Маланія закінчує рік, святий Василь – зустрічає. Напередодні Старого Нового року на Прикарпатті Маланка, у супроводі свого коханого Василя та десятка колядників, зичила щастя селянам.
Головна особливість цього карнавалу в тому, що жіночу роль виконує чоловік і навпаки. У Василя переодягають дівчину.
Їй малюють чорні вуса, вбирають у чоловічі штани, сорочку, шапку та жупан. Виконавцю ролі Маланки обов’язково роблять яскравий макіяж.
«За українськими традиціями, Маланка має бути одягнена в українській символіці, такій як спідниця вишита, кожух, вишита сорочка, хустка червона обов’язково. Ну, і, звичайно, перука і український вінок. А також повинна бути красиво розмальована. Щоб були рум’яні щічки і, звичайно ж, червоні губи», - каже виконавець ролі Маланки Віталій Павлюк.
Найяскравіша героїня вистави – Коза. Навіть попри те, що у цієї дійової особи майже немає слів, її присутність обов’язкова. Вона вважається символом багатства, добробуту та врожаю. Під час святкового дійства Коза падає, як нежива, а пізніше її воскрешають – символічно відроджують природу.
Цьогоріч у селі Вікняни актори місцевого молодіжного фольклорного колективу грали так щиро і переконливо, що найменші глядачі зреагували несподівано. Господарі залюбки приймали маланкувальників і навіть запрошували їх заздалегідь.
Щороку актори до своєї вистави додають щось нове. Вони прагнуть не лише зберегти давні звичаї й традиції в переказах старших людей чи працях фольклористів, а й примножити їх.
Оксана Кваснишин, «ФАКТИ», ICTV
