Стояло посушливе літо, кілька місяців не було вже дощів, і фермери, жителі невеликого селища, були стурбовані тим, що буде з їх урожаєм. В один недільний день після меси вони звернулися до свого пастора за порадою.
- Отче, ми повинні щось робити, або ми втратимо урожай!
- Все, що від вас вимагається, - це молитися з абсолютною вірою. Молитва без віри - це не молитва. Вона повинна виходити з серця, - відповів священик.
Весь наступний тиждень фермери збиралися двічі на день і молилися, щоб Бог послав їм дощ. У неділю вони знову прийшли до священика.
- Нічого не виходить, отче! Ми кожен день збираємося разом і молимося, а дощу все нема й нема...
- Ви дійсно молитеся з вірою? - Запитав їх священик.
Вони стали запевняти його, що це так. Але священик відповів:
- Я знаю, ви молитеся без віри, тому що жоден з вас, йдучи сюди, не захопив з собою парасольку...
