Як зруйнувати свою економіку і вплинути на людей

 

 

Ми можемо багато чому навчитися у аргентинців. Коли мова заходить про псування економіки, вони Numero Uno. Вони олімпійські чемпіони по фінансових фокусах і майстри по картковому шахрайству. 

 

В 2001 году страна была в долгах. У правительства кончились деньги. Валюта быстро теряла в цене. Что же сделали аргентинцы?

 

Во-первых, они нарушили свои обещания инвесторам и вкладчикам, отвязав песо от доллара. Затем они захватили контроль над банками и банковскими счетами. Люди сберегали деньги в долларах США, чтобы избежать проблем с песо. Но аргентинское правительство насильно конвертировало их счета в песо как раз тогда, когда песо терял 2/3 своей стоимости.

 

Затем они использовали резервы ЦБ для оплаты текущих расходов, в результате чего глава банка ушел в отставку в знак протеста.

 

И, наконец, спустя несколько лет, они захватили частные пенсионные фонды, чтобы защитить их для пенсионеров, конечно. Как они используются? Для финансирования дефицита бюджета!

 

Но аргентинские чиновники не только прохвосты, они сияющий пример для остальных развитых стран мира.

 

Вот The Financial Times с предупреждением:

 

Осторожно – суверены заглядываются на корпоративные резервы наличных

Автор: Дэвид Бауэрс (David Bowers)

 

Много было написано о том, как развитые страны должны решать свои проблемы со структурными дефицитами бюджета. Но еще одну вещь предстоит должным образом осознать, а именно то, что «нежизнеспособные» дефициты государственного бюджета напрямую связаны «нежизнеспособными» профицитами корпоративного сектора.

 

Обычно считается, что текущий суверенный долговой кризис вызван чрезмерными расходами правительств. Но проблема не в том, что правительства тратили слишком много, а в том, что корпорации тратили слишком мало. Более того, учитывая тот факт, что корпоративные сбережения являются противовесом займам государства, все бремя бюджетной адаптации ляжет на сокращение социального сектора и увеличение налогов, пока компании вновь не начнут тратить. Пора перенаправить дебаты с разговоров о бюджетной ситуации и сконцентрироваться на вопросе о поведении корпораций и их возможной ответственности за бардак в развитом мире.

 

Устойчивый финансовый профицит - это совсем необычный феномен для корпоративного сектора. Посмотрите на Великобританию и США за более чем полвека и вы увидите, что корпоративный сектор, как правило, был нетто заемщиком, а не наоборот.

 

Недавнее появление финансового профицита было вызвано решением компаний прекратить инвестиции. Отношение инвестиций к ВВП в развитых странах в настоящее время находится на самом низком уровне за 60 лет. Корпорации, судя по всему, решили работать за наличные, а не для роста. Именно это глубинное изменение поведения корпораций и не было пока замечено политиками и чиновниками. Пока это поведение не изменится или его не изменят, бюджетная арифметика вряд ли улучшится.  

 

В эпоху Рейгана-Тэтчер политики снижали налоги, чтобы компании приходили в страну, инвестировали и создавали рабочие места ... чтобы политики, в свою очередь, были переизбраны. Так это больше не работает из-за глобализации. Реальность в том, что государственные услуги используемые «99%» находятся под угрозой, в то время как привлекательный корпоративный налоговый режим остается защищенным. Глобальных промышленных магнатов ждет та же участь, что и не сумевших разглядеть приближение конца профсоюзных бонз 70-х годов, если они не заставят свои деньги работать в странах, где они базируются.

 

Аргентинцы – пример для всех современных правительств. И Financial Times – это то, что они читают. Это то, что читают политики. И банкиры.

 

The Financial Times дают понять, как должны думать политики: корпорации виноваты в текущих финансовых проблемах. Они не вложили деньги так, как должно. Если бы они вложили больше, вместо выплаты дивидендов и бонусов богатым людям, мы бы получили больше рабочих мест ... больше расходов и роста.

 

Без сомнения федералы помогут им найти способы «инвестирования» этих денег…

 

* * *

«Я люблю США, но, похоже, они действительно двигаются в неверном направлении», сказал мне друг из Майами.

 

Если посмотреть вокруг, то здесь все выглядит хорошо. Трава и деревья все ухоженные. Люди цветут. Но если отъехать от побережья, то там совсем другая история. У многих во Флориде нет двадцати центов. Вот почему вы видите так много работающих пожилых людей. Они служат билетерами в парках развлечений. Они работают на круизных судах. Они паркуют автомобили. У них вообще нет денег. Они должны работать, чтобы свести концы с концами.

 

И рынок недвижимости здесь просто в ужасном состоянии. Говорят, что он достиг дна, но я этого не вижу. Я вижу мало сделок, рынок очень мягкий. Все надеются купить на дне. Они покупают, а дно оказывается еще глубже.

 

Здесь настоящее потребительское общество. Люди живут на окраинах, - почти весь штат это сплошные окраины. Они приезжают домой. Едут ужинать. Едут за покупками.

 

В любое время дня можно увидеть рабочие фургоны, припаркованные у домов. Кто-нибудь стрижет траву или устанавливает кабельное ТВ. Никто этого сам не делает. Вот так здесь люди живут. Они звонят кому-нибудь. Деньги поступили – деньги ушли. Все время так. Сбережений ни у кого нет и времени тоже. Давай, давай, давай. Сначала едешь на работу, а потом в магазин.

 

И это нельзя остановить. Если все замедляется хоть немного, то в штате начинается экономический спад. Все постоянно смотрят на мобильный телефон, iPhone или почту. Никто остановится не может. Давай, давай, давай.

 

Никто не тратит время на то, чтобы подумать или полюбоваться чем-то. Поэтому-то настоящая депрессия сегодня будет гораздо хуже Великой депрессии 1930-х. Никто сидеть спокойно не может. Они не могут дождаться, пока она закончиться. Они не останавливаются, чтобы подышать, подумать, чтобы все проблемы сами собой прошли. Они не могут расслабиться и подождать экономического подъема. Они должны работать.

 

Деньги должны приходить и уходить.

 

Ты знаешь, я читаю твой Daily Reckoning уже многие годы. И один урок я извлек из этого в том, что надо иметь какие-то сбережения, чтобы не бежать все время по беговой дорожке. Вам нужны какие-то деньги и немного времени. В противном случае, вы никогда не поймете, что происходит. И не будете знать о том, как зарабатывать деньги. Вы просто будете бежать изо дня в день ... с работы на работу ... от одного магазина к другому ... от счета к счету ...

 

Ученые исследовали то, как работает мозг. Они обнаружили, что большинство из того, что мы делаем, это реакция ... Кто-то бросает тебе мяч ... ты протягиваешь руку и ловишь его. Быстрая реакция.

 

Но есть некоторые вещи, для которых мозгу требуется время. Ему требуется размышление. И ни у кого нет времени для размышлений, когда они сидят за компьютером или iPhone ... или торопятся что-то сделать ...

 

И никто не задумывается, когда возникают проблемы с оплатой счетов. Вот почему вам нужны сбережения. Вот почему у вас должен быть сад. В Южной Флориде ни у кого нет садов. Мы покупаем еду в супермаркете.

 

Конечно, это часть проблемы. Если вам необходимо готовить еду, то вы ешьте лучше и не толстеете. Но сегодня надо стараться, чтобы не набрать вес. А так пища – это лишь еще один способ отвлечься, как iPhone или интернет. Вы едите, потому что это проще, чем подумать. Уберегает вас от того, чтобы подумать о реальном положении дел.

 

Вы работаете. Вы водите машину. Вы ходите за покупками. Вы проверяете почту. Звоните по телефону. Едите. Деньги пришли. Деньги ушли. Без остановки. Без сомнений. Нет времени, чтобы подумать. Чтобы просто заметить жизнь».

 

Біл Боннер - керівник інвестиційної компанії Bonner and Partners.

За матеріалами goldenfront.ru

Текст подано мовою оригіналу


15.01.2017 Біл Боннер 1327 1
Коментарі (1)

Wasyl Ryba 2017.01.18, 17:34
до сего вже навіть Ляшко дійшов, що треба заставити бізнес платити людям гроші, аби вони купували багато товарів, тогди і будут прибутки. А просто тримати гроші тупо. наші земляки зароблені гроші вкладают в квартири, тому мудріщі від капіталістів. Бо ті навіть нашу землю скупити не хочут. Вони нам дают 1млрд. аби ми дали її на продаж. а треба дати нам 100млрд за се. Чи так чи так гроші скоро згорєт, але тогди вже не в них, а нас кішени. тому не продаваймо і за сто, бо ще сего року будут палити євриками, а після долярами, але не знаю коли, хоть чєс вже не на роки, а на місіці. Ще раз кажу нашим банікам - читайте рішені саміту 20-и у вересни - офшорів і плаваючих курсів не буде, отже наші влада мала би се робити, бо вже є дозвіл на такі вольности. Робім як аргентинці, а в нас раби банкірів при владі
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1312
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1088
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6418
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1696
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2021
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3253 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

214

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

752

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

853

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1426
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

485
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1597
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1487
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3503
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3592
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7173
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1198
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

443
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

318
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

533
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

701
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

762