Ректор: місія нездійсненна

 

 

Вчора, 9 лютого, закінчився семирічний контракт ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Богдана Остафійчука з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. В найближчі дні це відомство мало б оголосити конкурс, якщо в нього не буде інших планів.

Втім, як показали приклади недавніх виборів ректорів інших ВНЗ в Україні, тримати в стані невизначеності велику кількість народу напередодні осінніх виборів владі було б не зовсім доцільно, адже в Прикарпатському університеті, з його річним бюджетом приблизно в 170 млн. грн., майже тисяча викладачів навчає близько 20 тис. студентів.


Поглянемо на ситуацію детальніше: як відбувається обрання ректора та які  вимоги до кандидата на посаду керівника ВНЗ відповідно до чинного законодавства, які ключові проблеми постануть перед новим ректором, хто з претендентів спробує завоювати довіру науково-педагогічного колективу ПНУ на найближчу семирічку?


 

Проблеми
перехідного періоду

Прикарпатський університет у серпні цього року святкуватиме своє 20-ліття.  На початку 240 штатних викладачів на 36 кафедрах інституту навчали шість з лишком тисяч студентів. Сьогодні ж ПНУ об’єднує вісім навчальних інститутів, шість факультетів, чотири навчально-консультаційні центри, три коледжі, школу-ліцей, три науково-дослідні інститути, 11 наукових центрів, Центр післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, Центр інформаційних технологій, Центр дистанційного навчання та контролю знань, навчально-методичне управління, науково-дослідну частину, вісім адміністративних відділів. Навчально-виховну та наукову роботу на 68 кафедрах здійснюють 782 штатних викладачів, у тому числі 65 докторів наук, професорів, 470 кандидатів наук, доцентів. А в університеті за 21 напрямом та 52 спеціальностями навчаються понад 18,5 тис. студентів. Тобто очевидне швидке екстенсивне розростання університету. Але попри нарощування нових корпусів та масовий набір студентів як для університету, так і для України загалом найближчим часом головною проблемою і далі залишатиметься якість освіти і нагальна потреба реформування системи освіти в Україні.


Відомо, що у світі вирізняються чотири концепції класичного університету: французька (університет тут розуміють як місце навчання спеціалістів для державної служби), німецька (вчити мисленню, а не професії, з поєднанням навчання і наукових досліджень), англійська (університет повинен займатися лише навчанням і вихованням доброї й мудрої людини), американська (головною метою є виховання інтелектуальних «піонерів» для служіння суспільному поступові з обов’язковим тісним поєднанням навчання і наукових досліджень).

Звісно, що жодна з пропонованих моделей не виступає в Європі в чистому вигляді, а заклади вищої освіти є певною мірою поєднанням щонайменше двох із них у різній пропорції.


До речі, в усіх без винятку пострадянських країнах освітні  реформи ставлять собі за мету передусім організацію навчання з поєднанням американської та однієї з європейських моделей. Що з цього виходить — інше питання. Як би там не було, всім зрозуміло: якість підготовки фахівця, який був би конкурентоспроможним на європейському ринку праці, значною мірою залежатиме від застосування інноваційних і новітніх технологій та сучасних методик навчання, тобто реального переходу до Болонського процесу. А тому розвиток українських ВНЗ  у найближче десятиліття  мав би мати інтенсивний характер.


Зрозуміло також, що посилення дослідних інститутів мало б прискорити розвиток відповідних технопарків чи проектів, подібних до «Сколкова» в Росії, яке дає нову якість організації прикладних досліджень.


Серед наукових проектів ПНУ, які дістали розголос, виділяються передусім Міжнародні конференції з фізики і технології тонких плівок та наносистем, які проводяться ось уже третє десятиліття раз на два роки (торік конференція зібрала науковців з 13 країн світу і було подано 528 доповідей). Другий  реалізований міжнародний спільний інноваційний проект, у якому беруть  участь 29 університетів з Австрії, Німеччини, італії, Словенії, Грузії, Білорусі та України загальною вартістю півтора млн. євро — розробка мережі електронних курсів дистанційного навчання для фахівців у галузі туризму. Прив’язка цього проекту до ПНУ — заслуга молодих вчених — д-ра Володимира Великочого і д-ра Павла Федорука. Це вже принесло в бюджет університету
22 тис. євро із 80 очікуваних та й відповідний рівень міжнародної співпраці.
Хоч у таких проектах науковців підстерігає ще одне хитросплетіння — брак коштів і дозвільна система чиновництва. Бо, як зауважив одного разу професор Михайло Фреїк: «Для заохочення припливу в науку позабюджетних коштів доцільне створення дієвих стимулів для інноваційної діяльності — без належних фінансових вливань годі сподіватися на визначні наукові здобутки. А для активізації наукової діяльності необхідне ще й скасування чи принаймі спрощення тендерних процедур для конкурсних науково-технічних проектів та закупівлі наукового обладнання, передусім унікального».


Крім фундаментальних та прикладних напрямів науки, які охоплюють доволі малий відсоток студентства, в ПНУ є ще й загальний потік студентів,  орієнтований суто на навчання молоді, формування загальнолюдських цінностей і надання освітніх послуг суспільству. Ця левова частка студентства поповнює ряди різних сфер суспільного життя і народного господарства — від продавців на ринку (на жаль) до управлінців державних служб. Тут зовсім інший, але далеко не менший пласт проблем, головна з яких — майбутнє працевлаштування випускників університету. Проілюструємо її одним прикладом, про який нам неодноразово повідомляли випускники окремих факультетів ПНУ:  їх зовсім не хочуть брати на роботу в школу учителями, пояснюючи відмову так: «Ви не вчителі — ви науковці! Хіба вам місце в школі?!».


А ще, напевно, молодий університет, як і кожен з таких закладів, має й певні внутрішні проблеми розвитку, які не відомі широкому загалові. Експерти, наприклад, зауважують що  сьогодні у ВНЗ неухильно зменшується рівень професійної освіти, яка б відповідала особливостям та потребам нашого регіону. Натомість наявні відірваність освітніх програм від сучасних напрямів виробництва, відсутність елементарних практичних навичок випускників в обраній професії. Тож диплом про вищу освіту стає швидше формальністю. До речі, розважати великій частці викладачів над удосконаленням методів навчання немає часу — вони заняті пошуком додаткових заробітків.


Словом, перед майбутнім ректором ПНУ постануть вище перелічені проблеми у всій їх «красі». і щоб оволодіти ситуацією, він повинен  не лишень мати відповідний впізнаваний в Україні й у світі рівень науковця, а й  бути непересічним топ-менеджером з лідерськими рисами та неординарним способом мислення.

 

Механізм обрання
і кандидати на посаду ректора


Закон України «Про вищу освіту» №2984-III зі змінами від 19 січня 2010 р. у статті 39 «Обрання, затвердження та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу» чітко прописує як вимоги до кандидата на посаду ректора, так і сам механізм обрання. Низку моментів зазначено також і в статуті ПНУ. Відповідно до цього закону кандидат на посаду керівника ВНЗ третього або четвертого рівнів акредитації повинен бути громадянином України, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора і стаж науково-педагогічної діяльності не менше десяти років. До речі, в законі не прописано, що це має бути людина, яка працює в цьому колективі. По оголошенні конкурсу всі претенденти подають відповідні документи до Міністерства освіти, яке й з’ясовує, чи відповідають ці кандидати зазначеним вимогам. Після цього можуть бути оголошені вибори. Для організації цих виборів створюється спеціальна комісія, яка має забезпечити демократичність і прозорість виборів ректора. За кандидатів мають проголосувати члени вищого колегіального органу громадського самоврядування. Таким органом  в університеті є конференція трудового колективу. Кількісний склад конференції становить 300 осіб, які й обиратимуть ректора.

 

Хоча можуть бути
й інші варіанти

Зрозуміло, громадськості краю і зокрема читачам «Галичини» буде цікаво дізнатися більше про майбутніх претендентів на посаду ректора ПНУ, їх наукові та професійні здобутки. А особливо про їхнє бачення розвитку університету на найближче десятиліття. З-поміж претендентів, хто висуватиме свої кандидатури на керівника університету, вже відомі: д-р Богдан Остафійчук, д-р Володимир Великочий, д-р Павло Федорук, д-р ігор Цепенда. Окрім цього, деякі ймовірні кандидати ще не визначилися, а про інших, можливо, ми ще й не знаємо. Втім, можемо повідомити наших читачів, що згадувані претенденти на ректорство — відомі науковці вже зголосилися представити громадськості області свої програми та візії щодо реформування освіти й розвитку ПНУ.

 
Роман ІВАСІВ,

Галичина

ДО ТЕМИ.

На час публікації статті в газеті "Галичина" ще не було відомо про те, що Мінстр освіти з 9 лютого призначив на посаду виконуючого обов'зки ректор ПНУ ім. В.Стефаника проректора професора Ігора Цепенду, про що повідомляла Фіртка.

 

 

 


10.02.2012 Роман ІВАСІВ 2921 29
Коментарі (29)

Партизан 2012.02.10, 20:20
Тепер Великочій має піти до нового пупса і сказати йому усе, що він про нього думає. Але ж у Великочого язичок в одному місці. На революціонера цей карьерист, що робив собі біографію через жінчиних родичів аж ніяк не тягне. Дайош альтернативного кандидата! нехай націоналістичне студентство й ті професори, які ще не скурвились висунуть на ректора ПАТРІОТА! Такого, який би Дмитру володимировичу міг піднести дулю під окуляри і послати до його укоханої кацапні! Не віддавайте прдонам ПНУ!
XXXL 2012.02.10, 18:38
Ну от і все понятно. Фаворит табачніка - "проффесор" Цепенда.
Турист 2012.02.10, 19:52
Все грамотно. Великочому влаштували корупційний скандал. Бо конкурент. Методи відомі. Дорогу розчищає собі "фаворит Табачника". Цікаво як там унівеситетська професура дихає?
redbule 2012.02.10, 19:53
Це Пенда? Це ригівська Пенда? А що свідоме студентство? Сушить трусняк?
Гусь 2012.02.10, 20:52
Покажемо Дімі Табачніку нашу ВЕЛИКУ прикарпатську дулю!!!!!!!!!!!!!!
GGG 2012.02.10, 20:54
Та нормальний Цепенда дятько, збийтеся. Все вже вирішено в Києві - буде Цепенда ректором. Добре, що семирічка маразму закінчується.
партизану 2012.02.10, 21:17
якщо в цьому універі і є людина яка ніколи не боялась і не боїться висловлювати і відстоювати свою позицію - то це Великочій. І чого він щось комусь має казати?! Нормальний процес - проректор став в.о. Так і має бути. А вибори все покажуть: чи Великочій чи Цапенда чи хто інший.
12345 2012.02.11, 08:10
Стаття заказуха чиста. Автор підняв один грантовий проект молодих гарячих професорів, який приніс 22 тис. євро, а студенти інституту туризму взялися писати коменти. А щодо европейських перспектив то напишу так. З того часу як проректором з міжнородного співробітництва став Цепенда сотні студентів і аспірантів отримали можливість перейняти досвід за кордоном, отримати гранти, в тому числі Великочій, отримати роботу в наукових установах Європи. А щодо патріотизму то завдання ректора створити умови для навчання і роботи всім бажаючим і табачник на цей процес впливатиме мало. Зрештою якщо не Великочій то хто. Напевно і Бандера будучи призначеним в.о. ректора був би запроданцем у ваших очах.
Тільки так 2012.02.11, 08:49
Якщо би мені сказали охарактеризувати Цепенду двома словами, то я би сказав тільки так - ВЕЛИКЕ ГАМНО. Невже університет "схаває" цього протеже табачуги? З перерахованих в статті кандидатів Федорук виглядає як глоток свіжого повітря. Ну, Великочий ще нічо так.
Тльки так 2012.02.11, 08:52
А що тепер хтось сумнівається хто перевірки в універ викликав, хто кримінальну справу Великочію оранізував?
Гигиги 2012.02.11, 09:10
Тіки таку. Це не ГАМНО, то такий франквській прохфесурі "шоколад" від Табачника)))))))))))))))))
Доцент 2012.02.11, 16:54
Цепенда - не найгірший варіант. Це реально краще ніж Остафійчук, але багато гірше ніж Федорук або Великочий. Дуже хочеться щоб "епоха маразму" в університеті не перейшла в "епоху цинізму" і партійної "регіональної" доцільності. Але зрештою все в руках колективу. Кожен університет має того ректора, на якого заслуговує)))
студент 2012.02.11, 18:13
Цепенда - самий кращий варіант серед всіх решту, він дипломат і всі звязки ПНУ із закордонними університетами тільки завдяки йому
не-студент 2012.02.11, 18:17
А в ПНУ такі "моцні" і головне дуже "плідні" звязки з закордонними університетами, що вже не знаємо як від них відвязатися!А головне про це точно знає "студент". ХА_ХА
Годовенчук 2012.02.11, 20:03
Cеред названих у кінці статті "докторів" нема жодного із чіткою громадянською позицією - пристосуванці різного штибу. Зрештою, у колективі універу таких 90 відсотків, відповідним буде і вибір. Сумно.
збоку 2012.02.11, 22:30
серед двох кандидатів-претендентів, Великочий виглядає краще, бо з нуля почав справу, не побоявся, нехай із помилками. а що нового зробив Ципенда? легко йти протореною дорогою!
Ганна 2012.02.12, 09:03
Цепедна цинічна сволота і падлюка. Якраз для Табачника............
Старий проХвесор 2012.02.12, 11:13
Ех, як усіх заскоботало, що Цепенду призначили в.о.!!!І відразу знайшли, що він протеже Табачника. Видно, що частина коментів - заказуха, як і стаття: про одних - все, що лиш можна доброго, а про інших - мовчок. Біда, що пишуть ту всю гидоту не тому, що так думають, а тому, що ТАК ТРЕБА.Злізьте з Цепенди, злізьте з Великочого. Кожен з них робить те, що повинен робити на своєму місці, як і інші на своїх посадах.
100% 2012.02.12, 11:38
Ділюсь з вами інформацією з дуже проінформованих джерел з МОН України:1 З Остафійчуком більше не підпишуть контракт,навіть якби він набрав 99.9% голосів на виборах. Тому його і не залишили "В.О."(як це є в практиці)аби він все сам зрозумів. 2.Не валіть всіх собак на Ципенду.Він тільки тимчасово до виборів. 3. А вибори назначать не раніше, ніж Великочій відповідно до норми закону отримає диплом професора. 4. А Остафійчука жаль,хоч і не міг керувати, але також нам не чужий.
Доктор 2012.02.12, 11:56
Це може бути і правдою. Не думаю, що університет проголосує за Цепенду. Його просто з'їдять зараз. Університкту потрібна компромісна фігура, яки би всіх влаштовувала і ні в кого не викликала різкого несприйняття.
Читач 2012.02.12, 12:12
Почитав тут на Фіртці вище чат з Павлом Федоруком. Абсолютно позитивний кандидат. Молдий, свіжий, без "дипломатично-комсомольського досвіду".
*** 2012.02.12, 12:26
Хіба то не правда, що коли Цапенда працював у польському посольстві, то його з відти поперли разом із послом-алкоголіком. Цей горе-посол нібито в стані алкогольного сп"яніння збив на автомобілі дитину і Цапенда помагав йому це діло замазати. От тоді їх і турнули. А тепер цей посол ніби в Португалії, куди Цапенда, напевне за гроші універу, їздить за ПНУ налагоджувати зв"язки.Правда з цих зв"язків для ПНУ- один пшик.Хтось знає щось більше? Цікаво...
Жах 2012.02.12, 13:15
Хтось щось добре може написати хоча б про одного з кандидатів? Чи всі тільки здатні критикувати їх, а особливо того сьогоднішнього в.о. Критикували Остафійчука, критикують Цепенду (який ще нічого не зробив, а ви уже знаєте наперед що нічого не зробить в майбутньому. Ви що усі тут якісь пророки зібрались?), а ще будуть гірше обливати того хто стане ректором і обзивати бездарним недолугою. Скажу одне - ще жоден керівник не вродився на Україні щоб нашим українцям угодити. Погодьтесь у нас менталітет незадоволення і заздрості
спас 2012.02.12, 20:31
вам пі..арасам такого циніка і треба. бо ви привикли при остафійчуку соплі жувати. а цепенда вас заставить працювати на університет і на свою зарплату відповідно.
Для Ганни! 2012.02.12, 20:38
Якщо Ципенда сволота і падлюка,тоді хто всі решта викладачів?ХТО?Ось Вам І відповідь.......................,
Питання 2012.02.12, 21:06
Чи правда що Цепенда з родини прислужників окупантів, які валили церкви на Прикарпатті?
МАРІЯ 2012.02.13, 20:52
"Великочій, Ципенда чи хтось інший".Хтось інший - Лущак Володимир, 56 років, доктор біологічних наук.Працював в Інституті Південних морів АН УКРАЇНИ. За версією SCOPUS входить в сотню найбільш цитованих науковців України.Працював у Канаді, Бразилії, Німеччині, Швеції, Великобританії, Польщі. Прочитала про це в газеті Україна молода. Від себе скажу полюбляє вивчати риб. Чого не вміє - так це ловити рибку в мутній воді.
п.муму 2012.02.13, 21:00
Точно! Дайош Лущака! він зробить в університеті океанаріум і можна буде ходити дивитись на акул та восьминогів! Я за ЛУЩАКА!!!!!!!
ого 2012.02.17, 17:22
Теж знайшли кандидатів Великочія і Федурука ХА-ХА
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

734
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2931
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1737
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2961
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2130
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2147

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

446

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

810

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

914

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2206
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5843
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29567
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11468 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1224
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1466
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23695
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1927
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43819 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

426
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1166
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1472
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2458