Дев’ятнадцять років тому — 1 грудня 1991 року — відбувся Всеукраїнський референдум на підтримку Акта про незалежність України. Понад дев’яносто відсотків жителів нашої країни того дня голосували за ВОЛЮ І КРАЩУ ДОЛЮ.
Проте шлях до здобуття незалежності не був вистелений квітами навіть у 1991 році. Тодішній Президент СРСР і Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов провів 18 березня 1991 року всесоюзний референдум. Вітіювате запитання, в якому перепліталися і федеральний устрій СРСР, і суверенні республіки разом з правами людини, отримало підтримку жаданої більшості населення тодішнього Радянського Союзу. Хоча, з другого боку, запитання, винесене на референдум Верховною Радою тодішньої УРСР, отримало навіть більше голосів, аніж загальносоюзне, повідомляє Голос України.
Однак Михайло Горбачов, тодішнє загальносоюзне керівництво за підтримки керівників інших світових держав почали форсувати укладення нового союзного договору. Варто пригадати приїзд до Києва тодішнього Президента Сполучених Штатів Джорджа Буша-старшого і його промову у Верховній Раді, яку потім чимало оглядачів охрестили «котлетою по-київськи». Американський глава держави закликав народних депутатів не робити дурниць і підтримати Михайла Горбачова у його намаганні оновити Радянський Союз і тонко натякнув, що США не визнає незалежності колишніх радянських республік.
А перед підписанням новоогарьовського договору була спроба державного перевороту, формування Державного комітету з надзвичайних справ (російська абревіатура — ГКЧП) і проголошення Верховною Радою Акта про незалежність України, підтриманого конституційною більшістю народних обранців. Того дня були прийняті рішення про вибори 1 грудня 1991 року Президента України і проведення Всеукраїнського референдуму на підтримку Акта про незалежність України. Рішення парламентаріїв сподобалося не всім політикам. Воно викликало осуд і у значної кількості закордонних українців, які приїхали у Київ на перший Міжнародний форум українців. Чимало хто — свідомо чи несвідомо — не розумів: для чого був потрібний референдум? Лише згодом майже усі, хто рішення про проведення референдуму зустрів у штики, зрозуміли, для чого був потрібний цей крок.
