Біда від прикарпатської нафти

 

Один із найдавніших на Прикарпатті нафтогазових промислів дарує мешканцям Биткова, що на Надвірнянщині, не прибутки, а самі клопоти та проблеми.

Про колишню славу Битківського родовища дотепер нагадують лише факели на місці старих газових свердловин, які вічними вогнями горять у довколишніх горах. Такі «факлі», як їх тут називають, часом використовують місцеві жартівники за ватри для шашликів, бо більше користі від них нема. А у збудованих ще за Польщі робітничих гуртожитках (тепер кажуть “бараках”), серед руїн минулої епохи на так званому Промислі (3 кілометри від центру селища) живуть покинуті напризволяще нафтовики-пенсіонери...

Земля у Биткові й околицях густо вкрита свердловинами, серед яких понад сотня – діючі (належать ПАТ «Укранафта» та ГПУ «Полтавагазвидобування»). Територією селища також проходить газопровід «Дружба». Тому найбільша проблема, породжена тривалим видобутком тут нафти та газу, полягає в тому, що майже 80% території містечка тепер розташовані в охоронних зонах свердловин і згаданого газопроводу.

Карта Биткова у кабінеті селищного голови рясно заштрихована червоним олівцем – так позначені місця, де заборонене будівництво. Вільні від позначок 3-4 клаптики, що простяглися вузькими смужками. Свого часу через земельний дефіцит у Биткові навіть довелося переносити пам’ятний знак на честь першого нафтовидобутку. Він стояв на приватній земельній ділянці, яка раптом знадобилася господареві для будівництва.

“Після 1971 року, коли вийшла постанова Ради Міністрів УРСР про заборону будівництва у межах гірничого відводу, вся територія Биткова стала зоною, на якій заборонено зводити житлові будинки, – розповів депутат Надвірнянської районної ради, колишній селищний голова Андрій Крицький. – До кінця 1970-х років тут ніякого будівництва не велося. Але в нас такі люди: своя земля, з неї нікуди не піду. Тож вони почали самовільно будуватися, а тоді “здавалися” в селищну раду. Інспекція архбудконтролю штрафувала їх, після чого вони спокійно жили собі дальше. Правда, свідоцтво на право власності на будинок отримати ніхто не міг. Тобто, ні продати, ні успадкувати такий будинок тепер не можна”.

Таких проблемних будинків в Биткові є кілька сотень. Деякі господарі намагаються узаконити своє право власності на житло через суд, але на це потрібні час і гроші. Андрій Крицький каже, що свого часу, коли був на посаді селищного голови, на урядовому рівні звертався з клопотанням, щоби нормативним актом зменшити охоронні зони свердловин, мотивуючи це тим, що інакше селище не матиме шансів на якийсь розвиток. Разом із тим, пан Крицький розуміє, що погодити його пропозицію навряд чи хтось наважиться, адже діючі свердловини все-таки становлять екологічну загрозу. У памяті селян ще живий приклад витоку нафти з однієї. Нафта затопила понад два гектари території. Тоді вона залила городи та подвір’я будинку, зведеного, до речі, самовільно, як і більшість битківських нових хат. Тож господарі навіть на відшкодування не могли розраховувати.

Попри чималі території, які перебувають в користуванні нафтовиків, особливої вигоди від цього мешканці селища не мають. Бюджет Биткова поповнюється лише земельним податком, який платять нафтогазові підприємства. Хоча, згідно з Земельним кодексом, чинним з 2002 року, нафтовики та газовики мали би платити орендну плату, яка може в кілька разів перевищувати розмір теперішніх внесків у селищний бюджет. Наразі ж плата за використання надр поповнює лише державний бюджет, а селищу не перепадає ні копійки. Якби на місці залишалося хоча би 10% тих грошей, які йдуть до Києва, то Битків не потребував би жодних дотацій і субвенцій. Навіть мізерний тепер добовий дебет свердловин – по 3-4 тонни нафти з кожної – приносив би щодня такі гроші, які нафтовики платять за цілий рік користування землею. “Про таке навіть страшно мріяти!” – зізнається Андрій Крицький.

…А на початку 20 століття, коли в Биткові почали активно розробляти тутешнє родовище, солідні виплати за землю, на якій знаходили нафту, були звичною справою. Не один битківський газда, на городі якого вдарив фонтан “чорного золота”, раптово розбагатів, отримавши від польських чи американських нафтових компаній так зване “бруто” – відкупне.

“Хто не боявся, не тримався за землю для городів, хто з нафтовиками напряму працював, без перекупників, той зажився”, - кажуть тепер у селі старожили, які, щоправда, знають про ті далекі часи тільки з переказів.

Легку нафту з пластів завглибшки до 300 метрів у Биткові почали добувати ще наприкінці 19 століття. Тоді її черпали навіть з плитких копанок, а якість була така, що можна було без переробки заливати в тогочасні двигуни, як бензин. У 1920-х роках Промисел шалено розбудувався. З’явився мурований костел з вітражами у вікнах (донедавна тут був розташований спортзал місцевої школи), електровня з надзвичайно красивим флюгером-півником на шпилі вежі (використовується для одного з корпусів школи), газоліновий завод, панські кам’яниці (в колишньому будинку начальника промислу тепер функціонує лікарня) та двоповерхові, збудовані в альпійському стилі робітничі гуртожитки-“бараки”. На вуличках нафтового містечка було викладено бруківку, центральну частину освітлювали газові ліхтарі. На промислі були навіть спеціальні витяги на кшталт фунікулера, які вели на горби, де стояли дерев’яні нафтові вежі (“шиби”).

А в 1950-х роках, після закріплення на Західній Україні радянської влади та з впровадженням на родовищі глибинного буріння у промисловому районі Биткова на мить настало “світле майбутнє”. “Кажуть, там був комунізм, - розповідав Андрій Крицький. – Ні за газ, ні за світло не було потрібно платити,  забезпечення продуктами харчування в тамтешніх нафтовиків було якнайкраще”.

У тогочасних газетах вихваляли клуб нафтовиків Битківського нафтопромислу, в якому був навіть свій джазовий ансамбль і який став «вогнищем політичного та культурного виховання». Був якийсь час, коли головні дійства радянської епохи – паради-демонстрації до 1 травня та 7 листопада – відбувалися не в районному центрі Надвірній, а саме в містечку нафтовиків Биткові, на території нафтопромислу.

Тепер у цьому закутку Биткова живе близько двох сотень мешканців. Кілька десятків сімей пенсіонерів-нафтовиків туляться у ветхих, тісних помешканнях “бараків”. Довкола – депресивна руїна. Ветерани нафтового промислу ще 10 років тому мали сподівання на квартири в райцентрі, куди їх обіцяли відселити, але нових помешкань для всіх чомусь не вистачило.

“Раніше тут усьо було, тут жили всі пани, які потім повиїжджали в Надвірну, - бідкається старенька пані Роза. – Якби мій чоловік був такий самий шустрий! А він все казав мені: Розочко, як будуть давать людям квартири, то і нам дадуть. І от дотепер не дали...”.

“Чоловік робив в УБР (управлінні бурових робіт – авт.) сорок років, – мало не плаче пенсіонерка Юстина. – Він не одну кишку поклав на буровій, вони би тої нафти не мали, як би він так тяжко не двигав. А нас так лишили, і ніхто на нас не дивиться".

До речі, в одному з таких битківських «бараків» – помешкання, в якому свої дитячі та юнацькі роки провів народний артист – а тепер ще й народний депутат – Богдан Бенюк. Старе житло свого знаменитого земляка сусіди перетворили на справжній музей. Все в помешканні залишилося майже таким, як його залишив Богдан, коли вирушив звідси підкоряти серця столичних театралів. Старі металеві ліжка, дерев’яний креденс і гасова лампа. На столі, вкритому картатою скатертиною, – чорно-білі родинні фотографії. На стінах, окрім ікон і вишитих рушників, – театральна афіша «Бенюк і Хостікоєв». Як для музейної кімнати – гарно, але для того, щоб тут жити, треба мати велике терпіння…

“Ми дуже дорого платимо за квартири, – нарікає ще одна мешканка бараку пані Катерина, приймаючи журналіста в тісному, заставленому старенькими меблями помешканні, що типово складається з кухні та маленької спальні. – У нас газ щитається як кухонне вогнище, а вони беруть як за опалення. Платимо, як в місті, а як живемо? Води нема, з долини відрами носимо. Шифер злетів з даху… Якби то нас могли звідси відселити…”.

“Все, що добре в Биткові було, то все від нафти. Але все, що погане, також від нафти”, – говорять місцеві селяни. Кажуть, у Надвірнянському НГВУ, яке опікується тутешніми промислами, висловлювали думку, що в Битків варто привозити на екскурсії нафтовиків із Сумської та Полтавської областей, щоби вони могли на власні очі побачити, що їх чекає через яких 50-100 років…

 

Збруч


26.03.2014 3144 0
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2346
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

909
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

967
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

972 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2901 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1504

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

746

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

709

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

355

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1046
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2215
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1102
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

824
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

389
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15015
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7327
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

763
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

322
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

236
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

325
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

602
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1063