"Війна — це хіба не мотивація?": військовий з Івано-Франківська Олег Стефанишин про шлях у війську, тил та мобілізацію

Іванофранківець Олег Стефанишин до повномасштабної війни працював торговим представником будівельної компанії.

Втім, повномасштабне російське вторгнення на територію України абсолютно змінило його життя.

Про волонтерську діяльність на початку великої війни та чому вирішив стати на захист країни, військовий 4-ої окремої танкової бригади Олег Стефанишин поділився з журналісткою Фіртки.

«Коли розпочалась повномасштабна війна, ми з дружиною почали активно займатись волонтерством, допомагати з пошуком одягу для переселенців, харчами та всім іншим.

Я відчував, що все це, звісно, добре, але в голові звучало, що можна зробити більше. Тому одного дня батько зателефонував мені й повідомив, що приходили з сільської ради та запитували за мене. Тоді я зрозумів, що це знак», — каже Олег Стефанишин.

За словами військового, відразу після доленосного дзвінка він пішов у військкомат, де побачив чергу з людей, які теж вирішили стати на захист Батьківщини.

«Я побачив кілометрову чергу козаків, які були готові йти воювати та битися за всю Україну. І тут трапилося дещо цікаве. Там я зустрів друга дитинства, який стояв вже на подвір’ї військкомату, а моя черга була все ще за кілометр. 

Я, напевне, ніколи не забуду страху в очах моєї коханої дружини, коли вийшов якийсь лейтенант і сказав: «10 осіб, хто не служив та хочуть служити — крок вперед» — і я якось автоматично вийшов.

Так, за годину часу я потрапив у військо, попри чергу в кілометр. До речі, мій друг, який стояв за 10 метрів від дверей військкомату, зміг попасти в армію аж через місяць, оскільки дуже багато людей тоді було.

А далі десять днів у мене було навчання у Львові, і я став танкістом», — додає військовослужбовець.

Як зазначив Олег, спочатку в армії доводилося робити все, що казали.

«В армії на самому початку не було такого як посада і задачі, ми всі робили все, що нам казали і крапка.

Зараз я виконую обов’язки скарбника бригади. Для мене, як для програмного інженера, розібратися в бухгалтерії виявилось складніше, ніж я міг подумати.

Робота відповідальна та вимагає дуже багато сил і енергії. Але я не скаржусь, не маю права. Зараз мої задачі — це всі гроші нашої бригади. Тому я розумію, що не маю права на помилку чи на затримку взагалі», — розповідає Олег.

Війна виснажує кожного, а особливо військових, проте Олег пригадав й приємні спогади.

«На початку війни було дуже важко, ми не бачили своїх сімей взагалі. Але одного разу мій командир взяв мене у відрядження в Черкаси аж на два тижні, куди без вагань і роздумів зразу поїхала і моя дружина. Це був прекрасний, теплий момент і нарешті змога обійняти її після такої довгої розлуки.

Але це не та історія, історія почалася майже через місяць. Ми були в зоні бойових дій, кожного дня вибухи, прильоти, постріли. Морально надзвичайно важко. Але одного дня я отримав повідомлення від дружини, в якому вона написала: «Ти будеш батьком» — і я вже нічого не чув навколо.

Я пам’ятаю, як у мене тряслися руки, я набрав Лілю (дружину — ред.) на відеодзвінок і не міг стримувати ні радості, ні сліз. Цей день був для мене найкращим днем мого життя.

А загалом приїжджати додому — це найкращі моменти у похмурих буднях, адже є змога побути з рідними», — додає військовий.

Олег Стефанишин каже, часом дивується, коли чує про втому від людей з тилу.

«З одного боку, приємно, що у відносно безпечних місцях вирує життя, але з іншого — війна зачепила тільки ті сім’ї, які чи мають когось на війні, чи втратили когось там.

Але можу сказати, що, бувши у відпустці і сидячи у кафе, було гидко чути від відвідувачів, що вони вже втомилися від війни. Люди дуже швидко переходять на сторону зла, чим більше допомагають ворогу, ніж Україні.

Як на мене, якщо ти не можеш, боїшся, не хочеш, то твоя задача — мовчати. Просто мовчати й все. Тому я більше дотримуюсь думки не звертати на таких людей уваги та не витрачати свої нерви».

Іванофранківець переконаний, що мобілізація необхідна, адже у війську бракує людей.

«Як на мене, мобілізація зараз відбувається так, як має бути. На початку війни ми встали та пішли боротися, і нікого не "пакували" в буси, чи не так?

А через 2,5 роки, коли нам потрібна допомога й нам потрібні сили, всі ховаються по домівках. А що робив тил весь час? Хтось навчився літати чи управляти дроном? Хтось, можливо, навчився розміновувати чи паяти? Чи, може, збирати ті дрони? Ні, всі сиділи та сподівались на «2-3 тижні», а зараз чомусь звинувачують всіх, окрім себе.

Про методи ТЦК багато можна що казати, але, чесно кажучи, не хочу. Нам дають зброю та техніку західні партнери, але без людей ця техніка просто металобрухт. Тому люди завжди потрібні.

А на рахунок мотивувати — це взагалі смішне запитання. Чому у війну хтось має когось мотивувати? Війна — це хіба не мотивація? Це запитання взагалі не можу навіть розглядати. Поїдьте в Харківську область і мотивуйтеся.

Саме тим, хто шукає мотивацію, можу нагадати слова Вінстона Черчиля: "Мене часто запитують: "За що ми боремося?". Можу відповісти: "Перестанемо боротися — тоді дізнаєтесь"».

Стосовно людей, які проявляють сьогодні бажання вступити до лав Збройних Сил України відгукується позитивно та з впевненістю розповідає, що повністю підготувати себе до війни майже неможливо.

"Для тих, хто думає піти та бути корисним в ЗСУ моя порада — йти і здобувати якусь професію корисну для ЗСУ, медичні знання, управління дронами, ремонтні роботи техніки, кухарі чи водії.

Краще бути готовим, хоча це і здається майже неможливим».

Після перемоги України Олег Стефанишин планує обійняти свою сім’ю та якнайбільше часу проводити із ними.

"Подякую дружині за всю ту підтримку, розуміння та тепло, які відчував весь цей довгий шлях".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Військовий облік: чи мобілізують всіх, хто оновив дані та що загрожує тим, хто цього не зробив


04.09.2024 Тетяна Сорока 2772
Коментарі ()

02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

986
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

3439
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1718
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

918
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2250 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

1143

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2076

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

385

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1325

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1293
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2777
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

605
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

1043
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2808
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1660
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

610
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1899
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1365 5
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

297
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

631
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1227
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1651