В інтерв'ю "ГОРДОН" кандидат у президенти України, міністр оборони у 2005–2007 роках, лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко розповів, чи готовий у нього список олігархів, яких збирається посадити за ґрати в разі перемоги на виборах 2019-го, чому вважає, що "електорально прізвище Порошенка потрібно забути", хто розробив сценарій, за яким "президентом ставлять Тимошенко, спікером – Медведчука, прем'єром – Бойка", хто стоїть за кампанією з його дискредитації.
За інформаційною кампанією проти мене стоїть двоє людей – Порошенко П.О. та Тимошенко Ю.В
Готуючись до зустрічі, зайшла на YouTube подивитися ваші останні виступи, але майже перед кожним роликом автоматично запускалася відеореклама з дуже агресивним і відвертим, вибачте, мочиловом кандидата Гриценка. У Facebook теж повно новостворених груп за принципом "уся правда про Гриценка"...
– ...можу розширити ваш перелік, не тільки YouTube і Facebook забивають брехнею про мене та мою сім'ю. Мені зателефонували знайомі, виявляється, в одному з великих торгово-розважальних центрів Києва, куди вони прийшли відпочити вихідного дня, на екранах потоком ішли дві реклами: "Нового курсу" Тимошенко й одразу мочилово мене. Людям навіть відпочити не дають спокійно.
– У роликах, які я бачила, у кадрі був ведучий і продюсер телеканалу "1+1", який належить Ігорю Коломойському. Де ви так Ігорю Валерійовичу насолили?
– Це не Коломойський. Щодо дискредитації мене працює два штаби, точніше, дві людини – Порошенко і Тимошенко, а Коломойський – лише інструмент. Він симпатизує Юлії, про що відкрито сказав.
Якби виборець у вас запитав, чому не варто голосувати за Тимошенко, що б ви відповіли?
– Наталіє, я ціную та поважаю ваше журналістське право вивести мене на ті запитання, на які відповідати не буду. Не хочу витрачати час на оцінення діяльності конкурентів, хоча міг би вщент розбити і "Новий курс" Тимошенко, і "Життя по-новому" Порошенка. Міг би, але не хочу. Ми командою хочемо йти з позитивним планом, розповідаючи про себе, про наше бачення проблем і шляхів їх вирішення.
Анатолію Степановичу, ще раз: як на практиці реалізовуватимете ці завдання в нинішніх реаліях?
– Перше. Чи має президент важелі впливу на судову систему? Так. Погано чи добре, але Порошенко себе підстрахував і зробив так, що у президента залишилися ці важелі. У мене не буде кумів і бізнес-партнерів на посадах. Будуть професіонали, які вирішать, зокрема, питання, яке хвилює всіх, хто зіткнувся з безумством української судової системи.
– Є два підходи. Перший – побачили проблему, злякалися, відклали та забули. Другий підхід: слово "проблема" забули, є завдання, для якого шукаємо і знаходимо рішення. Я стверджую: немає жодної проблеми у країні, якої не можна вирішити. Одні проблеми вирішуються за годину, за добу, треті – за місяць, четверті – за рік, три, п'ять... Усе залежить від обсягу, масштабу, ресурсів.
Я виходжу з того, що будь-яку проблему можна вирішити позитивно. Але позитивні імпульси мають виходити насамперед від першої особи держави. У мене є бажання навести лад, зокрема в судовій системі.
Буде важко та небезпечно? Буде, зокрема фізично. На такому складному етапі розвитку країни, коли криза на всіх напрямках, коли сотні тисяч громадян виїжджають із країни, коли ми втрачаємо суб'єктність... Я хочу бачити, хто з мародерів-корупціонерів наважиться перешкодити президенту з чесними, нормальними прагненнями робити позитивні зміни. Цю людину буде зметено та заарештовано, віддано під суд негайно.
Є такий діяч Андрій Сенченко, один із вождів партії "Батьківщина", він мене активно брудом поливає. У 2005 році, за кілька тижнів після призначення мене на посаду міністра оборони, Сенченко зателефонував: так і так, пане міністре, є севастопольський судноремонтний завод у складі Міноборони, ви намагаєтеся його втримати, але ми вже виграли суди. Я відповів, що такого не буде, завод унікальний і він армії потрібен для розвитку Військово-морських сил. "Завод державний. Якщо ви своїми махінаціями його збанкрутували і збираєтеся вкрасти через продажний, куплений вами суд, цього не буде".
– Так, а що ви зробили, що обурило Сенченка?
– Оточив прохідну заводу колючим дротом і поставив солдатів у касках, з автоматами, а самому Сенченку сказав: "Як міністр оборони я проводжу там військові навчання, тема навчань: "Взвод в обороні". Вони триватимуть до нескінченності. Ви завод не вкрадете і не заберете". І він його не забрав. Точніше, забрав, але згодом, за наступних міністрів оборони.
– Який висновок я маю зробити з наведеного вами прикладу?
– У держави, що діє в інтересах країни, достатньо важелів, щоб припинити рейдерство, корупцію та хамство. Такі, як Сенченко, розуміють: жарти з президентом, коли він діє в інтересах держави, а не особистого збагачення, безперспективні.
– Але ж можна зробити й інший висновок: у вас авторитарні замашки, якщо вважаєте за потрібне щось зробити – зробите всупереч рішенню суду.
– Неправильний висновок. Держава має захистити людей і країну, справедливість і право, у неї є для цього інструменти. І успіх у цій справі спрацює на нас усіх. А якщо станеться так, що не вдалося – то це не вдалося не особисто мені й нашій команді, а нам усім, десяткам мільйонів громадян. І тоді баланс між надією та безнадією відкине всіх у мінус, тоді ви й такі, як ви, почнуть виїжджати з України вдесятеро більшими темпами. Цього допустити не можна.
Якщо ви не переможете на президентських виборах, братимете участь у парламентських?
– Я тут народився. На відміну від багатьох, я не розглядаю Україну як територію для заробляння, не будую віл за кордоном, не тікатиму нікуди на запасні аеродроми. Я тут народився, тут і помру. Тож усюди, де можу докласти зусиль, буду докладати і буду боротися. Я не даремно вам казав, що це справа не особистих амбіцій, вирішується доля країни. Уже тепер в олігархічному міжсобойчику, не без зовнішньої участі, є сценарій, за яким президентом ставлять Тимошенко, спікером – Медведчука, а прем'єром – Бойка...
– Ви тепер не нагнітаєте?
– Ні, не нагнітаю, знаю.
– Кого ви особисто вважаєте своїм головним конкурентом на президентських виборах?
– Безнадійність, зневіру, байдужість, пасивність і готовність виборців продати свій голос. Ми це бачили на останніх виборах в об'єднані територіальні громади. Ми з вами говорили, що виборець частіше голосує емоційно. От коли люди емоційно відчують, що це не просто чергові вибори президента, а вирішальний момент для країни, тоді вони розправлять спину і крила і тоді жодне скуповування голосів нікому не допоможе.
Наталя ДВАЛІ Редактор, журналіст (скорочено)
Этот сценарий спасет Украинув от окончательного развалда и прекратит гибель сотен украинцев !!!!!!!!!!!!