Як воював і прийняв смерть мужній воїн України Тарас Сенюк з Прикарпаття

 

/data/blog/54184/1d10dfcc13bfb3481f6a8e21ad26c3be.jpg

 

Розповідь про полеглого героя Тараса Сенюка з Коломиї з уст його товаришки по службі, яка не з чуток знає про всі подробиці того фатального бою.

 
Для того, щоб людина виявила ті чи інші риси характеру, необхідні відповідні умови. На долю командира 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї ОАЕМбр підполковника Тараса Сенюка їх випало задосить.
 
Звісно, навчати військових, керувати особовим складом, підвищувати бойовий вишкіл, захищати Батьківщину — це наш професійний обов’язок. Але життя та служба підполковника Тараса Сенюка протягом останніх місяців — яскравий приклад відданного служіння українському народові.
 
Одеський військовий інститут Тарас Сенюк закінчив із золотою медаллю. Після закінченню військового інституту був направлений у 95-ту ОАЕМбр — одну з кращих аеромобільних бригад. Пройшов нелегкий шлях від командира взводу до командира батальйону, зарекомендував себе як креативний і досвідчений офіцер. Неодноразово Тарас Сенюк удосконалював практичні навички та здобував новий досвід за межами України, а саме — у миротворчих місіях в Іраку та Косово. Настав час захищати рідну Україну, 95 ОАЕМбр направлено на Донбас...
 
Це — той випадок, коли про людину говорять не слова, а її вчинки. 2 травня 2014 року військова колона на чолі з підполковником Сенюком вирушила на виконання чергового бойового завдання. Командир, який завжди попереду, командир — поведінка якого завжди є прикладом для всього особового складу. Близько 4.00 години під час висування противник вдався до спроби обстрілу, зав’язався бій. Вогонь було зосереджено на перші три бронетранспортери, в одному з яких перебував Тарас Сенюк.
 
По радіозв’язку було чути впевнений голос комбата, чіткі вказівки, а для особового складу — жодного шансу піддатись емоціям, страху або піддати сумніву дії командира. Бій тривав близько 10 хвилин. Вогневі точки противника були надійно подавлені.
 
Та це був лише початок, основне завдання була попереду. Близько 5.30 в районі мосту, поблизу міста Слов’янськ, знову зав’язався бій. Сепаратистів було витіснено з блокпоста, і міст — уже під контролем підрозділу Тараса Сенюка.
 
Біля мосту, з двох боків, почав збиратися натовп з метою заблокувати рух колони. За рішенням командира, на безпечній відстані від колони було виставлено бійців з метою запобігання провокацій з боку натовпу, а решті військових вказано сектори спостереження. Здавалося, все під контролем. Проте послабляти пильність було не варто. Протягом всього дня від представників сепаратистських угруповань лунали погрози знищити підрозділ і пропозиції перейти на бік бойовиків, із посиланням на досвід інших «героїв». Невдоволені невідомі особи вимагали скласти зброю та залишити техніку в обмін на життя військових. Однак відповіддю командира батальйону було чітке та однозначне «НІ». Тоді, на вимогу здати затвори, знову впевнене «НІ». Крайньою вимогою невідомих осіб було здати боєприпаси, а у відповідь — тверде «НІ».
 
Коли представники сепаратистського угруповання зрозуміли незламність, непохитність командирського рішення, стійкість волі та силу духу, вимагали залишити військових Національної гвардії та Внутрішніх військ в обмін на життя десантників. І цього разу комбат дав чітко зрозуміти своє рішення, що ні своїх, ні тих, хто поруч, не залишить.
 
Близько 17.00 серед натовпу були помічені невідомі особи зі зброєю. Командир наказав зайняти кругову оборону. В цей час у бік підрозділу починають лунати перші постріли, бойовики ведуть вогонь з-за спин «мирно налаштованих» цивільних. Полетів перший «коктейль Молотова» в силове відділення одного з бронетранспортерів. Підполковник Тарас Сенюк знову попереду і особисто керує розбиранням барикад, щоб створити прохід для виведення колони в безпечне місце. З усіх напрямків посилюється вогонь з різних видів зброї — й не лише по військовій колоні, а й по людях, які перешкоджали руху колони. Ворожі кулі обірвали життя двох військових батальйону на очах у командира. Твердість характеру, рішучість і мужність комбата, чіткі та впевнені дії особового складу дали змогу колоні вирватися з влаштованої пастки.
 
Підполковник Тарас Михайлович Сенюк залишився вірним Присязі, прийняв командирське рішення, продемонструвавши зразок витримки та мужності. Завдяки чітким і вправним діям врятував від загибелі особовий склад і не допустив втрати озброєння та військової техніки.
 
9senyuk.jpg
 
Таких завдань, у яких Тарас Сенюк міг виявити себе як справжній командир, було немало.
 
3 червня 2014 року — чергове бойове завдання — знищити блокпост противника. Артилерійська підготовка і тактична група на чолі з підполковником Тарасом Сенюком починає висування вперед. Командир батальйону знову попереду. разом із розвідувальним взводом. Лунають постріли, ворожий вогонь посилюється, чіткі вказівки командира, особовий склад іде позаду бронетранспортерів. Серед десантників — перші поранені...
 
Як згадує один із десантників батальйону: «Він завжди був попереду, його поведінка — була прикладом, його дії надихали особовий склад». Так було й цього дня, пліч-о-пліч зі своїми хлопцями.
 
«Командире, вогонь посилюється, командире, пригнись», — вигукнув сержант. Але це було ніби не до нього... Постріли лунали з різних напрямків і різних видів зброї. Та куля снайпера шукала саме його — КОМАНДИРА. Цього дня ми втратили досвідченого командира, мужнього десантника, надійного товариша.
 
Командування взяв на себе командир 1-ї аеромобільно-десантної роти, продемонструвавши хоробрість і вміння відповідально приймати рішення, бойове завдання було виконано. Цього дня всі десантники батальйону виявили мужність, стійкість, витривалість і впевненість. Адже перед їхніми очима був яскравий приклад командира. Тарас Сенюк загинув в бою...
 
Жодна смерть на війні не є даремною. У наших серцях та пам’яті командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону підполковник Сенюк Тарас Михайлович залишиться прикладом мужності, стійкості характеру та незламності сили волі. І кожен десантник батальйону з гордістю розповідатиме про свого командира і бойового товариша.
 
Ірина МУЗИЧУК, 95-та окрема аеромобільна бригада, г. Карачун, Слов’янськ, День


20.06.2014 2880 0
Коментарі (0)

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

585
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3156
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21284
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2081
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1579 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2450

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

346

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

256

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

839

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2250
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

266
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

540
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1085
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

253
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

866
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

832
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

752
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8318
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

402
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1157 5
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2259 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

956