Волонтери центральної дитячої лікарні країни ОХМАТДИТ попросили мене написати статтю в підтримку трьох законопроектів: про підвищення акцизів на пиво, про виключне використання отриманих акцизних коштів на медицину, про спрямування половини отриманих за перший рік дії закону коштів на добудову ОХМАТДИТу.
Якби не попросили, я б все одно написав, бо мені здається важливим показати на їхньому прикладі той спосіб перемагати, який в нинішній Україні доступний для кожного.
Передісторія. Свого часу кілька людей (кожний окремо, вони згодом познайомилися й утворили спільноту) стали волонтерами – почали допомагати маленьким пацієнтам Відділення онкогематології ОХМАТДИТ. Вони взялися за найважче, бо дитина потрапляє до головної дитячої лікарні країни зазвичай тому, що її випадок найважчий, вона при смерті, не може бути врятована в звичайній обласній лікарні, на її лікування потрібні десятки або сотні тисяч євро, й сотні літрів донорської крові.
Цікаво те, що ці волонтери спонукалися виключно релігійними або іншими ідеалістичними мотивами, їхні діти, дяка Богові, здорові. Світ рухають ідеалісти. Батьки померлих або врятованих дітей, за рідкісними виключеннями (десь 50 на всю Україну) не стають волонтерами. Удари долі не змінюють нашу натуру на краще. Вона перетворюється тільки доторком Бога.
Волонтери взяли на озброєння три принципи:
1) вони жертвують власні гроші перш, ніж звернутися за пожертвами до когось іншого. Окрім того, вони ніколи не зароблять зі свого волонтерства жодної копійки. Вони прийшли, щоб витрачати, а не для того, щоб заробляти. Вони намагаються не брати до рук грошей благодійників, вимагаючи, щоб ті віддавали безпосередньо батькам хворих дітей, або самі купляли ліки та реактиви. Вони не створили фонду, щоб не прилипало. Іноді їм доводиться користуватися чиїмись благодійними фондами, якщо для прикладу, треба накопичити якусь значну суму на коштовне обладнання, але завжди до фондів висувається вимога – не лишати навіть найменший відсоток на потреби фонду.
2) вони не просто діляться чим можуть, вони вирішують проблему остаточно. Якщо збираються гроші для дитини на неродинну трансплантацію за кордоном (від 115 до 300 тис. євро щоразу), то вони мають бути зібрані за будь-яку ціну. Хоча, останнім часом це стає дедалі важче, бо сильно побільшало дітей, яким необхідна трансплантація. Якщо існує проблема зараження онкохворих дітей гепатитом через донорську кров (більшість дітей таки заражалася), то ця проблема має бути подолана, вся донорська кров для ОХМАТДИТу має піддаватися тестуванню. Якщо не вистачає ліків, вони мають бути закуплені, якщо їх нема в Україні, вони будуть знайдені за кордоном і доставлені хоч контрабандою, якщо неможна легально.
3) волонтери не піаряться на своїй діяльності. Імен більшості членів цієї волонтерської спільноти не знає громадськість.
Гадаю, саме неухильне дотримання цих трьох християнських принципів дозволило досягти подиву гідних успіхів. За 2012 рік 30 мільйонів гривень було зібрано на ліки, й пересадки кісткового мозку від неродинних донорів за кордоном. Ми – єдина країна в Європі, яка нездатна це робити у себе. Навіть Московія, навіть Білорусь самі здійснюють ці операції для своїх дітей. Білорусам та москалям доводиться платити від 200 тис. доларів за кожну дитину. Треба зауважити, що на деяких наших дітей гроші допомагали збирати московські волонтери й бувало, збирали більше, ніж українці (що є для нас ганебним). Вперше важкими боями вдається змусити державу фінансувати ОХМАТДИТ майже в достатньому обсязі. Були навіть в небачених до того обсягах виділені кошти на закупівлю ліків для дитячої онкогематології в усій Україні.
Багато хто з власників, топ-менеджерів та журналістів ФМ-станцій і телеканалів, підприємців і навіть чиновників, можливо вперше у своєму житті зіткнувшись з ДОБРОМ У ЧИСТОМУ ВИГЛЯДІ, повірили й заходилися активно допомагати. Навіть у такої черствої людини, як я, іноді при спілкуванні з волонтерами виникає майже непереборне бажання допомогти якій-небудь хворій дитині, й мені коштує великих зусиль взяти себе в руки й таки перебороти цей несанкціонований душевний порив.
Початок будівництва нового корпусу ОХМАТДИТ волонтери сприйняли, як відповідь на їхні молитви. Старим корпусам від сорока до ста років. Жодні ремонти не справляються з грибками (грибки – смертельна небезпека для багатьох категорій хворих), великі труднощі з вентиляцією, не вистачає місць. Та головне, що забезпечить новий корпус – це нарешті можливість обладнання ламінарних боксів для неродинних трансплантацій!
Початкові мотиви начальства, коли воно санкціонувало будівництво й виділило на нього кошти, зрозумілі: продемонструвати покращення в порівнянні з Ющенком, який так і не збудував "Лікарню майбутнього". Також дехто з чиновників і наближених бариг сподівалися трохи скрисятничати на будівництві. Натхнення в начальства вистачило ненадовго. Кілька разів будівництво припинялося. Волонтерам, пресі й співчуваючим коштувало неймовірних зусиль, карколомних інтриг і скандалів відновлювати його.
Вас використовують! - волали деякі опозиціонери – ви вибиваєте кошти, щоб регіонали їх розкрадали!
Давайте краще будемо розслідувати – шепотіли конкуренти з тих бюрократичних угруповань, які сподівалися перехопити тему.
Спочатку збудуйте, а тоді розслідуйте – відповідали волонтери, для яких добудова стала надзавданням. Куди б не йшли бюджетні кошти, половину все одно вкрадуть. То хай краще на другу половину врятують дітей.
Азаров взяв будівництво під особистий контроль, Президент неодноразово обіцяв завершити те, що почав. Але гроші з'їло Євро.
Можливо, керівників кабміну підвела звичка думати московською, вони больных сплутали з болельщиками, а стационар зі стадионом. Останні чотири місяці будівництво регулярно зупиняється. Вже на півроку відтермінували відкриття нового корпусу (це сотні неврятованих життів). Зростають побоювання за те, що лікарню недобудують взагалі.
Тоді у волонтерській спільноті і виникла ідея забезпечити добудову ОХМАТДИТу грошима з підвищення акцизів на пиво. Не виключаю, що це спало на думку під час перегляду нав'язливої пивної телереклами. Якщо броварі так багато витрачаються на те, щоб схилити потенційного споживача до пивного алкоголізму, значить є що витрачати.
Законопроект підписало 35 депутатів з різних фракцій. Тоді стривожилися виробники пива й здійснили тиск на уряд, пресу та депутатів. Волонтерам тихенько запропонували мільйон доларів відступного. Вони відмовилися. Голови двох комітетів та дехто з керівництва ВР гроші взяли, щоб законопроект не був поставлений на голосування. Після цього очільники фракцій суттєво охололи до ідеї. Власники телеканалів пояснили менеджерам, що виробники пива є крупними рекламодавцями, отже підтримувати війну проти них не треба. Деякі канали взяли замовлення на компрометуючі волонтерів телепередачі. Скоро дивитимемось.
Уряд, який здавалося б мав бути зацікавлений у нових, тим більше не ним ініційованих, бюджетних надходженнях став на бік броварів. Мабуть, не за гроші. За невеличку долю. Комуністична фракція, як завжди, підтримала буржуїв.
За кілька днів волонтерам методами громадського тиску нарешті вдалося схилити керівників опозиції підтримати законопроект. Деяким опозиційним депутатам довелося буквально за горло хапати партійних вождів, щоб примусити їх стати на бік дітей. У фракції регіоналів теж є співчуваючі, проте, тиснути на своїх начальників їм важче, ніж опозиціонерам на своїх.
Цікава реакція багатьох журналістів і декого з прогресивної громадськості. Попри все, у нас добрі, альтруїстичні люди – у своїх коментарях вони захищають прибутки пивних бариг абсолютно безкоштовно, принаймні більшість тих, хто є противниками законопроекту.
Вони закидають волонтерам: вам заплатили!
Хто?
Мабуть виробники горілки!
У четвер з подачі волонтерів зареєстровано також законопроект про підвищення акцизів на слабкоалкоголку, що б'є по інтересах горілочників.
Ще кажуть: примусьте краще начальство менше красти, тоді на все вистачить.
Волонтери не всемогутні. Вони не можуть примусити владу зовсім не красти. Якщо ви, браття, можете, то зробіть це. Якщо ні – платіть більше за пиво. Адже за кожен місяць зволікання з новим корпусом платиться дитячими життями.
Коли ви, друзі, ті хто не обтяжені місією рятувати дітей, зробите революцію і повісите щурів, які розкрадають бюджет, всі акцизи можна буде відмінити за непотрібністю. А поки що заткніться й не заважайте своїм скавчанням волонтерам рятувати ваших дітей.
Але коментатори невгамовні, вони не вірять, що волонтери зможуть проконтролювати акцизні гроші.
Гадаю, що чиновникам крисятничати з пивних акцизів буде важче, ніж з інших статей бюджету, бо волонтери надзвичайно активні й на відміну від, скажімо, патріотів, вміють тероризувати начальство й наполягати на своєму.
Втім, щось я вдався до занадто пафосного тону. Для багатьох з нас, браття й сестри, хворі діти й діяльність волонтерів справді є непоганим приводом постібатися. Хай дітки подихають, головне, щоб пивасик не подорожчав.
Дмитро Корчинський,
Братство
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ інші тексти Дмитра Корчинського на "Фіртці":
Тільки Європа
ЧАТ з Дмитром Корчинськи на "Фіртці"
Дмитро Корчинський: Московська держава завжди була ворожою руським. Вона повинна закінчитися
ОБОРОНА
Проте
Розслабтеся!
Бідна Церква
Славко, аніме та Вікіпедія
Дайте мені мою частку політкоректності!
Сумна осінь
Пайок чи здобич
Вибори, жертви і гріх
Загроза прогресу
Містичне осягнення Януковича
Казки для дорослих
Дмитро Корчинський. Інший погляд. Про віру і справжніх християн (ВІДЕО)
Інший погляд. Дмитро Корчинський. Як досягти успіху (Video)
Ілюзії
Убий Чебурашку!
Грядуть зміни
Громадянське суспільство Христа
Помилки і плутанина
Війна
Дмитро Корчинський: "Українські журналісти задовольняються недоїдками"
Вічні вартості
Дух одвічної стихії
Місія Януковича
Природа Януковича і сутність Церкви
Навіщо Юлю знову судять
Нам не вистачатиме нашого Януковича
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ: "Nаціоналізм це не декларація, це постріл"
Політика - зло
Помста євнухів
Медитувати на Януковича
Дмитро Корчинський: "Ми беремо з Європи найгірше, що в неї є"
