Як зробити українців щасливими – 11 висновків із глобальних досліджень

 

/data/blog/111573/41c45c666d29d4f74aa791e93fcbb79d.jpg

 

Декларація Незалежності США 1776 року проголошує: "Ми виходимо з тієї самоочевидної істини, що всі люди створені рівними і наділені їх Творцем певними невідчужуваними правами, до яких відносяться життя, свобода й прагнення до щастя".

 

Проте лише останнє десятиліття окреслило реальний крок до "щастя". А саме – численні дослідження того, які саме умови породжують безпосередню задоволеність життям.

Для початку поглянемо на головні міжнародні індекси.

Better Life Index від OECD містить 11 аспектів добробуту. Натисніть для збільшення

Індекс соціального прогресу (SPI) містить 54 показники щодо базових потреб людини, основ благополуччя і можливостей прогресувати, враховуючи соціальні і екологічні потреби громадян.

 

В України – 65,69 балів зі 100. Туреччина – 66,24; Південна Корея – 77,7, і Польща – 77,98. А от Норвегія з Данією маєють відповідно 88,36 і 86,63 балів.

Індекс The Legatum Prosperity Index™ вводить нестандартні складові розвитку.

 

Україна у цьому рейтингу на 70-му місці. Туреччина – на 78.

Отже,у підсумку маємо сумну позицію із житлом, захворюваннями, повітрям, самогубствами, питною водою, руйнацією природного середовища та біологічного різноманіття, порушенням прав власності, релігійною нетерпимістю, нетолерантністю.

Маємо песимізм щодо економіки, недовіру до влади, фінансових і державних інститутів, низьку трудову мобільність.

Зауважте: деякі країни одночасно є лідерами економічного зростання і "антиподами" самопочуття громадян. Наприклад, Туреччина та Південная Корея – "багатіють" надмірною працею, соціальним відчуженням, проблемами зі здоров'ям, патерналізмом, небезпекою на вулицях, нетерпимістю у суспільстві, проблеми з екологією і питною водою, незадовільною якістю житла зводять нанівець економічні досягнення у повсякденному самопочутті людей. Отже:

Висновок №1. Економічний розвиток країн не завжди збігаєтся з якістю життя та рівнем задоволеності населення.

Деякі світові організації пішли далі та задекларували спробу безпосередньо виміряти рівень "щастя".

Міжнародний індекс щастя має три показники: суб'єктивна задоволеність життям, очікувана тривалість життя і стан екології.

Індекс Світового Щастя ООН включає шість показників: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, здоров'я та очікувана тривалість життя, свобода вибору в житті, великодушність, довіра або відсутність корупції.

Але ці"рейтинги щастя" лише фокусуються на кількох факторах з інших індексів і не додають нічого нового до розуміння умов "щастя".

Україна за рівнем "щастя" у 2016 році опинилася на 123-му місці, Туреччина – на 78, Південна Корея – на 58, Польща – на 57, Росія – на 56. На першому місці Швейцарія, даліІсландія, Данія, Норвегія і Канада.

Політичний поворот до щастя

Серед урядів багатьох цивілізованих країн ми спостерігаємо тренд на переорієнтацію державної політики з кількісного зростання галузей – до покращення самопочуття людей, наприклад, Франція, Британія, ОАЕ.

Тим часом, у 2015 році, за даними Gallup International, рівень задоволеності життям в Україні впав до мінімуму за 10 років і становить 4 бали з десяти.

Бідними себе вважає 79%, а 36% респондентів страждають через свій низький рівень життя. Але політики дебатують нескінченні "першочергові зміни", забувши про те, навіщо взагалі українцям реформи.

 

"Як зробити людей щасливішими, не чекаючи десятиліттями "економічного дива"?" – ось що реально хвилює громадян. Розберемося.

Щастя і гроші

Між щастям і логарифмом доходу спостерігається лінійна залежність – однакова для багатих і для бідних. Збільшення доходу на 10% призводить до зростання щастя на 0,02-0,04 бали за шкалою від 1 до 10.

Для багатих країн (з ВВП на душу населення > 15 тисяч доларів на рік) "формула щастя" така: Рівень Щастя = 1.08*log(ВВП).

А для бідних: Рівень Щастя = 0.35*log(ВВП).

Тобто кожні 100 доларів приросту ВВП мають у багато разів більший ефект у бідних країнах, ніж у багатих.

 

Висновок №2. Навіть незначне збільшення доходів бідних українців серйозно вплине на рівень задоволеності життям більшості населення.

Спостерігається сильний взаємозв'язок між рівнем доходу і повсякденними відчуттями людей:

 

Але існують відчуття, які статистично слабо пов'язані з доходами: відчуття втоми, цікаві знання та справи, стурбованість, любов.

Дослідження показують, що з доходом вище 75 тисяч доларів на рік, емоційне задоволення життям починає залежати від інших факторів: особливості темпераменту людини або випадкові події з ним.

Висновок №3. Створюючи умови для стимулювання позитивних відчуттів, можна робити життя громадян щасливіше, незалежно від рівня добробуту.

Розглянемо детальніше деякі найбільш вивчені аспекти щастя і задоволеності життям.

Робота

Люди витрачають на роботу більше половини усього свого життєвого часу. Але одночасно робота – найбільше джерело розчарування для переважної більшості населення світу.

За дослідженнями Gallup – 63% працівників світу не задоволені тим, чим займаються. 24% вкрай незадоволені, нещасливі і ворожо налаштовані до роботодавця. Лише 13% задоволені.

Дослідження ОECD вказує на те, що самозайняті люди більш щасливі, ніж наймані працівники (серед заможних людей).

Ключову роль у задоволеності роботою грають психологічні аспекти – різноманітність праці, її усвідомленість, суспільна цінність, характер взаємин з колегами і керівництвом.

В Україні своєю роботою задоволені лише 10%, у Білорусі – 9%, в Азербайджані – 5%.

Довга тривалість дороги до роботи робить людей хворими і не сприяє щастю. Шлях на роботу, триваліший за 22 хвилини, помітно знижує рівень самопочуття. Роберт Патнем виявив, що участь людини у житті громади падає на 10% за кожні 10 хвилин, проведених у дорозі на роботу.

Висновок №4. Ощасливити 90% населення України можна збільшивши захищеність працівників та зменшивши ризики пов'язані із втратою роботи, підвищивши справедливість оплати та прозорість відносин, завдяки якісній профорієнтації та сприянню трудовій мобільності та впорядкуванню системи громадського транспорту.

Середовище проживання

Еволюційні психологи Сатосі Канадзава і Норман Лі стверджують, що висока щільність населення знижує рівень щастя. Статистика Британії підтверджує – у містах живуть найбільш нещасні люди.

Є припущення що це – наслідок впливу зелених просторів, відчуття спільноти, інстинктивних реакцій на густину населення тощо.

 

Погано для задоволеності: життя в бідному районі (навіть у людей з високим доходом), шум, високий рівень злочинності, брудне повітря, орендоване житло порівняно з приватним, життя на високих поверхах та в цілому у багатоквартирних будинках, низька якість житла.

Позитивновпливають – природні ландшафти та пішохідні зони.

Висновок №5. Українці в пошуках роботи переїжджають у великі міста. Зазвичай вони живуть в некомфортних орендованих умовах, розривають старі соціальні зв'язки та мають проблеми з новими стосунками. Зовнішній вигляд будинків та зручність міст для людей в Україні перебувають у занепаді, відсутня шумова ізоляція на дорогах, натомість усюди мерехтять безхатьки.

"Сенс життя" та релігія

Соціологи помітили, що люди, які вірять в Бога, більше задоволені життям, менше схильні до депресій і тривог, схильні до більш здорового способу життя. За шкалою задоволеності від 0 до 100 середня різниця становить 4,5 пункти.

Віктор Франкл, засновник третьої Віденської школи психології вважав прагнення людини до пошуку і реалізації сенсу свого життя – основним вродженим двигуном поведінки і розвитку особистості.

Висновок №6. Релігія є найбільш розповсюдженою формою пошуку "сенсу буття" на Землі, проте лише однією із можливих.

Враховуючи сучасну тенденцію західного світу до секуляризації та послаблення релігійних переконань, альтернативним шляхом пошуку сенсів постає психологічна терапія та філософські практики, що сприяють пошукам свого "Я" та збільшують відчуття сенсу.

Нерівність

Нерівність негативно пов'язана з добробутом. Проте, вплив нерівності доходів на суб'єктивне благополуччя залежить від реальної або гаданої соціальної мобільності (Сеник, 2005; Alesina, 2004).

Висновок №7. Якщо люди вважають, що мають можливість зростати, то вони почуваються щасливіше. А отже – потрібне промо соціальних ліфтів та персональних історій успіху.

Розподіл активів в Україні за індексом нерівності "Джині" у 2015 році за шкалою від 0 до 100 становить – 91,6 (Global Wealth Databook 2015, CreditSuisse) – майже найвищий у світі показник.

Довіра

Довіра є одним із найсильніших факторів благополуччя.

Збільшення довіри до людей, сусідів і поліції за впливом на задоволеність життям еквівалентне подвоєнню доходів. Причому одночасно можна довіряти одним інститутам і не довіряти іншим.

Дослідження TNS за серпень 2015 року демонструє: недовіра громадян України до усіх публічних інституцій досягла критичної позначки. Найбільше недовіряють люди партіям, ВРУ, судам, уряду, прокуратурі й МВС.

 

Висновок №8. Радикальні зміни в різних сферах відносин у країні здатні відновлювати довіру та покращувати самопочуття людей.

Генетика та біологія

По суті усі емоції, незалежно від причини їх виникнення, переживаються людиною завдяки природному виділенню в мозку тих чи інших хімічних речовин – нейромедіаторів. Ендорфіни, серотонін і дофамін – нейромедіатори "щастя".

Особливості вироблення нейромедіаторів в організмі залежать від його геному. Міжнародна група генетиків з 17 країн виявила два гени, пов'язаних із депресивними симптомами, і 11 генів, пов'язаних з невротизмом. Зв'язок геному з невротизмом і ревнем задоволеності виявили також і в Центрі CAGE Уорікського університету Англії.

Дослідження вчених з Болгарії та Китаю з'ясували вплив гена FAAH на рівень чуттєвого задоволення і рівнем больових відчуттів.

Вчені стверджують, що близько половини тенденцій до задоволеності життям визначаються генетично.

Біологічна природа "щастя" знайшла своє застосування в медицині. Наприклад заспокійливі засоби "антидепресанти" впливають на рівень різних нейромедіаторів. Сьогодні це найпопулярніші ліки в США. Приблизно кожен 10-й американець приймає антидепресант, більшість населення страждає від тривожних станів.

Висновок №9. Медичні препарати можуть компенсувати генетичні "прорахунки" у щасті та зменшити пригніченість від несприятливих умов.

Але безпечність таких лікарських засобів залишається під сумнівом.

Соціальна активність

Кількість соціальних зв'язків, їх міцність та час спілкування з друзями пов'язані з більш високим рівнем задоволеності життям, відчуттям щастя і зменшенням симптомів депресії; люди, які часто контактують з родиною, друзями та сусідами мають суб'єктивне благополуччя більше, ніж люди, які не контактують.

На самопочуття також позитивно впливає активна участь у житті спільноти, або ж членство у неурядових організаціях.

Висновок №10. Кожна людина може покращити власне самопочуття шляхом збільшення своїх соціальних контактів і громадської активності, покращуючи відносини з друзями, сусідами і родиною.

Шлюб

Дослідженя показують, що бути одинаком гірше для благополуччя, ніж бути у парі. Проте значний час, проведений у турботі про інших, зменшує задоволеність життям, викликає депресивні симптоми та зменшує почуття особистої майстерності.

Догляд за своїми дітьми погано впливає на самопочуття і психологічний стан обох статей і приносить менше позитивних емоцій, ніж час, проведений з сім'єю та друзями.

Висновок №11. Розвиток системи дитячих садків та закладів догляду за людьми похилого віку зменшить психологічне навантаження на населення. Водночас розвиток культури належних відносин між партнерами – збільшить рівень стабільності стосунків і як наслідок покращить самопочуття людей.

*   *   *

Накопичивши дані, вчені роблять спроби оцінити важливість кожного фактору.

OECD встановили високий зв'язок задоволеності життям – із доходом, працевлаштованістю, житлом, охороною здоров'я, якістю питної води. Кількість кімнат на одну людину має найвищий зв'язок.

Дослідження Helliwell and Putnam (2005), Di Tella et al. (2003), Wolbring et al. (2011), Blanchflower and Oswald (2011) показують найвищу кореляцію щастя із рівнем довіри у суспільстві, відносинами з друзями, довірою до сусідів і поліції, рівнем здоров'я, статусом одруженості, високим рівнем доходу і працевлаштованістю.

Аналіз кореляції даних European Social Survey виділяє оцінку людьми макроекономічних умов, загальний рівень оптимізму, стан здоров'я, оцінку роботи уряду і роботи системи охорони здоров'я. За ними – зовнішня оцінка своєї особистості й особистих досягнень, особистий дохід.

 

Що робити українцям?

У розмовах про реформи головне не забути, для чого вони у підсумку. Вище ми побачили багато шляхів того, як зробити людей щасливішими, не чекаючи десятиліттями економічних проривів. А отже:

1. Урядовцям – взятися за швидкі паралельні із "глобальними" реформами кроки, що покращать життя людей.

2. Громадам варто передбачити умови "щастя" у власних стратегіях розвитку.

3. Основний закон країни – Конституція створюєтья для усіх громадян. Її мета – закласти ті інституційні умови, за яких усі громадяни зможуть наблизитися до свого щастя. Механізми, які забезпечують досягнення "щастя", мають стати підґрунтям основного закону і докорінно переналаштувати державну систему.

4. Розуміючи природу задоволеності життям, кожна людина чи організація на своєму рівні може запроваджувати відповідні зміни, запускаючи таким чином мультиплікатор щастя.

 

Олексій Жмеренецький, Координатор дискусійного Клубу "КОЛО", спеціально для УП


21.07.2016 1049 0
Коментарі (0)

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

573
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1369
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

2043
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3966
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3512
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3481

Для тих, хто з якихось причин не може наважитись на спорт, боїться почати чи лише почав, хочу сказати, що ніколи не пізно бути на старті!  

266

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.

1425

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15394 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2426
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1542
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

7218
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

16161
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

291
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5825
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7296 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7628
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

3133
03.12.2021

У Берліні, на подвір'ї Міноборони ФРН, пройшла традиційна військова церемонія Großen Zapfenstreich – з посади канцлерки Німеччини після 16 років роботи йде Ангела Меркель. 

204
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

355
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2390
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

3007