"Доволі часто виникають конфузи", — історик Ярослав Коретчук про декомунізацію на Прикарпатті

Закон про декомунізацію прийняли у 2015 році, аби остаточно позбутись від наслідків комуністичної ідеології.

Про це розповів історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук у програмі «Про головне в деталях», передає Фіртка.

Процес декомунізації з 2015 року розпочався, але на сьогодні він навіть на території Івано-Франківської області є не до кінця завершений.

«На сьогодні близько 68 вулиць частково попадають під законопроєкт деколонізації, який прийняли минулого року. Ще 68 вулиць потребують перейменування.

Але на місцях ми зустрічаємо такі ситуації, коли окремі громади, органи місцевого самоврядування не поспішають перейменовувати.

Доволі часто виникають смішні ситуації. В одній із громад заявляють, що вулиця Жовтнева названа не на честь Жовтневої революції, а на честь місяця жовтня.

Або ми мали випадок, коли про вулицю Чехова казали, що вона названа не на честь російського діяча, а на честь місцевого жителя.

Доволі часто виникають такі конфузи", - прокоментував Ярослав Коретчук

Іноді, каже фахівець, доводиться довго боротися для того, щоб переконати органи місцевого самоврядування, що якщо ці факти підлягають під закон декомунізації або деколонізації, варто зробити все, щоб ці найменування зникли з українського простору.

Щодо памʼятників на Прикарпатті, які підпадають під декомунізацію, то їх уже не багато залишилося.

"Єдину таку памʼятку маємо - це хата Галана. Це памʼятка архітектури на території Івано-Франківської області.

Також у населених пунктах є памʼятники, які зараз перейменовані на честь односельців, що загинули у Другій світовій війні. На таких постаментах доволі часто є памʼятник вояку радянської армії. Навколо цього виникає дискусія", - додав Коретчук.

Як зазначає історик, керівник комунального підприємства "Памʼять", голова товариства "Меморіал" Василь Тимків, війна стимулювала запит на декомунізацію.

"Пожвавився запит щодо демонтажу совєтських памʼяток, які прославляють радянську окупацію, що була на українських землях понад 70 років. Які прославляють ті наративи, з якими путінська росія веде цю страшну війну проти України.

Якраз з початком цієї війни збільшилася кількість звернень, як від представників місцевого самоврядування, так від окремих громадських активістів, щодо дослідження, чи дійсно є поховання під радянським меморіалом. Якщо є, то слід провести перепоховання.

На превеликий жаль, майже у кожне село і містечко сьогодні повертаються загиблі захисники з фронту і, коли люди несуть тіло попри такий памʼятник в багатьох виникає питання, чому цей памʼятник ще тут.

В цьому плані є дуже багато роботи. Наголошую, більша частина тих радянських меморіалів - це не місця поховання, це пропаганда", - пояснив Василь Тимків.

Зі слів Ярослава Коретчука, повномасштабне вторгнення загострило питання української ідентичності, історії та мови. Сьогодні ми будуємо українську Україну.

"За роки Незалежності України ми доволі часто робили крок вперед, а потім два кроки назад.

Сьогодні повномасштабне вторгнення поклало для нас знак запитання, доки ми залишатимемося в орбіті москви і це відображається в різних сферах: в тому числі і у сфері памʼятників, і назв вулиць.

Сьогодні, як для прикладу, у нас відбувається декомунізація. Громади проводять громадські обговорення і пропонують кілька варіантів, або пропонують на честь кого назвати вулицю.

В радянському союзі ніхто людей і не питав. Як в 45-му році прийшли, назвали на честь своїх лідерів, які ніколи не були в Івано-Франківську і навіть не пов’язані з Україною, так і жили", - наголосив Коретчук.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Декомунізація: у Богородчанській громаді перейменували 18 вулиць


Коментарі ()

19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

183
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

1434
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1519
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1516
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5444
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

7983 1

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

785

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1496

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2239

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2272
16.09.2024

Хоча вживання гострої їжі може допомогти зміцнити імунну систему, не варто на неї налягати, якщо маєте проблеми зі шлунком.  

386
10.09.2024

Якщо ви шукаєте ідеальне місце для відпочинку, де можна насолодитися не лише природними красотами, а й автентичною кухнею, то Яремче — саме те, що вам потрібно.  

2388
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3805
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2278
10.09.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

3292
06.09.2024

Християн запрошують на міжнародну прощу Вервиці до Базиліки Успіння Пресвятої Богородиці в Погоні.  

1076
02.09.2024

Важливо, ділиться монахиня, людину вислухати, сказати "я поруч" і "я за тебе помолюся".

878
16.09.2024

Вперше в Івано-Франківську з сольним концертом виступить DOMIY. 

425
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

668
11.09.2024

Кандидат у президенти США Камала Гарріс заявила, про підтримку України у війні з Росією, а кандидат у президенти США Дональд Трамп, за її словами, здасться за 24 години після того, як очолить країну.   

903 1
09.09.2024

Посол України в Італії Ярослав Мельник засудив показ фільму "Росіяни на війні" російської режисерки Анастасії Трофімової на Венеційському кінофестивалі та закликав його організаторів не допускати російської пропаганди.  

611
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

2076 6