Незаконні рубки на Івано-Франківщині: хто стоїть за знищенням лісів

Івано-Франківська область, приблизно половину території якої займають ліси, стикається з серйозною проблемою незаконної рубки лісу та чорним ринком деревини.

Лісова мафія тут проявляється через мережі незаконного вирубування, транспортування та збуту, що призводить до деградації екосистем Прикарпаття. Це не лише руйнує біорізноманіття, але й підриває економіку, особливо в умовах кліматичних змін та воєнного стану.

«Коли говоримо про незаконну вирубку лісу, це часто звучить абстрактно. Але за кожним таким випадком конкретні дерева, конкретні посадовці та конкретні суми збитків. 

На Івано-Франківщині викрито чергові порушення у сфері охорони довкілля: 13 кримінальних проваджень, 15 підозр, встановлені збитки — 36,7 мільйона гривень», — написав 12 лютого 2026 року на своїй сторінці Генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Кравченко

У зведенні правоохоронців новини про незаконні рубки в Івано-Франківській області спливають з тривожною регулярністю: так, у лютому 2026 року поліцейські повідомили про підозру 12 особам, які через свій злочин завдали мільйонних збитків державі.

Поліція

Інший резонансний випадок — організація незаконного вирубування 748 дерев у Національному природному парку «Гуцульщина», про що повідомляла прокуратура. Підозри також отримали колишні працівники державне підприємство «Кутське лісове господарство».

Варто зазначити, що злочини проти лісів стали одними з головних екологічних проблем, що загрожує руйнуванню природи Прикарпаття.


Статистика злочинів проти лісів: дані від поліції

Для розуміння ситуації Фіртка скерувала журналістський запит до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо кримінальних правопорушень за статтею 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) з 2025 року до початку 2026-го.

У відповіді, підписаній начальником ГУНП Сергієм Безпальком, наведено ключові дані:

• Протягом 2025 року зареєстровано 115 кримінальних проваджень за фактами незаконної рубки, що на 15 більше, ніж у 2024 (100).

Найбільше — у Косівському, Калуському, Надвірнянському та Верховинському районах.

• За січень 2026 зареєстровано дев'ять проваджень.

Щодо організованих груп: за 2025 рік повідомлено про підозру 47 особам.

Загальна сума завданої шкоди, облікована в завершених провадженнях, — 8 132 737 гривень.

Поліція зазначає, що не веде окремий облік обсягів зрубаної деревини, а дані про засуджених — не в їхній компетенції.


За дерево — тисячі доларів штрафу? Покарання за незаконну рубку

В Україні незаконна рубка лісу регулюється Кримінальним кодексом, де передбачено сувору відповідальність, залежно від дій, обсягів і обставин. Простіше кажучи, закон розрізняє дрібні порушення (як зрубання кількох дерев для себе) та серйозні (як масова рубка чи організація мафії), з акцентом на боротьбу з організованими мережами.

Незаконна порубка, перевезення, зберігання чи збут (ст. 246 КК) — серйозніше: штраф від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів або до трьох років ув'язнення.

Якщо повторно, групою осіб, у великих розмірах чи в заповідниках — до п'яти років з конфіскацією.

За особливо великі обсяги чи організовану групу — до семи років з конфіскацією.

Лісова мафія часто кваліфікується саме тут, як організована злочинність. Посів чи вирощування нарковмісних рослин не стосується, але для рубки в захисних насадженнях (ст. 246) — штраф або до трьох років обмеження волі, у великих розмірах — до семи років ув'язнення. Контрабанда деревини (ст. 201-1 КК) — до 12 років.

Закон враховує обставини: для дрібних порушників можлива адміністративна відповідальність, але для організованих злочинних груп — максимум. У 2025 році уряд затвердив Стратегію збереження лісів до 2030, фокусуючись на профілактиці та посиленні боротьби з мережами.

І навіть якщо людина не є «професійним» «чорним лісорубом», а рубала «для себе" та не в промислових масштабах, штрафи дуже суттєві. Так, у березні 2026 року писали про чоловіка, який спиляв три дерева в межах села Малий Рожин Кутської громади. Йому призначили штраф: понад 400 тисяч гривень. І не тільки штраф, але й п'ять років позбавлення волі,  однак звільнили від відбування покарання з випробуванням на один рік.


Якщо не знайшли чорних лісорубів, відповідає лісгосп

Коли відбувається незаконна рубка лісу, а безпосередніх «чорних лісорубів» (тобто осіб, які зрубали дерева) не вдається встановити або довести їхню вину, то справа не завершується. Прокуратура Івано-Франківської області вважає, що за це повинен відповідати державний лісгосп або підприємство, яке відповідає за їх охорону та обслуговування.

Правоохоронці пояснюють це тим, що лісгоспи зобов’язані запобігати таким порушенням, своєчасно їх виявляти та охороняти лісові масиви від стороннього втручання. Тому прокуратура через суд стягує з підприємств збитки за неналежну охорону лісів або службову недбалість.

Водночас трапляються випадки, коли працівники лісгоспів могли свідомо ігнорувати незаконні рубки — зокрема через можливу корупцію, змови або недбалість. Після викриття вони нерідко заперечують свою причетність і заявляють, що не знали про порушення.

Приклади:

У лютому 2026 року Косівська окружна прокуратура подала позов до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення три мільйони 163 тисячі гривень з ДП «Ліси України» за незаконну рубку дерев у Космацькій громаді (Косівський район). Рубка відбулася на території Космацького лісництва без встановлення безпосередніх виконавців, а збитки оцінено за результатами експертизи; підприємство не відшкодувало шкоду добровільно, тому справа пішла до суду.

У лютому 2026 року Калуська окружна прокуратура забезпечила стягнення майже 280 тисяч гривень з ДП «Ліси України» за незаконну вирубку дерев на Калущині. Рубка була виявлена без встановлення «чорних лісорубів», а прокуратура через суд довела, що лісгосп не виконав обов'язки з охорони, і підприємство сплатило збитки в повному обсязі.

У січні 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив позов прокуратури про стягнення понад один мільйон гривень з лісгоспу за незаконну рубку лісу в Солотвинській громаді, знову ж таки порушників не знайшли. А в Державній екологічній інспекції Карпатського округу повідомили:

«Установлено, що шкода довкіллю завдана внаслідок незаконної рубки 145 дерев на землях комунальної власності. У черговий раз рішення суду підтверджує, що в разі невстановлення безпосередніх порушників відповідальність за збереження лісових ресурсів на території громади несе орган місцевого самоврядування».

Ліси

Ліси Солотвинської громади


Коли незаконну рубку «кришують» співробітники лісгоспів та охоронці-лісники

У деяких справах прокуратура та поліція йдуть далі й оголошують підозри безпосередньо працівникам лісгоспів у недбалості, зловживаннях або можливій змові, коли є підстави вважати, що вони знали про рубку, але не реагували (наприклад, через видачу фальшивих документів чи ігнорування порушень):

У лютому 2026 року в Івано-Франківській області оголосили 15 підозр у 13 кримінальних провадженнях щодо незаконних рубок на 36,7 мільйона гривень збитків. Серед фігурантів — колишні працівники ДП «Кутське лісове господарство», яких підозрюють у службовій недбалості при видачі лісорубних квитків, що дозволило рубки в Національному природному парку «Гуцульщина» (748 дерев) та інших лісництвах (Яворівське, Устеріцьке тощо). Прокуратура вважає, що посадовці «закривали очі» на порушення.

Рубка

У лютому 2026 року головному лісничому Делятинського лісгоспу оголосили підозру у службовій недбалості, що призвела до незаконної рубки 775 дерев на понад три мільйони гривень збитків. Слідство вважає, що працівник знав про порушення, але не вжив заходів, ігноруючи свої обов'язки з охорони.

Дерево

У вересні 2025 року дев'ятьом посадовцям лісгоспів Івано-Франківщини (включаючи головного лісничого Делятинського ЛГ та екскерівників Кутського ЛГ) оголосили підозри за зловживання та недбалість, що призвели до рубок на 721 мільйона гривень збитків. Прокуратура стверджує, що вони видавали дозволи без лімітів, фактично «закриваючи очі» на порушення в природно-заповідному фонді.

Фото з місця подіїФото з місця події

У січні 2025 року (справа триває до цього часу) чотирьом посадовцям лісгоспу в Івано-Франківській області оголосили підозри в перевищенні повноважень та незаконній порубці на майже 300 мільйонів гривень у заповідній території.

Як повідомляли у ДБР, директор лісгоспу залучив до незаконної діяльності начальника одного з відділів, інженера та голову ліквідаційної комісії. Вони видавали лісорубні квитки на проведення вибіркових рубок нібито для оздоровлення та формування лісів. Робили це, як стверджують в Бюро, незаконно, адже будь-які роботи на території природно-заповідного фонду можуть відбуватися лише за погодженням з Міндовкілля та з дозволу обласної адміністрації. Таких погоджень посадовці не мали.

Слідство вважає, що вони організували схему, знаючи про рубки, але не зупинили їх, а можливо, й сприяли.

Дерева

У судах рішення у таких справах зазвичай ухвалюють на користь прокуратури. Судді визнають, що державні лісогосподарські підприємства та їхні працівники зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані через неналежну охорону лісів. Адже ліси є національним багатством, а лісгоспи як постійні користувачі мають запобігати незаконним рубкам, зокрема з боку третіх осіб.

Це підтверджує й судова практика останніх років: у більшості випадків позови прокуратури задовольняють, а апеляції лісгоспів залишають без задоволення.

Водночас ситуація з лісами на Івано-Франківщині залишається складною. Дані за 2025 рік та початок 2026 року свідчать, що масштаби незаконних рубок зростають.

Одним із методів боротьби стало стягнення збитків із самих лісгоспів. Якщо правоохоронці не знаходять безпосередніх виконавців незаконної вирубки, відповідальність покладають на підприємства за неналежну охорону лісу. У таких випадках суди, як правило, стають на бік держави та зобов’язують лісгоспи відшкодовувати мільйонні збитки.

Утім, попри значні штрафи та кримінальні підозри навіть керівникам окремих лісництв, незаконні рубки в заповідниках і громадах області не припиняються. Через це боротьба за збереження лісів дедалі частіше переходить у площину судових процесів і фінансової відповідальності.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Незаконні рубки на мільйони гривень: на Прикарпатті затримали 12 підозрюваних (ФОТО)

На Прикарпатті селищну раду зобов'язали виплатити відшкодування за незаконну рубку 367 дерев

Прикарпатець отримав умовний термін за незаконну порубку дерева у заповіднику


13.03.2026 Катерина Гришко 5512 1
Коментарі (1)

Дмитро 2026.03.18, 12:53

Так мєнти і кришують.  Ш всі про це знають, а роблять "рило" що нікому нічого не відомо.

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1377
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1466
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1292
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3424
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2240
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3396

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

922

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1249

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1329

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2617
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

516
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6228
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6228
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

633
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

858
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1673
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1891
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16606
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

944
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1611
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1870
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2871