Про вакцинацію, міфи навколо неї, усі за і проти, календар щеплень, які штами грипу варто чекати цієї зими та як захиститися від вірусів Фіртка поговорила з експертом з епідеміології департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА Євгенією Чурпітою.
Євгеніє Дмитрівно, 24 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з поліомієлітом. Чим небезпечна ця хвороба сьогодні і як від неї вберегтися?
Поліомієліт – небезпечна хвороба, гостре інфекційне захворювання, яке спричинює поліовірус. Її небезпека в ускладненнях - паралічах, які призводять до інвалідності або навіть летальних наслідків.
Єдиний захист – щеплення, які проводять діткам, починаючи з 2-місячного віку, згідно з нашим Календарем щеплень.
Перші два введення – у 2 і 4 місяці діткам роблять інактивованою поліовакциною у вигляді ін’єкції. Наступні щеплення, починаючи з 6 місяців, вже є крапельними. Якщо дитина отримує повний курс вакцинації, то це дає гарантію убезпечити її від можливості захворіти на поліомієліт.
Чи є сьогодні в Україні випадки захворювань на цю хворобу?
З 1999 року в Україні випадки захворювань, які викликаються диким штамом вірусу поліомієліту, не фіксуються. А у 2002 році Україна отримала сертифікат країни вільної від поліомієліту. Для того, щоб підтримувати цей статус, ми повинні максимально охопити наше дитяче населення вакцинацією на рівні 95%. Це сприяє створенню популяційного (колективного) імунітету, який дозволить захистити населення від небезпечної хвороби. Україна на сьогодні сертифікована як звільнена від циркуляції дикого поліовірусу, але входить до тих територій, де циркуляція дикого поліовірусу може бути поновлена через те, що в Україні низьке охоплення вакцинацією.
Якщо рівень вакцинації залишається низьким, тоді серед невакцинованих посилюється розмноження та циркуляція вірусів і це може викликати захворювання.
Небезпека полягає ще й у тому, що вірус поліомієліту може бути завезений із країн, в яких захворювання ще реєструється. Це Пакистан,Нігерія, Афганістан.
У 2015 році в Україні зафіксовано два випадки поліомієліту, породженого дериватним штамом вакцинасоційованого поліовірусу I типу. Захворіли двоє дітей віком 4 роки та 10 місяців. Обидва випадки трапилися у Закарпатській області. Обидві дитини не були до того вакциновані від поліомієліту.
В Івано-Франківській області останній випадок поліомієліту реєстрували у 1994 році.
Якщо у дитини порушений Календар щеплень, наскільки ефективними є вакцини, які вводяться пізніше визначеного терміну згідно з Календарем?
Якщо у дитини порушений Календар щеплень, то у такому випадку необхідно продовжувати вакцинацію і отримати ту кількість доз, яких не вистачає по віку. А якщо дитина була вакцинована правильно по Календарю і з якихось причин пропустила чергове щеплення, то його треба просто доробити. Імунна пам'ять є, антитіла були введені, антигени зреагували і виробили імунітет. Щоб його підкріпити потрібно просто провести чергові щеплення.
Якщо, скажімо до 6 річного віку, дитина не мала жодного щеплення і раптом батьки вирішили, що потрібно їх зробити. То з чого починати у такому випадку?
Такі дітки не отримають щеплення від туберкульозу та від гемофільної інфекції, які показані для дітей молодшого віку. Оскільки найбільша група ризику – це діти до 5 років, тому і обмежений вік введення вакцини.
Якщо це стосується дифтерії, правця, тоді вакцинацію починають тими препаратами, що відповідають віку дитини і починають з вакцинального циклу за схемою 0-1-6. Тобто зробили перше щеплення сьогодні, друге роблять через місяць, а ревакцинацію – через пів року. Це вже вважається індивідуальний календар щеплень, який розписує педіатр або сімейний лікар.
Щоб вважати дитину захищеною від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту у ранньому віці вона має отримати чотири базові щеплення. А потім мають обов’язково бути ревакцинації.
Ми повинні проводити цей захист і у дорослому віці кожні 10 років.
Нещодавно вже були перші меседжі щодо можливого загострення ситуації із дифтерією в Україні. Яка ситуація зараз?
В Івано-Франківській області випадки дифтерії не реєструвались. Проте у Хмельницькому офіційно зареєстрований підтверджений випадок дифтерії у дорослої жінки. У 2018 році в Україні таких випадків зареєстровано 9. Дифтерія – вакцинокерована інфекція. Щоб запобігти розвитку хвороби, необхідно мати високий рівень охоплення вакцинацією – 95%. На жаль, поки що такого високого рівня колективного імунітету ми не досягли через відмови від вакцинації. Тому ймовірність виникнення хвороби є високою. Слід пам’ятати, що вакцинація проти дифтерії не закінчується в дитинстві. Її необхідно продовжувати і в дорослому віці, починаючи з 26 років кожні 10 років.
Якщо дитина чи доросла людина має усі необхідні базові щеплення, яка ймовірність того, що вона все одно може захворіти на ту чи іншу інфекційну хворобу?
Доведено, що дитина, яка вакцинована проти кору, паротиту і краснухи, отримуючи два щеплення, пожиттєво захищена від цих інфекцій. Якщо дитина отримала одне щеплення у віці одного року, то є імовірність, що вона захворіє. Але перебіг цієї хвороби буде легшим і без ускладнень. Нам головним чином треба пам’ятати, що усі інфекційні хвороби є небезпечні тими ускладненнями, які вони викликають.
При дифтерії від дії екзотоксину, скажімо, можливі ускладнення – міокардит (запалення серцевого м’яза), інфекційно-токсичний шок, круп чи різноманітні ураження внутрішніх органів (нирок, нервової системи, тощо).
Я за своє життя бачила різні ситуації та ускладнення. У нас, до речі, ті дітки – два 14-річні, на той час, хлопці, які перенесли поліомієліт у 1994 році, до сьогоднішнього дня залишились інвалідами – у них сталася атрофія м’язів. У багатьох хворих, які перенесли кір, як ускладнення, розвинулась післякорова пневмонія та енцефаліт.
Яка у нас на Прикарпатті ситуація із щепленнями? Мова про щеплення від кору, дифтерії... Батьки змінили свою думку щодо необхідності вакцинації?
Зараз ситуація дещо покращилася. Але є проблема із дітьми раннього віку – батьки ще відмовляються від щеплень. Для них поняття «індійська вакцина» – це просто трагедія. Головна апеляція, що ця вакцина реактогенна. Я ж завжди говорю, що нас раніше вакцинували російською вакциною, яка була такою ж реактогенною. І ніхто не запитував наших батьків, хочуть вони цього, чи не хочуть…
Скажу про вакцину АКДП індійського виробництва. Вона є цільноклітинна, тому вона і реактогенна. У ній кашлюковий компонент є, фактично, вбитою кашлюковою клітиною, яка не викликає хворобу, але може викликати реакцію. Найчастіше проявами на щеплення є температура, почервоніння, набряк у місці уколу або ж загальна слабкість. Як правило, ці післявакцинальні прояви зникають через 72 год. Це цілком нормальні явища і про них ми попереджаємо батьків. І те, що виникають реакції на введення – це добре, бо вакцина діє.
Зазвичай, формування імунітету після введення вакцин починається не раніше як на шостий день після вакцинації. І далі нормально формується імунітет.
Але не завжди все залежить від вакцини, є індивідуальні властивості організму.
Які є протипоказання до щеплень?
Практично немає. Це можуть бути тільки гострі захворювання на момент вакцинації, індивідуальна непереносимість якихось з компонентів вакцини, якщо така є і анафілаксія.
Головною причиною відмови батьків від обов’язкових щеплень є апеляції про ускладнення. В Інтернеті можна навіть зустріти історії про, начебто, смертельні наслідки після щеплення…
Вкрай рідко бувають якісь загальні ускладнення. Якщо вони виникають, то працює комісія, яка з’ясовує причини і вивчає випадок. Беруться усі відомості про стан дитини до вакцинації, стан на момент ускладнення, відомості про саму вакцину та причини, які могли сприяти виникненню даної ситуації.
Я за свою практику, а це понад 30 років, не пам’ятаю, щоб в області реєструвались якісь тяжкі ускладнення. Не пам’ятаю і жодного випадку, щоб від вакцин помирали.
Ще минулоріч статистичні дані показували, що Прикарпаття пасе задніх щодо охоплення населення обов’язковими щепленнями. Як зараз ситуація?
Ситуація із вакцинацією в цілому значно покращилася в порівнянні із попередніми роками. Проте залишається проблема із вакцинацією маленьких дітей. Рівень охоплення вакцинацією дітей до 1 року проти дифтерії, кашлюка і правця – 43,6%, поліомієліту – 44,9%. Це низькі показники вакцинації. Вони є небезпечними для розвитку спалахів інфекцій.
Де батьки швидше погоджуються щеплювати дітей – у сільській місцевості чи у місті?
Можливо, на фактор вакцинації впливає ще й адміністративно-територіальна реформа. Утворюється багато ОТГ, які виходять з прямого підпорядкування департаменту охорони здоров’я – втрачається вертикаль впливу. Працівники в ОТГ не зовсім розуміють суть питання важливості вакцинації. Прямого впливу ми на них не маємо і, можливо, за рахунок ось цього непорозуміння, маємо такі низькі показники. Зараз намагаємося знайти консенсус, вийти на якусь взаємодію, щоб хоч трохи покращити охоплення вакцинацією.
Другий фактор – недостатня комунікація між лікарями та батьками – не доноситься у правильній формі важливість щеплення. Є лікарі, які активно працюють у цьому напрямку, а є пасивніші, які не надають достатньо інформації, відповідно батьки вагаються, сумніваються, не довіряють вакцинам.
Має бути чітка позиція стосовно цієї ситуації. Є закон, є, зрештою, поняття національної безпеки, у яке входить і захист від інфекційних хвороб. Тут потрібно просто працювати.
Як з ініціативою Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти щодо заборони невакцинованим дітям відвідувати організовані колективи. На практиці це діє?
Ми проводили наради і з освітянами, і з медичними працівниками щодо питань відвідування невакцинованими організованих колективів, оскільки готувалися до проведення додаткових заходів вакцинації проти кору дітей в організованих колективах для зниження рівня захворюваності на кір, та підвищення рівня колективного імунітету. Такі заходи вже проведені у Львові, Хмельницькому, а в даний час проходять на Закарпатті. Не виключено, що наша область може бути залучена до проведення цих заходів.
Вважаю, що у цьому випадку має бути чітка позиція керівника закладу. Діти нещеплені несуть загрозу не тільки щепленим діткам і вчителям, а і колективу в цілому. Бо є певний відсоток дітей, яким протипоказані щеплення.
Свідоме невакцинування – неправильна позиція, бо є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», де чітко прописано, що діти, які йдуть в організовані колективи, мають мати цей захист.
З іншої сторони в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» і в Конституції написано, що діти мають бути здорові, мають мати щасливе дитинство і так далі…
Але є і Закон України «Про освіту», де вказано, що усі мають право на освіту… Ось тут і виникає ця колізія…
Я аналізувала статистику по захворюваності на кір, то у нас хворіло багато щеплених дітей. І це пов’язано з тим, що кір високо контагіозна інфекція, а велика когорта невакцинованих дітей створює той буфер, де вірус швидко розмножується та поширюється.
Але, поки що на законодавчому рівні питання недопусків до навчання невакцинованих неврегульовано. Це була пропозиція.
Наразі, дітей приймають у навчальні заклади. У закладах охорони здоров’я є комісія з питань щеплення чи ЛКК, яка дає заключення, що дитина не вакцинована, може відвідувати навчальний заклад за умови проведення щеплень … Тоді вже керівник навчального закладу на власний розсуд приймає рішення. Тобто у довідці він отримує інформацію про те, що дитина недовакцинована чи зовсім не вакцинована.
У серпні-вересні поточного року батьки дуже підтягнули вакцинацію своїх дітей у нас в області, то можливо ці розмови про нововведення і дали позитивний результат. Дуже сподіваємось, що така тенденція по вакцинації збережеться і надалі.
Яка ситуація із захворюванням на кір у нас в області? Пік минув?
Станом на 17 жовтня в області випадки кору не реєструвалися. Від початку року захворіло понад 2 тисячі людей. Це фактично рівень 2017 року, коли починався спалах.
Від початку 2019 року зареєстровано 27 спалахів в організованих колективах – школах, садочках. Це багато.
55% з числа тих, хто захворів – це діти та дорослі, які не мали щеплень. І знову ми повертаємося до того, що немає колективного імунітету – 95% щеплень від вірусу кору.
Крім планової вакцинації, в області проводяться додаткові заходи з вакцинації проти кору з 2018 року. Ми поки що справляємося своїми силами.
Зараз ми досягнули майже 80% охоплення вакцинацією проти кору. Відсутність хворих – тому підтвердження. І я розцінюю, що наша позитивна динаміка є результатом того, що люди зрозуміли важливість колективного імунітету, наскільки він необхідний і активізувалися робити щеплення.
Чи забезпечена область вакцинами?
Область у достатній кількості забезпечена вакцинами для профілактики дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції, вірусного гепатиту В, туберкульозу.
У найближчий час – десь на початку листопада, ми повинні отримати нову партію вакцин, як проти кору, так і для профілактики інших захворювань. Тут проблем немає.
Ми входимо у зимовий період і традиційно постає питання грипу. Які цьогоріч штами нас атакуватимуть?
За прогнозами, які нам дає ВООЗ у цьому сезоні матимемо циркуляцію чотирьох штамів вірусу: “Канзас” (А/H3N2), “Брісбен” (А/Н1N1), “Колорадо” (належить до гілки B/Victoria) і “Пхукет” (належить до гілки B/Yamagata).
Прогнозовано, ці віруси є небезпечними для людей старшого віку та дітей від 5 років. Тому єдиним захистом на період циркуляції вірусів є вакцинація.
Епідсезон по грипу вже розпочався і триватиме він до середини квітня 2020 року орієнтовно. Тому вже варто починати вакцинацію. Найвищі хвилі підйому захворюваності традиційно очікуються у грудні та наприкінці січня-початку лютого 2020 року.
Вакцина вже є. Її можна придбати в аптечних пунктах. У склад доступних вакцин входять усі ці штами грипу. Дітей можна вакцинувати від 6-місячного віку. Боятися не варто. Вакцина абсолютно безпечна і захищає саме від вірусів грипу, а не ГРВІ.
Наскільки вакцини, які нам пропонує держава, якісні?
На світовому ринку всього-на-всього є п’ять заводів, які виготовляють вакцини. І у тому числі завод, який розташований в Індії. Всі вакцини, які закуповуються державою, є вакцинами, які проходять прекваліфікацію ВООЗ. Закуповують їх міжнародні організації ЮНІСЕФ і ПРООН. І, логічно, що вони працюють тільки із сертифікованими вакцинами.
Індійська вакцина – не означає погана вакцина. Вона ідентична французькій. Ми мали свого часу французьку вакцину АКДП і ми її використовували. Також вона ідентична російській вакцині АКДП, якою щепили ще нас у дитинстві.
Індійська вакцина більш реактогенна за рахунок того, що вона є цільноклітинна, де цільний кашлюковий мікроб (убитий, звичайно) дає на порядок вищий імунітет. Переносяться такі щеплення гірше, оскільки виникають загальні, а частіше місцеві реакції. А такі вакцини як Інфанрікс, чи Пентаксим - вони є «очищені». Тому переносяться легко, але дають "помірний" імунітет.
Для країн з низьким рівнем охоплення вакцинацією, таких як Україна, якраз ця цільноклітинна вакцина АКДП є найкращою, бо вона створює триваліший, стійкіший імунітет. У країнах Європи з достатніми фінансовими можливостями, в яких рівень вакцинації вищий за 90%, використовують очищену вакцину тільки для того, щоб підтримувати досягнутий високий рівень імунітету і зберегти цей захист.
А по ефективності вони ідентичні.
Чому в Україні такий низький колективний імунітет?
Свого часу була потужна антивакцинальна компанія. А ще був довгий період часу, коли держава не забезпечувала вакцинами – починаючи з 2000 до 2010 року. Усі ці роки ми мали дефіцит вакцин. Охоплення вакцинуванням було на рівні 14-20%. Йшло накопичення невакцинованих людей. І тому в один період колективний імунітет знизився. З наслідками цього ми й боремося тепер.
Фу.... яка противна брехня. Тільки аби впарити вакцину. Жах