Сьогодні соціальні мережі стали одним з основних джерел інформації. Однак, не маючи якісної фільтрації поширюваного контенту, вони легко стають інструментами впливу у руках маніпуляторів.
Фіртка на прикладі недостовірної інформації в одній з івано-франківських спільнот у Facebook пояснює, як швидко розповсюджується фейкова інформація у соціальних мережах.
Допис вище — типовий приклад зрадоньки у Facebook: саркастичний та емоційний підпис та неповна картина дійсності, зображена на фото. При цьому автор недостовірної інформації у тексті не надає жодних конкретних даних, які дозволяють перевірити правдивість поширюваного контенту.
Що нас здивувало, допис розлетівся, як гарячий пиріжок: набрав чималу кількість вподобайок та коментарів. З позитивного, прочитавши коментарі, — не всі франківчани сліпо довіряють інформації з соцмережі.
Однак, чимало з коментаторів, не розібравшись до кінця, поширюють допис незнайомої людини, яка своєю чергою не несе жодної відповідальності за правдивість своїх повідомлень, або й нерідко навмисно спотворює інформацію.
Разом з тим, якщо перевірити інформацію та розібратись у ситуації, зрада скасовується. Як з'ясувалось, пішохідний перехід посунули правіше, а старий перехід наступного дня замалювали.
Та все ж таки неправдивий допис коментують досі, а це змушує замислитись, як легко ми стаємо заручниками соціальних мереж.
.jpg)
Як не вестись на дезінформацію у соціальних мережах — практичні поради
На прикладі допису в івано-франківській спільноті, бачимо, що складнощі протидії дезінформації у соціальних мережах полягають в тому, що часто неправдиву інформацію подають начебто, як власну точку зору.
Оскільки це не новини, а особиста думка, то зупинити таку діяльність вкрай складно та майже неможливо, адже згідно з усіма законами будь-яка думка має право бути висловленою, якщо вона не містить мови ворожнечі.
Ми живемо в епоху постправди, тому фейки стали невіддільною частиною майже кожної стрічки новин. Водночас автори дезінформації навчились все успішніше та витонченіше впливати на суспільство.
Для читачів Фіртки ми підготували поради, на що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:
- Заголовок
Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.
- Хто є автором публікації
Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
- Слідкуйте за помилками
Багато сайтів-сміттярок допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
- Джерело, на яке посилаються
Один із базових стандартів журналістики – перевіряти інформацію мінімум з двох джерел. Також потрібно звертати увагу на те, кого цитують автори повідомлення.
Якщо в новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, тоді можна зайти на їх сайти або профілі в соціальних мережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».
- Перевіряйте факти
В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.
- Це точно не жарт?
Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. З’ясували правду, посміялися і забули. Інколи фейки можуть бути безневинним, але у випадку з російською пропагандою таке трапляється вкрай рідко.
- Звертайте увагу на емоційну лексику
Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.
Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.
Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам.
Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.
Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.
У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації.
Фіртка й надалі відслідковуватиме шкідливі інформаційні вкиди у соціальних мережах та закликає долучитись до цього колег з інших медіа.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
