"Війна — це хіба не мотивація?": військовий з Івано-Франківська Олег Стефанишин про шлях у війську, тил та мобілізацію

Іванофранківець Олег Стефанишин до повномасштабної війни працював торговим представником будівельної компанії.

Втім, повномасштабне російське вторгнення на територію України абсолютно змінило його життя.

Про волонтерську діяльність на початку великої війни та чому вирішив стати на захист країни, військовий 4-ої окремої танкової бригади Олег Стефанишин поділився з журналісткою Фіртки.

«Коли розпочалась повномасштабна війна, ми з дружиною почали активно займатись волонтерством, допомагати з пошуком одягу для переселенців, харчами та всім іншим.

Я відчував, що все це, звісно, добре, але в голові звучало, що можна зробити більше. Тому одного дня батько зателефонував мені й повідомив, що приходили з сільської ради та запитували за мене. Тоді я зрозумів, що це знак», — каже Олег Стефанишин.

За словами військового, відразу після доленосного дзвінка він пішов у військкомат, де побачив чергу з людей, які теж вирішили стати на захист Батьківщини.

«Я побачив кілометрову чергу козаків, які були готові йти воювати та битися за всю Україну. І тут трапилося дещо цікаве. Там я зустрів друга дитинства, який стояв вже на подвір’ї військкомату, а моя черга була все ще за кілометр. 

Я, напевне, ніколи не забуду страху в очах моєї коханої дружини, коли вийшов якийсь лейтенант і сказав: «10 осіб, хто не служив та хочуть служити — крок вперед» — і я якось автоматично вийшов.

Так, за годину часу я потрапив у військо, попри чергу в кілометр. До речі, мій друг, який стояв за 10 метрів від дверей військкомату, зміг попасти в армію аж через місяць, оскільки дуже багато людей тоді було.

А далі десять днів у мене було навчання у Львові, і я став танкістом», — додає військовослужбовець.

Як зазначив Олег, спочатку в армії доводилося робити все, що казали.

«В армії на самому початку не було такого як посада і задачі, ми всі робили все, що нам казали і крапка.

Зараз я виконую обов’язки скарбника бригади. Для мене, як для програмного інженера, розібратися в бухгалтерії виявилось складніше, ніж я міг подумати.

Робота відповідальна та вимагає дуже багато сил і енергії. Але я не скаржусь, не маю права. Зараз мої задачі — це всі гроші нашої бригади. Тому я розумію, що не маю права на помилку чи на затримку взагалі», — розповідає Олег.

Війна виснажує кожного, а особливо військових, проте Олег пригадав й приємні спогади.

«На початку війни було дуже важко, ми не бачили своїх сімей взагалі. Але одного разу мій командир взяв мене у відрядження в Черкаси аж на два тижні, куди без вагань і роздумів зразу поїхала і моя дружина. Це був прекрасний, теплий момент і нарешті змога обійняти її після такої довгої розлуки.

Але це не та історія, історія почалася майже через місяць. Ми були в зоні бойових дій, кожного дня вибухи, прильоти, постріли. Морально надзвичайно важко. Але одного дня я отримав повідомлення від дружини, в якому вона написала: «Ти будеш батьком» — і я вже нічого не чув навколо.

Я пам’ятаю, як у мене тряслися руки, я набрав Лілю (дружину — ред.) на відеодзвінок і не міг стримувати ні радості, ні сліз. Цей день був для мене найкращим днем мого життя.

А загалом приїжджати додому — це найкращі моменти у похмурих буднях, адже є змога побути з рідними», — додає військовий.

Олег Стефанишин каже, часом дивується, коли чує про втому від людей з тилу.

«З одного боку, приємно, що у відносно безпечних місцях вирує життя, але з іншого — війна зачепила тільки ті сім’ї, які чи мають когось на війні, чи втратили когось там.

Але можу сказати, що, бувши у відпустці і сидячи у кафе, було гидко чути від відвідувачів, що вони вже втомилися від війни. Люди дуже швидко переходять на сторону зла, чим більше допомагають ворогу, ніж Україні.

Як на мене, якщо ти не можеш, боїшся, не хочеш, то твоя задача — мовчати. Просто мовчати й все. Тому я більше дотримуюсь думки не звертати на таких людей уваги та не витрачати свої нерви».

Іванофранківець переконаний, що мобілізація необхідна, адже у війську бракує людей.

«Як на мене, мобілізація зараз відбувається так, як має бути. На початку війни ми встали та пішли боротися, і нікого не "пакували" в буси, чи не так?

А через 2,5 роки, коли нам потрібна допомога й нам потрібні сили, всі ховаються по домівках. А що робив тил весь час? Хтось навчився літати чи управляти дроном? Хтось, можливо, навчився розміновувати чи паяти? Чи, може, збирати ті дрони? Ні, всі сиділи та сподівались на «2-3 тижні», а зараз чомусь звинувачують всіх, окрім себе.

Про методи ТЦК багато можна що казати, але, чесно кажучи, не хочу. Нам дають зброю та техніку західні партнери, але без людей ця техніка просто металобрухт. Тому люди завжди потрібні.

А на рахунок мотивувати — це взагалі смішне запитання. Чому у війну хтось має когось мотивувати? Війна — це хіба не мотивація? Це запитання взагалі не можу навіть розглядати. Поїдьте в Харківську область і мотивуйтеся.

Саме тим, хто шукає мотивацію, можу нагадати слова Вінстона Черчиля: "Мене часто запитують: "За що ми боремося?". Можу відповісти: "Перестанемо боротися — тоді дізнаєтесь"».

Стосовно людей, які проявляють сьогодні бажання вступити до лав Збройних Сил України відгукується позитивно та з впевненістю розповідає, що повністю підготувати себе до війни майже неможливо.

"Для тих, хто думає піти та бути корисним в ЗСУ моя порада — йти і здобувати якусь професію корисну для ЗСУ, медичні знання, управління дронами, ремонтні роботи техніки, кухарі чи водії.

Краще бути готовим, хоча це і здається майже неможливим».

Після перемоги України Олег Стефанишин планує обійняти свою сім’ю та якнайбільше часу проводити із ними.

"Подякую дружині за всю ту підтримку, розуміння та тепло, які відчував весь цей довгий шлях".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Військовий облік: чи мобілізують всіх, хто оновив дані та що загрожує тим, хто цього не зробив


04.09.2024 Тетяна Сорока 2265
Коментарі ()

28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

610
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2643
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2532 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2259 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2995
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2789 2

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

598

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1268

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1357

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

2164
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

777
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

491
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

853
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43681
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3233
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1181
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

2175
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35397 1
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

353
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

476
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

693
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

830