Звичайний день, осінній день Франківська, зазвичай загорнутий в туман і приморозь, приносить спокій. Тільки цього разу крізь туман і шурхотіння листя, крізь вранішні промені сонця пройшло воно - «агітаційне чудо» - диво передвиборчих агітацій - пропаганда. Було доволі цікаво спостерігати за виборчими перегонами, за цькуваннями кандидатів кандидатами, згадувати «вчорашні» гучні справи про хабарі. Серце радіє, коли підходять підсумки, коли місто відроджується після виборів, вибори в цьому сенсі несуть нові розчарування та нові надії. Зазвичай після виборів очікуєш кращого, а виходить, як завжди.
Отже, все-таки за довгі роки поневірянь і мук на вул.Набережній буде справді шматочок Європи у вигляді дороги. Відтак буде змонтована ще одна траса для стрітрейсерів, котрі влаштовуватимуть перегони і виграватимуть чи програватимуть на крутих віражах життя, і не тільки вони. Такі ігри з долею вважаю безглуздими, краще вже, як кажуть «класики», «якщо кулю в лоб, то кулю в лоб». Іде природній відбір на свіжих дорогах нашого міста, коли виживає розумніший, а той, що слабший, менш спритний, стає «загибликом».
Напрошується перший висновок, котрий полягає в тому, що ми не готові йти до Європи, бо не змінилися самі, десь там глибоко в собі, всередині не вбили ще «совок». Звісно нам потрібен провідник, який мав би нас перевиховати, переконати та вичистити від всього ментального бруду. Погодьтеся, так зручно перекладати відповідальність на лідера народу, котрий за першої ж невдачі нас розчарує. І давайте четвертий майдан, п’ятий і т.д. поки вже не буде, що ламати … А не забагато жертв буде принесено?
Зміни треба вирощувати в собі, вирощувати в муках і праці, в прагненні збудувати новий Станіслав не тільки для себе і своїх дітей, але й для всіх тих знайомих та незнайомих, які дихають тим самим гірським, карпатським вітром, який приносить восени холод, дощ, а часом і сніг, а на весні топить кригу.
Переконуюся, що кращого міста для мене за Івано-Франківськ не існуватиме, і справа навіть не в любові до міста. Мене Станіслав, з усіма його недоліками та перевагами, зробив таким, яким я є, і тому я його люблю. Феномен міста про яке написано і напишуть безліч книжок полягає в тому, що місто виросло в місцевості унікальній: місце сили гірських вітрів, поєднує в собі різноманітні культури і традиції, процвітає і розвивається, як дерево життя.
