"Доволі часто виникають конфузи", — історик Ярослав Коретчук про декомунізацію на Прикарпатті

Закон про декомунізацію прийняли у 2015 році, аби остаточно позбутись від наслідків комуністичної ідеології.

Про це розповів історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук у програмі «Про головне в деталях», передає Фіртка.

Процес декомунізації з 2015 року розпочався, але на сьогодні він навіть на території Івано-Франківської області є не до кінця завершений.

«На сьогодні близько 68 вулиць частково попадають під законопроєкт деколонізації, який прийняли минулого року. Ще 68 вулиць потребують перейменування.

Але на місцях ми зустрічаємо такі ситуації, коли окремі громади, органи місцевого самоврядування не поспішають перейменовувати.

Доволі часто виникають смішні ситуації. В одній із громад заявляють, що вулиця Жовтнева названа не на честь Жовтневої революції, а на честь місяця жовтня.

Або ми мали випадок, коли про вулицю Чехова казали, що вона названа не на честь російського діяча, а на честь місцевого жителя.

Доволі часто виникають такі конфузи", - прокоментував Ярослав Коретчук

Іноді, каже фахівець, доводиться довго боротися для того, щоб переконати органи місцевого самоврядування, що якщо ці факти підлягають під закон декомунізації або деколонізації, варто зробити все, щоб ці найменування зникли з українського простору.

Щодо памʼятників на Прикарпатті, які підпадають під декомунізацію, то їх уже не багато залишилося.

"Єдину таку памʼятку маємо - це хата Галана. Це памʼятка архітектури на території Івано-Франківської області.

Також у населених пунктах є памʼятники, які зараз перейменовані на честь односельців, що загинули у Другій світовій війні. На таких постаментах доволі часто є памʼятник вояку радянської армії. Навколо цього виникає дискусія", - додав Коретчук.

Як зазначає історик, керівник комунального підприємства "Памʼять", голова товариства "Меморіал" Василь Тимків, війна стимулювала запит на декомунізацію.

"Пожвавився запит щодо демонтажу совєтських памʼяток, які прославляють радянську окупацію, що була на українських землях понад 70 років. Які прославляють ті наративи, з якими путінська росія веде цю страшну війну проти України.

Якраз з початком цієї війни збільшилася кількість звернень, як від представників місцевого самоврядування, так від окремих громадських активістів, щодо дослідження, чи дійсно є поховання під радянським меморіалом. Якщо є, то слід провести перепоховання.

На превеликий жаль, майже у кожне село і містечко сьогодні повертаються загиблі захисники з фронту і, коли люди несуть тіло попри такий памʼятник в багатьох виникає питання, чому цей памʼятник ще тут.

В цьому плані є дуже багато роботи. Наголошую, більша частина тих радянських меморіалів - це не місця поховання, це пропаганда", - пояснив Василь Тимків.

Зі слів Ярослава Коретчука, повномасштабне вторгнення загострило питання української ідентичності, історії та мови. Сьогодні ми будуємо українську Україну.

"За роки Незалежності України ми доволі часто робили крок вперед, а потім два кроки назад.

Сьогодні повномасштабне вторгнення поклало для нас знак запитання, доки ми залишатимемося в орбіті москви і це відображається в різних сферах: в тому числі і у сфері памʼятників, і назв вулиць.

Сьогодні, як для прикладу, у нас відбувається декомунізація. Громади проводять громадські обговорення і пропонують кілька варіантів, або пропонують на честь кого назвати вулицю.

В радянському союзі ніхто людей і не питав. Як в 45-му році прийшли, назвали на честь своїх лідерів, які ніколи не були в Івано-Франківську і навіть не пов’язані з Україною, так і жили", - наголосив Коретчук.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Декомунізація: у Богородчанській громаді перейменували 18 вулиць


Коментарі ()

23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

9045
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1225
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1300
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1379
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5192
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2160

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

313

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19405

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1325

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1586
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

4628
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1801
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6701 4
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1645
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1645
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8606
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1259
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

705
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1129
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1389
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

5009