РПЦ та Рубінштейн

 

Те, що різноманітним атеїстам і язичникам не подобається в Церкві, християни ненавидять. Всі оці казенні святкування церковних дат, на які витрачається купа коштів... віддайте їх краще онкохворим дітям! Увесь цей огидний дух ерпецизму, приїзд Путіна з їхнім головним шаманом, певне, для того, щоб щось вкрасти. Бог кепкує з нас: Кирило і Мефодій – просвітителі слов'ян, Кіріл і Володья – затемнителі. Так замикається тисячолітнє коло.

Для Церкви її лицемірство є більшою загрозою, ніж гоніння на неї.

Сталін знищував Церкву, проте, коли він захотів її остаточно добити, то створив Московський патріархат. Проте, марно перекладати всю вину за становище Церкви лише на порочний клір. Аби не показувати на собі, поясню на чужому історичному прикладі.

У двадцятих-тридцятих роках минулого століття в іспаномовному світі відбувалося два великих зрушення: бунти лівих в Іспанії, які згодом вилилися у громадянську війну, й повстання крістерос проти підлого мексиканського уряду масонів і соціалістів.

На допомогу іспанським анархістам і комуністам приїхало безліч добровольців з інших країн, солідарність із ними проявляли ліві уряди, демократична громадськість усього світу надсилала гроші та зброю. Нині ми в Україні кожний прояв солідарності та громадянської мужності сприймаємо ледь не як знак Божественної присутності. І ось ми читаємо за масові прояви солідарності й хоробрості сатаністів тридцятих років. Іспанські ліві та інтербригадівці, поза сумнівом, спрямовувалися сатаною, вони полюбляли розстрілювати священників, катувати ченців, спалювати церкви. Скажімо, в Барселоні тоді були знищені всі храми, окрім кафедрального собору та недобудованого шедевру Ґауді.

У той самий час, повстання католиків-крістерос у Мексиці залишилося майже без підтримки з боку християн інших національностей. Церква потерпіла поразку в Мексиці та скрізь у світі не від того, що ліві сатаністи були сильні, а від того, що християни, за невеликим виключенням, були лицемірні.

Минулої неділі, під час читання Євангелія в церквах, звучали й такі слова Христа: «Багато хто прийдуть зі сходу та заходу й засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства будуть повикидані до темряви зовнішньої, будуть там плач і скрегіт зубів». Ми, християни, нині дуже близькі до того, щоб повторити долю нещасних лицемірних юдеїв, які тисячу двісті років молилися Богові, страждали й воювали за Нього, але в Царстві з Ним не вони, але інші.

Ненависть до власного лицемірства – те, що нам нині категорично необхідно. Це означає для кожного, окрім огиди до власних гріхів, також неприйняття нашого загального гріха – ерпецизму й похідних від нього.

Багато хто з наших нерозумних братів вважає, що християнин має перейматися собою, а Бог нехай Сам вправляє єпископів. Цікаво, як би таку позицію сприйняв Іван Предтеча? Принаймні, вона допомогла б йому зберегти голову на власних плечах. Чи має вірянин дбати за чистоту спільноти вірних? А чи має він вимітати сміття з храму, або нехай Бог Сам миє там підлогу?

Надзвичайно розповсюджена думка, що якість Таїнств не залежить від якостей того, хто їх здійснює. Мабуть, це так, але тут можливі небезпечні екстраполяції: якщо нам не западло вінчатися в підарів, чому їм має бути западло підарів вінчати?

Перші століття християнства сповнені суперечками з принципових питань віровчення. Слово значило так багато, що за слово догмату точилися зовсім не словесні війни. Нині слова не важать зовсім. Тому, якщо раніше єресі заперечували догмати та таїнства, то нині єресь перекручує практику, заперечує праведність. І ця єресь нічим не краща за своїх старших сестер, і має бути спалена.

Добрий християнин має розпалювати ладан в кадилі жаринками зі згарища московської патріархії.

Втім, нещодавно відбувся синод УПЦ КП, який продемонстрував, що ця конфесія достатньо зміцнилася й виживе навіть після Філарета, що раніше викликало сумніви. Це добра політична звістка. Але не релігійна. УПЦ КП є уламком РПЦ, й обтяжена майже всіма родовими гріхами останньої. Спочатку була ілюзія збудувати Церкву згідно української, тобто християнської традиції, як Церкву громад, актуалізованих спільнот, які пов'язані солідарністю та єдиною місією. Не вдалося. Нині синод затвердив зміни до статуту, які підсилюють роль церковної бюрократії й нівелюють роль вірян. Тобто, Церква не будується з громад, як тіло з клітин, натомість являє собою желеподібну масу, яку єпископи замішують, як заманеться. З релігійного погляду – це крах проекту.

У філаретівській церкві така спроба, принаймні, була, УПЦ МП ніколи не намагалася сповідувати християнство. Вона існує лише для того, щоб перешкодити нам збудувати дві речі – Церкву й Вітчизну. Втім, Всевишній не втомлюється являти нам чудеса: навіть в УПЦ МП є кілька священників, які вірять у Бога й один митрополит (Софроній), який любить Україну.

Христос вчив вчинками. Промовляв притчами – короткими історіями про вчинки. На вчинках все і тримається, на праведності.

Марно переконувати скептика в тому, що теслярі, буває, воскресають. Але можна викликати захват. Життєписи перших святих наповнені подібними епізодами навернення – такий собі був присутній при страті мученика і, вражений його мужністю, навернувся. Згодом, теж був страчений. Переконання отримують всупереч переконуванням, попри здоровий глузд, лише під враженням вчинків.

Церква все ще жевріє лише завдяки подвигам мексиканських крістерос, неймовірній мужності т.зв. христосиків Соловецького концтабору, відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі, й тим небагатьом праведникам, до яких ми можемо доторкнутися нині. Жодні жертви не марні!

Марними бувають розважання, на зразок тексту, який ви зараз читаєте.

Отже, коли Рубінштейна спитали, чи вірить він у Бога, той сказав – ні, я вірю у щось значно більше. Дотепна відповідь. Коли ми молимося, варто пам'ятати, що завжди звертаємося до когось значно меншого, ніж Бог. Ймовірно, Рубінштейн був атеїстом й хотів викрутитися, але в цей момент його вустами промовляв Бог. Рубінштейн, певне, знав, що Бог більший за того, кого мав на увазі той, хто його запитував.

А запитувала фрау Гріммель, вдова фабриканта шпалер із Макленбурга, сорока восьми років, троє дітей, лютеранка. Тепер Ви все знаєте й можете у своїй уяві реабілітувати Рубінштейна, або остаточно засудити його. А заразом і себе. І власного бога, чи що там у вас замість нього.

 

Дмитро Корчинський,

Спеціально для ТСН


Коментарі (3)

Андрій 2013.07.30, 22:06
Заслеплений націоналіст Дмитро,то до Сталіна не існувало Московського патріархату?!
Вася Свидомый 2013.07.30, 22:13
Насчет "відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі": На сайте Одесской епархии опубликовано письмо поздравительное, которое направил «митрополит» Андрей Шептицкий Адольфу Гитлеру 23 сентября 1941 после взятия Киева фашистами, в котором приветствовал фюрера как «непобедимого полководца несравненной и славной немецкой армии». «Ваша Экселенция!, — говорится в письме. — Как глава Украинской греко-католической церкви, я передаю Вашей Экселенции мои сердечные поздравления по поводу овладения столицей Украины, златоглавым городом на Днепре — Киевом!... Видим в Вас непобедимого полководца несравненной и славной Немецкой армии. Дело уничтожения и искоренения большевизма, которое Вы, фюрер Великого Немецкого Рейха, поставили себе целью в этом походе, обеспечивает Вашей Экселенции благодарность всего Христианского мира. Украинская греко-католическая церковь знает об истинном значении могучего движения Немецкого народа под Вашим руководством... Я буду молить Бога о благословении победы, которая станет гарантией длительного мира для Вашей Экселенции, Немецкой Армии и Немецкого Народа. С особым уважением, Андрей Шептицкий, митрополит».
ну і ну 2013.08.01, 18:06
то де свора національно стурбованих? Мабудь ще сич не дав команду ФАС, нтюрліх?
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2865
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21016
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1947
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1329 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2343
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

4026

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

654

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2120

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

800

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1390
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

97
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

448
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

982
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

107
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

730
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

726
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

667
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8181
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

766 2
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

862
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2143 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

804