Війна

 

 

Закон про подальшу дискримінацію української мови у першому читанні був прийнятий не стільки депутатами, скільки бійцями спецпідрозділів МВС: три ряди стін з залізних щитів навколо ВР, ніколи не бачена тут до того кількість міліції.

У другому читанні цей закон було прийнято по-за регламентом і процедурою… (нині вже можна вільно висловлюватися російською: нає…али). В цілому це відповідає історичній традиції: російська мова та московська культура завжди впроваджувалися в Україні насильством і шахрайством.

Що змінить цей закон? Майже нічого. Преса й до нього була російськомовною, телебачення завжди було антиукраїнським. В Криму, Одесі та інших районах інтенсивної русифікації діловодство і так провадиться радянським варіантом «вєлікого, могучєго». У Києві половина вивісок та реклами і без того російські. Закон дасть змогу остаточно відмовитися від українського дубляжу художніх фільмів та українських підручників в навчанні. Проте, останні два роки для всього цього вистачало і Табачника.

Отже, російська мова має реальні переваги в Україні, навіщо регіонали закріплюють це формально? Їм важливо принизити нас, опустити. Обікрасти й залякати мало. На нас треба ще й помочитися.

Останніми тижнями наївні українці багато розважали за причини підняття мовного питання, казали – щоб відволікти народ від справді важливих тем, або, щоб продемонструвати базовому електорату виконання бодай однієї обіцянки, або, щоб Москва зглянулася й трохи знизила ціни на газ… Насправді, це другорядне. Все значно простіше: вони нас справді, щиро не люблять. Обкрадають нас вони з меркантильних міркувань. Відбирають у нас мову цілком безкорисливо. Слухняних українців вони зневажають. Неслухняних - ненавидять.

Всі ці роки ми намагалися не помічати фактів ксенофобії по відношенню до українців з боку національних меншин.

Найбільше не задоволені українською державою саме ті меншини, представники яких обіймають в ній найбільше керівних посад.

Раніше ми могли приховувати від себе те, що нація вмирає, ігнорувати хворобу, відкидати на пізніше вивчення діагнозу. Нині, завдяки Януковичу, реальність відкрилася у всій своїй жахливій простоті.

Врятувати нас може лише пересадка кісткового мозоку. Або й головного. В усьому світі це називається не реформи, не вибори, не боротьба за демократію, але національно-визвольна війна.

І, якщо ми все ще боїмося її розпочати, це зовсім не означає, що варто переконувати себе в тому, що це не єдиний вихід.

Колись мені довелося служити в радянській армії. Життя роти трималося на приниженні одних військовослужбовців (слов‘ян) іншими (кавказцями і середньо азіатами). Я був серед тих, хто принижував і з цікавістю спостерігав за одним українським хлопчиком, який страшенно боявся. Але він не намагався знайти задоволення чи раціональний сенс у власному приниженні. Якось вночі він наважився і табуреткою спробував вбити того, хто знущався над ним найбільше. З цього моменту він став людиною. Браття й сестри, поки ми не наважились, давайте принаймні мріяти про ніч.

Стан внутрішньої окупації переживають всі європейські країни. У Франції не забороняють французьку мову, але забороняють бути французами. В Норвегії вчинок Брейвіка був жахливим, але логічним (він схопився за табуретку).

В Україні форми ординського панування особливо потворні наприкінці так званої «незалежності».

Незалежна держава була створена зовсім не тими, хто за неї боровся. Керувалася тими, хто її не любив і населена тими, кому не потрібна.

Ця форма існування себе вичерпала. Далі Україна або помре уві сні, або прокинеться для національно-визвольної війни з притаманним цій війні арсеналом, тактикою та методологією.

Ми з вами, читаче, боїмося воювати самі, але все, що в нас є, ми маємо віддати на допомогу тим, хто наважиться.

Все спростилося: є ми і вони, чорне і біле, зло і добро, Україна і азійська орда, раби і начальство, мєнти і повстанці.

 

Хто чим озброєний – он той стискає камінь,

Щелепу віслюка, той бритву, там праща́,

Змайстрована з паска, поцуплений ланцюг (з цим я),

Ті будуть бити бітами, колотимуть ножами. 

Ми всю історію чекали цю війну. 

Я вірю в Бога, бачу сатану.

 

 

Дмитро Корчинський

Спеціально для ТСН



Коментарі (3)

mik 2012.07.06, 16:08
Війна не буде на користь України, і цей покидьок це знає
Марія 2012.07.06, 18:07
Ну то будьмо рабами, ттільки не плачмо, свідомо ставаймо гноєм чи то добривом іншим народам . Думаю, це наше майбутнє і ми його варті. "Незалежна Україна була створена зовсім не тими, хто за неї боровся, керується тими, хто її ненавидить, Населена тими кому не потрібна" .Покидьок Корчинський чи ні, він як завжди має рацію на всі 100.
vsumich 2012.07.11, 01:04
На мою, виключно суб'єктивну думку, все це фарс, розрахований на сепаратизм по максиму або угодництво по мінімуму. По-перше, Конституцію ніхто не змінював, державною мовою України - є українська мова і згідно даного закону регіональну російську мову кожен орган місцевого самоврядування може визнати для себе тільки у внутрішньому документообігу. По-друге, це питання є доволі перманентним у нашому суспільстві, оскільки до нього повертаються перед кожними виборами, як до предмету спекуляції голосами виборців на сході та півдні. По-третє, розрахунок ведеться на національно-свідому Галичину з підштовхуванням до ідеї, як мінімум автономії, але зі сподіванням на масові протести і заклики до сепаратизму, на що давно сподіваються певні політичні кола, бачачи Західну Україну "чиряком на теле", мовляв не ми почали, вони самі захотіли; і, на останок - набагато важливішими питаннями сьогодення пересічного українця не є мова спілкування чи документообігу в певному регіоні, цим сім'ю не нагодуєш, а питання зайнятості, соціальної та фінансової впевненості в майбутньому, тож мовне питання можна піднімати, як предмет політичної дискусії тільки в економічно-стабільному середовищі, благополучному суспільстві, в іншому випадку цей крок інакше як провокацією назвати не можна. І постсриптум, найбільш тяжіє жаль за тим, що за ці провокації МИ ЇМ ОПЛОЧУЄМО ЗАРПЛАТУ
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2865
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21016
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1947
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1329 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2343
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

4026

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

654

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2120

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

801

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1390
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

97
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

448
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

982
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

107
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

730
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

726
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

667
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8181
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

767 2
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

862
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2143 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

804