«Комунальне майно має працювати на громаду»: директор КП «Муніципальні Ринки» Мар’ян Слюзар про Центральний ринок, стихійну торгівлю та діалог з підприємцями

Центральний ринок — одна з найбільш конфліктних ділянок у місті. Утім, це ключова інфраструктурна локація, розташована в самому серці Івано-Франківська.

Про судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

«Це не про оренду. Це про те, чи може місто управляти тим, що належить громаді. Центральний ринок — це не приватна зона, а серце міста. І воно має битися в інтересах людей», — сказав Мар’ян Слюзар.

За його словами, договір оренди з ТОВ «Торговий сервіс» завершився ще в 2022 році. Відповідно до законодавства, приміщення мало бути повернуте громаді. Але на практиці цього не сталося — підприємство й далі утримує об'єкт, що перебуває у комунальній власності.

Понад те, ТОВ «Торговий сервіс» має:

  • понад 2,5 мільйона гривень податкової заборгованості;
  • дві відкриті виконавчі справи на користь міської ради та КП.

«Усі ці обставини унеможливлюють ефективне функціонування об’єкта та подальший благоустрій території. У місті не може існувати ситуація, коли простір із таким соціальним і економічним значенням працює поза межами міського управління», — зазначає Мар’ян Слюзар.


У якому зараз стані судова справа щодо орендаря ринку? Чи має місто шанс повернути повноцінний контроль над цією територією?


Зараз є два судові провадження. Одне з них уже на фінальній стадії — відбудеться відповідне засідання та рішення Верховного Суду очікується третього червня.

Звичайно, сподіваємось на позитивний результат і на те, що зможемо відновити контроль і повноцінно працювати.


Яка Ваша позиція щодо подальшої долі Центрального ринку? Можливо, зберегти його функцію, додати щось нове?


Функція ринку має залишитися. Це має бути сучасний, впорядкований міський простір, відкритий для підприємців та зручний для мешканців. Уже маємо візуальні напрацювання, концепції — але через відсутність доступу місто поки не може реалізувати жодних господарських рішень.

Попри це, місто має плани щодо впорядкування території. Заступник міського голови їздив по різних ринках України, вивчав досвід, дивився, як виглядають сучасні ринки, як усе організовано, що можна запозичити.

Хочемо створити щось європейське — простір, який виглядатиме естетично, сучасно, чисто. Адже йдеться про центр Івано-Франківська, а нинішній стан цієї території — вкрай незадовільний, фактично — хаос, як з радянських часів.

Ми хочемо, щоб Центральний ринок став прикладом того, як місто може управляти простором у XXI столітті. Не через заборони, а через якість. Не «гнати» підприємців, а створити для них середовище.

Це має бути відкритий простір з гастрономічними зонами, вуличною їжею, фермерською продукцією, заходами — не просто торгівля, а точка притягання для мешканців і туристів. Це — модель оновлення міського господарства, де громада повертає собі не лише будівлі, а і право на розвиток. 


Чи була комунікація з представниками, які нині володіють правами на користування ринком?


Комунікація відбувається через суди — через юридичні процедури. Ми маємо усвідомлювати, що з кінця 2022 року договори оренди між містом та «Торговим сервісом» завершились. Проте, фактично доступу до ринку місто не має.

У чому суть проблеми? Строк дії договору оренди завершився у 2022 році. Місто повідомило орендаря про припинення дії договору заздалегідь, як цього вимагає закон.

Однак у період дії воєнного стану в Україні з’явилася правова колізія: окремі орендарі намагаються обґрунтувати продовження дії договорів, навіть після завершення строку їх дії, посилаючись на обмеження щодо розірвання договорів у період дії воєнного стану. Місто ж прагне самостійно управляти своїм майном.


А як щодо хаотичної торгівлі? Які методи плануєте впроваджувати, аби позбутися її?


Так, справді, зараз ведуться кроки щодо впорядкування цього питання за ініціативи міського голови. Мова йде про організацію місць зосередження торгівлі, тобто про локалізацію торгівців та створення альтернативних умов — спеціально облаштованих місць для нормальної, цивілізованої торгівлі.

Наприклад, на ринку на вулиці Юності, місто створило майданчик, куди переселили продавців з інших територій. Там облаштовуються благоустрій, паркувальні місця, слідкують за чистотою. Навіть встановили дерев’яні павільйони-ларьки, хоча їх поки що небагато.

Люди, зокрема літні особи, справедливо скаржаться, адже часто це їхнє єдине джерело доходу, і вони не можуть дозволити собі орендувати дороге місце на ринку. Але саме для них на разі передбачені символічні ставки у розмірі — 20 гривень. Міська влада має план: підняти торгівлю з землі, створити накриття, павільйони, щоб торгівля була впорядкована.

Але за це має бути хоч мінімальна плата — адже ці кошти підуть на благоустрій решти територій, створюючи кращі умови. Водночас потрібно вирішити проблему з великими торговцями, які приїжджають машинами і торгують нелегально, при цьому жодні кошти не надходять до бюджету міста чи держави. Часто ці кошти осідають у структурах, які нині ще й судяться з містом.

Важливо відновити баланс — і дати можливість простим людям, як-от пенсіонерам, торгувати в гідних умовах, і при цьому навести лад у сфері оптової торгівлі.

На прикладі Юності вже є позитивні зміни: прозорі умови, платіжні термінали, фіскальні чеки, узаконена торгівля. Це дає правову захищеність і продавцям, і покупцям.

Щодо центрального ринку: ситуація поки що хаотична. Якщо ми сьогодні залишимо все, як є — хаос і підпільна торгівля продовжать формувати обличчя міста. У центрі Івано-Франківська буде не сучасна площа, а ринок з 90-х, де немає ні безпеки, ні інфраструктури, ні поваги до мешканців.

Раніше торгували в середині ринку, тепер здебільшого — на вулиці. Завдання міста — повернути цих продавців назад у ринок, упорядкувати простір, створити сучасну ринкову площу з лавками, навісами, пішохідними доріжками. Простір навколо ринку має бути чистим, доглянутим, з продуманою інфраструктурою.


Наскільки складно перенести стихійну торгівлю в ринок?


Це одне з найскладніших завдань у міському просторі — не лише технічно, а й соціально. Адже маємо справу не просто з торговими точками, а з людьми, для яких це часто єдине джерело доходу. Проблему не вирішиш табличками чи штрафами. Її можна вирішити лише системним підходом і створенням альтернатив, які будуть справді зручними й доступними.

Так, місто рухається в цьому напрямку. Приклад — вулиця Мазепи: почали встановлювати охайні металеві навіси. Інший приклад ринок на Юності, там — порядок, без скарг і без «сірих» зборів. Щонеділі — живий, структурований ринок, де приємно і продавати, і купувати. Люди бачать, за що платять.

Але повноцінний прорив можливий лише тоді, коли ми отримаємо можливість впорядкувати і ключові точки — передусім Центральний ринок. Там досі немає чітких проєктів, замірів, управління, тому що місто не має доступу. Є візія — зробити з ринку сучасну, продуману площу з навісами, лавками, озелененням, нічним освітленням і чіткою логістикою. Це реально. Але спочатку — юридичне рішення і повернення об’єкта громаді.

Досвід є: і в Україні, і в Європі міста справляються з цим. Наприклад, у Вінниці, де повністю ліквідували стихійну торгівлю. Все — чисто, безпечно, зручно. Івано-Франківськ не гірший. Ми маємо потенціал зробити ще краще — з особливим характером, із повагою до дрібного продавця, але з чіткими правилами для всіх. Ринок має перестати бути “хаосом” — і стати частиною європейського міста, яким ми всі хочемо жити.


Ви нещодавно очолили комунальне підприємство «Муніципальні Ринки». У якому стані ви прийняли підприємство? Чи були речі, які вас особливо занепокоїли?


На момент мого приходу підприємство ще є досить малим, але воно вже працює. Основна діяльність — це управління муніципальним ринком на Юності, а також локаціями торгівлі на Мазепи, Тролейбусній, Коновальця.

Підприємство функціонувало, але з обмеженим ресурсом. Наразі поступово розширюємо охоплення локацій, в планах збільшення штату і вдосконалення операційних процесів.


Чи плануєте діалог з підприємцями, які працюють на ринку?


Так, зараз цей процес у стадії розробки. Ми зможемо налагодити повноцінну комунікацію тоді, коли, об'єкт буде передано у підпорядкування КП, вийдемо з чіткою позицією, пояснимо правила, вислухаємо зворотній зв’язок і почнемо рухатись спільно.


Чи будете ініціювати зміни у правилах торгівлі або у вартості оренди?


Так, але з балансом. Мета — зробити ринок доступним для дрібного бізнесу, але одночасно забезпечити дохід задля проведення благоустрою, підтримки порядку і оновлення.


Чи передбачаються реконструкції, ремонти, оновлення?


Так, безперечно. Розглядаємо ці заходи як необхідні для створення сучасної інфраструктури.


Який ринок, на вашу думку, потребує змін у першу чергу?


Центральний ринок. Адже це — центр міста, візитівка громади. Тим більше, це гарна споруда з великим потенціалом. На жаль, в нинішньому вигляді вона не відповідає ні естетичним, ні функціональним стандартам. Проте, має всі умови, щоб стати сучасним і зручним місцем для торгівлі.


Як ви бачите ринок у конкуренції з супермаркетами та торговими центрами?


У ринку є своя унікальна політика. Це місце, де можна купити локальні продукти без посередників. Продавці — це часто люди, які самі виростили продукцію. Це місце з особливою атмосферою — вулична їжа, живе спілкування, торг.

На відміну від магазинів, ринок — це простір соціального життя. Люди приходять не лише купувати, а й поспілкуватися, дізнатися новини. У багатьох культурах — ринок є частиною способу життя. Це інша філософія, яка має своє право на розвиток, і ми повинні зберегти та модернізувати цей формат.


Ви згадували, що упорядкували ринок на Юності. Розкажіть, як усе починалося і що вдалося зробити?


Так, справді, почали впорядковувати ринок на Юності. Роботи тривають вже близько року. Місто доклало значних зусиль для його запуску — і зараз ринок повноцінно функціонує.

Минулої неділі, наприклад, там було близько 130 торгових місць. Люди приїжджають з найрізноманітнішою продукцією, переважно сільськогосподарською: продають курей, кроликів, корми, сіно, а також інші товари різного асортименту.

Наразі ринок працює стабільно, і ми продовжуємо його розвивати. Зокрема, зараз облаштовуються додаткові паркувальні місця, а також розширюється територія, оскільки кількість охочих торгувати зростає і вже не вистачає місць для всіх.

Тому важливо, щоб і Центральний ринок підпорядковувався місту. У межах ширшої стратегії, під керівництвом міського голови Руслана Марцінківа, сьогодні ведеться послідовна робота з впорядкування всієї ринкової інфраструктури Івано-Франківська. Мета — не контроль заради контролю, а ефективне, відповідальне управління в інтересах мешканців.

Саме тому повернення об’єкта у підконтрольне управління міста через юридичні механізми — це не формальність. Це основа для змін. Це про справедливість. Про господарський підхід. Про повагу до кожного мешканця, який має право жити в місті з порядком.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Центральний продуктовий ринок повертається у власність Івано-Франківської громади, — Марцінків

Фотогалерея


21.05.2025 Тетяна Ткаченко 3093 1
Коментарі (1)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2130
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

847
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

891
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

892 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2723 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1452

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

622

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

331

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

997

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1120
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1962
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1064
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

787
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

254
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14963
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7277
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

705
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

261
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

170
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

276
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

563
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1021