Прикарпатський художник став лауреатом Міжнародної мистецької премії

Калуський художник Богдан Шляхтич став лауреатом Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі за цикл живописних місячних ночей.

Про це повідомляє Музейно-виставковий центр Калуської міської ради, пише Фіртка.

Міжнародна мистецька премія імені Архипа Куїнджі заснована 2021 року луцькою громадською організацією «Чумацький віз» та київською ГО «Пам’ять без кордонів» для відзначення художників і мистецтвознавців, а також – письменників та журналістів, які популяризують український живопис.

Знаменитий український художник Архип Куїнджі народився 26 січня 1841 року в Карасівці, передмісті Маріуполя. У 27 років він отримав звання вільного художника, взяв собі прізвище «Куїнджі» (в перекладі «ювелір») – це данина сімейному переказу, за яким дід художника був ювеліром. Славу митцеві принесли його картини «Українська ніч», «Вечір на Україні» та «Місячна ніч на Дніпрі». У 1878 році картини Куїнджі мали теплий прийом на Всесвітній виставці в Парижі. Помер видатний художник 24 липня 1910 року.

Отже, першими лауреатами Міжнародної мистецької премії імені Архипа Куїнджі стали:

  • 1. Заслужений художник України Ольга Котлярова-Прокопенко (Україна, м. Одеса) – за визначну творчу та міжнародну діяльність;
  • 2. Художник Ярослав Савчин (Україна, м. Долина) – за серію живописних творів «Під карпатським сонцем»;
  • 3. Художник-експериментатор і фотограф-документаліст Артур Абрамів (Україна, м. Львів) – за цікаві мистецькі експерименти, зокрема проєкт «Тисяча стилів білого або Хижак. Білий день»;
  • 4. Письменниця, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Тетяна Дзюба (Україна, м. Чернігів) – за визначну наукову та творчу діяльність;
  • 5. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, редактор газети «Чернігівщина», письменник, журналіст, перекладач Сергій Дзюба (Україна, м. Чернігів) – за реалізацію потужних та резонансних міжнародних літературно-мистецьких проєктів у багатьох державах;
  • 6. Мистецтвознавець, письменниця Олена Ананьєва (Німеччина, м. Франкфурт) – за власний творчий доробок та визначну міжнародну діяльність;
  • 7. Дизайнер та актор П’єр Шидивар (Франція, м. Париж) – за визначну творчу діяльність, популяризацію сучасного мистецтва;
  • 8. Художниця, письменниця Тамара Алексєєва (Росія) – за значний внесок у художню творчість, зокрема високоталановиту ілюстрацію книжок; 
  • 9. Художниця Олена Фільштинська (США, Огайо) – за значний внесок у художнє мистецтво; 
  • 10. Художниця, перекладач із перської мови Надія Вишневська (Україна, м. Львів) – за розвиток ірано-українських контактів у галузі мистецтва;
  • 11. Художник Цезарій Ганушкевич (Україна, м. Київ) – за сонцесяйні полотна краси української природи;
  • 12. Художник Олег Дрямін (Україна, м. Одеса) – за значну творчу діяльність;
  • 13. Художник Богдан Шляхтич (Україна, м. Калуш) – за цикл живописних місячних ночей;
  • 14. Художник Володимир Семчук (Україна, м. Івано-Франківськ) – за серію експресивно-символічних живописних робіт «Парейдолія»;
  • 15. Художник Сергій Поляк (Україна, м. Чернігів) (посмертно) – за глибоко філософські, неймовірні, неповторні картини, які гідно представляють український живопис у світі.

Довідка:

Богдан Шляхтич – калуський пейзажист, педагог. Шанувальники мистецтва називають Богдана Шляхтича «шляхетним майстром пейзажу». У своїх роботах автор – ліричний, правдивий та зрозумілий, бо є представником реалістичного живопису. Його твори – багатопланові й колоритні. Богдан Шляхтич, кажуть, має унікальний дар змусити милуватись літом, захоплюватись осінньою тугою та закохуватись у люту зиму. Його порівнюють з великим Левітаном, тоді як сам художник переконаний, «якщо немає в душі потягу до малювання, то не треба мучитись». Картини, каже, вдаються лише тоді, коли митець наділений любов’ю від Бога.


Читайте також:

Франківська художниця творить картини з епоксидної смоли (ВІДЕО)

В Івано-Франківську художниця Оксана Тригуб-Мілашевич презентувала ювілейну виставку


27.01.2021 3313
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1902
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1000
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1613
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3907

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1102

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

616

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

429

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1147
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5756
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10707 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1300
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1396
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1081
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15940
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

505
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1960
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1849