До 2014 року Костянтин Бобрик жив у Луганську, звідки й родом. У цивільному житті до війни чоловік працював на Укрзалізниці машиністом тепловоза понад 30 років.
Однак, згодом Костянтин Бобрик став на захист країни.
Своєю історією чоловік поділився в інтерв'ю Суспільному, пише Фіртка.
"Була в мене велика родина, четверо дітей - донечка і троє хлопців. У 2014 році, коли розпочалася війна і росіяни-загарбники почали захоплювати наш Луганськ, у липні я відправив свою дружину та дітей до Маріуполя, бо там проживали наші рідні.
Сам залишився працювати й так до грудня. Я ще тоді говорив, що росіяни - це загарбники. І коли прийшов одного разу додому - сусіди повідомили, що мене шукали. Напевно, хтось на мене доніс.
Я найняв автівку і поїхав до Маріуполя до своєї родини", - ділиться чоловік.
Вже у Маріуполі, ділиться чоловік, звернувся до військкомату, аби служити, однак йому відповіли, щоб продовжував працювати за своїм фахом.
"Казали, що державі також потрібні ще робочі руки. Маріуполь гарне місто, нас гарно прийняли. Ми прожили там з 2014 до 2022 року. Маріуполь розквітав, наче квітка.
Раніше ми їздили з Луганська у Маріуполь відпочивати на море. Це було робоче сірувате місто. Але з 2014 по 2022 рік, коли туди пішли гроші, став наче обласний центр. Справжній красень - всюди чистота, з'являлися новобудови", - ділиться чоловік.
Захисник розповідає, що, коли росія напала у 2014 росії, мешканці Луганська дотримувались позиції 50/50. Тим часом у Маріуполі - більшість підтримували Україну.
"Все тому, що вони бачили зміни у місті. Щодо Луганська - ми з багатьма припинили спілкування. У нас там залишилися куми, які кажуть, що їм байдуже з ким жити і які гроші отримувати. Обідно, що Україна вклала у них життя, а вони так поступили. Досі це тягар на серці через те, що так сталося", - розповідає Костянтин Бобрик.