Аби не потрапити до рук ворога, підірвала себе гранатою. Історія зв'язкової УПА з Прикарпаття

 

/data/blog/102485/68e1b129e2d8818de4610b5af0d12bef.jpg

 

— Повернулась я до криївки й лягла на ліжко в надії заснути. Якась неясна тривога мучила душу. Лягла, а сон не бере. Аж чую голос своєї матері, який промовляв до мене ніби з-під землі: "Анно, іди геть звідси!" Я підхопилася на ноги. Що це таке? Причулося, чи мене хтось лякає? Але щоб удень? Голос повторив голосніше: "Вже йди, чуєш?" — згадує Анна Попович на псевдо "Пчілка" і "Ружа" події 16 червня 1951 року.

Із 1943-го вона була зв'язковою Української повстанської армії, згодом пішла в підпілля. Переховувалася у криївці поблизу рідного села Зелена Надвірнянського району Станіславської — тепер Івано-Франківської, області, пише Gazeta.ua.

Чути стукіт. 26-річна Анна відкриває й бачить коханця, надрайонного референта Служби безпеки ОУН Надвірнянщини 34-річного "Довбуша". Справжнє ім'я — Лука Гринішак.

— "Козака" вбили, а "Морозенко" попав до рук чекістів, — каже новину про товаришів.

Вони починають пакувати документи. В цей час криївку атакують. Лунають постріли. "Довбуш" тікає. Анну ранять у ліву руку. Вона намагається застрелитися — пістолет заклинює. Дістає з-за пояса гранату. З третьої спроби вириває чеку. Лунає вибух.

Коли приходить до тями, лежить у ямі, закидана землею. Чоботи в крові. Спинається на ноги, бачить попереду прірву, стрибає туди. Її хапає за поранену руку солдат. Та хрускотить, ледве тримається. Бере за другу й волочить. Підбігає лікар, накладає джгут, коле знеболювальне. Жителі села впізнають Анну, дають їй воду й молоко.

За 7 год. її привозять до райлікарні. Стан важкий. Ампутують поранену руку. Наступного дня після операції до палати приходять слідчі.

— Треба якнайшвидше виписувати і везти в тюрму, — наказують. Але жінка квола, з руки сочиться гній, її штучно годують.

У сусідніх палатах лежать її товариші: "Морозенко" з простріленими ногами й "Карпенко" — у нього поранена голова, куля вийшла носом. Останній просить вибачення, що видав місце її перебування.

— Водив чекістів по лісу три дні. Сподівався, за той час ви покинете криївку, — запевняє і плаче.

Якось охоронці пригощають Анну свіжими морелями. Та просить віднести ягід хлопцям у сусідню кімнату. Дають лише "Морозенку".

— Зрадник не вартий смаколиків, — каже радянський солдат гарною українською.

Тим часом підпільник "Вільшенко" розвідує обстановку в лікарні. Винаймає квартиру навпроти. Пропонує "Довбушеві" викрасти Анну. Командир "Грім" вважає справу безнадійною. Радить підкинути жінці зброю, аби застрелилася. "Довбуш" іде до вищого керівництва — ­окружних провідників "Куряви" і "Жара". Ті підтримують ідею з викраденням.

10 липня, 23:00. Біля полонянки на стільці дрімає один солдат. Другий роздягнувся до майки і трусів, спить на ліжку. До палати вбігають двоє вояків з автоматами.

— Не бійся, "Пчілко", прийшли тебе визволяти! — говорять.

Чергових розстрілюють. Беруть Анну за руки і спускаються сходами. Утрьох перескакують через паркан і зникають. "Больная была похищена из больницы групой бендеров и исчезла в неизвестном направлении", — так закінчується історія хвороби Попович, вкладена до її кримінальної справи.

На пошук підпільників кидають чотири роти військ МДБ — 350 осіб. Уночі над лісом запускають сигнальні ракети. Утікачі встигають перейти річку Бистрицю і видертися на гору Городище. Анна в нічній сорочці, босоніж. Довкола корчі ожини. Шкіра на п'ятах позлазила, видно м'ясо. Далі йти неможливо. Три дні ховаються в корчах. Потім наважуються зайти в село.

— Діти, та ж повно москалів, ціле село, — застерігає жінка з найближчої хати. Але дає молока й кілька яєць. Хлопці беруть для Анни подерту спідницю і стару куфайку.

За деякий час вдається зустрітися з "Довбушем". Той допомагає облаштувати криївку, в якій "Пчілка" переховується сама.

— Навколо були ґоґадзи. Це осінні ягоди, дуже смачні, но квасні, — згадує. — Ведмеді їх любили. Кажду ніч приходило їх по троє. Певне, мати й діти, но вони були такі самі завеликі, як вона. Я пізнавала, що це мати, бо коли я рано вийшла — вони вночі паслися, а рано йшли догори, там було одне каміння — вона сідала на пеньок, любувалася, як вони бавилися. Двоє бавилося, а вона стояла на варті, дивилася на мене, а я — на неї. Мені здавалося, що то мої друзі.

"Довбуша" затримують чекісти. Анна з хлопцями облаштовують криївку на схилі гори Поянської. Харчів бракує. За першої відлиги чоловіки йдуть у село. Анні залишають миску борошна і 5 кг м'яса. Невдовзі випадає сніг, до криївки небезпечно повертатися — можна буде вирахувати підпільників за слідами. Закінчуються припаси, замість води п'є топлений сніг.

— Піду ляжу, може де хоч трошка засну. Та де там, миші та щурі не дають. У нас були поверхові ліжка, щоб менше займали місця. Я вилізла на верхнє ліжко, а вони гуляють у долі та заглядають до мене. Надоїло мені те "весілля". Я поклала дощинку на столик на вазі, на кінці кришинку котлети. Миш лізе тою дощинкою, заважить — та в мильницю з водою. Так я нарахувала тої ночі, що злапала дев'ять.

Навесні хлопці повертаються, щоб поховати подругу по-християнськи. Але вона жива. Знову бачиться із Гринішаком — той утік із полону. Наступні дві зими проводять разом. Та згодом виявляється, що з Сибіру повернулася дружина Луки з 16-річною донькою. Коханці сваряться. Він іде на зустріч з іншими підпільниками.

Криївку, де переховується "Пчілка" з підпільниками "Громом" і "Ольгою", оточують 17 травня 1954-го. З ними "Довбуш" — його затримали кілька днів тому, допомагає вести переговори. Спілкуються 11 год. За цей час Анна пише прощального листа коханому: "Луцьку, останнє бажання моє до тебе — прости мені всі ті злочини, що я зробила супроти тебе. І ту останню хвилину, в котрій ми розлучалися навіки. Луцьку, якщо жиєш, то будь щасливий і не згадуй мене злим словом. А я хоч маю до тебе малий жаль за останню хвилину, що ти був холодний до моїх сліз".

"Грім" і "Ольга" одягають вишиті Анною сорочки і стріляються. Попович затримують. Слідство триває два роки. "Довбуш" тричі намагається звести рахунки з життям — щоразу його рятують. Потім оголошує голодування. У лютому 1956-го зачитують вирок: йому — розстріл, їй — 25 років таборів. Пізніше термін для Попович зменшать до 10 років.

363 уродженки Івано-Франківської — тоді Станіславської — області щонайменше загинули під час збройної боротьби ОУН і УПА з радянською владою у 1944–1953 роках. Їхні прізвища подані у другій книжці збірника "Реабілітовані історією. Івано-Франківська область", виданій 2006-го. Кілька сотень загиблих жінок не ідентифікували.


23.03.2016 2135 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1270
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1921 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1154
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3757
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3429 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2794 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

384

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

495

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1044

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1605
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1105
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1129
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

822
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6655
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

779
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44111
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3409
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35761 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

304
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

429
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

708
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

782