640-річчя Болехів може «відзначити» комунальним Майданом

За останні кілька років ми вже не вперше, на жаль, характеризуємо місто Болехів таким невдячним словосполученням, як «місто-септик».

 

Два попередні обласні керівники болехівців не почули, бо не спромоглися допомогти місту визволитися із багаторічного полону нечистот. Тож 10 червня цього року депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Черневий від імені керівництва і депутатів Болехівської міської ради звернувся до керівництва області з депутатським клопотанням та оприлюднив сподівання, що екологічна ситуація в місті Болехові «не змусить жителів і депутатський корпус ставити питання про оголошення міста зоною лиха».

 

«У місті вже з 1998 року не функціонують очисні споруди, каналізаційні мережі, насосні станції, — йдеться у зверненні болехівців. — Неочищені господарсько-побутові та стічні води без знезараження скидають у водні об’єкти..."

 

Наше зондування настроїв у Болехові підтвердило ситуацію напруги. Міський голова Болехова, депутати міської ради і жителі міста б’ють на сполох: якщо будуть зволікати з вирішенням проблеми будівництва очисних споруд, то місто, яке свого часу Європа величала «Галицькими Атенами», свої 640-ві роковини з часу першої писемної згадки «відзначить» комунальним майданом та акціями громадської непокори...


Час іде — мільйони гребе

Свого часу, коли Болехівський лісокомбінат ще був потужним підприємством, міські очисні споруди були на його балансі й обслуговуванні. А після передачі їх на баланс міської ради комунальний об’єкт ще якийсь час функціонував, навіть попри значну технологічну зношеність обладнання. А 1998 року постало питання про закриття очисних споруд через технічну непридатність для подальшої експлуатації.


— У 2002—2003 роках, — каже перший заступник міського голови Болехова Володимир Півень, — місто виготовило проектно-кошторисну документацію, за якою вартість усіх робіт з реконструкції міських очисних споруд становила 1 млн. 100 тис. грн. Йшлося про часткову заміну каналізаційних мереж, оновлення обладнання на очисному об’єкті та водонасосних станціях тощо. і, як свідчать документи, до 2006 року для цього вже було затрачено 379 тис. 700 грн., а також ще 20 тис. грн. — з бюджету міськради. У листі від 30 січня 2006 року на ім’я тодішнього голови облдержадміністрації Романа Ткача та начальника управління екології і природних ресурсів області Миколи Приходька йшлося, власне, що для здачі в експлуатацію першої черги очисних споруд того року ще було необхідно 350 тис. грн. А загалом на 2006 рік уже було відреконструйовано 40% очисних споруд. Тож, як бачимо, було достатньо ще незначних фінансових зусиль, щоб першу чергу потужністю 200 кубометрів на добу запустити в роботу. Та цього не сталося, бо, на жаль, об’єкт недофінансували.

- А які кошти потрібні нині?


— Обладнання, яке того часу закупили, і досі зберігається на складі. Але воно вже технологічно застаріле. А каналізаційні мережі, які замінили 2006 року, без обслуговування також можуть стати непридатними. Попри те, що 2007 року проект мав бути вже завершений, у 2008—2009 роках довелося містові знову повертатися до вирішення проблеми очисних споруд і вдруге виготовляти проектно-кошторисну документацію. Зрозуміло, вже за новими розцінками. іІвартість усіх робіт сягала вже приблизно 12 млн. грн. — тобто зросла вдесятеро. 2009 року провели тендер і почалися роботи. Основним замовником було, і нині є, головне управління регіонального розвитку і будівництва облдержадміністрації. Почали із заміни міських каналізаційних мереж і колекторів та ін. Було освоєно таким чином 1 млн. 400 тис. грн. і у жителів Болехова появилася надія. Однак торік фінансування припинили, а місто таких коштів не має. Та й для області це відчутний фінансовий тягар. Місто планувало звернутися з проханням про фінансування до Державного фонду екології...

- Цього року як?


— Є перспектива, що коштів на очисні споруди ми не одержимо. Це означає, що зроблене в 2009 році знову «забалакають».

- Але ж місто має жити і розвиватися?

— Ми вже відчуваємо значні проблеми під час реалізації програми молодіжного житлового будівництва — показники Болехова, м’яко кажучи, скромні. Поясню, чому. Ще 2009 року головні санітарні лікарі області та району направили до Болехова листи про заборону початку будь-якого будівництва, поки не вирішиться проблема з очисними спорудами. Адже наші багатоповерхівки, зокрема їх підвальні приміщення, — це жах, середньовіччя: всі каналізаційні нечистоти пливуть у потоки і річки. А ще — місто в долині, нема вільних ділянок для розвитку, будівництва. Адже через відсутність очисних споруд не можна здати в експлуатацію навіть уже зведене житло. Та й який інвестор до нас прийде за таких умов?

...Соціальне збурення в Болехові, як ми пересвідчилися, не випадкове. А тривожні відомості про холерний спалах в Україні ще більше розбурхали людську уяву. «Наявність на території міста трьох кладовищ, холерного цвинтаря і скотомогильника у поєднанні з відсутністю очисних споруд і каналізаційної мережі щодня загрожує епідеміологічною ситуацією та втратою здоров’я і жителям Болехова, і регіонам нижче за течією», — йдеться у зверненні депутатів Болехівської міської ради.

 

На руїнах... надій

Разом з першим заступником міського голови Болехова Володимиром Півнем, заступником – Михайлом Данилюком та начальником Болехівського комбінату комунальних підприємств Іваном Турківим оглядаємо залишки колишніх міських очисних споруд — руїна. Весь метал, який можна було зрізати і продати, — розікрали, а залізобетонні конструкції поволеньки розсипаються просто неба. Як кажуть, будівництво очисних споруд треба тільки розпочати і завершити. А господарська недолугість і надії людей руйнує.


— У 2009 році, — розповідає начальник Болехівського ККП іван Турків, — коли прокладали напірні колектори, то дійшли до цього очисного блоку, де й планували провадити реконструкцію. Та як тільки почали розбирати старі конструкції, то вони посипалися. Тож вирішили створити комісію, до якої ввійшли представники проектної організації «Львівдіпрокомунбуд», управління регіонального розвитку та будівництва ОДА і Болехівської міськради. Прийняли рішення цілком демонтувати приміщення і внести зміни в проект. Так і вчинили. Ми з секретарем міської ради на той час представляли в комісії місто. Реконструкцію почали 5 жовтня 2009 року, а роботи виконувало ТзОВ «Трейдзахідбуд», яке виграло тендер.


- Що зробила ця фірма?


— Десь до кінця грудня 2009 року працівники проклали до насосної станції два напірні колектори діаметром по 110 мм, загалом 1 700 м подвійної нитки. Відтак ще збудували 650 м так званого всмоктуючого колектора, який збирає каналізаційні стоки, що самопливом течуть до насосної станції. Працювали добре, та 22 грудня роботи припинили...


- То наразі Болехів напуває ріку Гериню чим хоче?

— Звичайно. Так, як і робив досі. Роботи ж не завершили — вперлися у брак грошей.


- Проект очисних споруд, як на мене, не з дешевих. Чи  раціональний він?

— Проектом передбачено пропускну потужність 400 метрів кубічних каналізаційних стоків на добу. Але щоб очисні споруди працювали ефективно, потрібно значно більше користувачів. В іншому разі собівартість буде дуже високою — як мінімум по 15  гривень за куб. Звичайно, були б очисні споруди, а споживачі знайдуться. Хоч потрібно створити людям всі необхідні умови. Та треба рухатися вперед — іншого виходу нема, місто росте. Тож рішення місцевої влади мати власні міські очисні споруди цілком слушне.


- Яким чином за такої ситуації Болехів нині виборсується з полону нечистот?

— Загалом вивозимо на очисні споруди сусідів — Долинського водоканалу. Маємо з ними відповідну угоду. Та кошти платимо шалені — по дві тисячі гривень щомісяця...

 

 

«Я миритися не збираюся...»

Складається враження, що розмови про Болехів як місто-септик влада сприймає, як страшилки для наївних. У всякому разі потуги її реагування так виглядають. Попри те, що ситуація і справді потребує невідкладної уваги і вирішення. Бо ще кілька років тому екологи сусідньої Львівської області мали претензії, що екологічна ситуація в Болехові є потенційною загрозою для санаторно-курортних водозаборів міста Моршина. У такому випадку фінансові й моральні збитки для нашої області можуть бути непередбачуваними. Та найприкріше, що жителі Болехова вже втомилися від перенасиченості не тільки нечистотами, а й обіцянками керівників різних чинів і мастей.

— Так, місто Болехів має гірський статус, — наголошує міський голова ЗенонМакота. — Це, окрім іншого, означає, що наше місто є першим отруювачем  чистих гірських потоків. Наші міські землі вже перенасичені нечистотами, які починають випирати з-під землі навіть у центрі міста. Де б не зачерпнув екскаватор — пробиває каналізаційний фонтан. Будь-коли в місті може статися каналізаційний вибух. Як ви думаєте, що легше: евакуювати все місто чи знайти в державі 10 мільйонів гривень? Треба лише раз навести порядок — і забути про проблему. А не годувати людей балачками. Люди і без того через нашу керівну недолугість судяться, сусіди попересварювалися через туалети й септики... Хіба це нормально? Я добре усвідомлюю, що Болехів — це потенційна екологічна біда. Іне тільки для нашої області. Днями з ситуацією в місті знайомився заступник голови Івано-Франківської обласної ради Остап Дзеса — був на руїнах очисних споруд, спілкувався і з керівництвом міста, і з комунальниками. А також пообіцяв, що керівництво облради відстоюватиме щонайшвидше розв’язання нашої міської проблеми. Бо з такою ситуацією я як міський голова далі миритися не збираюся. І болехівці також...

 

газета "Галичина"


21.06.2011 Ігор Лазоришин 2239 0
Коментарі (0)

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

382
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1091
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2625
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2598
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2553
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1866

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

408

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14390 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1464

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2506
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

694
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6373
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15341
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5015
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6475 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6816
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15994
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2328
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1567
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2206
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2532
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3182