Є такі спортивні поєдинки - в даному випадку йдеться про боксерські - які зримо-незримо окреслюють хід історії. Тієї історії, яка виходить далеко за рамки тільки спорта, і яка як би персоналізовано у напівприхованій формі віщує про своє подальше "Лінійне Колесо" .
В 30-х минулого століття - двобій чорношкірого американця Джо Луїса з німцем Максом Шмелінґом, якого нацисти, не вповні за волею того, проголосили " Арійським Войовником", з усім відповідним багажем пропаганди від Геббельса. Луїс і Шмелінґ билися двічі, у першому матчі здобув перемогу німець, у другому дуже ефектно американець.
Касіус Клей, він же згодом Мухамед Алі, здобув багато слави в ринзі, а за її межами не набагато менше.
Тепер, здається, Мані Пакьяо і Флойд Майвезер. Один в людських очах символізує непереможного героя, захмарний успіх, дивовижну стабільність, гордість, ґлористичність, гедонізм, мегавіру у власні сили і великі статки. Другий - багато те саме, що й перший, і покаяння. Можливо, Невидима Рука вкаже(вказала) на Хід Історії - правим/лівим хуком, джебом, аперкотом : )
І, цілком можливо, коли інший гіперталановитий боєць Володимир Кличко у такому ще незабутому, попри всі подальші вже неспортивні війни, поєдинку здолав Повєткіна, технічно, зважено, без форсувань і силових методів, на противагу росіянину і всім його потугам накаутувати під істеричні горлання високої московської публіки, то чиясь Рука теж на щось указала ?!
