Як штовхалися депутати Івано-Франківської обласної ради і блокували трибуну (відео)

Публікації

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

1903

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1001

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180

Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1613

Переплати за світло та газ на Івано-Франківщині: як бюджетні мільйони зникають через «додаткові угоди»

03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.

2816 1

«Пішов, бо інакше не міг»: історія полеглого захисника Івана Майки, який без вагань став на захист України

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3908

Коментарі (8)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Andriy 2013.03.29, 16:49

На жаль Наша Україна і надалі дотримується принципів поведінки Віктора Ющенка.

zen 2013.03.29, 17:26

про яку свободу слова ви говорите...це все почалось після того як Тягнибоку-фюреру задали запитання про Кіпр...от і неугодних зразу хочуть забрати...хоть один незалежний є в області телеканал!!!! правильно зробив що не пішов на вчорашній мітинг. ганьба такій опозиції!!!!

Ігор Волощук 2013.03.29, 18:04

Пригадується, у класика українського гумору Павла Прокоповича Глазового у циклі «Свиняча інтелігенція» є байка «Бунтарство». Не буду подавати її тут повністю – багато читачів її знають або принаймні чули у виконанні наших місцевих та столичних майстрів гумору. Коротко нагадаю лише: гумореска про підсвинка, якого свині не пускали до корита. Самі «їдять, сопуть та хрумкають смачно, працьовито», а його не пускають. Після декількох невдалих спроб пропхатись до їжі порося вирішує змінити тактику і починає що є сили, на все горло публічно піддавати їхню діяльність жорсткій критиці, застосовуючи при цьому всю повноту протестно- мітингувальної риторики. Сентенції на кшталт «Дармоїди безсоромні! Кендюхи! Барила! Та коли ж почервоніють чорні ваші рила?» роблять свою справу і головний кнур, дає вказівку своїм підлеглим допустити підсвинка до корита. А вже за якийсь час молодого бунтаря спіткають дивні метаморфози: «Час минув - і нині страшно глянути на нього: розжиріло, знахабніло - куди твоє діло! Молоденьких бунтариків десятьох заїло». «Тож, буває, дехто правду чеше всім відкрито лиш для того, щоб пропхати рило у корито», - робить сумний висновок Павло Прокопович. Гуморесці П.Глазового вже не один десяток років, а актуальності їй з кожним роком лише додається. Надто вже багато наших політиків вдають з себе радикальних опозиціонерів, захисників народу від свавілля влади чи інших робін-гудів лише задля того, щоб дорватись до отієї самої влади чи то пак до корита… Вистачає таких «борців-бунтарів» і на Прикарпатті.

Бабуся 2013.03.29, 17:49

Направду дивуюся, як у нас професійно можуть згамати людину. То нічого, що більше, як 20 років вона тягла на собі весь вантаж необлаштованості нашого провінційного ТВ, то нічого, що з тою технікою і з тим колективом робила, що могла, аби не втратити себе як українців. А зараз - геть? І що, мало хто може добре слово сказати??? Синдром зрадництва - навіть через невтручання і промовчування - у нас процвітає...

Іван 2013.03.29, 19:02

Петро і Володя молодці. Поставили прищавого на місце, а тепер нехай задумається, що якщо буде йти по людях - аукнеться.

Софія 2013.03.29, 20:15

Це тупе бездарне село потрібно давно відправити на якусь ферму бичкам хвости крутити.

*** 2013.03.29, 21:15

Мені також не подобається канал Галичина, але пані Ольгу після такого відвертого цькування троши шкода. Хоча маю особистий приклад, що 1,5 роки тому коли у місті стався один показовий інцидент, я звернувся на Галичину і взагалі до журналістів з пропозицією провести журналістське розслідування, зробити "гарячий" репортаж, який неодмінно був би цікавий місцевому глядачеві, винести цей факт на Івано-Франківське телебачення, навіть матеріали надав. На Галичині відповіли - не їх формат, займатися цим вони не будуть. Не сама Ольга Бабій, але її працівники-журналісти. Цю тему висвітлювали центральні канали і Київські журналісти і вона таки була резонансною. А місцеві журналісти пальцем не поворухнули. Це ж треба порухатися, щось придумати, познімати, зробити передачу. Не їх формат.

Саня 2013.03.30, 12:33

І після цього голсуй за цю ї...нуту Свободу. А чого "проштовхували" свободівці це питання. Вони хочуть повної влади і над засобами масововї інформації, тобто і там хочуть поставити якусь бездарну особистість щоб і телебачення довести до безладу як доводять місто.