Американський хірург Юрій Кузич про українську медицину та грандіозну можливість для Івано-Франківської міської лікарні

Кардіоторакальний хірург зі США Юрій Кузич в рамках програми імені Фулбрайта вивчає післядипломну освіту в Івано-Франківську.

Ця програма висилає фахівців у різні країни світу, проводить наукові обміни студентів та науковців зі Сполучених Штатів Америки, спонсорується Державним департаментом та посідає чільне місце у системі міжнародної освіти.

Хірург Юрій Кузич отримав стипендію програми та вирушив на 10 місяців до Івано-Франківська. Тут американський фахівець досліджує, як проходить післядипломна освіта, навчання інтернів, їхні вміння після завершення інтернатури та як вони переходять до самостійних операцій.

До Івано-Франківська Юрій Кузич приїжджає кілька років поспіль з 2015 року. І протягом цього часу постійно намагається допомагати Івано-Франківській міській лікарні.

Американський медик розповів, як проходить співпраця:



- Я мав щастя познайомитись з доктором Тарасом Масляком (головний лікар Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, - ред.), і я допомагав йому у відкритті операцій на відкритому серці. Тоді мені пощастило дістати в Америці обладнання на штучний кровообіг, без якого не можна робити такі операції. Я прислав дві такі машини та обладнання, а також машину для анестезіології.

Тепер це обладнання допомагає робити операції на відкритому серці і вже кілька років поспіль в міській клінічній лікарні Івано-Франківська проводять такі операції. До цього їх робили у приватних установах. А там досить дорого і більшість пацієнтів не могли собі це дозволити.

Спочатку в міську лікарню приїжджали хірурги з Києва декілька разів на місяць. Головний лікар запросив хірурга, який пройшов стажування у Польщі, а тепер цей лікар працює тут постійно. Тому можу сказати, що кардіохірургія тут дуже добре розвивається. Але кардіохірургія не може бути без кардіології. Тому потрібно розвивати і її. Але тут є проблема, бо міська клінічна лікарня має старий ангіограф, який часто ламається. Минулого року чотири місяці апарат не функціонував.

Міністерство охорони здоров’я роздавало по областях кардіографи, але міська лікарня його не отримала. Це дуже прикро, оскільки тут вони дуже затребувані.

Я вболіваю за те, щоб кардіохірургія тут добре розвивалась, бо вже відчуваю себе частиною цього розвитку у вашій лікарні. І якщо так відбуватиметься, то думаю, що з часом потрібно буде двох хірургів, якщо не трьох. І звичайно тоді лікарня потребуватиме ще більше обладнання.



Ви активно долучаєтесь до поставок обладнання в Івано-Франківську міську лікарню. Як це відбувається?

- Зараз ми намагаємось через різні харитативні організації у США дістати більше обладнання для франківської лікарні. Американська сторона готова допомагати у цьому. Але для цього потрібні фінанси. Спочатку необхідно близько 4 тисяч доларів.

Представники цих організацій мають приїхати обстежити лікарню та зрозуміти, чого вона потребує. А тоді вони присилають цілий контейнер з обладнанням вартістю приблизно 450-500 тисяч доларів. Однак лікарні потрібно буде оплатити пересилку цього обладнання. На це також необхідно буде 15-20 тисяч доларів.

Найбільша потреба тут в ангіографі, бо старий ламається. А в Україні співпраця між лікарнями не є дуже доброю. Такий апарат політики розподілили до обласного клінічного кардіологічного центру, а не, як було рекомендовано Міністерством охорони здоров’я, до міської клінічної лікарні. А тут є дуже велика потреба у ньому.



Як оцінюєте рівень медицини в Україні?

- Моя оцінка може буде трохи несправедливою, тому що я звик до рівня медицини в Америці. Тому рівень, який є тут не можна порівнювати з тим. Але у спілкуванні з українськими лікарями, вони самі говорять, що рівень медицини в Україні десь на 20-25 років відстає від того, що є у США.



А на Вашу думку чого не вистачає тут?

- Рівень науки та інтернатури направду є дуже низьким. Тому що інтерни насправді не підготовлені до самостійної праці у своїй спеціалізації. Спосіб навчання в більшості тут - від одного лікаря до іншого. І дуже часто тут спостерігаються родинні зв’язки: тато вчить сина, а син вчить другого сина. То така пірамідальна система і деяким дуже важко дійти до цього.

Загалом освіта не є на такому рівні, на якому повинна бути. Інтерни, які закінчують тут навчання, в більшості мріють кудись виїхати за кордон, де більші перспективи.

Тому саму систему освіти медпрацівників треба змінити, щоб вони були краще підготовлені. Але варто сказати, що це не про всіх. Є й хороші спеціалісти, які знають, що робити.

Мова про те, що система не є такою, яка повинна бути. Навіть якщо дивитись на лікарів, які приїжджають сюди, до прикладу з Києва - вони навчились добре робити одну процедуру, а іншу уже не роблять. Тож нема всецілого знання з даної спеціалізації. Деякі лікарі дуже вузькоспеціалізовані.



Яка Ваша думка про медреформу в Україні?

- Реформа Україні дуже потрібна. І я думаю, що ця реформа, яку розпочала Уляна Супрун є дуже добра. Хоч вона дуже важка, тому що походить з центру. Тому, на мою думку, її дуже важко втілити на місці, в регіонах, бо вони того не контролюють. Але та реформа, яку почали у сімейній медицині дуже добра, тільки її треба ще трохи удосконалити.

Всі реформи спочатку дуже важкі, але коли вже люди до того звикнуть, лікарі матимуть ліпшу зарплату і пацієнти будуть більше задоволені. З часом дійде до того, що пацієнт матиме більший і кращий доступ до свого сімейного лікаря.

Реформувати треба так, щоб не було патріархальної системи в Україні. Було б дуже шкода, якщо б розвернули медичну реформу. Тому що вона поліпшить якість лікарів та якість медицини. Я сподіваюсь, що там у Міністерстві залишиться досить багато реформаторів.

Приміром, медичні заклади дуже залежні від лікарень. У нас кожен медичний заклад є власником власної лікарні і він не мусить просити лікарню, щоб там навчались інтерни і студенти. А пацієнти йдуть до спеціалізованих лікарень і тому студенти у нас мають добру практику. До прикладу в Чикаго є шість таких медзакладів. Вони не мусять просити головних лікарів, щоб ті прийняли студентів на практику.



Тобто студенти залишаються потім працювати у підпорядкованих цим медзакладам лікарнях?

- Не конче. Вони завершують навчання і шукають собі роботу. Можуть йти у приватні клініки працювати. Але тут вони мають добру практику ще під час навчання. Тому що у нас на даній спеціалізації немає так багато лікарів, як у вас. Приміром, ортопед, який у вас називається травматолог - лікарня у рік може приймати чотирьох лікарів, а подаються на навчання 400. Але студенти інтернатури подаються до кількох лікарень. Так що 85% отримують ту спеціалізацію, яку вони хочуть.



А яка різниця між приватною та державною медициною у США?

- У нас в більшості є приватна медицина. Державної мало. Її підтримують штати. До прикладу, у нас в Чикаго є Іллінойський університет, який підтриманий штатом Ілліной.

А більшість медичних інститутів приватні. Хоч всі вони отримують ліцензію від держави. Але по факту вони самостійні організації.



Як працює фармація?

- Вони мають свої окремі заклади науки, так звані фармацевтичні школи. То велика індустрія в Америці. Люди нарікають на те, що ліки часом дуже дорогі. Приміром, в Америці дорожчі, ніж у Канаді.



Окрім роботи за проєктом Фулбрайта Ви ще допомагаєте лікарям. Розкажіть, як саме.

- Я пробую допомагати тут в міській лікарні Івано-Франківська в кардіохірургії, часом прихожу на операцію, трохи їм дораджую. Коли запитують - даю поради. Але я не асистую, а просто обсервую, допомагаю в теорії. У мене дуже хороші взаємовідносини з кардіохірургами, бо приїжджаю сюди вже 5-ий рік.

Також декілька років тому ми організували приїзд семи лікарів з Америки і в співпраці з локальними лікарями протягом тижня зробили понад 40 різних процедур. Ми мали пластичного хірурга, уролога, онколога, васкулярного хірурга, гастроентеролога. Тоді ми тиждень попрацювали і також привезли багато обладнання з собою.

Розмовляла Олена Британська


Довідково:

Юрій Кузич народився 27 серпня 1940 року в м. Заліщики. 1944 року виїхав з батьками до Німеччини, а в 1949 році емігрував до США.

Після закінчення середньої освіти в академії Де Поль в Чикаго студіював в Іллінойському та Канзаському університетах, а медицину закінчив 1965 року в університеті Лойоли в Чикаго.

Хірургічну резидентуру Юрій Кузич провів у Гайнс ветеранській лікарні, спеціалізувався в хірургії серця в Іллінойському університеті.

У 1970-1972 роках був в американській армії в ранзі лікаря-майора.

З 1992 року клінічний інструктор медичного коледжу Іллінойського університету.


Коментарі (1)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1144
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

910
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1037
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7057
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1695
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2463

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

221

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

533

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1569

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

827
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1035
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

540
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

901
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1214
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

775
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1338 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

925
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37265 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

994
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1258
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

752
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2896 13