Аналітик про бізнес-проект Порошенка, задум Путіна, "президента" Галичини та чому Захід не хоче допомагати Україні

 

 

Прикарпатський філософ та аналітик Мирослав Кошик розповів Фіртці про те, чому Росія воює з Україною, хто зацікавлений у цій війні, коли наступить мир, що таке галицький сепаратизм і чи цікава Путіну західна Україна.

 

Деталі далі...

 

- Пане Мирослав, на Вашу думку, війна на Донбасі – це виключно протистояння України і Росії, яка не бажає відпускати першу зі свого впливу, чи, можливо, спланована світовою спільнотою гра на те, щоб послабити Росію на міжнародній арені?

Війна на Донбасі – це, в першу чергу, конфлікт старого і нового, свободи і рабства, України і Росії. Коли це все починалося ще в квітні, то саме російські громадяни «стрелкови» і «безлери» проникали в українські міста і там намагалися очолювати українських сепаратистів. Без підтримки Росії війна на Донбасі була б неможливою – її просто не було б. Все почалося як конфлікт Росії і України. Переміг Майдан. Путін боїться не України, і не Америки, а Майдану, та його ідей ,бо він не хоче такого самого на Красній Площі. Також Путін не хоче втратити Україну, яку контролював починаючи ще з Помаранчевої революції. Конфлікт ескалується і тут у гру вступає Захід. Україна своїми власними силами, нажаль, не змогла задушити цей конфлікт, ще до градів, до малазійських літаків. Доки не почалися усі ці історії із гуманітарними конвоями, конфлікт можна було придушити.

 

- Чому тоді не придушили?

Страх і нерішучість нашого керівництва. Вони чекали, хотіли домовлятися. Також я глибоко переконаний, що Порошенко відразу після перемоги на виборах думав, що Захід йому допоможе більше. Але він не зрозумів, що Захід допомагає тим, хто допомагає сам собі. Які ви хочете санкції від Заходу, якщо твої заводи працюють в Росії. До сих пір ми хоч чимось , але таки торгуємо з Росією. Навіть вже тоді, коли 25 серпня російські війська вторглися в Новоазовськ Порошенко не вжив слово «агресія». Цей конфлікт був спланований Росією, і спланований дуже давно. Путін планував це зробити у 2015 році, коли б Янукович програв чергові вибори. Про це свідчить безліч фактів. І весь розвал армії був планомірним. Армію не розкрадали, як це завжди робили до того, її почали просто дезінтегрувати. Плюс працювали шпигуни. Два міністри оборони були громадянами Росії. Крім того, наш увесь політикум сильно зав’язаний у відносинах з Росією. У нас навіть до цих пір у військовій доктрині вказано, що Росія наш стратегічний партнер. Жодних планів для боротьби на східному напрямку в доктрині не існує. Кордони були відкриті. Фактично Україна була буферною державою Росії перед Заходом. Більшість наших військових частин, до речі, базувалося у західній її частині. І зараз ми воюємо, згідно документів, із нашим стратегічним партнером.

 

- Що зараз перешкоджає це зробити?

Думаю, що зараз це вже почнеться робити. Чому це не було зроблено раніше – думаю, що цього ніхто не знає.

 

- Вважаєте, що Україна для Порошенка – це черговий бізнес проект?

Порошенко, який у травні отримав величезний вотум довіри, такий як і усі наші політики, які нічого не уміють робити. Вони не є державними управлінцями, у них немає ідеї національної і незалежної держави. Вони завжди приходили до влади, як до бізнес проекту. І для Порошенка Україна також є бізнес проектом. У травні народ не голосував за Петра Порошенка, а голосував за легітимізацію влади. Чому, наприклад, Турчинов не міг віддати наказ про військовий стан? Та тому що він був «в.о.» і всі решта були «в.о.». Це була перехідна влада. І народ не голосував за Порошенка, він голосував за легітимізацію президентської влади, а Порошенко виявився тією серединною фігурою, яка задовольнила усіх. Порошенко поки що є єдиним президентом всієї України, що переміг в усіх округах по всій Україні (крім одного на Харківщині, де переміг Добкін). Прийшовши до влади, він, напевно, розгубився. Звернувся до заходу. Почав проводити зустрічі, чекав на допомогу, чекав ,що Англія зі США скажуть Путіну стоп і той зупиниться. Цього не сталося. Бо ще раз кажу, західний світ не буде допомагати тим, хто не допомагає сам собі. Ми досі не визначилися, що ми робимо, у нас немає чіткості. Навіть у своїх зверненнях до народу президент не говорить, а постійно чогось виправдовується. Цей конфлікт розростається далі. Зараз є перемир’я і далі гинуть люди. Це війна. Він стримує народ. Звичайно, що він знає більше за нас. Можливо він боїться авіаційних ударів. Але, коли таке буде, процес цієї війни ніколи не закінчиться. Донбас перетвориться на Сомалі.

 

- Виходить, що Європі і США вигідний такий конфлікт в Україні…

Ні. Західний світ хоче миру, стабільності, європейці хочуть торгувати. Вони зараз, фактично, заморожують цей конфлікт. Візьмемо США. Я добре знаю, хто такий Барак Обама. У нього в країні дуже багато проблем. Він дуже нерішуча людина. Зараз у конгресі більшість здобули республіканці. Наші журналісти вже поспішають вітати таку ситуацію, однак кардинальних змін не буде. Це та сама передвиборча агітація – їм потрібно було критикувати правлячий режим. Так, республіканці більш рішучі, але солідної військової допомоги не буде. У них є свої проблеми і вони не будуть воювати за нас наші війни. Ми їм не потрібні. У нас нафти нема. Навіть більше, вони до сих пір не розуміють, чому наші дипломати розмовляють російською мовою. Людям важко розібратися – Росія війну не оголошувала, є якісь ЛНР, ДНР, якийсь ніби внутрішній конфлікт. І це не гібридна війна – це війна нервів і нашої невизначеності. Президент зараз дійсно балансує. Думаю, що він не стане тим лідером нації, який потрібен.

 

- Якого тоді розвитку подій нам далі очікувати?

Думаю, що конфлікт триватиме. Для початку нам потрібно зупинити фінансування усіх цих ДНР та ЛНР. Є чутки, що будемо купляти у них вугілля. Цього бути не може. Якщо ми хочемо перемогти, ми з усіх сил маємо обійтися без їхнього вугілля. Тим більше, якщо ворог окуповує територію, то він за неї відповідає, а не країна, на яку напали. Це правило війни. Якщо далі фінансувати окуповані території, то кінця цієї війни не буде. Але це має закликати зробити керівництво. У нас зараз народ рішучіший, аніж влада. Народ дозрів до цієї війни, його вже не здивуєш жертвами, люди хочуть щоб це все закінчилося, їм потрібна перемога. Після Майдану радикальне суспільство обрало владу із радикальними меседжами. Порошенка вибирали для того, щоб він оголосив воєнний стан. Зараз це все вже забулося. Всі зараз пишуть про падіння російського рубля. Але ніхто не підрахував, що рубль впав за рік тільки на 45%, а гривня на усі 100%. То про що потрiбно говорити? Тим більше ,у Росії достатні ресурси, щоб стримувaти ситуацію. На неї більше діє падіння ціни на нафту, ніж курс рубля. Тобто, не треба тішитися з того, що у Pосії погано, потрібно говорити, що робити нам. Вже не раз говорилося про те, що коли Україна заживе краще, то і Донбас, і Крим попросяться назад. Але коли Україна докаже, що без Кpиму і Донбасу вона почала житии краще, то чи вони вже нам будуть потрібні?

 

- Можна припустити, що КПУ не потрапила у ВРУ тому, що якраз ці області і не голосували?

 

Так, завдяки тому, що не голосували Донбас і Крим комуністи вперше не пройшли до українського парламенту. І це добре.

 

- Традиційні для західної України націоналістичні партії набрали мізерну кількість голосів і не пройшли до парламенту, натомість прихильність виборців здобули більше помірковані політичні сили. Галичина перестає бути пронаціоналістичною та стає ліберальною?

Взагалі ці парламентські вибори показали, що в Україні визрівають євроінтеграційні настрої. Так має бути, все нормально. Народ дозрів до того, що ми хочемо в Європу і НАТО. Історія нас навчила недовіряти словам. Саме тому, ми вже знаємо, чого вартують лідери ВО «Свобода», хто їх фінансує і так далі. Взагалі, «Свобода» – це ті самі комуністи, тільки із синьо-жовтим прапором. Я ніколи не забуду, коли у ВРУ під час Майдану cтояв Єфремов і Тягнибок, вони обмінювалися анекдотами і сміялися. Цього я зрозуміти не можу ніяк. Також «Свобода» програла вибори ще 20 лютого, коли на Майдані йшли розстріли, а Тягнибок закликав з трибуни не піддаватися на провокації. Західна Україна обрала «Самопоміч» - нову політичну силу, декларовані нею євро інтеграційні засади і принципи муніципального управління.

 

- Чому, на вашу думку, до сьогодні ніхто не покараний за розстріли на Майдані?

Тому, що не відбулося зміни еліт. Ситуація взагалі комічна. Усі добровольчі батальйони, волонтерських рух направлений на вирішення проблеми на Сході, а керівництво держави почало вести свою політику. Єдине, що держава зробила – це ввела «Орден небесної сотні». На таке час є. Демократи, коли прийшли ще у 1990-х рр., то окрім критики і ваління пам’ятників вони нічого не робили.

 

- Якось Леонід Кучма навіть сказав, що за ним ще будуть шкодувати…

Правильно. Не можна рівняти Кучму і решта президентів. Кучма пройшов школу радянських директорів. Зараз вивчаю багато матеріалів про помаранчеву революцію 2004 року, то тоді його схиляли до того, щоб силою розігнати майдан. Він не дав такого наказу. Він розумів наслідки. Він був президентом держави, а не зеком, пасічником чи торгашем.

 

- Повернімося до наших часів. Вже обрано нову ВРУ. Які першочергові закони повинен прийняти новий парламент, щоб не повторити долю попередників?

Першим має бути закон про зняття депутатської недоторканості, другі – грунтовний пакет люстраційних законів, третє – бюджет, мова про прозорі видатки і скорочення державного апарату. Якщо гривня продовжить падіння, то ми стоїмо на межі серйозного фінансового колапсу. Потрібно також якимось чином подбати про забезпечення формування більшості у парламенті, яка б відразy голосувала за ці закони. Цей парламент, якщо депутати хочуть, щоб їх за рік не вивезли звідти на БТРах, має не битися, не ходити по різних ток-шоу, а скучно працювати над прийняттям потрібних законів. Чи вони це зроблять? Думаю, що ні.

 

- Чи можливий у Галичині галицький сеператизм і проголошення галицької народної республіки, коли існують ДНР, ЛНР та інші фейкові республіки, а центральна влада не збирається нищити хребет корупції, кумівство, побори і коли центральна влада може знехтувати ідеалами Майдану, не відмінить привілеї для «обраних» і знову буде «чути кожного»?

Пан Путін не спить і ФСБ працює вдало. Галицького сепаратизму можна очікувати. І я вже навіть знаю ім’я майбутнього «президента Галичини» – Олег Тягнибок. "Свобода" у парламент не пройшла, уряд і ВРУ робитимуть помилки. Він і далі говоритиме, що націоналісти попереджали. Також не варто забувати і про «Європейську галицьку асамблею», яка про сепаратизм не говорить, а говорить про збільшення самоуправління, децентралізацію, галицькі ідеї. Але цього не треба. Нехай ці ідеї будуть для Галичини, а не для всієї України. Ми велика багатокультурна держава і це нормально мати різноманітні центри цінностей. Однак єдиним центром має бути єдність, незалежність держави і праця для цього. Але я впевнений, що народ дозрів не купуватися на такі речі. Галицький сепаратизм був прекрасним у 1990-му році, коли тут у Галичині суспільство ще не було спотворене «совком». Зараз воно розвалене. У 1990-х роках, коли виникла ідея повернути Івано-Франківську назву «Станіславів», її підтримували понад 60%. Зараз залишилась біля 30%. Ось так усе помінялося. Але якщо навіть говорити про міста Галичини то Івано-Франківськ є більш свідомим, ніж Львів. Львів – це заклад рагулізму. В Івано-Франківську століттями був набагато більший відсоток українців, які жили у місті, на відміну від Львова, який населяли представники інших національностей і аж ніяк не українці, які селилися у передмісті і на вулиці Руській. Зрозуміло, що в Івано-Франківську не та архітектура і Івано-Франківську не стільки років.

 

- Президенту Росії Володимиру Путіну цікава західна Україна? Недавно він її віддавав Польщі.

Ні, вона йому не цікава зовсім. Бажання Путіна озвучив Жириновський. Для Путіна важлива Новоросія, але чомусь туди включена ще і Кіровоградська область. Потім Малоросія – Київ, Вінниця, Полісся і потім Південь. Західна Україна, Закарпаття і Буковина – це вже окремо. Йому проблем з «бандеровцями» не потрібно.

 

 

Розмовляла Марія Лутчин


18.11.2014 1400 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

406
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1626
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1393
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1313
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1229
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7352

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

406

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

516

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

751

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1785
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

163
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1227
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

722
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

168
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1400
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

986
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1541 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

350
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

455
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1194
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1483
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

992