Радикальне рішення: у Калуші можуть побудувати завод з перероблення відходів (ВІДЕО)

У середу, 10 лютого, міський голова Андрій Найда зустрівся з представниками ТОВ «Німецько-українське підприємство «Браун індастріал технолоджі», які презентували інвестиційну пропозицію будівництва заводу з перероблення відходів територіальної громади.

Засновником товариства є німецька компанія BIT Braun Industrial Technology GmbH, яка реалізувала понад 350 проєктів в галузі традиційної та альтернативної енергетики у всьому світі, інформує Фіртка з посиланням Вікна.

Пропозицію будівництва заводу для Калуської громади представ заступник директора компанії з проєктного розвитку Анатолій Скряга. За його словами, німецька компанія-інвестор готова побудувати в Калуші біогазовий завод з перероблення відходів на основі німецького досвіду і сучасних технологій.

Програма інвестицій у такі проєкти на території України відбувається на рівні громад: інвестор не хоче мати справу ні з державою, ні з бізнесом. Партнери — це територіальні громади, які погодяться реалізувати проєкт з будівництва заводу.

За словами Анатолія Скряги, запропонована технологія дозволяє переробити всі відходи громади: побутові відходи (можна без сортування), мул побутових стічних вод міських очисних споруд, садові та паркові відходи (сміття, листя та гілки), відходи рослинництва та тваринництва, а також відходи місцевої промисловості та торговельних мереж. Перший етап виробництва — цикл сортування відходів на інертні і біовідходи.

Інертні відходи — це метал (його можна реалізувати як вторинну сировину), скло (подрібнюється і реалізується як сировина в будівельній промисловості) і пластик (його пресують і згодом можна переробити). Наприклад, у Чехії та Словаччині, де працюють такі ж заводи, пресований пластик звозять на полігон і за допомогою пересувної установки переробляють на рідке пальне, яке також можна продати. Біологічні відходи дезінфікують і далі вони ферментуються 28-32 дні з утворенням біогазу, який використовується для виробництва теплової й електричної енергії.

А залишок — це фактично концентроване органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві. Такий завод, як повідомили представники німецької компанії-інвестора, безпечний для довкілля: передбачено три установки біофільтрації та система очищення стічних вод,  електроенергію можна продавати за «зеленим тарифом»  у Єдину енергетичну мережу, а теплову енергію — реалізувати сусіднім підприємствам.  Біля такого заводу можна поставити теплиці й вирощувати городину для потреб громади. При цьому громади розв'язують проблему накопичення відходів та пов’язаних з цим проблем для довкілля. А в перспективі — ще й уникають штрафів, оскільки вимоги до поводження з відходами стають більш жорсткими.

Такі заводи для громад німецький інвестор уже побудував у Польщі, Словаччині, Чехії, будують у Китаї для громади з чисельністю населення 8 млн осіб. Для Калуської громади пропонують завод, розрахований на 50-100 тис. населення. Тут можна буде переробити 70-100 тонн відходів на добу й отримати до 30 тонн біовідходів. Виробництво електроенергії складе 1,5 МВт на годину, завод забезпечує себе теплом і електроенергією, у мережу можна реалізувати 1,35 МВт на годину.

За словами Анатолія Скряги, для реалізації проєкту має бути створене спільне підприємство. Інвестор готовий профінансувати 70% його вартості, а 30% — має внести громада. Це велика сума, тому громада може на початковому етапі вкласти 5%, а на решту 25% надати місцеву гарантію. Якщо буде таке рішення, то можна буде взяти кредит у німецькому банку під 1,78% річних з терміном повернення 10 років. Таким чином, інвестор і громада поповнюють статутний капітал спільного підприємства.

Вартість будівництва заводу з перероблення відходів — близько 180 млн гривень. Тож, громада має внести одразу як мінімум 9 млн гривень, а на решту своєї частки — 45 млн гривень — надати гарантію. Таким чином, з відсотками завод коштуватиме бюджету близько 60 млн гривень.

Проте громада, окрім розв'язання проблеми сміття, отримає й вигоду:  підприємство орендуватиме земельну ділянку (разом з захисною зоною — близько 1,2 га), тут буде створено 48 робочих місць з зарплатами працівників на рівні 22-25 тис. гривень на місяць (податок з доходів фізичних осіб поповнить міський бюджет), отримає податок на прибуток, екологічний податок тощо. А також — свою частку від прибутку підприємства в розмірі 30%. Розрахунковий річний прибуток проєкту — 1,89 млн євро, з них 566 тис. євро — річний прибуток  громади. Таким чином, окупність проєкту складе 4 роки. Основним джерелом доходу є продаж електричної енергії, тож, якщо «зелений тариф» буде зменшено або й скасовано, то в такому разі термін окупності буде довшим. Проте в будь-якому разі проєкт буде прибутковим.

За словами міського голови Андрія Найди, пропозиція  є цікавою. А міська влада має думати і працювати на перспективу. Питання планують винести на обговорення Калуської міської ради. І якщо депутати підтримають ідею, то розпочнеться підготовча робота: створення спільної робочої групи, вибір земельної ділянки (побажання інвестора, щоб це були землі енергетики), збір та аналіз вихідних даних, розроблення проєктної документації, проходження дозвільних процедур (у тому числі з оцінки впливу на довкілля), отримання ліцензій тощо. Таким чином, завод з переробки відходів у Калуші можуть побудувати  не раніше другої половини наступного року.

Нагадаємо, Калуш розпочинає співпрацю з «Фондом енергоефективності».

Варто додати, калуська міська рада просить створити держкомісію для вирішення екологічних проблем.


Читайте також:

Калушу загрожує екологічне лихо — зупинка тепло- і водопостачання

Калушу загрожує сміттєвий колапс

Калуш може втратити водозабірну станцію, яка забезпечує водою 90% споживачів

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт


11.02.2021 2582
Коментарі ()

13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1758
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

2825
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2080
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

1964
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2227
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

2409

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1066

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

633

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

5504

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

2443
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10046
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

10829 3
06.10.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

7814
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1245
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

7973
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

902
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13209 1
14.10.2026

В Івано-Франківську на тлі повномасштабної війни поступово зменшується кількість відвідувачів мистецьких виставок.  

578
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

215
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

446
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

853
08.10.2026

Історія напруги в стосунках України з Південною Кореєю почалася з виступу президента України Володимира Зеленського на засіданні 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року.

1369