Провідний столичний психолог-реабілітолог Олена Бабюк вважає, психологічні проблеми і несприятлива атмосфера в родині призводять до більшості хвороб.

 

Всім відомо, що від стресів і переживань гинуть нейрони. Але не всі знають, що найперше страждають судини. Це веде до збоїв у роботі внутрішніх органів, бо вони недоотримують крові, а з нею — поживних речовин. Такою думкою експерт поділилася в інтерв'ю з кореспондентом Gazeta.ua.

 

Олено Віталіївно, що зараз хвилює українців? З якими проблемами найчастіше звертаються до психолога?

Кожному віку притаманні свої проблеми. Молоді активні питають порад, як поводитись із партнерами, як створити родину чи зробити відносини кращими. Їх хвилює, як будувати стосунки з батьками. От недавно 20-річна дівчина приходила із проблемою: не могла для себе визначити, якої вона орієнтації. 35-40 річні питають, як не мати проблем із чоловіком і дітьми. Старі люди звертаються, коли відчувають себе непотрібними дітям, мають брак уваги. Приходять люди в основному тривожні, нервові. У більш старшому віці вже мають астенізацію — виснаження організму. У таких людей страхи, неврози і стреси вже проявляються фізично. Я би сказала, 70% хвороб — саме від негараздів у родині та з друзями. Збої в психіці вражають насамперед судини. Від цього можуть голова або ноги боліти, а то й внутрішні органи страждають. Розвиваються тривалі недуги.


Які хвороби бувають від психологічних проблем?

Найчастіше скаржаться на втому. У когось серце болить, у когось - плечі і спина. В кожного по-різному. Але психологічні проблеми в будь-якому разі "б'ють" туди, де в організмі слабке місце. Жінка 40 років мала тахикардію, болі в серці. В ході терапії виявилося, що має проблеми з чоловіком. Вона до нього була дуже прив'язана. Як тільки виходив із дому хоча б на 5 хвилин, у неї ставалися напади задухи, мала неконтрольований страх, панічні атаки. Таким пацієнтам я показую дещо іншу сторону існування, коли можна щасливо жити без переживань. Поступово примушуємо подивитися на проблему з іншої сторони.


Що треба зробити, аби людина по-іншому дивилася на проблему?

Знаєте, інколи зайві раціональні пояснення шкодять. Треба дати пацієнтові зрозуміти, що здавалося б на перший погляд доречні аргументи завели в глухий кут. Тоді знаходимо спільні варіанти, як із цього кута вибратися. З часом людина виходить на такий психологічний рівень, коли стає легко на душі. Це відбувається в середньому за місяць, якщо ходити до психолога пару разів на тиждень. Але виходячи у вільне плавання після лікування, важливо не загубити ці орієнтири, продовжувати триматись "позитивної" хвилі й далі по життю.


Наведіть приклади з вашої практики, коли проблеми в родині призводили до хвороб.

Приходила жінка, 56 років, ніби ж не стара. Але останні 4 роки відчувала себе розбитою, кілька місяців не вставала з ліжка. Простіше сказати, що у неї не боліло, ніж те, що боліло. І рук не могла підняти, у в голові щодня крутилося. Почали розбиратися в ситуації, детально розпитувати. Виявилося, мала таку реакцію організму на нездорову атмосферу в сім'ї. У нас таке часто трапляється, але люди цього не усвідомлюють. Жінка ця живе у провінції. А там у багатьох збереглися такі відносини, коли чоловік дозволяв собі підняти руку. В пацієнтки сталося так само — чоловік поводив себе грубо, часто її бив. У неї підсвідомо відбувся перехід від сімейних проблем у хворобу. Вже втомилася від такого стану, тому звернулась до лікаря. Вважає себе тяжкохворою. Хоча для нас тяжкохворі — це ті, хто в комі.


Що ще "із негативного" впливає на здоров'я? Як себе вберегти?

Впливає купа факторів, які виснажують, вичавлюють життєві ресурси. У транспорті хтось на ногу наступить, нахамить. На роботі зауваження зроблять. Найголовніше — щоб такі неприємні моменти не лишалися в голові надовго. Треба навчитись прощати, частіше посміхатися. Сьогодні сказали щось погане, а завтра зроблять комплімент. Не варто витрачати час на перегляд пустопорожніх серіалів, особливо ввечері після роботи. Замість цього краще поспілкуватись з рідними. Взяти під руку дружину, прогулятися з нею на свіжому повітрі.


А що робити, коли людина стикається з негативом щодня? В родині, з друзями чи на роботі?

Часто буває, що невістку не сприймає свекруха. Ввесь час дружину сина жінка повчає, дає настанови, а то й гірше — просто не дає спокійно жити. Таким жінкам треба зрозуміти: в кожної людини є право думати по-своєму, і цю думку треба приймати. Як тільки подумали "вона мене не полюбила" відповідати собі наступною думкою: "Ну і я не всіх люблю, але це не має впливати на наші відносини". Немає сенсу звинувачувати когось одного, бо завжди винні обидві сторони. У кожного в процесі життя сформувались певні поняття, уявлення, точки зору. Але це не значить, що вони правильні. Іноді люди просто-таки думають шаблонами: "Зроблю це, бо так треба". Але це не значить, що загальноприйнятий спосіб — завжди правильний. Треба вміти дивитися на ситуації з різних сторін. Розуміти, що власна поведінка — не завжди правильна. Намагайтеся бути толерантними до оточуючих у будь-яких ситуаціях. Навчіться відчувати, що від вас хочуть люди.