Україна — це країна тисячі мальовничих та загадкових куточків, які можна знайти всюди. Багато з них мають свою історію і сповнені містичних загадок.
Бушанський скельний храм
Де: Вінницька область, Ямпільський район.
Барельєф на стіні скелі у заповіднику "Буша" з моменту відкриття у 1824 році є темою дискусій вчених. На гіллястому дереві без листя сидить птах, схожий на півня. Під деревом зображено людину, яка молиться на колінах, а позаду людини на невеликому узвишші стоїть олень. Між ними, у верхній частині твору, розташована прямокутна рамка, надпис у цій рамці лише недавно вдалось відновити: "Азм єсмь Миробог, жрець Ольгов".
Вчені губляться в здогадах щодо часу створення видовбаної на камені картини (існують версії від І до XVI століття нашої ери), авторства та значення зображених на ній живих та неживих предметів.
Оконські джерела
Де: Волинська область, Маневицький район.
Майже в центрі озерця Окнище розташовані два потужні джерела карстових вод. Вода виходить з-під землі зі значним тиском, утворюючи на поверхні озера два куполоподібні фонтани. Температура води цілий рік однакова — майже 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Особливістю води є те, що вона не піддається газуванню. З часом джерела утворили невелике озеро завглибшки 3 м і площею 0,5 га.
Мавринський майдан
Де: Дніпропетровська область, Павлоградський район.
Мавринський майдан є комплексом валів, що мають правильну рельєфну форму. З висоти пташиного польоту майдан нагадує форму павука. У центрі цієї споруди розташоване насипне коло, в середину якого ведуть три "входи" та довгі хвилясті вали на зовнішній межі кола.
У день весняного рівнодення сонце заходить за горизонт якраз по центру однієї з западин — приблизно так само, як і у Стоунхенджі. Деякі вчені припускають, що степовий майдан є прадавньою обсерваторією.
Соледарське озеро
Де: Донецька область, м. Соледарськ.
Маленьке озеро на місці соляної шахти є джерелом аномальних явищ. Місцеві дайвери встановили, що чим глибше спускатися на дно озера, тим більше піднімається температура його води. На поверхні вода зазвичай не прогрівається більше 20-25 °С, але на глибині 4-6 метрів температура піднімається до 30-40 °С, а ще глибше вода стає схожою на "рідке скло" і практично непрохідною для аквалангістів.
Камінне Село
Де: Житомирська область, Олевський район.
Урочище є скупченням великих валунів, які займають близько 15 гектарів лісу, та є одним з найзагадковіших місць України. Існують дві гіпотези виникнення урочища. Згідно з однією, 20 тисяч років тому валуни були принесені льодовиком, за іншою — вони є залишками підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань.
Багато каменів обрисами нагадують сільські будинки, тут є свій "майдан" зі "школою", і навіть "церква".
Синє озеро
Де: Закарпатська область, Мукачівський район. Розташоване глибоко в лісі на відстані чотирьох кілометрів від села Синяк.
Озеро вулканічного походження, в ньому є 2 вирви — вважається, що це кратери давнього вулкана, заповнені водою. Його живить сірчане джерело. На плаваючих стеблах очерету осідає сірка. Вона надає синювато-блакитного відтінку воді, від чого й пішла назва. Вода в Синьому озері насичена сірководнем, тож у ній не водяться ні риби, ні земноводні, ні комахи.
Кам'яна могила
Де: Запорізька область, Мелітопольський район.
Світова пам'ятка давньої культури, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.
Великий кам'яний пагорб у степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне, фантастичне; його виникнення залишалося для них таємницею. Первісні люди і перетворили його на місце поклоніння своїм богам та здійснення культових обрядів.
Манявський водоспад
Де: Івано-Франківська область, Богородчанський район.
Манявський водоспад — це один з найвищих водоспадів української частини Карпат. Вода річки Манявка струмує каскадами відразу з трьох водоспадів, разом вони досягають висоти близько 18 метрів. Зверху водоспаду є кілька невеликих уступів (1,5-2м), які нагадують зручні ванни.
Біля підніжжя Манявського водоспаду розташоване невеличке озерце. Ходять легенди, що вода в цьому озері має здатність омолодити будь-який організм.
Відслонення богуславських гранітів
Де: Київська область, Богуславський район.
Це диво природи розташувалося вздовж річки Рось. На схилах її берегів стоять могутні, висотою близько 10-12 метрів, гранітні брили. Ці скелі дуже старі, що надає їм ще більшої цінності і таємничості.
Чорне Озеро
Де: Кіровоградська область, Знам'янський район.
Озеро оточене болотом "Чорний ліс", разом з яким є гідрологічною пам'яткою природи України. Його глибину досі достеменно не встановлено — існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям. Що цікаво, рослинність навкруги характерна для Полісся, але не для регіону, де зустрічається лісостеп і степ.
Мергелева гряда
Де: Луганська область, Перевальський район.
Археологічна пам'ятка бронзового віку, розташована неподалік села Степанівка. Основу пам'ятки становить кам'яниста гряда, яка простягається з південного заходу на північний схід. Комплекс, ймовірно, слугував для різних племен цього регіону протягом декількох тисяч років як святилища та поховальні споруди. За попередніми даними, пам'ятник датується IV - II тисячоліттям до нашої ери, тобто належить до періоду пізнього неоліту — бронзи.
Стільське городище
Де: Львівська область, Миколаївський район.
Городище датується VIII-Х століттям і було одним з центрів білих хорватів. "Велика Хорватія" згадується у книзі візантійського імператора Костянтина Багрянородного "Про управління імперією". Місто на той час було просто велетенським: укріплена площа сягала понад 250 га, а довжина валів і оборонних стін — близько 10 км. Наприклад, Київ в епоху князя Ярослава Мудрого розташовувався на площі 60 га. Давнє місто було з'єднане з Дністром водним шляхом завдовжки 11 км.
Урочище Протіч
Де: Миколаївська область, Первомайський район.
Майже упродовж 40 км Південний Буг тече Миколаївською областю у крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожнистим руслом, водоспадами та островами. Гранітно-степове Побужжя — це справжня гірська країна серед Українського степу.
Пороги Південного Бугу стали Меккою водних туристів. В урочищі Протіч розташована одна з найкращих в Європі природних трас водного слалому.
Вилкове
Де: Одеська область, Кілійський район.
Останній населений пункт на берегах Дунаю перед його впаданням у Чорне море, який отримав назву "Українська Венеція". Вилкове було засноване три століття тому старообрядцями, незгідними з церковною реформою. Визнаний туристичний центр: будинки на палях, тротуарів практично немає, замість вулиць — канали, особистий і громадський транспорт — човни та катамарани.
Кочубеївські дуби
Де: Полтавська область, Диканьский район.
Кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці, мають вік 600-800 років. Зараз залишилось лише 4 дуби, з яких один, незважаючи на лікування, поступово гине.
У 1861 році налічувалось 68 дерев, однак до 1940-х років залишилось лише 5. В одне з дерев, яке виділялося найбільшими розмірами (так званий Маріїн дуб, або дуб Мазепи), у 1934 році влучила блискавка і воно згоріло. За народною легендою, саме під цим дубом юна Маруся-Мотря Кочубеївна чекала свого коханого — гетьмана Івана Мазепу.
Базальтові Стовпи
Де: Рівненська область, Костопільський район.
Геологічна пам'ятка природи — кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою і від того неймовірно синьою водою.
Яблуня-колонія
Де: Сумська область, Кролевецький район.
На околиці міста Кролевець є унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України — ботанічна пам'ятка природи "Яблуня-колонія". Яблуня зростає у вигляді куща, який за площею займає близько 10 арів. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, оскільки її вік — понад 200 років. Особливістю яблуні є її здатність до самостійного вкорінення гілками — коли один зі стовбурів відмирає, гілля нахиляється до землі і пускає коріння.
Печера Оптимістична
Де: Тернопільська область, Борщівський район.
На території Тернопільщини розташована найбільша печера Євразії та найбільша у світі гіпсова печера. Свою назву Оптимістична печера, відкрита у 1966 році, отримала через те, що скептично налаштовані колеги-спелеологи прозвали першовідкривачів "оптимістами", оскільки не вірили у її розміри. Зараз фахівці нанесли на карту понад 240 км підземних ходів, однак печера досі до кінця не розвідана.
Вторинні мінеральні утворення в Оптимістичній мають велику не лише естетичну, але й наукову цінність. Деякі з них є дуже рідкісними, а деякі — унікальними і неповторними.
Крейдяні гори
Де: Харківська область, Дворічанський район.
"Крейдяні гори" — довга гряда крейдяних пагорбів, що простягнулася на кілька десятків кілометрів у національному природному парку "Дворічанський". Гори не дуже високі, і на них можна піднятися, тим паче, що краєвид тут відкривається неймовірний — долина річки Оскіл. Кожна гора має свій образ: одна нагадує вулкан, інша — голову індійця. Є навіть такі, що мають печери з довгими коридорами. Цим Дворічанські висоти нагадують Слов’яногірськ.
Джарилгач
Де: Херсонська область, Скадовський район.
Найбільший острів України, який розташований неподалік курортних центрів Скадовськ та Лазурне — заповідна зона, велика кількість місцевої флори та фауни занесена в Червону Книгу України. На острові можна побачити благородних оленів, в прибережних чагарниках рогозу й очерету ховаються муфлони. На острові багато лисиць, оскільки на них ніхто спеціально не полює, і вони бігають навіть удень.
Острів — прекрасне місце для любителів дикого відпочинку. Ідеально чисте море, безлюдні піщані пляжі та практично повна відсутність людей.
Бакота
Де: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район.
Бакота — затоплене містечко. Вперше згадується в літописі 1024 року. Перша згадка про скельний чоловічий монастир зафіксована у київській Книзі 1362 року, де той згадується як "давно існуючий" — у монастирських печерах люди ховались під час набігів татар.
Історія Бакоти закінчилася в 1981 році, коли під час будівництва Новодністровської ГЕС населення було виселене в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплений водою. Що цікаво — середньорічна кількість тепла на 1 кв. м. тут рівнозначна ялтинській, оскільки скелі і ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків.
Буцький каньйон
Де: Черкаська область, Маньківський район.
Живописний каньйон на річці Гірський Тікич. За красиві краєвиди це місце ще називають "Маленькою Швейцарією". Саме тут була розташована перша гідроелектростанція, побудована на території України. Наразі залишились лише руїни ГЕС. Неподалік є і рукотворний водоспад Вир.
Буковинські водоспади
Де: Чернівецька область, Путильський район.
У районі села Розтоки розташована одна з перлин Карпат — ландшафтний заказник "Буковинські водоспади". Тут, трохи вбік від річки Черемош, за течією її притоки Смугарів, розташований цілий каскад водоспадів. Уздовж 2-х кілометрів змінюють один одного відразу сім водоспадів з різною потужністю і висотою — від 3 до 19 метрів.
Деснянська оболонь
Де: Чернігівська область.
Деснянська Оболонь — унікальний заповідний об’єкт із більш ніж трьома десятками річок. Деснянська Оболонь — це справжня знахідка для любителів риболовлі, адже тут налічується близько 35 видів риб, серед яких є і вельми цінні: сазани, соми, вугри, стерляді і марени.
