На цьому фото помітно, що він поки що нижчій ніж Сабоніс, але не мине й року, як вихованець івано-франківського баскетболу, Володимир Марковецький підпише свій перший контракт із "Жальгірісом", а згодом почнуться виступи за дублюючий склад одного з найтитулованіших клубів Європи, дебют у молодіжній Євролізі, підвищена увага з боку тренерів збірних команд і агентів.
Цієї зими Володимиру Марковецькому виповнилося 16 років і вже зараз його зріст сягає 213 сантиметрів. У складі дубля "Жальгіріса" він наймолодший баскетболіст і, до того ж, єдиний легіонер. Фахівці і в Україні, і у Литві, і у Європі прогнозують хлопцеві відмінні перспективи. Баскетбол у хлопця зашитий на рівні ДНК, адже його тато, Володимир Марковецький – старший також займався баскетболом. Захоплення баскетболом поєднував зі службою у правоохоронних органах і сподівається що син, який уже зараз на 7 сантиметрів вище за тата, досягне у спорті більшого. Володимир-молодший уже кілька років учиться і тренується у Каунасі, але з поля зору вітчизняних тренерів він не випадав ніколи.
Євген Мурзін – тренер збірної України, екс-тренер БК "Говерла": "Володю, я прекрасно пам’ятаю, ще по виступах за дитячу команду "Говерли", часто було, що їхня група заходила на тренування після нас, або займалася перед нами. Тому я бачив як хлопець працює, дуже вибагливий до себе, зосереджений на роботі. На майданчику він привертав увагу не лише своїм зростом, а й хорошою координованістю. Хлопчик був фанатично відданий баскетболу вболівав за "Говерлу", постійно був на наших матчах, цікавився усім, спілкувався з гравцями основи.
Я, до речі, у свій останній рік з "Говерлою" збирався долучати його потроху до тренувань з головною командою. Ми познайомилися з його батьками. Він з хорошої родини, вони теж люблять баскетбол, цікавилися де краще Володимиру буде розвиватися як центровому, він міг опинитися у одному з українських клубів, і у Америці, зрештою батьки не наважилися на те щоб відправляти хлопця самого так далеко, а зваживши на якісну підготовку центрових у "Жальгірісі" відправили його до Каунаса і сподіваються, що з часом він доросте до рівня збірної України".
Павло Піскарьов – головний тренер БК "Говерла": "Я тоді працював тренером у Богородчанах (районний центр близько 20 кілометрів від Івано-Франківська). Цілий рік Володимир їздив до нас на тренування з обласного центру, по кілька разів на тиждень, хоча на той час він був учнем чи то 5, чи то 6 класу. Я гадаю, що їздив б і більше, але через рік у мене виник варіант роботи у Івано-Франківську і ми продовжили працювати з ним уже там. Схоже з баскетболом він не міг розминутися, адже його тато майстер спорту, грав у Львові за Політехніку, потім ще у Івано-Франківську, тож Володимир-молодший одразу потрапив у дитячу команду "Говерли". Він уже тоді був набагато вищій за однолітків, але головне що він виділявся працелюбністю.
З його зростом Володимиру було важко керувати на майданчику своїм тілом, проте він був дуже непогано координованим. З тією командою ми об’їздили і область, а потім усю Україну, коли грали у ВЮБЛ, хороша команда була переважно там були хлопці 99 року, Марковецький був чи не наймолодшим. Потім, пам’ятаю, були ми ще на міжнародному турнірі у Львові, туди приїхали віце-чемпіони Польщі по цьому віку, ми їх переграли дуже впевнено, а Володя тоді закинув 18 із 18 штрафних. Хлопець ріс як у фізичному плані, так і в плані майстерності, було питання відносно того де йому буде краще набиратися досвіду, ми побували і у Вільнюсі, і у Каунасі і, зрештою, тоді було вирішено залишитися у школі Сабоніса.
Хоча про Володимира уже знали і у Європі. Він побував у Jordan Camp, Adidas Camp у Мадриді. До речі, тоді у школу Сабоніса вони поїхали разом із Сашком Долішнім, він трішки старший, встиг зіграти за кадетську збірну України, а зараз навчається у Сполучених Штатах. Зв’язок з хлопцями не втрачаємо, нещодавно у Вови був День народження, він приїжджав до Франківська, ми його привітали, зараз у нашій команді грає його друг Ростік Сушириба. Тай так постійно стежу за статистикою, як він там виступа"є.
Олександр Ворона – головний тренер збірної України U – 18: "Безперечно Володимир Марковецький у полі нашого зору, я бачив чимало відео з його виступами. Я гадаю, що навіть попри те що йому лише 16, він уже міг би грати і у команді U – 18. Такий центровий, звісно, підсилить склад будь-якої команди. Збірна з ним у складі мала би зовсім інший вигляд, адже гра стає більш варіативною у захисті, цікавішою, відкриваються нові можливості. Після недавнішніх зборів ми знову відпустили хлопців, але уже 14 квітня у нас має бути турнір у Словаччині, хотілося б там поближче познайомитися з Володимиром Марковецьким, а у червні розпочинається підготовка до Чемпіонату Європи".
Андрій Подковиров – куратор юнацьких збірних ФБУ: "Минулої осені я їздив до Литви, знайомився з їхньою системою дитячих збірних, як у країні функціонують системи збірних U – 14, U – 15 спілкувався з представниками федерації, дитячими тренерами і, звісно, їздив до Каунаса подивитися тренування, познайомитися з Вовою Марковецьким. Мені сподобалося те як він працює у залі і саме спілкування з ним справило на мене позитивне враження, він сучасний комунікабельний хлопець, з ним легко знайти спільну мову, він цікавиться усім що відбувається в українському баскетболі. Я також спілкувався з представниками клубу, з його агентом. Взагалі, литовська сторона попередньо запевнила, що не проти участі Марковецького у зборах з юніорською командою, якщо вони не будуть перетинатися із змаганнями у клубі. Хотілося б щоб він зростав як центровий і у клубі і як гравець збірної".
Володимир Марковецький у юнацькій Євролізі є гравцем стартової п’ятірки Жальгіріса U – 18. В поточному сезоні його середньоігровий доробок: 4 очки, 4,5 підбирання, 0,8 передачі за 12 з половиною хвилин на майданчику.
Усе помітнішою стає його роль і у складі дубля Жальгіріса. У п’яти останніх матчах внутрішнього чемпіонату він здобуває в середньому 4,6 очок за гру і робить по 1 підбиранню. Більша частина партнерів по команді мають уже 19-21 рік, а серед суперників трапляються і тридцятирічні баскетболісти. Загалом у цьому сезоні він зіграв за дубль 19 поєдинків.
