж активно працюємо. Проте панацеї, на жаль, немає. Є розумний баланс, закладений у природі. Відомо, що вітаміни E і D виконують безпосередню захисну функцію, та нещодавно з’ясувалося, що вони діють ще й опосередковано — регулюють багато клітинних процесів: біосинтез білка, нуклеїнових кислот тощо. І це, зрозуміло, лише невелика частка того, про що нам удалося поки що дізнатися. Складніше і цікавіше — попереду.

 

 

ДОСЬЄ «УМ»

Володимир Лущак

56 років. Народився в Івано–Франківську. Закінчив Московський державний університет ім. М. Ломоносова, тамтешню аспірантуру і там же захистив кандидатську дисертацію. До повернення в обласний центр Прикарпаття працював в Інституті біології південних морів АН України. Доктор біологічних наук, професор. За версією Scopus — входить до сотні найбільш цитованих в світі науковців України та до десятка науковців, які представляють у цьому списку вітчизняні ВНЗ.

Кілька років Володимир Лущак провів за кордоном, працюючи в університетських дослідницьких центрах Канади, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Швеції, Фінляндії та Польщі.

Має дорослих сина і двох доньок, які теж стали біохіміками.

 

 

ЦІКАВО ЗНАТИ

Біохімія — наука про хімічний склад організмів та про хімічні процеси, що в них відбуваються. Вона вивчає структури й функції клітинних компонентів — білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот та інших біомолекул. Крім того, біохімія «цікавиться» розкладанням органічних речовин, що пов’язано з виникненням ґрунтів, осадових гірських порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів.

На базі фундаментальних досліджень біохімії створюють технології одержання важливих препаратів для медицини, сільського господарства й різних галузей промисловості.

 

Україна молода

 

ДО ТЕМИ:

Інтернет-сайт Кафедри біохімії та біотехнології ПНУ ім. В.Стефаника

 

 

 


21.02.2012 Іван КРАЙНІЙ 1653 4
Коментарі (4)

Уже давно не студентка 2012.02.22, 21:28
Проглянула сайт кафедри біохімії і біотехнології. Я в шоку! Щоби звичайна кафедра нестоличного ВУЗу зробила би такий сайт, та ще й на двух мовах і мала би що на ньому показати, ну просто молодці. ВУЗ може пишатись таким колективом.
Скептик 2012.02.23, 09:26
Доктор історичних наук Сергій Адамович в отанньому РЕПОРТЕРІ написав, що дукування однієї сторінки зі статті обходиться йому в 30 гривень і рідко друкують безкоштовно. За що друкуєтеся ви і скільки коштує ваш сучасний сайт?
Володимир Лущак 2012.02.23, 10:34
Шановні друзі! Мені щойно зателефонували колеги і попросили зайти на цю сторінку і відповісти на Ваші коментарі. Дякую за зацікавленість нашою скромною роботою. Сучаний сайт кафедри створив один з моїх учнів, кандидат біологічних наук, доцент Віктор Гусак з кількома помічниками. Всі вони досить добре володіють англійською мовою, працювали певний час у закордонних лабораторіях, є співавторами кількох публікацій у міжнародних (англомовних) журналах з високим імпакт-фактором. Тому й можуть готувати матеріали не тільки українською, а й англійською мовами. І це при тому, що всі вони викладають в середньому понад 800 годин на рік, самі активно проводять досліди і, маючи поряд своїх студентів, вчать їх робити високу науку. Стосовно публікацій у міжнародних журналах. Ми переважно публікуємо наші роботи у безкоштовних журналах з високим рейтингом (з імпакт-фактором понад 2, а середній десь біля 1). За мою тривалу кар'єру дослідника (біля 30 років) я маю лишень кілька публікацій, за які треба було платити. За першу заплатили бразильські!!! колеги, а решту три... Недавно я з колегами редагував три англомовні наукові книги, за друкування статей у яких треба було заплатити по 600 євро. Оскільки ми були редакторами цих книг, то "заробили" право безкоштовно надрукувати три статті (попри вступи і передмови). Можливо - все це дуже цікаво - але парадокс - кафедра тут непопулярна серед студентів і абітурієнтів. Мабуть, зникли справжні амбітні галичани, які хочуть прославляти свій край. А якщо такі й є, то вони їдуть до столичних унверситетів, бо не вірять, що у Івано-Франківську можуть чогось путнього навчити. "Погуляйте" по сайтах університетів України і подивіться самі. Дякую.
Андрій 2012.02.26, 21:20
Розумні люди і без грошей викрутяться...
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1695 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1124
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

4883
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

13947 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3282 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3113

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

773

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2238

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2255

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2807
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1222
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1028
30.05.2024

Кулінарний хаб, де навчатимуть шкільних кухарів, запрацював на Прикарпатті.  

816
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

417
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

405
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

748
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

702
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21681
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

697 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

520
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

974
26.05.2024

Російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.  

859