На чому їздять, як живуть та за скільки купують нерухомість Прикарпатські судді? Центр Політичних Студій проаналізував декларації суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Богдан Гриновецький вдруге очолив Апеляційний суд Івано-Франківської області навесні цього року.
В декларацію вніс квартиру і гараж в Івано-Франківську у спільній власності з дружиною. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.
Також, спільно з дружиною, володіє авто VolksWagen Passat.
Заступник голови суду Володимир Гандзюк має понад 20 років суддівського стажу. В декларації суддя вказав земельну ділянку та житловий будинок в Надвірній та власність на частину квартири в Івано-Франківську. Ці дані співпадають з реєстром нерухомого майна.
Дружина володіє земельними ділянками в Угорниках та Старому Лисці Тисминецького району, Надвірній та в селі Гвізд Надвірнянського району. У тому ж Гвізді дружина має кафе. У Старому Лисці дружина будує будинок.
Суддя Гандзюк їздить на Opel Astra. 13 липня минулого року він вчинив адміністративне правопорушення – був затриманий керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. За що отримав стягнення у розмірі 3400 грн.
Дружина судді, Ірина Гандзюк має адвокатську практику в Надвірній та веде підприємницьку діяльність.
Ще один заступник голови суду Віталій Девляшевський працює суддею з 1992 року. Задекларував 3 земельні ділянки в Івано-Франківську та одну в Павлівці. У спільній власності має дві квартири, гараж, офіс та торгово-офісне приміщення в Івано-Франківську. Дружина володіє земельною ділянкою в Микитинцях. Разом із дружиною заступник голови суду будує садовий будинок в Івано-Франківську.
У судді є дві машини марки Volvo – 340 та V 40. Дружина їздить на Subaru Legasy.
Дружина, Світлана Девляшевська працює нотаріусом в Івано-Франківську. Дружина та син судді мають пенсію.
“Мій син інвалід І групи. В нього була родова травма, він має пенсію”– коментує суддя Девляшевський.
Згідно з реєстром нерухомого майна – у судді може бути ще одна квартира та нежитлові приміщення в Івано-Франківську, які він міг не внести в декларацію.
“Ця квартира, про яку ви говорите, переведена в офісне приміщення. Моя дружина працює нотаріусом, тому ми цю квартиру переробили в офісне приміщення.Але ОБТІ не зняли квартиру з реєстрації”, – зазначає Девляшевський – “В 2011 році ми викупили в сусіда підвальні приміщення, реконструювали і ввели в експлуатацію об’єднавши з іншими офісним приміщенням. Документи про це я подавав у податкову ще у 2014 році при люстраційній перевірці”.
Суддя надав документи, що підтверджують дії з переобладанання та реконструкцію приміщень.
Богдан Кукурудз очолює судову палату з розгляду кримінальних справ в Апеляційному суді. Задекларував суддя будинок та земельну ділянку в Угринові, землю в Хриплині та гараж в Івано-Франківську. Дані підтверджуютья реєстром речових прав на нерухоме майно.
У судді є автомобіль Chevrolet Niva, дружина їздить на Toyota Auris. Також Кукурудз має право користування на Subaru Outback, який належить Василю Івановичу Кукурудзу, очевидно брату.
Роман Матківський є секретарем судової палати з розгляду цивільних справ. Задекларував земельну ділянку у Марківцях, Тисменецького району та право користування квартирою в Івано-Франківську. Житло судді надала міська рада. У тих же Марківцях суддя, спільно з дружиною, будує житловий будинок. Витяг з реєстру нерухомого майна отримати не вдалось, як тільки дані з’являться на сайті проекту.
У власності судді автомобіль Shkoda Octavia, ВАЗ 2101 та мінітрактор.
Ігор Бойчук судить з 1992 року. В декларацію суддя вніс будинок у Крихівцях, на який у нього із дружиною спільна власність. Дружина володіє земельною ділянкою в Крихівцях, та ще одну має в користування. Дочка має половину квартири в Івано-Франківську.
Дружина має ще один об’єкт незавершеного будівництва – літню кухню з гаражем у Крихівцях. А у самого судді – недобудований гараж у Івано-Франківську.
Також дружин має у власності авто – Audi A6, вартість якого не вказана.
“За правилами заповнення декларації – якщо я не пам’ятаю вартість – я її не вказую”, – коментує суддя, – “У минулому році я брав участь у конкурсі до Верховного Суду і виникали питання щодо авто – я ходив у податкову, піднімав документи. Моє авто коштує в районі 110 000 грн”.
Син судді, Тарас Бойчук, працює помічником судді у тому ж Апеляційному суді.
У реєстрі нерухомого майна витяг на суддю Бойчука склав 24 сторінки із зазначенням нерухомості в Богородчанському, Рожнятівському районах, містах Коломиї і Калуші.
“Я своє майно вказав у декларації повністю. Це, що є у витягах – це майно однофамільців. Я не можу відповідати за інших Бойчуків”, – зазначив суддя.
Суддя Ігор Бойчук відмовився надати власний витяг з реєстру на підтвердження своїх слів.
Володимир Васильковський також судить з 1992 року. Задекларував дві квартири – в Івано-Франківську та Коломиї. В процесі будівництва ще є гараж та літня кухня в Коломиї. Дані збігаються з реєстром нерухомого майна.
Їздить суддя на Volkswagen Passat та має довіреність на Hyundai Santa Fe, який належить сину, також судді, правда Коломийського міськрайонного суду Віктору Васильковському.
Ярослав Горблянський ще з 1985 року працює суддею. В декларацію вніс житловий будинок, стайню та стодолу в селі Липовиця на Рожнятівщині. В декларації 2015 року стайня та стодола, набуті у 2012 році не фігурували. Також володіє квартирою і коморою у Івано-Франківську. У дружини є квартира в Калуші. У 2016 році суддя продав земельну ділянку та гараж в Калуші.
У витягу з реєстру нерухомого майна на ім’я судді Горблянського є інформація про те, що він потенційно може володіти квартирою в селі Угринів, поряд з Івано-Франківськом.
5 вересня Вища рада правосуддя звільнила суддю Гроблянського з посади у зв’язку з поданою заявою про відставку.
На час написання статті до адміністрації суду здійснювалось звернення для надання суддями коментарів, проте суддя Горблянський коментар так і не надав.
Марія Горейко має 15-річний судовий стаж. Задекларувала 3 земельні ділянки в селі Черніїїв, будинок та господарські приміщення у тому ж селі. Цікаво, що ціну нерухомості суддя не вказала. Проте дані в декларації співпадають з даними реєстру нерухомого майна.
“Ця хата будувалась ще у 85-му році. У 1988 році батьки записали її на мене. У старій технічній документації вказана ціна в рублях, тому я її не вносила, а нової документації ми не робили”, – каже суддя.
В декларацію суддя внесла чоловіка. Живуть вони на заробітню плату судді та пенсію її чоловіка. Цікаво, що в декларації 2015 рокусуддя вказувала ще свою пенсію, але в 2016 року в декларації її не було.
“Так, у мене була пенсія по інвалідності – я інвалід ІІІ групи. Але у 2016 році, здається у квітні, законом тимчасово припинились виплати для суддів. Тому пенсію не вказувала”, – коментує суддя Горейко.
Ірина Максюта переведена в апеляційний суд з Луганська у 2015 році, де пропрацювала 13 років. До того 8 років пропрацювала в органах УМВС. Задекларувала квартиру в спільній з чоловіком власності у м.Луганську та орендовану квартиру в Івано-Франківську.
Спільно з чоловіком суддя володіє автомобілями ВАЗ 21063 та Shkoda Octavia.
Окрім задекларованої, у реєстрі нерухомого майна за суддею Максютою значиться нерухомість у Полтавській області. Проте суддя зазначила, що нерухомість. напевно, належить однофамільцю і погодилась надати витяг з реєстру нерухомого майна, взятого за своїми персональними даними.
“Я родом з Хмельниччини, потім працювала у Луганську. Це майно не належить мені. Скоріш за все. в мене є однофамільці” – коментує суддя.
Андрій Малєєв суддею став у 2012 році. Задекларував квартиру у спільній власності та гараж, що належить дружині у Івано-Франківську.
Дружина, Олена Малєєва суддя Господарського суду Івано-Франківської області.
В реєстрі нерухомого майна на ім’я судді Малєєва видало інформацію про право власності на квартиру в місті Дунаївці на Хмельниччині.
Галина Мелінишин в апеляційному суді працює з 1993 року. В декларації суддя вказала квартиру в Івано-Франківську, та три земельні ділянки в селі Попелів Тлумацького району. Дві ділянки вона набула у власність в 2015 році, однак вартості цих ділянок суддя не вказала. Дані співпадають з даними реєстру нерухомого майна.
“Ці ділянки я успадкувала ще у 1998 році від матері. Сертифікати і державні акти на землю отримала аж у 2015 році. Ціни немає, тому що відсутня методика оцінки землі”, – пояснила суддя.
Лілія Василишин у суді працює з 2004 року. В декларацію внесла власну квартиру, придбану в 2007 році за 7 гривень та квартиру чоловіка в Івано-Франківську.
“Цю квартиру я не купила, а приватизувала. І в декларацію я вписала ціну зі свідоцтва на право власності”, – коментує суддя Василишин, – “По цій квартирі є висновок податкової, зроблений при першій люстраційні перевірці у 2014 році”.
Чоловік судді, Віталій Василишин працює в ІФНУНГ.
Оксана Пнівчук суддею працює з 1996 року. Задекларувалачастину квартири в Івано-Франківську.
Суддя внесла в декларацію чоловіка Богдана Пнівчука, у декларації 2015 року фігурувала дочка. Цікаво, що чоловік судді уже протягом трьох років не декларує ніякого доходу.
“Чоловік дійсно не працює. Звільнившись з “Укртелекому” він певний час був на обліку в служби зайнятості, але роботу так і не знайшов. Тому його доходу в декларації немає”, – коментує суддя Пнівчук.
У витягу з реєстру нерухомого майна стосовно судді Пнівчук фігурує ще ¼ квартири в місті Коломия.
“У мене немає ¼ квартири в Коломиї. Напевно однофамілець. Пнівчуків в Коломиї є багато”, – каже суддя.
На час написання статті суддя знаходилась в Києві на навчаннях, після повернення пообіцяла надати витяг з реєстру нерухомого майна на підтвердження своїх слів.
Олександра Томин почала працювати суддею з 2006 року. Суддя задекларувала житловий будинок та дві земельні ділянки в селі Серафинці на Городенківщині. Площа будинку – 16 квадратних метрів.
“Тих 16 квадратних метрів – це аварійна хата ще 1890 року побудови. Вона глиняна. Належала моїй бабусі, після її смерті вона перейшла мені у спадок. Оскільки вона в моїй власності, то я вказую її в декларацію”, – зазначає суддя.
У 2016 році суддя набула у власність дві квартири в Івано-Франківську. Одну з них суддя придбала сама, а іншу отримала в подарунок від городенківського адвоката Олексія Буждигана. Його ж квартирою в селі Серафинці суддя користувалась у 2015 році. Вартість одного квадратного метра подарованої квартири складає 1 594 грн, в той час, як мінімальна вартість квадратного метра у Івано-Франківську складає 7 000 грн.
“Квартиру в Івано-Франківську мені подарував батько. Він колишній суддя, донедавна працював адвокатом але практику уже припинив”, – коментує суддя Томин – “Ціна така тому, що договір дарування, при першому ступені спорідненості, не оподатковується і ми вказали ціну, яка була оптимальною. Нас консультував нотаріус”.
Цікавий момент: квартира, якою суддя у 2015 році користувалась у Серафинцях мала площу 138 квадратних метрів. Таку ж площу має квартира, придбана у Івано-Франківську в 2016 році.
“Мова йде про одну квартиру. Оскільки я була в ній прописана, то мала право користування. В 2016 році батько мені її подарував. Але, при заповненні деклараціїї я вписувала місце прописки власника квартири, тобто батька, який прописаний у Серафинцях. Тому вийшло неспівпадіння”, – пояснює суддя Томин.
Два роки поспіль суддя не вказує заробітню плату. Проте отримує допомогу при народження дитини, субсидію та допомогу малозабезпеченій сім’ї.
“Я перебувала у декретній відпустці, тому не отримувала заробітню плату а лише виплати від департаменту соціальної політики”, – коментує Томин.
Другу квартиру суддя набула за кошти, набуті за рішенням суду. У 2015 році суддя отримала відшкодування за неотримане житло.
“У 2013 році було рішення суду на відшкодування житла. Я, як суддя мала право на отримання квартири. Прийшли вони у 2015 році. Кошти мають цільове призначення і я на них купила квартиру”, – зазначає суддя, – “Мені батько доклав кошти, вони відображені як подарунок в декларації. Оскільки гроші знецінились з 2013 року, то потрібно було докласти. А так, як я була у декреті – то батько мені їх доклав”.
Василь Фединяк з 1993 року веде суддівську практику. Задекларував у спільній власності квартири в Калуші та Івано-Франківську, які відображені в реєстрі нерухомого майна. Також суддя вказав право користування квартирою в Івано-Франківську, що належить третій особі.
Суддя Фединяк їздить на Audi A6.
Людмила Ясеновенко суддею стала в 1994 році. В декларації суддя вказала, що має у власності квартиру в Івано-Франківську. У 2015 році набула у власність дві земельні ділянки, загальною площею у майже 1,3 га в селі Підгір’я Богородчанського району. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.
“Ця земля – спадок від батька. Він був членом колгоспу, тому потім отримав пай. Ціни немає тому, що немає методики її оцінки”, – зазначає суддя.
Суддя Ясеновенко їздить на авто Subaru Impreza.
Олександр Васильєв з 1993 року працював суддею у місті Макіївка. З 2015 року працює в Івано-Франківську. У Івано-Франківську суддя задекларував орендовану квартиру. Власного майна не має. У дружини є квартира та житловий будинок у Донецьку. Також в декларацію суддя вніс тещу – у неї є квартира, житловий будинок, земельна ділянка та нежитлове приміщення у Донецьку. Отримати витяг з реєстру нерухомого майна не вдалось, як тільки інформація з’явиться – одразу буде опублікована на сайті проекту.
Суддя їздить на Mitsubishi Outlander, у дружити є автомобілі Nissa Note та Москвич 2140.
Дружина, Неля Васильєва, працює завідуючою Тлумацької державної нотаріальної контори.
Володимир Повзло також родом з Донеччини. З 2000 року працював суддею у Донецьку, 2015 року переведений до Івано-Франківська. У декларацію вніс лише право користування квартирою в Крихівцях. Житло належить Повзло Валентині Василівній.
Їй же належить автомобіль Toyota RAV 4, яким користується суддя. Квадратний метр житла, яким користується суддя, коштує менше 1000 грн, при тому, що середня вартість житла у Франківську складає 7 000 грн.
“Квартира належить батькам. Вони переїжджають до Івано-Франківська. Я вказував таку ціну, яку сказали вони”, – коментує Суддя.
У 2016 році суддя продав свій автомобіль Toyota Corolla.
У декларації 2014 року суддя зазначав гараж, проте у деклараціях наступних років така нерухомість вже не фігурує.
“Гараж у Донецьку мені не належав. Я ним користувався, тому вказував у декларації. Тепер я переїхав з Донецька, тому не вписував”, – коментує суддя Повзло.
Також у 2013 і 2014 роках суддя Повзло вносив у декларацію донецького нотаріуса Нонну Прилуцьку та її сина, проте ступені зв’язків з ними не вказував.
Отримати витяг з реєстру нерухомого майна стосовно суддів Васильєва і Повзло не вдалось, як тільки інформація з’явиться – одразу буде опублікована на сайті проекту.
Надія Стефанів з 1990 року працює на посаді судді. З 2010 по 2014 роки була головою суду.
В декларацію внесла квартиру в Івано-Франківську та земельну ділянку в селі Сваричів Рожнятівського району.
Також суддя внесла в декларацію цінне майно – Macbook та шубу. Їздить суддя Стефанів на Subaru Outback.
У 2017 році Надія Стефанів брала участь у конкурсі на посади до Верховного суду. 18 травня Громадська рада доброчесності дала висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики щодо Стефанів. У висновку йдеться про те, що суддя позитивно коментувала зміни до Закону “Про судоустрій і статус суддів”, який був у пакеті “законів 16 січня”. Також у висновку йдеться про те, що у 2016 році суддя отримала довіреність на “представництво інтересів та розпорядження майном” від третьої особи, у власності якої знаходиться нерухомість у Києві та Івано-Франківську.
25 травня Громадська рада доброчесності скасувала наданий висновок на підставі пояснення судді Стефанів про те, що їй телефонував кореспондент газети “Закон і Бізнес” з проханням надати письмовий коментар щодо ухвалених 16 січня законів Суддя в коментарі відмовила, проте, того ж дня, з’явився коментар на електронній версії газети.
28 липня стало відомо про те, що Надія Стефанів зайняла 29 місце у рейтингу з 30 кандидатів на зайняття посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Згідно даних з реєстру речових прав на нерухоме майно у суддіСтефанів може ще бути ⅓ квартири у місті Броди на Львівщині.
На час написання статті було здійснено звернення в апарат Апеляційного суду для надання суддями коментарів. Коментар від судді Стефанів отримати не вдалось.
Юрій Шкрібляк з 1987 по 1994 роки працював у прокуратурі. В апеляційному суді почав працювати з 1994 року. В декларацію вніс дві квартири в Івано-Франківську та квартиру в Яремчі. У селі Великий Рожин Косівського району суддя має у власності понад 1,8 га землі та житловий будинок. Дані збігаються з інформацією в реєстрі нерухомого майна. Одна із квартир у Івано-Франківську коштувала судді 25 375 грн у 2009 році.
“Це квартира приватизована. Скоріш за все, ця сума – це доплати до приватизації. Колись так було, що не вистачало приватизаційних талонів або треба було доплачувати за додаткові квадратні метри. Тому така ціна”, – зазначає суддя Шкрібляк.
Дані з реєстру нерухомості співпадають із даними в декларації.
Юрій Шкрібляк їздить на Honda CR-V.
Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.
Автори:
Віталій Світлик – керівник проекту
Михайло Джогола – аналітик проекту
