Бабуся Ганя з Прикарпаття свої спогади про війну “записує” у власному інтернет-блозі

 

/data/blog/85011/db1471069f933f84dd31b5c2f0cfa3b1.jpg

 

На початку літа мережу сколихнула світлина бабці, яка перемальовує візерунок для вишиванки з ноутбука.

 

Знаменитою бабцею виявилася 80-річна Анна Бойко з Рогатинщини, а фото розмістила в Інтернеті її внучка Ольга Супрун, пише Фіртка з посиланням на Вікна.

 

Вона й створила блог про історію життя своєї бабці, який став найкращим особистим блогом України. А Тwitter-акаунт Ольги Супрун у конкурсі на кращий мікроблог підтримав сам Святослав Вакарчук.

 

Ольга Супрун родом з міста Дубно, що на Рівненщині, але батьки дівчини не корінні дубенчани, а галичани: мама — з Франківщини, а тато — з Львівщини. Своє дитинство Ольга провела у маминої мами — бабусі Гані, яка живе у селі Яглуш Рогатинського району.

 

Батьки Олі — архітектори, вона також пішла їхніми слідами. У 2011 році дівчина закінчила університет, і наразі працює у Львові. Хист до творчості Ользі Супрун передався від батьків і бабці.

 

Ідея створити блог від імені своєї бабусі в онучки виникла доволі спонтанно — Ольга каже, що назбиралося багато оповідок та історій, і їх треба було якось передати. Блог — це засіб, для поширення інформації.

 

— Почалося все з гуртожитка. Спершу друг “підсадив” мене на Twitter, а потім розказав про блоги загалом. Я хотіла щось знайти в Гуглі, а він каже: шукай по блогах. Я й питаю, що це таке. Він мені розповів. Через кілька днів до мене прийшла ідея створити бабусин блог, бо у мене назбиралося багато матеріалів — її вірші, спогади, старі світлини. Це було навесні 2010-го. А через місяць я вирішила створити і блог про себе, аби публікувати власні малюнки, замальовки тощо.

 

Зараз блог “Історія життя Анни Бойко” не такий, яким був спочатку, — додалися нові рубрики, панелі, кнопки. Спершу Ольга публікувала лише вірші й спогади, потім — фоторепортажі, тоді — рецепти.

 

— Бабці треба було пояснити, що таке блог. Я приїжджала з ноутбуком, підключалася до Інтернету через телефон і показувала бабці її блог. Вони з дідом усе розглядали, читали. Бабуся Ганя і дідусь Михайло є дуже сучасними, щодо технологій і давно користуються мобільним телефоном, переглядають фото та відео онуків на нетбуках, грають в ігри на TV-тюнері, читають книжки з мого IPhone (сміється. — Авт.).

 

 

Цільова аудиторія блогу — люди старшого віку, яким цікаві спогади про війну та повоєнні роки. Однак найчастіше на блог потрапляють саме за пошуком рецептів. Спогади рідко “гуглять”. Ще шукають дитячі вірші. Також блог має свою сторінку в усіх соцмережах.

 

— Коли фото моєї бабці за ноутбуком, де вона перемальовує схему для вишивання, сколихнуло соцмережі, я запросила багато друзів старшого віку долучитися до спільноти у Facebook. Зараз щодня на блог заходять у середньому 50 людей.

 

Важливо просувати блог у соцмережах, тому що люди ліниві. Щоб їх затягнути туди, треба придумати цікаві моменти і гарні фото. Тема спогадів доволі важка, але через соцмережі це легше подати. До того ж, так простіше знайти свою аудиторію. Підписники “лайкають” та “репостять” мої дописи.

 

 

Блог “Історія життя Анни Бойко” став переможцем Конкурсу блогів BUBA-2011 в номінації “Особистий блог”.

 

— Спершу він потрапив у десятку особистих блогів України. Перемога для мене була дуже неочікуваною. Мене навіть не було на нагородженні. Організатори передали, що це цікава та оригінальна тема. Мабуть, оригінальністю він і “взяв” журі.

 

Зрештою, блогів такого контенту небагато, здебільшого — це історії цілого села чи нацменшини.

 

Тwitter-акаунт Ольги Супрун теж здобув нагороду: у 2013 році він став найкращим мікроблогом українською мовою. Зараз Ольга “постить” по п’ятдесят “твітів” у день, але це включно з перепостами і відповідями. Суто її дописів — три-чотири на день. У Тwitter уже сформувалася своєрідна тусовка блогерів.

 

У конкурсі на кращий мікроблог The Bobs 2013 Ольгу підтримав відомий український співак Святослав Вакарчук.

 

 

— У фінал конкурсу пройшло 11 людей, за яких можна було голосувати. Серед них, зокрема, були Святослав Вакарчук, Катя Аврамчук, Роман Голубовський, Каша Сальцова і я. Тож, я почала “рекламну кампанію”, просила всіх за мене голосувати. Одного вечора я написала у Тwitter, що мої “фолловери” — а тоді їх було десь 3000 — як альфа-загін проти війська фанатів Вакарчука. Мої друзі почали писати, що для нього це не так важливо, бо він співак, а не блогер. Я погодилася. Через годинку дивлюся, а Славко Вакарчук відписав “голосуйте за Олю Білочку, бо для неї важлива ця перемога”. Він по-джентельменськи поступився мені. Зараз у мене уже 6 000 підписників.

 

У соцмережі Ольга пише про все, крім політики. Спостереження, малюнки, подорожі, емоції. Досить велика частина її життя є відкритою. За кілька років блогер навчилася не розповідати про роботу та особисте.

 

На блог бабці Оля уже нечасто дописує, адже там розміщені майже всі бабусині спогади. Цікаво, що Анна Бойко пам’ятає історію своєї сім’ї та свого села чотирирічного віку. Тоді, у 1939-ому, якраз почалася війна.

 

— Бабуся все життя прожила у селі. Її виховувала лише мама. Тата вона за своє життя бачила всього двічі. Він з ними не спілкувався. Коли починалася війна, бабці Гані було чотири роки, але з цього періоду вона все пам’ятає.
Вона завжди розказувала нам, онукам,про партизан, “совіти”, про польське, німецьке та радянське панування, про те, як жилося у тяжкі воєнні та повоєнні часи. Жилося тоді дуже бідно. Але попри це все, бабуся є дуже позитивною людиною, вона ніколи не скаржиться.

 

У дитинстві Анна Бойко захворіла, через що закінчила не звичайну, а вечірню школу. Їй довелося довго лежати, і у цей період вона багато читала й вишивала. Їй треба було зайняти руки, і ці руки не мають спочинку й досі, ділиться онучка Ольга. І зараз у бабці вдома є “господарка”. Звісно, поратися їй допомагає дідусь Михайло.

 

— З дідом вони познайомилися у вечірній школі. Бабця була дуже красивою у молодості. Дід був ревнивцем, але ходив-ходив за нею і свого добився. Разом вони виховали трьох дітей — мою маму і ще два сини. Онуків нас є п’ятеро, а ще — дві правнучки, одна з яких народилася у день народження бабці.

 

Часто приїжджати на Рогатинщину родині не вдається. Ольга зізнається, що хоче значно частіше навідувати стареньких, але виходить лише раз на три місяці.

 

— По телефону мама з бабцею говорить щовечора. А ми, онуки, — ліниві, часто забуваємо подзвонити. Та бабця ніколи не ображається. Коли ми нарешті дзвонимо, то вона дуже дякує.

 

Стосунки в онучки та бабці — типові. Вони радше подружки, аніж люди з великою різницею у віці. З бабцею завжди цікаво поговорити.

 

— Я кажу, що бабці з онуками більш дружні, бо в них є спільний ворог (сміється — Авт.). Бабуся є дуже прямолінійною, з нею просто спілкуватися, вона не драматизує, не так переживає, як мама. Вона завжди жартує і любить “потролити”. Коли у когось з нас свято, то баба з дідом дуже ображаються, якщо ми їх не запрошуємо до Львова. Притім, усі добре знають, що вони і так не приїдуть, але це не причина не запрошувати в гості.
В Ольги є мета: видати книжку спогадів своєї бабці. Звісно, для Анни Бойко такий формат ближчий, адже книгу можна потримати в руці та погортати. Після успіху світлини з ноутбуком, на блозі залишили чимало позитивних відгуків. Їх онучка планує роздрукувати і привезти їх своїй бабці.

 

На блозі, до слова, можна не лише почитати історії з життя Анни Бойко, а ще й послухати відеозаписи віршів, історій. Оповідати бабця уміє неперевершено — на різний лад різними голосами. А вірші старенької зачаровують простотою і проникливістю. Основний мотив — національно-патріотична тематика, але є й поезії про любов та родину. Ще бабця Ганя — відмінний кулінар.

 

— Я найбільше люблю палюшки і бабусин хліб. А ще дуже смачні пальчики з трояндовим варенням. Щороку я приїжджаю до баби на Святу вечерю.

 

Анна Бойко й у свої 80 років займається рукоділлям. Вишиває при денному світлі, бо зір у неї поганий. Удома в бабці усе вистелено її вишивкою, а онуки мають по кілька вишиванок. Родинною реліквією є вишиті матір’ю бабці Гані простирадла на домотканому полотні. Ними ще дотепер ліжка в господі застелені.

 

 

— Бабця любить більше франківські візерунки. Часто ми їй привозимо вже готові схеми. Цікаво, що сама бабця не має вишитої сорочки. Але дід має. Він завжди гарний йде до церкви.

 

Ольга вдалася у бабцю, може, й не зовні, зате вона теж любить готувати, вишивати, в’язати, а деколи і вірші пише. Вона із задоволенням приїжджає до старенької, аби почерпнути мудрості і натхнення. Тим паче, стверджує дівчина, Анна Бойко — лояльна та демократична бабуся: не хочеш йти до церкви — поспи.

 

— Бабця переживає за стан політики й економіки в країні. Поки вона за вечір вишиває і шиє, то переглядає усі новини, знає, що діється. Буває, що коли я сиджу вдома у Львові, то бабця дзвонить і розказує, що твориться у центрі міста.

 

Звісно, Анна Бойко хвилюється за онуків. Завжди повторює, що треба добре їсти, тепло одягатися, і завжди бути вдячним. До Ольги у бабці окреме побажання: аби вона якнайшвидше вийшла заміж.

 


Варення з троянди, або, як каже бабця Ганя, — з рожі

Рожа має густі кущі, її гілочки щільно вкриті колючками, квіти пухнасті, насичено-рожевого кольору, а листочки — маленькі. А ще вона чудово пахне.

 

Для варення потрібні багато пелюсток рожі. Від них слід відрізати білі кінчики (вони гіркі) і залишити тільки рожеву пелюстку. Далі перетерти в макітрі або перемолоти на м`ясорубці, або руками, як робить бабуся Ганя. За її словами, після м`ясорубки рожа темніє…

 

Наприкінці до суміші треба додати лимонної кислоти та цукру. Варення ставимо в баночку і — в холодильник.

 

Варення з рожі не лише дуже смачне, але й корисне. Відмінно допомагає від стоматиту.


25.08.2015 1502 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2234
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

875
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

928
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

927 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2812 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1481

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

520

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

668

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

348

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1022
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2096
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1086
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

810
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

336
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14993
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7306
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

743
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

298
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

210
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

302
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

586
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1040